6.5. основні фінансові елементи в системі бизнес-планування

В умовах ринкової економіки успіх діяльності підприємства значною мірою визначається якісним плануванням, що потре­бує ретельного опрацювання ряду питань, пов'язаних з вироб­ничо-господарською діяльністю підприємства. Одним з найваж­ливіших елементів процесу планування в цілому є складання бізнес-планів.

Залежно від масштабів і значущості питань, аналізованих у конкретному бізнес-плані, його можна трактувати як стратегіч­ний план розвитку підприємства і окремий елемент більш широ­кого плану дій. Бізнес-план, як правило, містить ключові показ­ники, що обґрунтовують доцільність окремого проекту, чітко і на­очно розкриває суть окреслюваного нового напрямку розвитку підприємства. Це один з основних і необхідних документів, який має використовувати керівництво підприємства при визначенні перспективи його розвитку. Відсутність такого документа може призвести до неефективного розподілу обмежених фінансових і матеріальних ресурсів, не дозволить сконцентрувати зусилля працівників на найбільш перспективних напрямках діяльності підприємства.

Бізнес-план дає можливість обґрунтувати потребу у фінан­сових ресурсах, оцінити стратегічні можливості підприємства. З позиції економічної теорії цей документ виконує чотири функції.

Перша функція пов'язана з можливістю використання бізнес-плану для формування концепції розвитку підприємства. Ця функції є надзвичайно важливою на стадії створення підприєм­ства, а також при розробці принципово нових напрямків діяль­ності.

Друга функція безпосередньо реалізує процедуру плануван­ня. Вона слугує для економічної оцінки обраного напрямку діяль­ності і визначення ключових орієнтирів для контролю за проце­дурою реалізації бізнес-плану.

Третя функція передбачає залучення позикового капіталу для збільшення фінансових можливостей у реалізації бізнес-пла­ну. Позики і кредити потребують гарантій і реальної застави, тому необхідно надати фінансовим структурам переконливий і обґрун­тований план роботи підприємства.

Четверта функція передбачає організацію і розвиток рек­ламного бізнесу. Він необхідний для залучення до нового напрям­ку діяльності підприємства потенційних партнерів, що можуть вкласти в запропонований проект власний капітал або сприяти мобілізації інших джерел фінансування.

Обсяг, ступінь деталізації і структура бізнес-плану визнача­ються призначенням і специфікою діяльності підприємства, його розмірами і напрямком розвитку.

Залежно від масштабів цільового проекту бізнес-план роз­робляється на рік і на більш тривалий період. Якщо проект роз­рахований на декілька років, то основні показники та орієнтири для першого року даються з розбивкою по кварталах або міся­цях. Для наступних років звичайно плануються річні показники розвитку.

У бізнес-плані повинні бути чітко сформульовані мета і зав­дання проекту, концепція бізнесу, стратегія поведінки на ринку. Необхідно також визначитися з видом діяльності, тобто на кого розрахований бізнес (масовий споживач або окремі групи спо­живачів), спеціалізоване або масове виробництво буде представ­ляти проект.

Для розробки бізнес-плану необхідно провести попередній аналіз, що може включати такі напрямки:

- формування інформаційної бази (зовнішнє середовище, можливі партнери і конкуренти на ринку);

прогнозування становища на ринку;

постановка стратегічних цілей;

формулювання концепції бізнесу;

розробка стратегії поведінки підприємства на ринку;

детальне опрацювання шляхів реалізації обраної стратегії. Формування інформаційної бази передбачає визначення

переліку обсягів і каналів надходження відомостей про стан зов­нішнього середовища. Для цього необхідно виділити кошти, що допоможуть сформувати відповідні потоки інформації. Вихідні дані про зовнішнє середовище можна умовно поділити на такі блоки: загальноекономічна і соціальна інформація; дані про ро­боту ринку збуту; відомості про доступні або спеціальні техно­логії для організації виробництва і їхні виробничі характеристи­ки; дані про потенційних партнерів і конкурентів.

Прогноз стану підприємства на ринку містить інформацію про потенційні можливості, надані ринком для здійснення пев­них видів діяльності. Ці дані зіставляються з фінансовими, тру­довими і матеріальними ресурсами підприємства. Оцінюється доцільність та наявні можливості підприємства щодо реалізації даного проекту на перспективу. Для розробки цього етапу залу­чаються інформаційні потоки підприємства за попередні роки для проведення відповідного аналізу й оцінки прийнятності розроб-лювального бізнес-плану.

Постановка стратегічних цілей. На цій стадії повинні бути чітко сформульовані цілі роботи підприємства на планований період розвитку і на їх основі необхідно визначити концепцію бізнесу і стратегію поведінки на ринку. Маючи подібні орієнтири, можна грамотно реалізувати бізнес-план, що дозволить підприєм­ству домогтися конкурентних переваг, одержати додатковий при­буток. Розробка стратегії розвитку підприємства на основі про­гнозованих показників дозволить скласти певний перелік дій, не­обхідних для реалізації поставлених цілей, і передбачити їх ре­сурсне забезпечення.

Формулювання концепції бізнесу визначає цілі, пов'язані з реалізацією виробленої стратегії діяльності підприємства в умо­вах бізнес-планування. Керівництво і персонал підприємства повинні сконцентрувати свої зусилля на найбільш важливих на­прямках діяльності. Цілі повинні бути ранжовані за значущістю для встановлення черговості їх реалізації. Необхідно визначити орієнтовні терміни їх виконання.

Розробка стратегії поведінки підприємства на ринку. Цій проблемі необхідно приділити значну увагу, тому що саме тут можуть бути приховані найбільш значні резерви підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства.

Детальне опрацювання шляхів реалізації обраної стратегії. В управлінській практиці існує метод «Управління за цілями». Його концепція була вперше опублікована П. Друкером1. Цей метод дає можливість широкого залучення персоналу підприємства до розробки конкретної стратегії. Він містить:

виявлення прихованих резервів для підвищення ефектив­ності діяльності господарюючого суб'єкта;

більш чітке обґрунтування бізнес-плану;

концентрацію зусиль усіх підрозділів підприємства на ре­алізації конкретних цілей;

істотне спрощення процесу їх реалізації;

зв'язки планування з контролем;

підвищення мотивації підлеглих.

Суть цього методу полягає у доведенні до лінійних і функ­ціональних керівників підрозділів підприємства інформації, не­обхідної для формування ними локальних цілей і визначення за­собів їх реалізації. Для цього керівники підпорядкованих їм струк­турних підрозділах широко обговорюють проблеми і пропозиції щодо досягнення поставлених цілей.

Після координації планів підрозділів і узгодження їх з керів­никами підприємства ці матеріали стають одним з основних дже­рел інформації для цілого ряду розділів бізнес-плану.

Будь-який бізнес-план повинен широко висвітлювати такі пи­тання: сутність бізнесу-проекту; матеріальне, технічне і ресурс­не забезпечення; заходи у сфері маркетингу; організація вироб­ництва продукції і його кадрове забезпечення; ступінь надійності і заходи щодо її підвищення; фінансове забезпечення.

10гискег Р. Мападетеггї: їавкв, РевропвіЬіІіїіев, Ргасіісев. - Неіпетапп,

1975.

Прикладом зазначеної структури може слугувати такий бізнес-план:

Титульний лист.

Вступна частина.

Особливості і стан обраної сфери бізнесу.

Сутність планованого бізнесу.

Очікувана квота ринку й обґрунтування її розмірів.

План основної діяльності (виробничий план, план збуту

продукції).

План маркетингу.

Організаційний план.

Оцінка підприємницьких ризиків та їх страхування.

Фінансовий розділ бізнес-плану.

10.       Стратегія фінансування.

При складанні бізнес-плану необхідно враховувати такі ви­моги:

інформація в ньому має бути чіткою, ємкою і стислою;

матеріал має бути написаний діловою мовою, зрозумілою партнерам і фінансистам;

план треба підготувати з урахуванням чинних стандартів;

до розробки плану можна залучати спеціалістів підприєм­ства;

у плані слід зазначити можливість виникнення ризиків і шляхи їх нівелювання.

Бізнес-план для внутрішнього користування не регламен­тується ні за обсягом, ні за структурою розділів. Для зовнішнього користувача бізнес-план повинен мати невеличкий обсяг (при­близно 20 сторінок друкованого тексту). Документ, покликаний залучити значного інвестора, має бути викладений не більше ніж на 50-80 сторінках.

Таким чином, процес складання бізнес-плану достатньо складний і потребує значних зусиль від різних підрозділів підприєм­ства або залучення сторонньої організації. Фінансові показни­ки є одним з основних розділів бізнес-плану, тому вони потре­бують особливо ретельної проробки. Ступінь деталізації необх­ідної інформації визначається складністю проекту, ступенем кон­фіденційності, колом осіб, для яких складається бізнес-план тощо.

Питання для самоконтролю

Розкрийте поняття бізнес-плану.

Які функції виконує бізнес-план?

Які напрямки формує попередній аналіз при розробці бізнес-плану? Дайте їхню характеристику.

На які етапи поділяється метод «управління за цілями»?

Які вимоги необхідно враховувати при розробці бізнес-плану?