5.4. аналіз ділової активності та ефективності функціонування підприємства

Результативність та економічна доцільність функціонуван­ня підприємства оцінюється не тільки абсолютними, але й віднос­ними показниками, до числа яких входить система показників рентабельності.

У широкому смислі поняття «рентабельність» означає при­бутковість, доходність. Підприємство вважається рентабельним, якщо результати від реалізації продукції покривають витрати ви­робництва (обігу) і, крім того, утворюють суму прибутку, достат­ню для нормального його функціонування.

Оцінюючи динаміку основних показників, необхідно зіста­вити темпи їх зміни. Оптимальним вважається таке співвідно­шення:

трб > рі > Тв > 100\%,          (5.41)

де Трб, Т1, Т - відповідно темпи зміни балансового прибутку, обсягу реалізації, суми активів (капіталу).

Розглянуте співвідношення у світовій практиці має назву «золоте правило економіки підприємства». Однак у практичній діяльності підприємства досить часто відступають від цього пра­вила. До причин виникнення відхилень належать: прикладання капіталу у сфері освоєння нових технологій виробництва, модер­нізації та реконструкції діючих підприємств.

5.4.1. Аналіз ефективності використання виробничих ресурсів

Раціональність і повноту використання функціонуючих ос­новних виробничих фондів характеризує економічний ефект, одержаний за певний період у вигляді відповідного обсягу та якості продукції. Показником, який відображає випуск продукції з меншою кількістю фондів, є загальна фондовіддача виробничих фондів, або їх оборотність. Його обчислення можна виконува­ти або за вартістю реалізованої продукції, або за її собівартістю.

Оберненим для цього показника є показник загальної фон­домісткості продукції

А = 7 •  А = А = N • (5.42)

де А, - фондовіддача виробничих фондів; 211 - загальна фондомісткість продукції. Показник фондовіддачі тісно пов'язаний з продуктивністю та фондоозброєністю праці. Взаємозв'язок цих показників мож­на виразити такими формулами:

Аз = \%.   Аз1 = 7, (5.43)

де А3 - продуктивність праці; А31 - фондоозброєність праці; Я - чисельність працюючих. Тоді

А = N : 7 = А3И: А31Я = А3 : А31. (5.44)

Таким чином, основна умова зростання фондовіддачі - ви­переджаюче зростання продуктивності праці стосовно зростан­ня її фондоозброєності.

Обчислюючи показник фондовіддачі у вартості фондів, вра­ховують не тільки власні, але й орендовані фонди. Не врахову­ються фонди, які перебувають на консервації, резервні і здані в аренду іншим підприємствам.

Вихідні дані для розрахунку фондовіддачі зводяться до по­рівняльного вигляду: обсяг продукції коригується на зміну цін на продукцію і вплив на неї структурних зрушень, якщо вони мали місце, а вартість основних фондів - на їх переоцінку і зміну вартості ос­новних фондів соціального, екологічного призначення тощо.

Прискорення оборотності оборотних коштів зменшує по­требу в них, дозволяє підприємствам вивільняти частину обо­ротних коштів на потреби господарства або для додаткового ви­пуску продукції.

У виробничій діяльності під час аналізу стану підприємства велика увага приділяється оцінці інтенсивності використання оборотних коштів (поточних активів), оскільки від швидкості пе­ретворення їх на грошову готівку залежить ліквідність підприєм­ства і його шанси на успіх. Швидкість оборотності оборотних коштів характеризується такими показникам.

Тривалість одного обороту всіх оборотних коштів LE роз­раховується за формулою:

LE _ ^, або LE _ E: NL, (5.45) NP T

де Е - середня вартість всіх оборотних коштів;

Т - тривалість аналізованого періоду (дні);

NP - виручка від реалізації продукції. Кількість оборотів, або прямий коефіцієнт оборотності к", обчислюється за формулою:

kn _NNL (546) E '

Коефіцієнт закріплення оборотних коштів розраховуєть­ся за формулою:

ko _~Ep      . (5.47)

Показники оборотності можуть обчислюватися за всіма обо­ротними коштами в цілому і окремо за матеріальними оборотни­ми коштами та дебіторською заборгованістю. Число днів в аналізо­ваному періоді (Т) прийнято вважати: у кварталі - 90; у півріччі -180; у році - 360.

Прискорення оборотності оборотних коштів означає еконо­мію всіх видів ресурсів і вивільнення коштів з обороту. Ця обста­вина дозволяє підприємству обходитися меншою сумою оборот­них коштів для забезпечення випуску й реалізації продукції.

За результатами оборотності розраховують суму економії (перевитрати) оборотних коштів. Для визначення суми еко­номії оборотних коштів у результаті прискорення їх оборотності встановлюють потребу в оборотних коштах у звітному періоді. При цьому враховується фактична виручка від усієї реалізації за аналізований період і швидкість обороту за попередній період.

Економія (перевитрата) оборотних коштів обчислюється як різни­ця між даною умовною сумою оборотних коштів і сумою коштів, які фактично беруть участь в обороті.

Для обчислення економії (перевитрати) нормованих оборот­них коштів порівняно з планом використовується формула:

АЕн = Ен _ М\%-ЕЇЇ_, (5.48)

N5

де ден - економія (перевитрата) оборотних коштів;

Еф - фактичні середні залишки нормованих оборотних коштів;

N0 - фактична реалізація; - планова реалізація;

Ер - планова величина нормованих оборотних коштів. Оскільки узагальнюючі показники ефективності роботи підприємства - це величина прибутку і рівень загальної рента­бельності, необхідно враховувати фактори, які впливають на ве­личину і швидкість оборотності оборотних коштів: масштаби діяльності підприємства; характер діяльності (галузева на­лежність); тривалість виробничого циклу; кількість і різно­манітність споживаних видів ресурсів; географія постачальників і споживачів продукції; система розрахунків за продукцію; пла­тоспроможність клієнтів; якість банківського обслуговування; тем­пи зростання виробництва і реалізації продукції; інфляція тощо.

5.4.2. Аналіз стійкості економічного зростання підприємства

Погіршення фінансового стану підприємства супроводжуєть­ся «проїданням» власного капіталу. Підприємство поступово за­лазить у борги, і через це падає його фінансова стійкість, тобто фінансова незалежність.

У разі виникнення договірних відносин між підприємствами у них з'являється інтерес до фінансової стійкості одне одного як до критерію надійності партнера. Стійкість економічного зрос­тання дозволяє припустити, що підприємству не загрожує банк­рутство. Тому перед керівництвом підприємства стоїть важке завдання - забезпечити стійкі темпи економічного розвитку.

Збільшення обсягів виробництва залежить від зростання майна підприємства, тобто його активів. Приплив додаткових ресурсів можливий за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування. До внутрішніх джерел перш за все належить ре-інвестований прибуток і нарахована амортизація. Додатковий приплив фінансових ресурсів може бути забезпечено за рахунок залучення банківських кредитів, позик, коштів кредиторів. Однак зростання позикових коштів слід розумно обмежити.

Можливості підприємства щодо розширення основної діяль­ності за рахунок реінвестування власних коштів визначаються за допомогою коефіцієнта стійкості зростання (/ссз), який обчис­люється за формулою:

рг_ V РРП

ксз =      " -100\% = L-§-■ 100\%, (5.49)

де Р - чистий прибуток;

V - дивіденди, виплачувані акціонерам;

РРП - прибуток, спрямований на розвиток виробництва (реін-вестований прибуток);

F - власний капітал. Розширену факторну модель для розрахунку коефіцієнта стійкості економічного зростання можна подати таким чином:

ксз = р11. El.   . El. El. El .± (5.50)

або

ксз = kpn ■ кр ■ к0Б ■ кв ■ кпЛ ■ kt ■ кФз, (5.51) де крп - частка прибутку, реінвестована у виробництво;

кРу - рентабельність реалізованої продукції;

к0Б - оборотність власних оборотних коштів;

кв - забезпеченість власними оборотними коштами;

кПЛ - коефіцієнт поточної ліквідності (покриття);

к - частка короткострокових зобов'язань у капіталі підприєм­ства;

кф3 - коефіцієнт фінансової залежності. Використання багатофакторної моделі коефіцієнта стійкості економічного зростання дозволяє спрогнозувати темпи розвитку підприємства й оцінити вплив кожного показника-фактора на загальну стійкість економічного зростання.

Питання для самоконтролю

Дайте поняття рентабельності.

Наведіть формулу оптимального співвідношення динамі­ки основних показників - «золоте правило економіки підприєм­ства».

Наведіть формули фондовіддачі виробничих фондів, фон­домісткості продукції, продуктивності праці, фондоозброєності праці.

Якими показниками характеризується швидкість оборот­ності оборотних коштів?

Визначте чинники, що впливають на розмір і швидкість оборотності оборотних коштів.

Які внутрішні і зовнішні джерела фінансування?

Наведіть розширену факторну модель для розрахунку коефіцієнта стійкості економічного зростання.

Укажіть основні коефіцієнти факторного аналізу стійкості економічного зростання.