5.1. основні принципи і логіка фінансового аналізу господарської діяльності підприємстваФінанси є індикатором конкурентоспроможності господарюючого суб'єкта на ринку. Тому стійкий фінансовий стан підприємства є запорукою його життєдіяльності в умовах ринкової економіки. Економіка України розвивається за законами ринку, що передбачає прояв економічних відносин між виробниками і споживачами продукції. Кожний з них має власні економічні інтереси, що можуть не збігатися. Ринок являє собою своєрідний інструмент узгодження інтересів виробництва та споживання і вищу стадію розвитку товарно-грошових відносин. Функціонування ринку веде до становлення ринкової економіки. В основі її функціонування лежать такі принципи: рівність виробників і споживачів продукції перед зовнішніми факторами; рівність цін на основі збалансованості попиту і пропозиції; економічне регулювання самостійних дій суб'єктів ринкових відносин; використання законодавчої бази для економічного регулювання; наявність конкуренції як умови економічного процесу та економічного регулювання. У ринкових умовах запорукою виживання і основою стабільного становища підприємства служить його фінансова стійкість. Вона відображає стан фінансових ресурсів підприємства, при якому є можливість вільно маневрувати коштами, ефективно їх використовувати, забезпечуючи безперебійний процес виробництва і реалізації продукції, враховувати витрати для його розширення і відновлення. Фінансовий стан являє собою найважливішу характеристику економічної діяльності підприємства в зовнішньому середовищі. Він визначає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал у діловому співробітництві, оцінює, якою мірою гарантовані економічні інтереси самого підприємства і його партнерів по фінансових і інших відносинах. Фінансовий аналіз являє собою методику оцінки поточного і перспективного фінансового стану підприємства на підставі вивчення залежності і динаміки показників фінансової інформації. Аналіз фінансового стану - це глибоке науково обґрунтоване дослідження фінансових ресурсів підприємства в єдиному виробничому процесі. Основною метою фінансового аналізу є одержання певної кількості ключових параметрів, що дають об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутку і збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами і кредиторами. При цьому в оцінці поточного фінансового стану підприємства особливу роль відіграє його прогноз на найближчу і більш віддалену перспективу, тобто очікувані параметри фінансового стану. Рух трудових і матеріальних ресурсів на підприємстві супроводжується утворенням і витратою коштів. Це свідчить про те, що фінансовий стан господарюючого суб'єкта відображає різні сторони його діяльності.
Зовнішній фінансовий аналіз даних публічної фінансової (бухгалтерської) звітності Внутрішньогосподарський фінансовий аналіз даних бухгалтерського обліку і звітності Внутрішньогосподар- ський виробничий аналіз даних управлінського обліку
Рис. 5.1. Види аналізу господарської діяльності підприємства Завдання зовнішнього фінансового аналізу визначаються інтересами користувачів аналітичним матеріалом. До основних завдань належать: оцінка фінансових результатів; оцінка фінансового стану; оцінка ділової активності; фінансове прогнозування. Внутрішній фінансовий аналіз досліджує причини фінансового стану, що склався, ефективності використання основних і оборотних коштів, взаємозв'язок показників обсягу, вартості і прибутку. Як джерело інформації для цих цілей додатково використовують дані фінансового обліку (нормативну і планову інформацію). До внутрішніх користувачів належать керівники підприємства всіх рівнів: бухгалтерії, фінансового, економічного, планового відділів та інших служб, численні співробітники. У рамках зовнішнього фінансового аналізу використовують насамперед бухгалтерську звітність, яку можна в принципі одержати в органах статистики. Інформаційне забезпечення внутрішнього фінансового аналізу набагато ширше, тому що можливе залучення практично будь-якої необхідної інформації, у тому числі конфіденційної. Проте доступ до інформаційної бази, як правило, обмежується сферою інтересів, компетентністю і відповідальністю аналітика. Таким чином, методики зовнішнього фінансового аналізу будуються на припущенні про певну інформаційну обмеженість об'єкта дослідження. Як правило, подібні методики засновані на найбільш повному наборі загальнодоступної бухгалтерської і фінансової звітності підприємства. Оскільки для внутрішнього фінансового аналізу можуть використовуватися різні внутрішні звіти і форми, що не є уніфікованими і обов'язковими до складання на всіх підприємствах, багато аналітичних процедур заздалегідь не визначені, то аналіз у цьому випадку носить більш творчий, деякою мірою імпровізований характер. Основою інформаційного забезпечення зовнішнього фінансового аналізу слугує бухгалтерська звітність. У цьому випадку можлива розробка формалізованої послідовності аналітичних процедур. Шляхом згортання балансу або перекомпонування і агрегування статей публікованої звітності можна побудувати інформаційні варіанти, придатні для формалізації дослідницьких завдань. У даному підручнику головним чином розкриваються проблеми і можливості зовнішнього публічного фінансового аналізу, інформаційною основою якого є річний звіт підприємства. Успішність аналізу визначається різними факторами. З певною умовністю можна рекомендувати шість основних етапів, що доцільно мати на увазі при проведенні фінансового аналізу. На першому етапі об'єкт дослідження рекомендується як система, для якої визначають цілі й умови функціонування. Поняття «система» означає: існування сукупності елементів (підрозділів); взаємозв'язок між ними. Наявність єдиного напрямку розвитку підрозділів, орієнтованого на загальні цілі підприємства. Виробничо-фінансову діяльність підприємства можна розглядати як систему, що складається з трьох взаємозалежних елементів: ресурсів, виробничого процесу і готової продукції. Основні функції підприємства знаходять відображення в грошовому обігу: Г - Т - в - г - г, де Г - авансований для фінансово-господарської діяльності підприємства капітал; Т - закуплені товари - виробничі фактори (засоби праці, предмети праці і праця); В - організація виробничого процесу для виготовлення продукції; Т - продукція (вироби, роботи, послуги), вартість якої вище собівартості на величину прибутку; Г' - виручка від реалізації продукції, вартість якої вище собівартості реалізованої продукції на величину прибутку. Грошовий обіг відображає реальні процеси підприємницької діяльності, його дані фіксуються в комплексній системі бухгалтерського обліку, завдяки якому формується інформаційна система підприємства, необхідна для проведення фінансового аналізу. На другому етапі провадиться добір показників, що характеризують виробничо-фінансову діяльність підприємства. Враховуються якісні характеристики економіки підприємства: система синтетичних і аналітичних показників. На третьому етапі проведення системного фінансового аналізу складається загальна схема системи, встановлюються її головні компоненти, функції, взаємозв'язки, розроблюється схема підсистем, що враховує підпорядкованість їхніх елементів (рис. 5.2). Блок 1 Попередній огляд узагальнюючих показників Блок 2 Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства: Загальна оцінка рівня і динаміки показників прибутку. Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції. Аналіз фінансових результатів від іншої реалізації, фінансових вкладень і позареалізаційної діяльності. Аналіз розподілу і використання прибутку. Аналіз показників рентабельності. Оптимізація обсягу виробництва у системі директ-костинг. Блок 3 Аналіз фінансового стану підприємства: Структурний аналіз статей бухгалтерського балансу. Аналіз динаміки складу і структури активів балансу.
Загальна оцінка активів підприємства. Аналіз стану основних засобів і необоротних активів підприємства. Аналіз стану і структури оборотних активів підприємства. 3. Аналіз динаміки складу і структури пасивів балансу. Загальна оцінка пасивів підприємства. Аналіз руху джерел власних коштів. Аналіз руху джерел позикових коштів. Аналіз залучення і використання додаткових фінансових ресурсів. 4. Аналіз фінансової стійкості підприємства. Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості. Аналіз причин змін власних оборотних коштів. Аналіз відносних показників фінансової стійкості. Оцінка ліквідності активів підприємства. Блок 4 Аналіз ділової активності та ефективності функціонування підприємства: Аналіз ефективності використання виробничих ресурсів. Аналіз стійкості економічного зростання підприємства. Блок 5 Узагальнююча оцінка ефективності роботи підприємства Рис. 5.2. Схема комплексного фінансового аналізу підприємства На основі інформаційної моделі виробничо-фінансової діяльності, тобто моделі формування фінансово-економічних чинників і показників, складається загальна блок-схема комплексного фінансового аналізу, класифікуються фактори і показники, формуються зв'язки між ними. На четвертому етапі системного фінансового аналізу діяльності підприємства визначаються всі основні взаємозв'язки і фактори, що дають кількісні характеристики. При системному фінансовому аналізі особлива увага приділяється дослідженню взаємозв'язків і взаємообумовленості його окремих підсистем, показників і факторів. Знання факторів виробництва, формування і розподілу фінансових ресурсів, їхніх взаємозв'язків, уміння визначити їх вплив на окремі показники виробничо-фінансової діяльності дозволяють впливати на рівень показників за допомогою управління факторами. На п'ятому етапі будується модель системи фінансового аналізу на підставі інформації, отриманої на попередніх етапах. У цю модель вводять конкретні дані про роботу якогось підприємства і одержують параметри моделі в числовому вираженні. На шостому етапі фінансового аналізу проводиться робота з моделлю. Цей етап включає об'єктивну оцінку результатів виробничо-фінансової діяльності підприємства, дає можливість комплексно оцінити резерви для підвищення ділової активності та ефективності виробництва. Головна цінність системного фінансового аналізу полягає в тому, що в процесі його здійснення будується чітка логічна схема, що відповідає методиці проведення аналізу, внутрішнім зв'язкам показників і факторів. Все це відкриває широкі можливості для використання електронної обчислювальної техніки і математичних методів. Методика комплексного фінансового аналізу для цілей фінансового менеджменту повинна містити такі елементи: визначення цілей і завдань фінансового аналізу; сукупність показників для досягнення поставлених цілей і розв'язання завдань фінансового менеджменту; схему і послідовність проведення аналізу; періодичність і терміни проведення фінансового аналізу; способи одержання інформації та її опрацювання; способи і методи проведення фінансового аналізу; перелік організаційних етапів проведення фінансового аналізу і розподіл обов'язків між аналітиками; систему організаційної та обчислювальної техніки, необхідної для аналізу; порядок оформлення результатів фінансового аналізу та їхньої оцінки; оцінку трудомісткості аналітичних робіт, підрахунок економічного ефекту від здійсненого аналізу. Взаємозв'язок основних підсистем і показників виробничо-фінансової діяльності багато в чому визначає розділи і послідовність комплексного фінансового аналізу. Базуючись на наведеній схемі, можна з тією або іншою мірою деталізації виділити напрямки аналізу і відібрати конкретні показники для кількісної оцінки. У цьому випадку забезпечується логічний взаємозв'язок цих показників і повнота аналізу.
Питання для самоконтролю Які принципи лежать в основі становлення ринкової економіки? Що є основною метою фінансового аналізу? Наведіть основні види аналізу господарської діяльності підприємства. Охарактеризуйте завдання зовнішнього і внутрішнього фінансового аналізу підприємства. Дайте характеристику основних етапів проведення фінансового аналізу. Які елементи повинна містити методика комплексного фінансового аналізу? |
|