5.1. основні принципи і логіка фінансового аналізу господарської діяльності підприємства

Фінанси є індикатором конкурентоспроможності господарю­ючого суб'єкта на ринку. Тому стійкий фінансовий стан підприєм­ства є запорукою його життєдіяльності в умовах ринкової еконо­міки.

Економіка України розвивається за законами ринку, що пе­редбачає прояв економічних відносин між виробниками і спожи­вачами продукції. Кожний з них має власні економічні інтереси, що можуть не збігатися. Ринок являє собою своєрідний інстру­мент узгодження інтересів виробництва та споживання і вищу стадію розвитку товарно-грошових відносин. Функціонування ринку веде до становлення ринкової економіки. В основі її функ­ціонування лежать такі принципи:

рівність виробників і споживачів продукції перед зовнішні­ми факторами;

рівність цін на основі збалансованості попиту і пропозиції;

економічне регулювання самостійних дій суб'єктів ринко­вих відносин;

використання законодавчої бази для економічного регу­лювання;

наявність конкуренції як умови економічного процесу та економічного регулювання.

У ринкових умовах запорукою виживання і основою ста­більного становища підприємства служить його фінансова стійкість. Вона відображає стан фінансових ресурсів підприєм­ства, при якому є можливість вільно маневрувати коштами, ефек­тивно їх використовувати, забезпечуючи безперебійний процес виробництва і реалізації продукції, враховувати витрати для його розширення і відновлення.

Фінансовий стан являє собою найважливішу характерис­тику економічної діяльності підприємства в зовнішньому сере­довищі. Він визначає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал у діловому співробітництві, оцінює, якою мірою гарантовані економічні інтереси самого підприємства і його парт­нерів по фінансових і інших відносинах.

Фінансовий аналіз являє собою методику оцінки поточно­го і перспективного фінансового стану підприємства на підставі вивчення залежності і динаміки показників фінансової інформації. Аналіз фінансового стану - це глибоке науково обґрунтоване дослідження фінансових ресурсів підприємства в єдиному ви­робничому процесі.

Основною метою фінансового аналізу є одержання певної кількості ключових параметрів, що дають об'єктивну і точну кар­тину фінансового стану підприємства, його прибутку і збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами і кре­диторами. При цьому в оцінці поточного фінансового стану підприєм­ства особливу роль відіграє його прогноз на найближчу і більш віддалену перспективу, тобто очікувані параметри фінансового стану.

Рух трудових і матеріальних ресурсів на підприємстві суп­роводжується утворенням і витратою коштів. Це свідчить про те, що фінансовий стан господарюючого суб'єкта відображає різні сторони його діяльності.

Поділ бухгалтерського обліку на фінансовий і управлінсь­кий обумовлює відповідний поділ аналізу господарської діяль­ності (рис. 5.1).

Зовнішній фінансовий аналіз даних публічної фінансової (бухгалтерської) звітності

Внутрішньогосподар­ський фінансовий аналіз даних бухгалтерського обліку і звітності

Внутрішньогосподар- ський виробничий аналіз даних управлінського             обліку

Рис. 5.1. Види аналізу господарської діяльності підприємства

Завдання зовнішнього фінансового аналізу визначаються інтересами користувачів аналітичним матеріалом. До основних завдань належать: оцінка фінансових результатів; оцінка фінан­сового стану; оцінка ділової активності; фінансове прогнозуван­ня.

Внутрішній фінансовий аналіз досліджує причини фінансо­вого стану, що склався, ефективності використання основних і оборотних коштів, взаємозв'язок показників обсягу, вартості і прибутку. Як джерело інформації для цих цілей додатково вико­ристовують дані фінансового обліку (нормативну і планову інфор­мацію).

До внутрішніх користувачів належать керівники підприємства всіх рівнів: бухгалтерії, фінансового, економічного, планового відділів та інших служб, численні співробітники.

У рамках зовнішнього фінансового аналізу використовують насамперед бухгалтерську звітність, яку можна в принципі одер­жати в органах статистики. Інформаційне забезпечення внутріш­нього фінансового аналізу набагато ширше, тому що можливе залучення практично будь-якої необхідної інформації, у тому числі конфіденційної. Проте доступ до інформаційної бази, як правило, обмежується сферою інтересів, компетентністю і відпо­відальністю аналітика. Таким чином, методики зовнішнього фінан­сового аналізу будуються на припущенні про певну інформацій­ну обмеженість об'єкта дослідження. Як правило, подібні мето­дики засновані на найбільш повному наборі загальнодоступної бухгалтерської і фінансової звітності підприємства.

Оскільки для внутрішнього фінансового аналізу можуть ви­користовуватися різні внутрішні звіти і форми, що не є уніфікова­ними і обов'язковими до складання на всіх підприємствах, бага­то аналітичних процедур заздалегідь не визначені, то аналіз у цьому випадку носить більш творчий, деякою мірою імпровізо­ваний характер.

Основою інформаційного забезпечення зовнішнього фінан­сового аналізу слугує бухгалтерська звітність. У цьому випадку можлива розробка формалізованої послідовності аналітичних процедур. Шляхом згортання балансу або перекомпонування і агрегування статей публікованої звітності можна побудувати інформаційні варіанти, придатні для формалізації дослідниць­ких завдань.

У даному підручнику головним чином розкриваються про­блеми і можливості зовнішнього публічного фінансового аналізу, інформаційною основою якого є річний звіт підприємства.

Успішність аналізу визначається різними факторами. З пев­ною умовністю можна рекомендувати шість основних етапів, що доцільно мати на увазі при проведенні фінансового аналізу.

На першому етапі об'єкт дослідження рекомендується як система, для якої визначають цілі й умови функціонування. По­няття «система» означає: існування сукупності елементів (підрозділів); взаємозв'язок між ними. Наявність єдиного напрям­ку розвитку підрозділів, орієнтованого на загальні цілі підприєм­ства.

Виробничо-фінансову діяльність підприємства можна роз­глядати як систему, що складається з трьох взаємозалежних елементів: ресурсів, виробничого процесу і готової продукції. Основні функції підприємства знаходять відображення в гро­шовому обігу:

Г - Т - в - г - г,

де Г - авансований для фінансово-господарської діяльності підприємства капітал;

Т - закуплені товари - виробничі фактори (засоби праці, пред­мети праці і праця);

В - організація виробничого процесу для виготовлення про­дукції;

Т - продукція (вироби, роботи, послуги), вартість якої вище собівартості на величину прибутку;

Г' - виручка від реалізації продукції, вартість якої вище со­бівартості реалізованої продукції на величину прибутку.

Грошовий обіг відображає реальні процеси підприємниць­кої діяльності, його дані фіксуються в комплексній системі бух­галтерського обліку, завдяки якому формується інформаційна система підприємства, необхідна для проведення фінансового аналізу.

На другому етапі провадиться добір показників, що харак­теризують виробничо-фінансову діяльність підприємства. Вра­ховуються якісні характеристики економіки підприємства: систе­ма синтетичних і аналітичних показників.

На третьому етапі проведення системного фінансового ана­лізу складається загальна схема системи, встановлюються її головні компоненти, функції, взаємозв'язки, розроблюється схема підсис­тем, що враховує підпорядкованість їхніх елементів (рис. 5.2).

Блок 1

Попередній огляд узагальнюючих показників

Блок 2

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства:

Загальна оцінка рівня і динаміки показників прибутку.

Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції.

Аналіз фінансових результатів від іншої реалізації, фінансових вкладень і позареалізаційної діяльності.

Аналіз розподілу і використання прибутку.

Аналіз показників рентабельності.

Оптимізація обсягу виробництва у системі директ-костинг.

Блок 3

Аналіз фінансового стану підприємства:

Структурний аналіз статей бухгалтерського балансу.

Аналіз динаміки складу і структури активів балансу.

Загальна оцінка активів підприємства.

Аналіз стану основних засобів і необоротних активів підприємства.

Аналіз стану і структури оборотних активів підприємства.

3.         Аналіз динаміки складу і структури пасивів балансу.

Загальна оцінка пасивів підприємства.

Аналіз руху джерел власних коштів.

Аналіз руху джерел позикових коштів.

Аналіз залучення і використання додаткових фінансових ресурсів.

4.         Аналіз фінансової стійкості підприємства.

Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості.

Аналіз причин змін власних оборотних коштів.

Аналіз відносних показників фінансової стійкості.

Оцінка ліквідності активів підприємства.        

Блок 4

Аналіз ділової активності та ефективності функціонування підприємства:

Аналіз ефективності використання виробничих ресурсів.

Аналіз стійкості економічного зростання підприємства.

Блок 5

Узагальнююча оцінка ефективності роботи підприємства

Рис. 5.2. Схема комплексного фінансового аналізу підприємства

На основі інформаційної моделі виробничо-фінансової діяль­ності, тобто моделі формування фінансово-економічних чинників і показників, складається загальна блок-схема комплексного фінансового аналізу, класифікуються фактори і показники, фор­муються зв'язки між ними.

На четвертому етапі системного фінансового аналізу діяльності підприємства визначаються всі основні взаємозв'яз­ки і фактори, що дають кількісні характеристики. При системно­му фінансовому аналізі особлива увага приділяється досліджен­ню взаємозв'язків і взаємообумовленості його окремих підсис­тем, показників і факторів. Знання факторів виробництва, фор­мування і розподілу фінансових ресурсів, їхніх взаємозв'язків, уміння визначити їх вплив на окремі показники виробничо-фінан­сової діяльності дозволяють впливати на рівень показників за допомогою управління факторами.

На п'ятому етапі будується модель системи фінансового аналізу на підставі інформації, отриманої на попередніх етапах. У цю модель вводять конкретні дані про роботу якогось підприєм­ства і одержують параметри моделі в числовому вираженні.

На шостому етапі фінансового аналізу проводиться робо­та з моделлю. Цей етап включає об'єктивну оцінку результатів виробничо-фінансової діяльності підприємства, дає можливість комплексно оцінити резерви для підвищення ділової активності та ефективності виробництва.

Головна цінність системного фінансового аналізу полягає в тому, що в процесі його здійснення будується чітка логічна схе­ма, що відповідає методиці проведення аналізу, внутрішнім зв'яз­кам показників і факторів. Все це відкриває широкі можливості для використання електронної обчислювальної техніки і мате­матичних методів.

Методика комплексного фінансового аналізу для цілей фінансового менеджменту повинна містити такі елементи:

визначення цілей і завдань фінансового аналізу;

сукупність показників для досягнення поставлених цілей і розв'язання завдань фінансового менеджменту;

схему і послідовність проведення аналізу;

періодичність і терміни проведення фінансового аналізу;

способи одержання інформації та її опрацювання;

способи і методи проведення фінансового аналізу;

перелік організаційних етапів проведення фінансового аналізу і розподіл обов'язків між аналітиками;

систему організаційної та обчислювальної техніки, необ­хідної для аналізу;

порядок оформлення результатів фінансового аналізу та їхньої оцінки;

оцінку трудомісткості аналітичних робіт, підрахунок еконо­мічного ефекту від здійсненого аналізу.

Взаємозв'язок основних підсистем і показників виробничо-фінансової діяльності багато в чому визначає розділи і по­слідовність комплексного фінансового аналізу. Базуючись на наведеній схемі, можна з тією або іншою мірою деталізації виді­лити напрямки аналізу і відібрати конкретні показники для кількісної оцінки. У цьому випадку забезпечується логічний взає­мозв'язок цих показників і повнота аналізу.

Питання для самоконтролю

Які принципи лежать в основі становлення ринкової еко­номіки?

Що є основною метою фінансового аналізу?

Наведіть основні види аналізу господарської діяльності підприємства.

Охарактеризуйте завдання зовнішнього і внутрішнього фінансового аналізу підприємства.

Дайте характеристику основних етапів проведення фінан­сового аналізу.

Які елементи повинна містити методика комплексного фінансового аналізу?