Фінансовий менеджмент - Навчальний посібник (Крамаренко П О., Чорна О. Є.)

4.3. загальна оцінка динаміки і структури статей бухгалтерського балансу

 

4.3.1. Основи структури аналітичного балансу

Фінансовий стан підприємства характеризується розміщен­ням і використанням коштів (активів) та джерелами їх форму­вання (власного капіталу і зобов'язань, тобто пасивів). Усі відо­мості подано у балансі підприємства (табл. 4.1).

Пасив

Код рядка

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

1

2

3

4

І. Власний капітал

 

 

 

Статутний капітал

300

793551

793551

Пайовий капітал

310

 

 

Додатковий вкладений капітал

320

0

0

Інший додатковий капітал

330

1087474

1087917

Резервний капітал

340

48460

65779

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

350

734799

1128969

Неоплачений капітал

360

 

 

Викуплений капітал

370

0

0

Усього за розділом І

380

2664284

3076216

ІІ. Забезпечення майбутніх виплат і платежів

 

 

 

Забезпечення виплат персоналу

400

10781

12546

Інші забезпечення

410

 

 

Страхові резерви

415

 

 

Частка перестрахування у страхових резервах

416

 

 

Цільове фінансування

420

 

 

Усього за розділом ІІ

430

10781

12546

ІІІ. Довгострокові зобов'язання

 

 

 

Довгострокові кредити банків

440

100

 

Інші довгострокові фінансові зобов'язання

450

 

 

Основні фактори, що визначають фінансовий стан,- це, по-перше, виконання фінансового плану і поповнення у міру виник­нення потреби власного оборотного капіталу за рахунок прибут­ку і, по-друге, швидкість оборотності оборотних коштів (активів). Сигнальним показником, в якому виявляється фінансовий стан, виступає платоспроможність підприємства, під якою розуміють його здатність вчасно задовольняти платіжні вимоги постачаль­ників техніки і матеріалів згідно з господарськими договорами, повертати кредити, проводити оплату праці персоналу, вносити платежі до бюджету. Оскільки виконання фінансового плану за­лежить від результатів виробничої і господарської діяльності в цілому, то можна сказати, що фінансове становище визначаєть­ся цією сукупністю господарських факторів і є найбільш узагаль­нюючим показником.

Дослідимо структуру й динаміку фінансового стану підприє­мства за допомогою порівняльного аналітичного балансу. По­рівняльний аналітичний баланс розраховують з вихідного балансу шляхом доповнення його показниками структури, динаміки і структурної динаміки вкладень і джерел коштів підприємства за звітний період.

Обов'язкові показники порявняльного аналітичного балан­су такі: абсолютні величини статей вихідного балансу на початок і кінець періоду; питома вага статей балансу у валюті балансу на початок і кінець періоду; зміни в абсолютних величинах; зміни у питомій вазі; зміни в процентах до величин на початок періоду (темп приросту статті балансу); зміни в процентах до змін валю­ти балансу (темп приросту структурних змін - показник динаміки структурних змін); ціна одного процента зростання валюти ба­лансу і кожної статті - відношення величини абсолютної зміни до процента абсолютної зміни на початок періоду.

Порівняльний баланс включає показники горизонтального та вертикального аналізу. У ході горизонтального аналізу виз­начають абсолютні й відносні зміни величин різних статей ба­лансу за певний період, а мета вертикального аналізу - обчис­лення питомої ваги нетто.

У підсумку аналізу необхідно зробити висновок про те, з яких джерел в основному здійснювався приплив нових коштів і в які активи ці нові кошти вкладено.

4.3.2. Аналітичне групування статей балансу

Для аналізу руху активів, власного і позикового капіталу за звітний період використовується типова форма бухгалтерського балансу (табл. 4.1) і проводиться ряд перетворень.

Попередньо статті активу групуються таким чином:

1. Необоротні активи (А) подаються у вигляді двох

груп:

А1 = Ап + А12, (4.9)

1          11 12'

де Л11 - довгострокові нефінансові активи; А12 - довгострокові фінансові вкладення.

До Л11 слід зараховувати нематеріальні активи, основні за­соби і незавершене будівництво. До А12 - довгострокові фінан­сові вкладення та інші необоротні активи.

2. Оборотні (поточні) активи (А2) поділяються на обо­ротні нефінансові активи (А21) і оборотні фінансові активи (А22):

А2 = А21 + А22. (4.10)

А21 включають усі запаси сировини, матеріалів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, витрати незавершеного вироб­ництва, готову продукцію і товари відвантажені, витрати майбутніх періодів (розділ III активу балансу). До цієї ж групи належать кошти в розрахунках, але без авансів виданих.

До А22 належать поточні фінансові інвестиції, аванси видані та інші необоротні активи.

У результаті балансове рівняння активів (А) спочатку наби­рає традиційного вигляду:

А = А1 + А2. (4.11) Перетворимо цю формулу:

А = А + А  + А  + А (4.12)

11        12        21        22        4 '

Виконаємо перегрупування з виділенням нефінансових ак­тивів (Анф) і фінансових активів (Аф), тобто:

Анф = А11 + А2Г Аф = А12 + А22 , тоді

А = Аф + Аф. (4.13)

нф ф

Подамо механізм переходу у такому вигляді (табл. 4.2):

Таблиця 4.2

Пропонований послідовний перехід від необоротних та обо­ротних активів до нефінансових і фінансових активів дає мож­ливість розглянути структуру майна підприємства у зв'язку з май­ном у матеріальній та грошовій формі.

Однак фінансово-економічна діяльність підприємства ба­зується на врахуванні взаємопов'язаних потоків і розкривається на основі двох послідовних групувань. Тому аналіз руху активів слід пов'язувати з рухом власного і позикового капіталу

Згрупуємо статті капіталу (П) - пасив балансу - за такими розділами:

П1 - власний капітал;

П2 - позиковий капітал;

П3 - залучений капітал.

До власного капіталу (П) належить весь розділ «Власний капітал» і «Забезпечення майбутніх витрат і платежів», включа­ючи цільове фінансування. Тому в його складі виділяють такі розділи:

Пі = Піі +Пі2 (4.14) де П11 - статутний і додатковий капітал;

П12 - забезпечення виплат персоналу, інші види забезпечен­ня і цільове фінансування;

П13 - нерозподілений прибуток звітного року і минулих років, а також неоплачений і викуплений капітал.

Позиковий і залучений капітал (П^ формується за таки­ми розділами:

П2 = П21 + П22 + П23 + ^ (4.15)

де П21 - довгострокові зобов'язання (розділ III пасиву балансу); П22 - короткострокові кредити банків;

П23 - поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язан­нями і векселі видані;

П24 - кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги.

У даному разі П2 об'єднує внутрішні та зовнішні потоки ма­теріальних і фінансових ресурсів.

Залучений капітал (П3) включає в себе всю заборгованість підприємства (за одержаними авансами, заробітною платою, подат­ками і штрафами перед бюджетом і позабюджетними фондами, за процентами за залучення позикових коштів зовні, дивіденда­ми перед акціонерами та інші пасиви), тобто П3 = П31.

Такий поділ позикового капіталу на позиковий (П2) і залуче­ний (П3) переслідує певну мету: відобразити участь позикових коштів тільки зі сторони і показати вплив залучених коштів, без­посередньо пов'язаних з господарською діяльністю даного підприємства.

Загальна величина капіталу визначається за формулою:

П = П1 +П2 + П3, або (4.16)

3 4

П = ^цПц = (Піі + П12 + Піз) + (П21 + П22 + П23 + П24) + Пзі.(4.17)

 

При цьому загальна рівність активів і капіталу зберігається:

А = П.

У табл. 4.3 подано механізм групування статей пасиву ба­лансу.

Таблиця 4.3

Групування бухгалтерських рахунків в укрупнені статті акти­ву і капіталу дозволяє побудувати шаховий аналітичний баланс у матричній формі 7 х 7. Інформативність такого балансу достат­ньо висока, він зручніший для аналізу (табл. 4.4).

Для побудови шахового аналітичного балансу використову­ються дані бухгалтерського обліку на підприємстві.

Для загальної оцінки динаміки фінансового стану підприєм­ства слід групувати статті балансу в окремі групи за ознакою ліквідності (статті пасиву). На основі агрегованого балансу здійснюється аналіз структури майна підприємства, який у більш упорядкованому вигляді слід проводити за формою, поданою в табл. 4.5 і 4.6.

Читання балансу за такими систематизованими групами ведеться з використанням методів горизонтального і вертикаль­ного аналізу (див. табл. 4.5 і 4.6).

Безпосередньо з аналітичного балансу можна одержати ряд найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. До них належать:

загальна вартість майна підприємства, що дорівнює ва­люті, або підсумкові балансу;

вартість іммобілізованих активів (тобто основних та інших необоротних засобів), що дорівнює підсумкові розділу І активу балансу;

вартість оборотних (мобільних) коштів, що дорівнює сумі підсумків розділів ІІ і ІІІ;

вартість матеріальних оборотних коштів, що дорівнює підсумкові розділу ІІ активу балансу;

величина дебіторської заборгованості в широкому смислі слова (включаючи аванси, видані постачальникам і підрядникам), що дорівнює сумі рядків 160-210 розділу ІІ активу балансу;

сума вільних грошових коштів у широкому смислі слова (включаючи цінні папери та їх еквіваленти), що дорівнює сумі рядків 230-240 розділу ІІ активу балансу (так званий банківський актив).

Зміна майна на 532323 тис. грн зумовлена на 2,2\% зміною основних засобів і на 97,8\% - зміною оборотних коштів (див. табл. 4.5).

Для пасиву важливі такі характеристики:

вартість власного капіталу, що дорівнює розділам І і ІІ па­сиву;

величина позикового капіталу, що дорівнює розділам ІІІ і IV пасиву балансу;

величина довгострокових кредитів і позик, призначених, як правило, для формування основних засобів та інших необо­ротних активів, що дорівнює ІІІ розділу пасиву балансу;

величина короткострокових кредитів і позик (500-520), призначених в основному для формування оборотних активів;

величина кредиторської заборгованості, що дорівнює

(530-610).

Зміна майна на 532323 тис. грн зумовлена на 77\% зміною власних коштів і на 23\% - зміною зобов'язань (див. табл. 4.6).

Горизонтальний, або динамічний, аналіз цих показників доз­воляє встановити їхні абсолютні прирощення і темпи зростання, що важливо для характеристики фінансового стану підприємства. Так, динаміка вартості майна підприємства дає додаткову до величини фінансових результатів інформацію про потужність підприємства. Не менше значення для оцінки фінансового стану має вертикальний (структурний) аналіз активу й пасиву балансу.

Так, співвідношення власного та позикового капіталів свідчить про автономію підприємства в умовах ринкових зв'язків, про його фінансову стійкість. Особливе значення для коригуван­ня фінансової стратегії підприємства, визначення перспектив фінансового становища має трендовий аналіз окремих статей балансу за більш тривалий час з використанням, як правило, спе­ціальних економіко-математичних методів (середнє прирощен­ня, визначення функцій, що описують поведінку даної статті ба­лансу, та ін.).

За даними бухгалтерського обліку з розділу IV активу балансу можна виділити витрати, не перекриті коштами спеціальних фондів і цільового фінансування, які означають іммобілізацію оборотних активів, а з розділу ІІІ пасиву балансу - неплатежі, а саме: позички, не погашені в строк, платіжні вимоги постачаль­ників, не оплачені в строк, недоїмки до бюджету тощо.

Разом з побудовою порівняльного аналітичного балансу для одержання загальної оцінки динаміки фінансового стану за звітний період проводиться зіставлення зміни підсумку балансу зі змінами фінансових результатів господарської діяльності за звітний період, наприклад, зі зміною виручки від реалізації про­дукції, інформація про яку міститься у формі 2 річної звітності

(рядок 010).

 

Питання для самоконтролю

Що містить у собі порівняльний аналітичний баланс?

Назвіть обов'язкові показники порівняльного аналітично­го балансу.

Яким чином групуються статті активу і пасиву балансу?