4.3. загальна оцінка динаміки і структури статей бухгалтерського балансу
4.3.1. Основи структури аналітичного балансу Фінансовий стан підприємства характеризується розміщенням і використанням коштів (активів) та джерелами їх формування (власного капіталу і зобов'язань, тобто пасивів). Усі відомості подано у балансі підприємства (табл. 4.1).
Дослідимо структуру й динаміку фінансового стану підприємства за допомогою порівняльного аналітичного балансу. Порівняльний аналітичний баланс розраховують з вихідного балансу шляхом доповнення його показниками структури, динаміки і структурної динаміки вкладень і джерел коштів підприємства за звітний період. Обов'язкові показники порявняльного аналітичного балансу такі: абсолютні величини статей вихідного балансу на початок і кінець періоду; питома вага статей балансу у валюті балансу на початок і кінець періоду; зміни в абсолютних величинах; зміни у питомій вазі; зміни в процентах до величин на початок періоду (темп приросту статті балансу); зміни в процентах до змін валюти балансу (темп приросту структурних змін - показник динаміки структурних змін); ціна одного процента зростання валюти балансу і кожної статті - відношення величини абсолютної зміни до процента абсолютної зміни на початок періоду. Порівняльний баланс включає показники горизонтального та вертикального аналізу. У ході горизонтального аналізу визначають абсолютні й відносні зміни величин різних статей балансу за певний період, а мета вертикального аналізу - обчислення питомої ваги нетто. У підсумку аналізу необхідно зробити висновок про те, з яких джерел в основному здійснювався приплив нових коштів і в які активи ці нові кошти вкладено. 4.3.2. Аналітичне групування статей балансу Для аналізу руху активів, власного і позикового капіталу за звітний період використовується типова форма бухгалтерського балансу (табл. 4.1) і проводиться ряд перетворень. Попередньо статті активу групуються таким чином: 1. Необоротні активи (А) подаються у вигляді двох груп: А1 = Ап + А12, (4.9) 1 11 12' де Л11 - довгострокові нефінансові активи; А12 - довгострокові фінансові вкладення. До Л11 слід зараховувати нематеріальні активи, основні засоби і незавершене будівництво. До А12 - довгострокові фінансові вкладення та інші необоротні активи. 2. Оборотні (поточні) активи (А2) поділяються на оборотні нефінансові активи (А21) і оборотні фінансові активи (А22): А2 = А21 + А22. (4.10) А21 включають усі запаси сировини, матеріалів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, витрати незавершеного виробництва, готову продукцію і товари відвантажені, витрати майбутніх періодів (розділ III активу балансу). До цієї ж групи належать кошти в розрахунках, але без авансів виданих. До А22 належать поточні фінансові інвестиції, аванси видані та інші необоротні активи. У результаті балансове рівняння активів (А) спочатку набирає традиційного вигляду: А = А1 + А2. (4.11) Перетворимо цю формулу: А = А + А + А + А (4.12) 11 12 21 22 4 ' Виконаємо перегрупування з виділенням нефінансових активів (Анф) і фінансових активів (Аф), тобто: Анф = А11 + А2Г Аф = А12 + А22 , тоді А = Аф + Аф. (4.13) нф ф Подамо механізм переходу у такому вигляді (табл. 4.2):
Пропонований послідовний перехід від необоротних та оборотних активів до нефінансових і фінансових активів дає можливість розглянути структуру майна підприємства у зв'язку з майном у матеріальній та грошовій формі. Однак фінансово-економічна діяльність підприємства базується на врахуванні взаємопов'язаних потоків і розкривається на основі двох послідовних групувань. Тому аналіз руху активів слід пов'язувати з рухом власного і позикового капіталу Згрупуємо статті капіталу (П) - пасив балансу - за такими розділами: П1 - власний капітал; П2 - позиковий капітал; П3 - залучений капітал. До власного капіталу (П) належить весь розділ «Власний капітал» і «Забезпечення майбутніх витрат і платежів», включаючи цільове фінансування. Тому в його складі виділяють такі розділи: Пі = Піі +Пі2 (4.14) де П11 - статутний і додатковий капітал; П12 - забезпечення виплат персоналу, інші види забезпечення і цільове фінансування; П13 - нерозподілений прибуток звітного року і минулих років, а також неоплачений і викуплений капітал. Позиковий і залучений капітал (П^ формується за такими розділами: П2 = П21 + П22 + П23 + ^ (4.15) де П21 - довгострокові зобов'язання (розділ III пасиву балансу); П22 - короткострокові кредити банків; П23 - поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями і векселі видані; П24 - кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги. У даному разі П2 об'єднує внутрішні та зовнішні потоки матеріальних і фінансових ресурсів. Залучений капітал (П3) включає в себе всю заборгованість підприємства (за одержаними авансами, заробітною платою, податками і штрафами перед бюджетом і позабюджетними фондами, за процентами за залучення позикових коштів зовні, дивідендами перед акціонерами та інші пасиви), тобто П3 = П31. Такий поділ позикового капіталу на позиковий (П2) і залучений (П3) переслідує певну мету: відобразити участь позикових коштів тільки зі сторони і показати вплив залучених коштів, безпосередньо пов'язаних з господарською діяльністю даного підприємства. Загальна величина капіталу визначається за формулою: П = П1 +П2 + П3, або (4.16) 3 4 П = ^цПц = (Піі + П12 + Піз) + (П21 + П22 + П23 + П24) + Пзі.(4.17)
При цьому загальна рівність активів і капіталу зберігається: А = П. У табл. 4.3 подано механізм групування статей пасиву балансу.
Групування бухгалтерських рахунків в укрупнені статті активу і капіталу дозволяє побудувати шаховий аналітичний баланс у матричній формі 7 х 7. Інформативність такого балансу достатньо висока, він зручніший для аналізу (табл. 4.4). Для побудови шахового аналітичного балансу використовуються дані бухгалтерського обліку на підприємстві. Для загальної оцінки динаміки фінансового стану підприємства слід групувати статті балансу в окремі групи за ознакою ліквідності (статті пасиву). На основі агрегованого балансу здійснюється аналіз структури майна підприємства, який у більш упорядкованому вигляді слід проводити за формою, поданою в табл. 4.5 і 4.6.
Читання балансу за такими систематизованими групами ведеться з використанням методів горизонтального і вертикального аналізу (див. табл. 4.5 і 4.6). Безпосередньо з аналітичного балансу можна одержати ряд найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. До них належать: загальна вартість майна підприємства, що дорівнює валюті, або підсумкові балансу; вартість іммобілізованих активів (тобто основних та інших необоротних засобів), що дорівнює підсумкові розділу І активу балансу; вартість оборотних (мобільних) коштів, що дорівнює сумі підсумків розділів ІІ і ІІІ; вартість матеріальних оборотних коштів, що дорівнює підсумкові розділу ІІ активу балансу; величина дебіторської заборгованості в широкому смислі слова (включаючи аванси, видані постачальникам і підрядникам), що дорівнює сумі рядків 160-210 розділу ІІ активу балансу; сума вільних грошових коштів у широкому смислі слова (включаючи цінні папери та їх еквіваленти), що дорівнює сумі рядків 230-240 розділу ІІ активу балансу (так званий банківський актив). Зміна майна на 532323 тис. грн зумовлена на 2,2\% зміною основних засобів і на 97,8\% - зміною оборотних коштів (див. табл. 4.5). Для пасиву важливі такі характеристики: вартість власного капіталу, що дорівнює розділам І і ІІ пасиву; величина позикового капіталу, що дорівнює розділам ІІІ і IV пасиву балансу; величина довгострокових кредитів і позик, призначених, як правило, для формування основних засобів та інших необоротних активів, що дорівнює ІІІ розділу пасиву балансу; величина короткострокових кредитів і позик (500-520), призначених в основному для формування оборотних активів; величина кредиторської заборгованості, що дорівнює (530-610). Зміна майна на 532323 тис. грн зумовлена на 77\% зміною власних коштів і на 23\% - зміною зобов'язань (див. табл. 4.6). Горизонтальний, або динамічний, аналіз цих показників дозволяє встановити їхні абсолютні прирощення і темпи зростання, що важливо для характеристики фінансового стану підприємства. Так, динаміка вартості майна підприємства дає додаткову до величини фінансових результатів інформацію про потужність підприємства. Не менше значення для оцінки фінансового стану має вертикальний (структурний) аналіз активу й пасиву балансу. Так, співвідношення власного та позикового капіталів свідчить про автономію підприємства в умовах ринкових зв'язків, про його фінансову стійкість. Особливе значення для коригування фінансової стратегії підприємства, визначення перспектив фінансового становища має трендовий аналіз окремих статей балансу за більш тривалий час з використанням, як правило, спеціальних економіко-математичних методів (середнє прирощення, визначення функцій, що описують поведінку даної статті балансу, та ін.). За даними бухгалтерського обліку з розділу IV активу балансу можна виділити витрати, не перекриті коштами спеціальних фондів і цільового фінансування, які означають іммобілізацію оборотних активів, а з розділу ІІІ пасиву балансу - неплатежі, а саме: позички, не погашені в строк, платіжні вимоги постачальників, не оплачені в строк, недоїмки до бюджету тощо. Разом з побудовою порівняльного аналітичного балансу для одержання загальної оцінки динаміки фінансового стану за звітний період проводиться зіставлення зміни підсумку балансу зі змінами фінансових результатів господарської діяльності за звітний період, наприклад, зі зміною виручки від реалізації продукції, інформація про яку міститься у формі 2 річної звітності (рядок 010).
Питання для самоконтролю Що містить у собі порівняльний аналітичний баланс? Назвіть обов'язкові показники порівняльного аналітичного балансу. Яким чином групуються статті активу і пасиву балансу? |
|