3.2. облік інфляційного знецінення грошей у прийнятті фінансових рішень

Інфляція характеризується знеціненням національної валю­ти, тобто зниженням її купівельної спроможності і загальним підвищенням цін у країні. У фінансовому менеджменті доводиться постійно мати на увазі фактор інфляції, який необхідно врахову­вати у фінансово-господарській діяльності підприємств.

У процесі інфляції відбувається зміна вартості активів підприємства, особливо оборотних коштів. За результатами гос­подарської діяльності занижується собівартість виробництва продукції, що призводить до необгрунтованого зростання при­бутку і податкових відрахувань з нього. Особливо істотно фактор інфляції впливає на проведення довгострокових фінансових опе­рацій.

Інфляція характерна для діяльності практично всіх країн світу. Передові капіталістичні країни з найбільш стійкою еконо­мікою також стикаються з цією проблемою. Проте інтенсивність інфляційних процесів, що відбуваються в цих країнах відносно низька. Вона не впливає істотно на стан економіки цих країн. Су­часні економічні теорії навіть стверджують, що зростання рівня споживчих цін у межах 10\% у рік вважається нормальним еконо­мічним явищем і робить стимулюючий вплив на розвиток вироб­ництва.

Щоб уникнути помилок і втрат в умовах зниження купівель­ної спроможності грошей, необхідно враховувати вплив факто­ра інфляції у фінансовому менеджменті.

Для реалізації цієї концепції необхідно сформувати мето­дичний інструментарій, що дозволяє враховувати інфляційні про­цеси, які відбуваються в економіці держави і істотно впливають на фінансову діяльність підприємства.

Інфляція являє собою процес постійного перевищення темпів зростання грошової маси над товарною, у результаті чого відбувається переповнення каналів обігу грошей, що супровод­жується їх знецінюванням і підвищенням цін.

Темп інфляції - показник, що характеризує розмір знецінен­ня (зниження купівельної спроможності) грошей у певному пері­оді, виражений приростом середнього рівня цін у відсотках до їхнього номіналу на початок періоду.

Нехай Б/. - сума купівельної спроможності з урахуванням інфляції, Б - сума купівельної спроможності при відсутності інфляції. Тоді розмір інфляції АБ розраховується за форму­лою:

АЗ = 5І - 5. (3.14)

Розрахуємо темп інфляції (і) за формулою:

і = — (3.15) Тоді для визначення     одержуємо такий вираз:

5і = в + Ав = в + ів = в (3.16)

Величина (1 + і) показує, в скільки разів у середньому зрос­ли ціни, і називається індексом інфляції, I..

і, = 1 + і. (3.17)

Динаміка індексу інфляції характеризує зміни, що відбува­ються в інфляційних процесах. У цьому зв'язку слід зазначити, що збільшення індексу інфляції свідчить про зростання інфляції, зниження - вказує на зменшення її темпів.

При прогнозуванні індексу інфляції використовується така формула:

і, = (1 + і)", (3.18) де п - часовий інтервал (місяць, квартал, рік і т. д.).

Приклад. Прогнозований річний темп інфляції 6\%. Необхід­но розрахувати прогнозний індекс інфляції через три роки.

Підставляємо ці значення у формулу 3.18 і одержуємо та­кий результат:

І = (1 + 0,06)3 = 1,191 (або 119,1\%).

Часто в практичній діяльності враховуються складні відсот­ки при визначенні рівня інфляції. Це стосується діяльності бан­ківських структур і фінансових компаній.

Приклад. Якщо ціни щомісяця протягом року змінюються на 3\%, то розрахунки необхідно робити таким чином. Щомісячна зміна цін складає (1 + 0,03) = 1,03 раза, а за рік ці зміни складуть 1,4258 раза (1,03)12. При цьому річний темп інфляції становити­ме 1,4258 - 1 = 0,4258, тобто річний рівень інфляції досягне 42,58\%. Таке проведення розрахунків дозволяє зробити висно­вок, що процентна ставка в 25*30\% втрачає свою інвестиційну привабливість і її можна розглядати з позиції мінімізації втрат від інфляції.

3.2.1. Методичний інструментарій оцінки вартості грошових засобів з урахуванням фактора інфляції

Методичний інструментарій оцінки вартості коштів з ураху­ванням фактора інфляції дозволяє розраховувати дійсну і май­бутню вартість з урахуванням інфляційних процесів, що відбува­ються в ринковій економіці, що розвивається. Підставою для про­ведення цих розрахунків слугує реальна процентна ставка.

Реальна ставка доходності- це зароблена кредитором но­мінальна процентна ставка, відкоректована з урахуванням зміни купівельної спроможності грошей. Номінальна процентна став­ка - це ставка, виражена в тій або іншій валюті без поправок на інфляцію, а реальна процентна ставка коректує номінальну на рівень інфляції. Наприклад, якщо нарахована номінальна процентна ставка складає 8\% річних, а рівень інфляції також дорівнює 8\%, то реальна ставка доходності дорівнюватиме нулю.

Якщо ж номінальна процентна ставка складає 8\% річних, а рівень інфляції, що змінюється пропорційно зміні індексу спо­живчих цін, складає 5\%, то розрахунок реальної ставки доход­ності слід виконувати за формулою:

^ = '^Ш-, (3.19)

і + І/НФ

де ІНФ - рівень інфляції;

іі - реальна ставка позичкового відсотка, що враховує інфля­цію.

Підставивши у (3.19) показники нашого прикладу, розрахує­мо реальну ставку доходності, що у даному випадку складає 2,857\% річних.

іі = (0,08 - 0,05) / 1,05 = 0,02857, або 2,857\%.

Якщо передбачуваний рівень інфляції складає 5\% у рік, то очікувана реальна ставка доходності - 2,857\% річних. Якщо ж рівень інфляції виявиться вище 5\%, то і реальна ставка буде менше 2,857\%.

Розглянемо приклад зміни вартості в умовах інфляційної економіки.

Приймаємо:

Р - початкова сума коштів;

ві - сума коштів, отримана з урахуванням фактора інфляції;

і - заданий річний рівень інфляції;

і - номінальна річна ставка позичкового відсотка.

Задамо річний рівень інфляції і і номінальну річну ставку позичкового відсотка і. Розрахуємо інфляційну суму викорис­товуючи формулу (3.2):

зі = Р(і + /;).

Запишемо дану суму у вигляді такого виразу:

5І = Р(1 +      + і),

а потім, перетворивши дане рівняння, одержимо співвідношен­ня

іі = і + і + іі. (3.20)

Дане співвідношення являє собою відому формулу І. Фіше-ра, в якій сума (і + іі) є величиною, яку слід додати до реальної ставки доходності для компенсації інфляційних втрат. Ця вели­чина називається інфляційною премією.

Знаючи формулу І. Фішера, необхідно при підрахунку про­центної ставки, що враховує інфляцію, обов'язково використо­вувати в розрахунку добуток іі, тому що він впливає на загальну величину ставки позичкового відсотка іі (3.20). Чим більше зна­чення і та і, тим істотніше відхилення показника іс

Приклад. Якщо і = 30\% і і = 20\%, то часто за процентну став­ку приймається сума (і + і) = 30 + 20 = 50\%. Проте існує ще добу­ток і на і. У нашому прикладі він складає 0,3 • 0,2 = 0,06, або 6\%. Тому при обрахуванні об'ємних показників, коли враховуються десятки мільйонів гривень, ця величина дає істотне відхилення.

3.2.2. Методичний інструментарій формування необхідного рівня доходності фінансових операцій з урахуванням фактора інфляції

Проведення подібних розрахунків пов'язане з розрахунком інфляційної премії і загального рівня номінального доходу, що забезпечує відшкодування можливих інфляційних втрат і одер­жання необхідного рівня реального прибутку.

З позиції фінансового планування врахування реальної про­центної ставки дає велику перевагу, тому що дозволяє робити розрахунки як номінальної (PV), так і реальної вартості грошей (FV) з урахуванням фактора інфляції.

Реальна майбутня вартість (real future value) розраховуєть­ся за такою формулою:

FVp = P(1 + iL)n, (3.21)

де FVp - реальна майбутня вартість вкладу; n - період розміщення вкладу. Номінальна майбутня вартість (nominal future value) роз­раховується за формулою:

FVh = P(1 + i)n, (3.22)

де FVh - номінальна майбутня вартість вкладу.

Для розрахунку майбутнього рівня ціни (ЦМР) використовуєть­ся формула:

цмр = (і + L)n. (3.23)

Для знаходження реальної майбутньої вартості можна ви­користовувати також формулу:

FV = FV / ЦМР. (3.24)

Приклад. У віці 20 років клієнт поклав на рахунок 100 гр. од. Яку кількість грошей одержить клієнт у віці 65 років (з урахуван­ням зміни реальної купівельної спроможності)? Номінальна про­центна ставка складає 8\% річних. Існує два способи розрахунку необхідних даних - простий і складний.

За формулою (3.21) розраховуємо реальну майбутню вартість вкладу:

FVp = 100 гр. од. ■ 1,0285745 = 355 гр. од.

Можливий поетапний варіант розв'язання цієї задачі. Спо­чатку розраховується номінальна майбутня вартість за форму­лою (3.22).

FVh = 100 гр. од. ■ 1,0845 = 3192 гр. од.

Потім обчислюється майбутній рівень інфляції за формулою (3.23).

ЦМР = 1,0545 = 8,985.

І нарешті, визначається реальна майбутня вартість за фор­мулою (3.24).

FVp = 3192 / 8,985 = 355 гр. од.

Кінцевий результат той самий. Таким чином, існує два спо­соби обчислення реальної майбутньої вартості.

Питання для самоконтролю

Дайте поняття «інфляції». Чим характеризується інфля­ційна економіка держави?

Дайте поняття «темпу інфляції», «індексу інфляції».

Яку формулу використовують при прогнозуванні індексу інфляції?

Охарактеризуйте поняття «реальної ставки доходності», «номінальної процентної ставки», «реальної процентної ставки».

Що таке «інфляційна премія»?

Охарактеризуйте поняття «реальна майбутня вартість», «номінальна майбутня вартість».