Діловодство в органах державного управління та місцевого само­врядування - Навчальний посібник (Іванова Т.В., Піддубна Л.П.)

5.3. документальне оформлення та робота з кадровим резервом для зайняття посад державних службовців

 

У державних органах створюється кадровий резерв для зайнят­тя посад державних службовців, а також просування по службі. Ка­дровий резерв формується із: спеціалістів місцевого та регіонально­го самоврядування, виробничої, соціально-культурної, наукової та інших сфер, а також випускників навчальних закладів відповідного профілю; державних службовців, які підвищили кваліфікацію або пройшли стажування та рекомендовані для просування на більш високі посади.

До кадрового резерву зараховуються професійно підготовлені працівники, які успішно справляються з виконанням службових обов'язків, виявляють ініціативу, мають організаторські здібності і необхідний досвід роботи. На кожну посаду державного службовця кадровий резерв формується з такого розрахунку: на посаду керів­ника - не менше двох осіб, на посади спеціалістів складаються спи­ски осіб, зарахованих до кадрового резерву, з урахуванням фактич­ної потреби.

Форма списку, зарахованих до кадрового резерву має такий ви­гляд:

 

ЗАТВЕРДЖУЮ Сільський, селищний, міський голова, голова районної, районної у місті, обласної ради

 

 

«          »          200     року

Список осіб, зарахованих до кадрового резерву, переглядається щороку в грудні. У разі необхідності до списку протягом року можуть бути внесені зміни у порядку, встановленому для зарахування до кад­рового резерву (постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р., № 199 та від 24 жовтня 2001 р. № 1386).

Зарахування до кадрового резерву затверджується наказом чи розпорядженням керівника державного органу за погодженням з іншими органами, якщо для призначення на посади, на які форму­ється кадровий резерв, передбачається погодження кандидатур з цими органами.

Пропозиції щодо резерву на посади, призначення на які здійс­нюється органами вищого рівня, розглядаються спеціальними комі­сіями, утвореними при цих органах. Очолює комісію керівник ор­гану або його перший заступник. Склад комісії затверджується рі­шенням відповідного органу.

Після зарахування до кадрового резерву на посади, робота на яких передбачає доступ до державної таємниці, розглядається пи­тання щодо оформлення в установленому порядку допуску до дер­жавної таємниці особам, які його не мають.

З працівниками, зарахованими до кадрового резерву, прово­диться робота згідно із затвердженими керівниками державних ор­ганів чи їх структурних підрозділів особистими річними планами, де передбачається:

вивчення й аналіз виконання законів України, актів Президе­нта України і Кабінету Міністрів України;

систематичне навчання шляхом самоосвіти;

періодичне навчання і підвищення кваліфікації у відповідних навчальних закладах (у тому числі й зарубіжних);

участь у роботі семінарів, нарад, конференцій з проблем та пи­тань діяльності державних органів і структурних підрозділів;

стажування строком до двох місяців у державному органі, до кадрового резерву якого зараховано працівника;

виконання обов'язків державного службовця, на посаду яко­го зараховано працівника до кадрового резерву;

залучення до розгляду відповідних питань, проведення пере­вірок, службових розслідувань;

участь у підготовці проектів актів законодавства, інших нор­мативних документів.

Керівник державного органу несе відповідальність за ефектив­ну підготовку і використання кадрового резерву. У разі заміщення вакантної посади керівник державного органу в поданні про приз­начення кандидата на цю посаду повинен зазначити, протягом яко­го періоду він перебував у кадровому резерві, яким чином виявив себе, а якщо не перебував - подати обґрунтовані пояснення причи­ни невикористання кадрового резерву.

Державним службовцям створюються умови для навчання і пі­двищення кваліфікації у відповідних навчальних закладах (на фа­культетах) та шляхом самоосвіти.

Державні службовці підвищують свою кваліфікацію постійно, у тому числі через навчання у відповідних навчальних закладах, як пра­вило, не рідше одного разу на п'ять років. Результати навчання і під­вищення кваліфікації є однією з підстав для просування по службі.

Примірний порядок формування кадрового резерву розробля­ється і затверджується Кабінетом Міністрів України. На його осно­ві відповідною радою розробляється Порядок формування та ве­дення кадрового резерву конкретного органу державної влади, ор­ганізації, установи.