Ділова кар’єра - Навчальний посібник (Дахно І. І.)

18.2. подорож літаком

18.2.1. Харчування

Для того, щоб годувати пасажирів у повітрі, кожний аеропорт має свої спеціалізовані підприємства. Вони постачають різні види харчування на борти літаків.

Харчування буває пряме і зворотне. Пряме, — це те, що недавно приготовлене і яке зберігається за температури +5 С. Зворотне — це напівготові заморожені порції. Вони є дещо недопеченими чи недо- вареними. У супровідному  листі кухар  зазначає час, необхідний конкретній страві, щоб вона була повністю приготовленою у бор- товій пічці до того, як цю страву пропонують пасажирам. Страви доправляють до літака за півтори години до злету.

 

Пасажири, як правило, не можуть  замовити щось завчасно. Навіть,  якщо  вони летять у бізнес-класі  підвищеного  комфорту. Їхні переваги можуть виявлятися лише у межах того, що є на бор- ту літака, — себто між  гарячими та холодними стравами. Набір всіх пакетів визначається попереднім набором авіакомпанії. Деякі з-поміж них беруть лише холодні страви. Дехто — лише чайний стіл. Це, як правило, на коротких рейсах.

На борту можуть запропонувати все, що завгодно. Існують на- бори як вегетаріанських, так і дієтичних страв, дитяче і юнацьке харчування.

Станом на весну 2007 року «економний» обід з гарячим сягав

4,5 долари, екіпажу — 8,5 долара, а бізнес-класу — 15,5 долара. Харчування  пасажирів  бізнес-класу та екіпажу практично одне і те ж, за винятком того, що екіпажу і бортпровідникам не дають алкогольних напоїв. Чи ж п’ють вони їх насправді, — це вже інша справа. У деяких компаніях пілоти харчуються як у бізнес-класі, а стюардеси — як решта пасажирів. Страви економ-класу і бізнес- класу у більшості фірм значно не вирізняються. Вирізняється лише набір продуктів, — як, наприклад, вирізка замість м’яса. У бізнес- класі більше фруктів та овочів. Зрозуміло, що на чартерних рейсах можна замовити все, що завгодно.

Аерофобія — досить поширене явище. Статистика свідчить же про те, що шанси загинути в авіакатастрофі є нижчими, ніж під час автомобільних мандрівок.

Вчені Великої Британії виявили найнебезпечніші місця в авіа- лайнерах. Закликали авіакомпанії дозволяти пасажирам крісла вибирати самостійно.

Спеціалісти університету Грінвіча за замовленням Управління цивільної  адміністрації Великої Британії проаналізували обста- вини загибелі 105 чоловік та опитали 2 тисячі людей, які вижили під час авіакатастроф. Дослідження вказало, що найбільша безпека була у пасажирів, які сиділи у кріслах біля проходу на далі ніж у п’ятому ряду від аварійного виходу. Найрідше вдавалося вижити тим, хто сидів у більше ніж шести рядах від виходу. Статистичні дані засвідчують,  що шанси на врятування у передній частині лі- така — 65\%, а у задній — 53\%. Ті пасажири, які сидять у літаку біля проходу, рятувалися у 64\% випадків, а в інших місцях  літа- ка — у 58\%.

 

Британські вчені закликали авіакомпанії облаштувати літаки додатковими аварійними виходами.

Виявляється,  що 4 з 10 пасажирів  бояться літати.  Якщо  всі пасажири будуть намагатися купувати собі місця біля виходу, то це спричинить підвищення цін за надання місця біля виходу.

Більшість людей користуються своїми власними способами боротьби з авіафобією. Найпростіший — талісман. Талісманами можуть бути які завгодно предмети. Давньою є традиція «присісти на дорожку».

Поширеним методом є перенесення уваги з думок на відчуття. Можна, наприклад, розглядати людей, що вас оточують.

Дієвим методом переборювання страху є переконання.

Автор цих рядків  від людей старішого  покоління чув таке. Під час запального відступу Червоної Армії на першопочатковому етапі війни, під Харковом набиралися солдати для повітряно-де- сантних  військ. Була вежа для стрибків  з парашутом з кільцем і тросом. На горі  майданчика  стояв старшина,  який не зовсім коректно  підштовхував солдата спускатися з парашутом.  Внизу стояв інший старшина. Він зовні обмацував штани. Якщо ж вони були порожніми, — то солдат йшов у десантні війська. Якщо  ж ні, — то біг прати штани до найближчого ставка. Так кувалася Перемога!

Автор цих рядків на Харківській вежі не був. У 1978 році, напе- редодні свого дня народження (30-річчя) перебував з лекторською місією у Миколаєві. Мав щастя бути на концерті Володимира Висо- цького.  Той казав, що до нього частенько зверталися ветерани Ве- ликої Вітчизняної війни і запитували, чи він — це той Висоцький, з якими вони виходили з оточення. Володя Висоцький відповідав, що з ним не можна було вийти з оточення, бо він був таким маленьким, що його можна було, хіба що винести на руках.

Під час своїх авіаподорожей, а їх кількість була такою мізер- ною, порівнюючи з кількістю подорожей земляка, — Президента Ющенка, — автор цієї книжки перед злетом літака  і після його приземлення, — тричі хрестився. Як бачить читач, — це допомогло. На борту літака  намагався випити  все те, що носили стюардеси. Намагався не дивитися на їх ноги, бо у всіх них — ноги красиві. Краще — просто не трапляється, до того ж стюардеси — «надежные как  наш Аэрофлот!».

 

Кажуть, що алкогольні напої — не найкращій спосіб боротьби з аерофобією. Можливо, це й так. Врешті решт — «на безриб’ї — і рак риба!»

18.2.2. Пошук загубленого багажу

У більшості  випадків ті валізи, які загубилися під час подо- рожі, повертаються своїм власникам. Головне — не панікувати!

Найчастіше це відбувається з огляду на відірвання бирки, яку прикріпили при реєстрації на рейс. До рейсу слід зняти з валізи всі наклейки, які залишилися від попередніх мандрівок. Слід підписа- ти багаж. На багажі англійською мовою слід зазначити своє прізви- ще та вказати контактні телефони. Інші причини непорозуміння:

—   комп’ютерний збій у системі реєстрації і розвантаження;

—   помилки розвантажувальників.

Фахівці радять свої речі шукати у транспортерах. Якщо багаж не знайдено, слід звернутися до представника авіакомпанії. Шукай- те віконце  з надписом «Бюро знахідок». Кажуть, що не завадить перед польотом сфотографувати свої валізи та торби. Більшість авіакомпаній підключено до Системи світового пошуку вантажу. Ваша інформація  миттю потрапляє у пошукову мережу «World Tracer». Не виключається, що комп’ютер впродовж кількох хвилин вкаже інформацію про місцезнаходження ваших речей.

Якщо впродовж 5 діб валіза не віднайдеться, пасажиру запро- понують скласти детальний перелік предметів, які знаходилися у валізі. Цей перелік також заноситься у загальну систему пошуку. Впродовж трьох тижнів (21 дня) авіакомпанія буде розшукувати речі у всьому світі.

Після  цього багаж  вважається  втраченим  або вкраденим. За нього сплачується компенсація. Станом на кінець 2007 року пасажирам, які прибули з США та Західної Європи, сплачувалось до 1 тис. євро. Найчастіше перевізники сплачували по 20 доларів за кілограм ваги. Якщо валізу не зважували, то компенсація скла- дала 400 доларів. Щоправда, гроші сплачувалися не відразу, а через місяць.

Поміж авіакомпанії є й такі, які потерпілим пасажирам негай- но видають предмети першої необхідності. Інші — сплачують гро- ші за предмети першої необхідності. Сума складала від 50 доларів

 

до 100 доларів для пасажирів економ-класу. Якщо у майбутньому валізу не буде знайдено, то ці гроші  можуть  бути вирахувані  із загальної суми компенсації.

Члени Асоціацій європейських  авіакомпаній 2006 року втра- тили 5,6 млн валіз і торб, — тобто 16 валіз на 1 тисячу пасажирів. Не так вже і замало! Поміж рекордсменів були «British Airways»,

«Air France», «Lulthansa», «KLM».

Слід не забувати, — якщо авіаквитки оформляла туристична фірма, то за багаж, який було втрачено чи зіпсувався, відповідає не туроператор, а авіакомпанія.

У більшості випадків валізи, які було втрачено, повертаються їх власникам.

18.2.3. Одежа для польоту

За даними Всесвітньої  організації охорони здоров’я політ на літаку понад 4 години вдвічі збільшує ризик появи кров’яних згустків — тромбів. Причина  — тривале нерухоме положення під час польоту. Особливо вразливими є люди з надлишковою  вагою, а також ті, у кого порушено процес згортання крові.

Цьому можуть зарадити компресійні гольфи та панчохи. Американська асоціація кардіологів стверджує, що вони у 20 ра- зів зменшують  ймовірність утворення тромбів. Аспірин зменшує ймовірність утворення згустків крові у півтора рази.

Поради тим, хто багато літає:

–          будьте обережні з алкоголем, він притупляє боязнь пере- льотів, але обезвожує організм, кров стає густішою. Густи- ну крові підвищують чай та кава. Мінеральну воду можна випивати без будь-яких обмежень;

–          оскільки нікотин згущує  кров,  то під час польотів слід утримуватися від паління;

–          сидячи у кріслі, не можна класти ногу на ногу, — це до- поможе уникнути зайвого тиску  на вени та не сприятиме застою крові у судинах ніг і тазу;

–          для польоту слід вибирати зручну  одежу та взуття (най- краще за все — одягти компресійний трикотажний гольф, панчохи або колготки, які покращують відтік крові венам);

 

–          під час польоту слід періодично  намагатися  розминати м’язи;

–          якщо  правилами польоту дозволяється, то слід прогулю- ватися у салоні або, принаймні, потягуватися у кріслі.