1.4. безробіттяВ умовах ринкової економіки безробіття є завжди. Не може просто такого бути, щоб всі 100\% працездатного населення були працевлаштованими. Навіть, за наявності найкращої роботи зна- йдуться ледарі, які, попри найпристойнішу платню, не захочуть працювати. В умовах економічної кризи ситуація з працевлаштуванням загострюється. Впродовж перших п’яти місяців 2008 р. на обліку у київському міському центрі зайнятості перебували 8200 осіб. За цей період за направленнями служби зайнятості у столиці працевлаштовано близько 3100 безробітних.
Станом на вересень 2008 р. більшість безробітних в Україні — жінки. Шукали офіційно роботу 314,1 тис. жінок та 195,4 тис. чо- ловіків. Порівнюючи з липнем того ж року безробітних жінок стало на 4,1 тис. менше, а чоловіків — 5,1 тис. У серпні роботу шукали 249,7 тис. жителів села та 259,8 тис. міських жителів. У листопаді 2008 р. повідомлялося, що в Україні 65\% компаній змінили свої плани щодо найму персоналу на найближчі 6 місяців. Більшість компаній все ж не планувала скорочувати персонал. До- слідження про це виконала корпорація «Ernst and Young». Згідно з результатами досліджень скорочення не зачіпало ке- рівництво компаній. 10\% компаній планували скоротити середню керівну ланку. 15\% планували скоротити професійний адміністра- тивний персонал, а 25\% мали наміри скоротити допоміжний пер- сонал та робітників. Компанії, які розглядали плани скорочення персоналу, пере- січно збиралися скоротити 18\% робітників, 12\% — професійного адміністративного персоналу та 9\% — представників середньої керівної ланки. До Державного центру зайнятості жодне українське підприєм- ство не подало переліку звільнених працівників. Це свідчило про те, що були відсутніми передумови для масових звільнень. Станом на листопад 2008 р. більшість організацій «заморози- ла» плани з підбору певних спеціалістів. Це стосувалося, передусім, операційного, юридичного, адміністративного блоків, а також від- ділів підбору і навчання кадрів, сфери безпеки, інвестицій, відділів аналізу кредитних ризиків та проблемної заборгованості. Скорочення персоналу розпочали застосовуватися у банках. Вони ж припинили видачу іпотечних кредитів. Для банків, інвес- тиційних та лізингових компаній затрати на персонал є однією з основних статей витрат. Знижувався попит на спеціалістів у сфері фондового ринку. Скорочення штатів у компаніях цього сегменту коливалося від 10\% до 70\%. Більшість співробітників відправлялися у безстрокову відпустку за свій рахунок. До рейтингу спеціалістів, яких найінтенсивніше звільняли, потрапили працівники сфери нерухомості і будівництва, а також менеджери з набору персоналу (HR- менеджери), журналісти та працівники сектору професійного сервісу (реклама, маркетинг, юриспруденція).
Згідно з даними Київського міського центру зайнятості, у жов- тні 2008 р. було зареєстровано 166 осіб, звільнених у зв’язку із скороченням штату. Вони були працівниками різних професій, — як робітниками, так і інженерами: слюсарями — ремонтниками, водіями, прибиральницями, юристами, страховими агентами, ма- лярами, економістами, керівними працівниками. На багатьох підприємствах відбувалося так зване «приховане звільнення». Працівникам просто не виплачувалася зарплата. Ро- ботодавці її «заморожували». Ринок праці відчував потреби у працівниках роздрібних ме- реж, технічному персоналі на виробництві, фармацевтах. Актуальними галузями залишилися сфери: • товарів щоденного попиту; • обладнання і машинобудування; • телекомунікацій. Замовлення на пошук персоналу для цих сфер стабільно над- ходили до кадрових агенцій впродовж всього 2008 р. Звільненим працівникам надавалося можливість перекваліфі- куватися. Головне при цьому — врахувати свої особистісні якості та можливості. Фахівці у сфері персоналу вважали, що будь-яку кризу, у тому числі і фінансову, можна пережити з користю. Перелік найголовніших антикризових заходів, про який по- відомлялося у грудні 2008 р., містить таке: 1. Бережливіше ставитись до замовників. Уникати невиконань зобов’язань. 2. Скорочення кадрового баласту. Персонал, що залишився, має діяти активніше. У зв’язку з ним доречно згадати анекдот ра- дянських часів. Приїхав на наш завод японський бізнесмен. На те- риторії завозу побачив Дошку пошани з портретами передовиків виробництва. Бізнесмен запитав, що це таке. Йому відповіли, що то — кращі люди заводу. Він тоді запитав: «А навіщо ви тримаєте решту?». 3. Попередження персоналу про відсутність премії. Припинен- ня набору нових працівників. Наприкінці 2009 р. на брифінгу національний координатор Міжнародної організації праці в Україні Василь Костриця повідо- мив, що МОП вітає позитивні тенденції на ринку праці України. За січень — вересень 2009 р. в Україні вперше за три роки відзна-
чено приріст економічно активного населення. Число працездатних людей віком 15–70 років збільшилося на 290 тис. осіб і становило 20364000 осіб. Ріверь безробіття, підрахований за методологією МОП, становив 8,6\% серед людей віком 15–70 років. Для працез- датного населення рівень безробіття за підсумками дев’яти місяців 2009 року становив 9,4\%. В. Костриця вважав, що відновлення на ринку праці при збереженні тенденцій, відзначених за підсум- ками 9 місяців 2009 р., можна очікувати через 2–2,5 року після закінчення кризи. 4. Проведення диверсифікацій виробництва. Розробка нових продуктів. 5. Оптимізація рекламного бюджету у рамках загального зни- ження затрат. 6. Зміцнення відносин з партнерами, споживачами, постачаль- никами. 7. Перерозподіл активів, зниження резервів. Економічна криза негативно позначалася і у першому кварта- лі 2009 р. на рівні зайнятості. За офіційними даними на початок 2009 р. в Україні робити не мали щонайменше 900 тисяч людей. Це складало 3\% всіх працездатних українців. Фахівці ж вважали, що безробітних було фактично вдвічі — втричі більше. |