Ділова кар’єра - Навчальний посібник (Дахно І. І.)

13.2. діловий одяг і взуття

13.2.1. Зовнішній вигляд і успіх

Зовнішній вигляд є важливою складовою успіху сучасної ді- лової людини. У діловому середовищі, як і у будь-якому іншому, існує певний кодекс одежі.

Для того, щоб бути успішним у сучасному діловому світі, необ- хідно у всьому точно влучати у ціль. Це правило поширюється  і на зовнішній вигляд людини. Причиною її невдач може бути нена- лежний  зовнішній вигляд, його невідповідність стандартам, при- йнятим у діловому середовищі.

Зовнішній вигляд ділової людини повинен вказувати на вас як на зрілого і досвідченого професіонала.

Слід мати кілька стильних ділових костюмів. Модна одежа має передбачатися для відвідин нічних клубів.

Якщо грошей для придбання одягу — обмаль, то слід керува- тися гаслом: «Краще менше, але дорожче». Це означає мати у гар- деробі один-два високоякісних і вдалого крою костюми, які можна поєднувати між  собою.

Зустрічається  і така порада — у гардеробі чоловіка має бути щонайменше три костюми: зимовий, літній, вихідний.

Працівник має оцінювати свій зовнішній вигляд та зовнішній вигляд членів команди, у якій він працює. Рекомендують подумати над тим, який вигляд мусить мати спеціаліст вашого рівня. Якщо вам доведеться замінити гардероб, то не слід це робити у поєднанні з вашою кар’єрою та її цілями. Пам’ятайте, що правильно підібраний одяг «приманює» успіх.

Нові часи принесли і нові поняття. З’явився вислів «дрес-код». Дрес-код був і раніше.  Автор книжки згадує, як колись у літню спеку комсомольські і партійні працівники обливались потом, бо неодмінно мали бути одягнені у костюми з краватками. Осудливим тоді було ставлення до міні-сукеньок та прозорих кофточок. За них прописувалися догани, суворі догани і позбавлення преміальних та тринадцятої зарплати. На думку ж автора цих рядків міні-сукеньки та прозорі кофточки роблять життя цікавим.

Нині  багато компаній обумовлює, ще під час співбесіди, свої правила дрес-коду. Деякі з цих компаній ще й фіксують  їх у тру- дових договорах.

 

Новому працівникові, що приступає до роботи, слід вивчити манеру одягатися у великій фірмі. Дрес-код може бути відсутнім. Може бути ліберальним. Може мати і незрозумілі, для непосвяче- них, аспекти.

Одежа працівника є візитівкою. Не лише особистою візитів- кою, але і компанії, у якій він працює. Людина, яка хоч трішечки орієнтується у психології, глянувши на одяг, негайно зуміє визна- чити не лише рівень заробітної плати, але і сильні чи слабкі аспекти вашого характеру. Якщо ж людина має неналежний  вигляд і ви- ступає як представник солідної компанії, то виникають сумніви щодо компанії, яка має таких представників.

Якщо  працівники опікується, наприклад, продажею дорогої нерухомості і прибуде на переговори у порваних джинсах та майці з недоречним портретом, малюнком чи написом, то потенційний клієнт може запідозрити працівника у легковажності і відмовитися від його послуг.

У будь-якому співтоваристві легше прижитися, якщо, принай- мі ненадовго, підлаштуватися під його правила. Тому, хто хоче бути успішним працівником, слід одягатися,  як  це робить успішний працівник. Той, хто вважає себе талановитим художником, має докласти фантазію до стилю свого одягу.

Всі люди люблять вирізнятися і бути унікальними та непо- вторними. Всьому слід знати місце і час. Одежа не повинна ставити людину у смішне становище. Якось влітку 2009 року неподалік автора цієї книжки йшла гарненька студентка, на тенісці якої було написано: «І slееp with pretty boys only». Коли їй було поставлено запитання, чи це насправді так, то вона не знала що відповісти, бо її рівень англійської (вірніше відсутність рівня) не дозволяв зрозу- міти, що ж означав напис. Висновок простий — не одягайте одежу з незрозумілими для Вас написами.

Вимоги до дрес-коду часом можуть бути на межі анекдоту. Зо- крема, повідомлялося, що корпорація «Disney» зобов’язала співро- бітників «Діснейлендів», які зображають мультиплікаційні персо- нажі на кшталт Міккі-Мауса, носити діснеєвську нижню білизну. Вона видавалися щоденно прямо на робочому місці.

 

13.2.2. Кольори одягу

Існує думка про те, що колір одягу, якому людина надає пере- вагу, може слугувати параметром для вивчення її характеру.

Білий колір одягу свідчить про те, що людині притаманне від- чуття справедливості. Вона намагається жити мирно з усіма ото- чуючими.

Одежа чорного кольору вказує на те, що така людина хоче ство- рити собі імідж зрілого, дисциплінованого і авторитетного співро- бітника.

Люди, одягнені в одежу помаранчевого кольору, є компетент- ними у багатьох сферах. Вони є добре організованими, незалежни- ми і цілеспрямованими.

Ті, хто прихильні до червоного кольору одежі, вважаються ім- пульсивними, амбітними і енергійними людьми. У своїй діяльності такі люди є досить продуктивними.

Прихильники зеленого кольору більше люблять спостерігати, ніж діяти. Такі люди завжди готові прийти  на допомогу.

Люди,  яким  до вподоби одяг світло-блакитного кольору,  лю- блять атмосферу душевного спокою. Вони вважаються креативни- ми і чутливими.

Ті, хто віддає перевагу темно-зеленому кольору, є людьми розум- ними і незалежними. Мають розвинене почуття відповідальності.

Люди,  які вибирають жовтий  колір, є цікавими особистостя- ми. Це — переважно лідери. Вони легко кидають виклик життю. Є дуже активними і шукають щастя.

Найвдалішим вважається нейтральний тон ділового костюма. Найбільш  поширені  кольори костюма — темно-синій  та тем-

но-сірий.

Колір є дуже потужним психологічним чинником. Якщо лю- дині необхідно вирізнитися у натовпі,  наприклад, на співбесіді, то слід вибрати яскраві, але не крикливі, тони.

Кольори холодного спектру дещо відштовхують, а теплого —

притягують.

Яскраво-крикливі кольори будуть мати дивний вигляд, навіть, у найспекотніші літні дні.

На важливі заходи слід одягати лише однотонний одяг. Краще вибирати складені кольори (наприклад, не сірий, а сіро-блакитний, сіро-рожевий, бузковий тощо).

 

13.2.3. Бізнесові уніформи

Великі  компанії, ресторани, кафе, автозаправні станції, ме- дичні  заклади та багато інших закладів,  яких личить  називати серйозними, намагаються підкреслити дисциплінованість свого персоналу та одягають його в уніформи.

Спецодяг несе певну визначальну  місію. В особі, вдягненій у відповідну  уніформу,  навколишній світ вже не бачить особис- тість, перестає вирізняти чоловіків і жінок. Така особа вже на під- свідомому рівні розглядається як певна робоча ланка (чи гвинтик) значно більшого механізму.

Важливу  роль відіграють кольори уніформи. Кольори дикту- ють свої правила.

Наприклад, шкільна форма має темно-синій, темно-зелений, темно-сірий  або коричневий кольори.  Ця низка  кольорів слугує для нав’язування дітям однакової поведінки.

Багато компаній вибирають такий  колір одягу для своїх спів- робітників, який підкреслює  і розвиває необхідні  їм професійні якості. Наприклад, в лікарні є зелений колір уніформи. Цей колір заспокоює та навіює думки про здоров’я. Біла уніформа фармацев- тів символізує перевагу і справедливість. Небесно-блакитна або синя форма стюардес — сприяє спілкуванню. Рожева уніформа торговців косметикою притягує та налаштовує.

Кольором влади і сили вважається чорний.  Його люблять ке- рівники та можновладці. Згадаймо колір автомобілів, якими вони користуються.

Своєрідні уніформи є і у світі бізнесу. Клерки віддають пере- вагу блакитним або сірим костюмам.  Такі  кольори підсилюють враження  м’якості характеру, стирають індивідуальність членів касти клерків і підсилюють  індивідуальність клієнтів. Кольори сприяють зростанню довіри клієнтів до клерків.

Новачкам у сфері ораторства рекомендується віддавати пере- вагу бірюзовому кольору. Він сприяє вмінню щиро говорити та підбирати необхідні слова. Поєднання блакитного і зеленого кольо- рів допомагає не лише підтримувати спілкування, а й забезпечує гармонічні взаємини з аудиторією.

Уніформа надає певні зручності тим, хто її вдягає. Наприклад, непотрібно думати у чому кожного дня йти на роботу. Одягнувши

 

уніформу,  всі стають схожими як  інкубаторні курчатка, щойно вилупившився з яйця.

Психологи твердять, що від уніформи потрібно відпочивати. Щоб не стати заручником уніформи та з метою підкреслення своєї індивідуальності, слід підібрати гарні аксесуари: краватку, каблуч- ку, шарф, ремінь. Зазначене правило поширюється і на керівників, якщо  вони хочуть не відриватися від колективу. Шеф мусить до- дати до свого іміджу якусь родзинку. Наприклад, червоний колір краватки сигналізуватиме підлеглим про те, що начальнику можна довіряти.

Помаранчевий колір черевиків з натуральної шкіри інформу- ватиме співробітників про те, що їх начальник — ще «кучерявий серцем» і йому притаманний прекрасний гумор.

Можливо жартома, можливо — ні, психологи дають пораду, — якщо працівнику бракує впевненості у собі, а також дещо не виста- чає активності, то слід одягнути  червону білизну і справи підуть на краще.

13.2.4. Жіноче і чоловіче взуття

З настанням холодів перед працівниками і працівницями, які працюють в офісах, постає питання про змінне взуття.

Фахівці рекомендують чоловікам, передусім, не брати стопта- ні черевики,  щоб їх доносити в офісі у холодну пору року.  Зазна- чають, що стоптані підбори черевиків  підлеглих не викликають довіри у начальника. Якщо працівник хоче справити сприятливе враження, то слід взуватися у нові, нейтрального вигляду і кольору класичні туфлі.

Жінкам-співробітницям доцільно взуватися у скромні човники темного кольору. Так звані балетки годяться хіба що для дівчат. Тим, хто любить високі  підбори, до уваги слід взяти критерій — працівниця на підборах не повинна бути вищою (або, як казав імпе- ратор Наполеон — довшою) ніж начальниця. Якщо босом є чоловік, то зазначене правило не спрацьовує. Не слід, як  змінне взуття, використовувати занадто високі платформи, мюлі без задників та відкриті босоніжки.

Високі стрункі жінки в офісі мають прекрасний вигляд на висо- ких підборах. Жінки ж невисокого зросту на високих підборах ма-

 

ють вульгарний вигляд. І тим, і іншим слід уникати взуття на проб- ковій  підошві  або великій платформі. Неприпустимою крайністю вважається взуття без задників.

Чоловіче взуття рекомендується мати на тонкій підошві та без будь-яких прикрас. До темного костюма найкраще підібрати чорні туфлі. Шкарпетки вибираються під колір взуття. Вони мають ся- гати середини ікри.

Жіночі туфлі можуть  бути чорними,  темно-коричневими або світлими. Головна вимога — туфлі мають гармоніювати з костюмом та сумочкою.

Літні туфлі допускаються  з відкритою п’яткою, але не з від- критими пальцями, не дивлячись на ідеальність педикюра.

Висота підборів має складати 5–7 см.

Далі  перейдемо до жарту  і подано перелік  можливостей кар’єрного зростання для прихильників гостроносого взуття:

•           перший помічник Санта Клауса;

•           запоподливий мисливець на жуків;

•           майстриня  з раптових влучних тумаків по колінах бой- френдів;

•           наступниця Шехеризади;

•           тонометр у шиномонтажній майстерні;

•           модель, що демонструє взуттєві дзвіночки при дворі сул- тана;

•           володарка титула «Міс поліровані  нігті на ногах» з мож- ливістю потрапити до книги рекордів Гінеса;

•           претендент на роль Пітера Пена;

•           професійний консультант кращих ортопедів міста;

•           бортпровідник килима-літака.

13.2.5. Одягові правила для чоловіків

Як відомо, жінки ретельно ставляться до підбору одягу та ак- сесуарів. Це у них закладено на генетичному рівні. Цьому питанню більшість чоловіків не схильні приділяти так багато уваги. Кажуть, що невміння чоловіків правильно вдягатися губить більше кар’єр, ніж їх гублять помилки у роботі. Діловій людині у своєму костюмі слід також пам’ятати про наступне:

 

1. Не можна два дні поспіль приходити на роботу в одному і тому ж одязі. Одягаючи той же костюм, слід пов’язувати іншу кра- ватку та одягати свіжу сорочку.

2. На роботі чоловік може зняти піджак за двох умов:

•           він знаходиться за своїм робочим столом;

•           попросив на це дозволу жінок-колег;

Якщо чоловіка, який сидить без піджака, покликали до іншої кімнати, то потрібно вдягнути  піджак.

3. Якщо  сорочка випрана і випрасувана, але комірець  і ман- жети мають вигляд типу «ні те, ні се», то це може несприятливо позначитися на діловому іміджі.

4. Краватка мусить на два сантиметри прикривати ремінь шта-

нів.

 

5. Мати краватку світлішу, ніж сорочка, вважається ознакою

негарного тону.

6. Ніколи не застібається нижній ґудзик  на піджаці.

7. Колір  ременя на штанях  має співпадати з кольором чере- виків.

8. Чоловіче ділове взуття у 90\% випадків є чорним на колір. Світлі туфлі чоловіки взувають лише влітку зі світлим костюмом чи на прогулянці.

9. З чорним взуттям носяться і чорні шкарпетки. З коричневи- ми черевиками колір шкарпеток співпадає з кольором краватки.

10. Ознакою негарного тону вважається завжди мати один і той самий годинник. Годинники бувають таких видів:

•           офісні (ділові);

•           спортивні;

•           для прийомів.

11. Колір  пряжки ременя має відповідати  кольору годинни- кового браслета.

12. Не можна носити шкарпетки, на яких утворилася бодай маленька дірочка.

13. Обов’язковим  елементом гардеробу джентльмена є чиста тканинна носова хустинка.

14. Діловий костюм не носять без краватки. Манжети сорочки, яка одягається під піджак, мають виглядати з рукавів на 1,5–2 см.

Низкою правил ще є й наступні:

1. Довжина штанів. Вона повинна бути такою, щоб закривала кісточку, а передня частина штанини лягала на черевик з невели-

 

ким  заломом. Не можна приходити на роботу у «підстрелених»

джинсах чи мати занадто довгі штани.

2. Білі  шкарпетки. Товсті білі шкарпетки підходять  для ак- тивного  відпочинку, відвідування спортивної  зали та ранкової пробіжки. Не можна одягати білі шкарпетки до ділового костюма класичних кольорів і модельних туфлів. Той, хто одягає білі шкар- петки, виявляє відсутність у себе смаку до одягу.

Тонкі світлі  шкарпетки можна одягати лише під світлий  ба- вовняний літній костюм.

3. Малюнки, що не поєднуються. У своєму костюмі не слід змішувати різні  візерунки. Це означає, що не слід одночасно вдя- гати сорочку у клітинку, піджак у смужку, краватку у «ялинку». Якщо ж цього не вдалося уникнути, то слід дотримуватися кольо- рової гами. Також не завадить, щоб один із малюнків був панівним (домінантним). Наприклад, хай найчіткіше буде видно «ялинку» на краватці, клітинка на сорочці — ледь помітна, а тоненька смуж- ка на костюмі — така тонка, яку можна помітити лише зблизька.

4. Довжина  краватки. Є думка,  що ідеальна довжина кра- ватки  — це така, яка сягає середини пряжки ременя. У високих худорлявих  чоловіків кінець краватки може прикривати пряжку повністю.  Не можна одягати ні занадто коротку краватку, кінець якої ледве торкається грудної клітки, так і занадто довгу, кінець якої виглядає з-під жилета чи піджака.

5. Колір краватки. Слід пам’ятати, що класична краватка має бути темнішою, ніж костюм, але світлішою ніж сорочка. Якщо ж сорочка має малюнок, то краватка мусить бути однотипною.

6. Плями на одязі. Якщо на одязі з’явилися плями, слід негай- но перевдягнутися. Оточуючих не цікавить чому пляма з’явилася. Люди бачать, що плями є. Це шкодить вашому іміджу. Слід трима- ти в офісі запасні сорочки. Якщо ж пляма з’явилася під час обіду, а після обіду заплановано переговори і запасної сорочки в офісі немає, то слід оперативно її придбати.

7. Висота талії. Класичні штани мають зручно «сидіти» пря- мо на стегнах. Недоцільно одягати штани, пояс яких спускається нижче ніж тазова кістка, або піднімається вище лінії талії.

8. Брудні черевики. За найменшого казуса туфлі слід привести в порядок.  Слід в офісі тримати засоби для того, щоб почистити  і відполірувати взуття.

 

13.2.6. Чоловічий костюм

У всьому світі одягом для офісу вважається костюм. Він є уні- версальним одягом. Костюм не має національних особливостей. Костюм — це штани і піджак. Третім елементом може бути жилет.

У спекотну погоду допускаються певні послаблення у костюм- ному режимі. Наприклад, дозволяється знімати піджак. Якщо ж температура не перевищує 25 градусів тепла, то в офісах поверта- ються до костюмів. Влітку доречні костюми  з легкої натуральної тканини.

Костюм є найпоширенішою та найбільш визнаною одежею біз- несменів. Костюм — візитівка ділової людини. Акуратність і під- тягнутість в одежі часто асоціюється із організованістю у роботі, з умінням цінувати свій і чужий час.

Костюм — це основа основ ділового іміджу. Бажано щоб він був виготовлений з натуральної тканини. Тканина для чоловічих костюмів  може бути різною — однотонною, з тонкими смужками або з приглушеними клітинками.

Особлива увага приділяється піджаку. Бажано щоб він був од- нобортним. Це означає, що ґудзики розташовані лише на одній його стороні, — правій (на тому борту, який прилягає до правої руки). Довжина  рукава має сягати основи великого пальця.

Сорочка може бути будь-якого кольору. Класичною вважаєть- ся біла або блакитна.  Коли чоловік  одягає костюм,  то має бути і краватка.

Костюм чоловіка — це основний предмет, що говорить про рес- пектабельність його власника. По костюму зустрічають і оцінюють людину.

У зв’язку з костюмом слід мати на увазі наступне.

Жилет додає підтягнутості і респектабельності. Він доречний як  повним,  так і худим людям. Костюм будь-якого  фасону буде мати респектабельний вигляд, якщо його вибрати відповідно до осо- бливостей фігури. Якщо людина є високою на зріст, стрункою, має пропорційну фігуру,  то їй підійде будь-який костюм.

Солідний повний чоловік  повинен вибирати костюм  з одно- бортним піджаком.

Двоборний піджак має гарний вигляд на худорлявій людині. Такий  піджак візуально розширює фігуру.

 

Костюму, зрозуміло, потрібна сорочка. Для офісу вибирають світлу однотонну сорочку. За однотонного костюма на сорочці до- пускаються ледь помітні смужки.

Костюм відіграє дещо меншу роль у діяльності людей творчих професій (художників, письменників, фотографів тощо). Працюва- ти вони можуть без костюма. Людям творчих професій доводиться і контактувати із замовниками або покупцями. У таких ситуаціях потрібен костюм.

Суспільна думка надає чоловікам творчих професій лише одне послаблення — щодо краватки. Їм дозволено пов’язувати краватку типу «Ескот» (простіше кажучи — нашийну хустину). Без штанів і піджака не обходяться і вони.

Слід пам’ятати, що найкращий діловий костюм — це той, про який працівник забуває впродовж свого робочого дня.

13.2.7. Елітна чоловіча ділова одежа

Зупинилася  на кількох елітних костюмних брендах.

Zilli. На ринку одягу класу люкс бренд існує вже близько 40 ро- ків. «Zilli» є невеликою сімейною компанією. ЇЇ знають ті, для кого її продукція складає інтерес і є доступною за ціною. У бізнесменів та політиків бренд користується великою популярністю. На початку

2008 року у Києві найдешевший костюм цього бренду коштував щонайменше 17 тис. грн.  (3,5 тис. доларів). Ціна  найдорожчого костюма сягала 25 тис. грн. (5 тис. доларів). Для виробів викорис- товувалася найтонша вовна. Додавалося золото та алмазна пилю- ка. Сорочки виготовлялися з найкращого єгипетського бавовника, який оброблявся в Італії. Цим і пояснюється висока ціна продукції.

Костюмам бренду «Zilli» віддавали перевагу, зокрема, Прези- дент В. Ющенко, спікер  В. Литвин, перший віце-прем’єр-міністр О. Турчинов.

Brioni. Більшість українських політиків віддає перевагу кос- тюмам цього бренду. Костюми «Brioni» є такими  ж елітними і до- рогими,  як і костюми «Zilli». Назва бренду походить від югослав- ського острова Бріоні. До Другої світової війни там збиралися, так би мовити, вершки європейського суспільства.

Згодом цей острів однією із своїх резиденцій зробив югослав- ський президент Йосип Броз Тіто.

 

Костюми «Brioni» шиються згідно з оригінальною концепцією крою.  Їм притаманна багата палітра кольорів.  Для виготовлення костюмів  використовуються оригінальний діапазон тканин — від найм’якішого кашемірового шовку до високотехнологічного еско- ріала-натурального волокна, що не зминається.

Найдешевший  товар цього бренду, — чоловічі  шкарпетки, — на початку 2008 року коштував від 115 грн. За найдешевшу сорочку потрібно було сплатити 2 тис. грн.,  за костюм — від 12 тис. грн., а за пальто — від 18 тис. грн.  Костюми  «Brioni» купували лідер Партії  регіонів  В. Янукович та соціаліст М. Рудьковський. Пре- зидента В. Ющенка не влаштовував чомусь крій «Brioni».

Zegna. Бренд належить до ґатунку всесвітньо відомих. Сатана у фільмі «Адвокат диявола» був одягнений у костюм від Ermenegildo Zegna. Слід зазначити,  що чоловічі  костюми  від Versace та Gucci шиються  саме на фабриках Ermernegildo Zegna. Костюми  цього бренду шиються  за традиційною технологією. Для внутрішньої основи використовується  кінське волосся. Гудзики — рогові. Ро- бота — обов’язково ручна.

Термін служби костюма досягає 10 років. Для багатих чолові- ків мати костюм бренду «Zegna» є так важливо, як і мати дорогий швейцарський годинник чи дорогий автомобіль.

У київському бутіку на початку 2008 року шкарпетки кошту- вали 250 грн. Ціна костюма з колекції «весна-літо-2008» була у діа- пазоні від 7 до 25 тис. грн.

Kiton. Костюми, краватки цього італійського бренду вважа- ються такими, що виготовлені на найвищому рівні швацької май- стерності. Їх шиють ручним способом. Використовується найтонша елітна шерсть. Термін виготовлення костюма складає півтора-два місяці.

Нині, як і раніше, костюми «Kiton» виготовляються  обмеже- ними партіями (щорічно кілька тисяч). Завдяки неаполітанському плечу всі костюми  «Kiton» на їх власниках  «сидять» вільніше  і невимушеніше, порівнюючи із костюмами інших брендів.

Таку фрівольність у діловому етикеті може дозволити собі лише людина з високим статусом.

Інші бренди. Французькі будинки мод також належать до кра- щих у світі виробників чоловічої ділової одежі. Поміж брендів слід зазначити: «Lanvin», «Balmain», «Francesco», «Smalta». У брендів — відмінна репутація та велике коло прихильників високого рівня.

 

13.2.8. Жіноча ділова одежа

Нинішня ділова жіноча мода є досить демократичною. Напри- клад, нині під піджак вже можна не одягати шовкову блузку. Якщо виріз піджака є неглибоким, то піджак можна одягати,  навіть, на білизну. Піджак добре «сидить» на трикотажних майках, топах і водолазках.

Сукня поки-що залишається більш звичною частиною шляхет- ного жіночого костюма. Допускається одягати штани. Суворі чорні брюки завжди можуть бути у нагоді. Вони поєднуються практично з усім, є практичними у дощову погоду, не притягують осудливих поглядів.

Піджак можна замінити  жилетом або трикотажним кардига- ном.

Під жакет  можна одягнути  трикотажне плаття або світер із штанами.

Нині пересічна довжина ділової спідниці — до середини колін. Крайності не вітаються — ні міні, ні максі. Допускається довжина спідниці дещо вище колін.

«Золоте правило» ділової жінки — завжди одягати колготки. Навіть, влітку, коли велика спека.

Вимоги  до жіночого костюму  є ліберальнішими, ніж вимоги до чоловічого костюму.

Крій піджака жорстко не регламентується.  Довжина  має бути дещо вище або нижче лінії стегон. Ґудзики бажано щоб були не пластмасовими, а кістяними, або ж обтягнутими тканиною чи шкірою.

Блузка завжди має прикривати плечі. Не допускається оголяти спину або живіт, носити одежу на бретельках. Сукня має бути пря- мою або дещо завуженою донизу. Розріз не повинен перевищувати

10 см. Довжина  сукні має сягати колін.

Дизайнер Андре Тан зазначив, що він легко розрізняє у Європі дівчат і жінок з України. Вони одягнені так, ніби збираються фо- тографуватися для обкладинок глянцевих  журналів. Вважає, що це — неправильно і некрасиво. Впевнений, що тенденції моди слід пропускати через свій мозок і створювати свій власний неповторний образ, який би відповідав внутрішньому світу кожної конкретної людини. Не можна сліпо йти за модою.

 

На думку  А. Тана жінка має бути розумною, спокусливою  і чарівною. А. Тан вважає що він створює щоденну одежу. Його го- ловні критерії — краса, комфорт і зручність  одежі.  Сучасна ді- вчина має почуватися впевнено і комфортно у будь-якій ситуації. Створюючи одяг, А. Тан враховує, що активній і успішній дівчині впродовж дня доводиться побувати у кількох місцях. Скрізь вона мусить мати доречний вигляд. Вона має бути адаптована до умов сучасного життя.

А. Тан зазначає, що Жан-Поль Готьє запровадив у моду корсе- ти, Ів Сен Лоран одягнув жінку у чоловічий смокінг, Стелла Мак- картні запропонувала вінтаж. Дизайнер вважає, що він запрова- джує у моду стиль «Smart Couture».  Його одежа — для розумних інтелектуальних жінок та дівчат.

13.2.9. Аксесуари

Існує ціла низка деталей, які мають змістовне навантаження. Наприклад, гарна краватка  і солідний годинник полегшують  на- вантаження під час переговорів. Головне — не переборщити з ціно- вим діапазоном щодо аксесуарів. Наприклад, вартість годинника не повинна перевищувати двох місячних зарплат. Необхідно добре зважити, чи потрібно на роботу одягати дорожчий, ніж у началь- ника годинник. Зазначене може викликати низку непотрібних, з точки зору працівника, запитань.

13.2.9.1. Авторучки

Авторучки, або їх ще називають — «вічне перо», — належать до обов’язкових аксесуарів сучасної ділової людини.  Авторучка може багато сказати про статус її власника.  Говорячи про авто- ручку, маємо на увазі такий  письмовий прилад, який має перо і, відповідно, пише чорнилом. Мова не йде про кулькову ручку. Ще й досі підписи та інші важливі  записи виконуються авторучкою.

Зупинимося далі на описі найголовніших брендів авторучок:

Waterman. Першою із найзнаменитіших авторучок класу люкс стала ручка марки Waterman. Курйозна причина послужила при- водом до її створення.

 

1883 року  американський страховий агент Левіс Едсон Уо- терман підписував  один досить важливий страховий контракт. Його чорнильна ручка  відмовилася писати.  Контракт підписано не було. У гніві страховий агент розтоптав свою авторучку. Він ви- рішив створити авторучку власної конструкції. Це йому вдалося. На світ з’явилася авторучка марки «Rеgular», яка мала ідеальний чорнильний  механізм. Принцип дії механізму  з того часу не змі- нювався.

Раrker. До появи авторучки під цим товарним знаком вже ко- ристувалися перовими авторучками. Вони приносили своїм власни- кам чимало клопотів — то текли, то припиняли писати. 1888 року викладач Джордж Сеффорд Паркер відкрив у США фабрику з ви- робництва перових авторучок  власної конструкції. Зазначених вище недоліків його ручки не мали.

Ті,  хто купує авторучки  «Раrker»можуть не боятися браку. Його немає. Ці ручки практично не можна підробити. Фірма обіцяє впродовж 28 днів замінити в авторучці перо, якщо воно не влашто- вує власника.

Montblаnc. Славетний британський письменник Сомерсет Моем (Somerset William Maugham,  1874–1965)  писав свої твори (зокрема, «The Moon and Sixpence» (1919), «Of Human Bondage» (1915), «Cakes and Ale» (1930) лише авторучками Montblаnc. Пера цих авторучок ніколи не шкрябають папір.

Американський композитор, диригент і піаніст Леонард Берн- стайн (L. Bernstein, 1918–1980) свою відому «Вестсайдську історію» (West Side Story,  1957) також написав авторучкою  «Montblаnc». Цій марці авторучок віддає перевагу, передусім, творча і стримано- респектабельна громадськість.

Ручка з’явилася 1910 року. Її створили банкір Клаус Йоханнес Восс, торговець Крістіан Лаузен та інженер  Вільгельм Дзамбор. Своїм символом вони обрали найвищу вершину Європи-Монблан. Вони також вигадали позначати перо не золотою пробою (як це було прийнято робити), а цифрою 4810. Це — висота гори у метрах. Най- вища гора Європи символізує високу якість німецької авторучки.

Aurora. Авторучки цієї марки вважаються одними із найбільш рідкісних.

Станом на ХХ століття всі основні недоліки перових авторучок винахідниками були усунені. Після розв’язання технічних проблем надійшла черга задуматися над дизайном авторучок.  1919 року

 

італійська компанія Aurora заявила, що надалі авторучки  не по- ступляться у своїй вишуканості ювелірним прикрасам.

Перші  моделі авторучок дійсно приголомшили вишуканістю оброблення корпусів, філігранністю гравірування та витонченістю фірмових арабесок золотих пер. Золото, яке застосовується у руч- ках Auroraє, є м’яким. Воно забезпечує плавність письма. Постійні покупці авторучок Aurora перевіряють м’якість та гнучкість пера на власному нігті.

13.2.9.2. Предмети на письмовому столі

Жаба. Вважається символом удачі та грошового добробуту. Жабу багатства рекомендують розміщувати на вході до офісу у та- кій позі ніби вона встрибує у приміщення. Існує забобон, що жаби бояться висоти (насправді ж у них про це ніхто не запитував), тому не рекомендується ставити жаб на високі полиці.

Кінь. Статуетка коня вважається класичним талісманом слави і кар’єри. Особливо кінь, що піднявся на диби, тобто стоїть на за- дніх ногах,  відірвавши  від землі передні. Прикладом  може бути пам’ятник Петру І у Санкт-Петербурзі. Вважається що кінь при- носить вітер позитивних змін у житті.

Слон. Китайці впевнені, що слон приносить удачу. Якщо ста- туетка слона стоїть на підвіконні, то слон притягує удачу з вули- ці через вікно. Гарним символом вважається слон, який підняв до гори свій хобот.

Дерева. Існує забобон, що дерево, на гілячках якого ростуть ки- тайські золоті монетки, притягує фінансові потоки та сприятливу енергію, яка стимулює зростання доходів. Дерево, на якому ростуть напівдорогоцінні камінці, вважається Деревом щастя. До нього також ставляться, як  до символу розвитку  та грошового добро- буту. Розташування дерева у східній частині приміщення сприяє здоров’ю, швидкому здійсненню  задуманих планів та реалізації нових проектів.

Дракон. Він уособлює повну гармонію, велич, мудрість та до- броту. У віруванні фен-шуй він вважається одним з найсильніших символів. Дракон також приносить успіх у бізнесі.

Корабель-вітрильник. Цей талісман притягує удачу у справах. Корабель вважається потужним символом розвитку  і розквіту фі-

 

нансового добробуту. Купуючи модель вітрильника, слід звернути увагу на те, щоб його вітрила були підняті і надуті.  Це означає попутний вітер та відсутність застою у справах. Щоб талісман ви- правдав покладені на нього надії, потрібно його поставити так, щоб ніс спрямовувався всередину будинку  чи офісу, тобто створював враження прибуття.

13.2.9.3. Прикраси та інші речі

Діловий етикет дозволяє жінкам носити каблучки лише на без- іменних  пальцях.

Якщо жінка має комплект прикрас, можна одягти не більше ніж 2 елементи. Наприклад, сережки і браслет.

На роботу доцільно носити прикраси з напівдорогоцінним ка- мінням  — бірюзою, агатом або гранатом. Добре асоціюються  із діловим костюмом перлини.

Гаманець має бути бордовим, коричневим або чорним. Матері- ал — високоякісна шкіра.

Не слід одягати більше ніж одну каблучку на кожну руку. Слід мати простий, але дорогий годинник. Не слід використовувати брас- лети, шпильки або сережки. Хрестики і ланцюжки не повинні бути такими, що їх видно. Запонки  і пряжка на ремені мають бути ма- ленькими і суворими.

У карманах  штанів  мають бути: носова хустинка, ключі, за- пальничка. У штанях  не повинні  бути ручки, окулярів та інших предметів, які є крихкими та забруднюючими.

У внутрішніх кишенях піджака можуть  лежати особисті до- кументи, гаманець, окуляри, ручка, невеликий записник, футляр для візитівок чи кредитних карточок, сигарети. Всі інші предмети мають знаходитися у чоловічій сумці чи портфелі. Нагрудні кишені сорочки мають залишатися абсолютно порожніми.

Кадровик картав співробітника за те, що той відгукувався про боса як ідіота. співробітник заявив, що такого не говорив, адже службову таємницю розголошувати не можна.