Ділова кар’єра - Навчальний посібник (Дахно І. І.)

12.5. зарплата в україні і за кордоном

Відверто зазначимо, що у цій рубриці не йдеться про всі аспек- ти сучасного стану зарплати в Україні та світі.  Для висвітлення такої проблематики замало було б і великих книг. Подаємо деяку інформацію, яку бачили в останні роки очі автора книги на шпаль- тах газет.

Станом на червень 2007 року зарплата в Україні виплачува- лася у національній валюті- гривні (64\%),  доларах США  (26\%) та євро (10\%). Після падіння курсу долара до гривні, роботодавці переглянули  ставки співробітників, але лише деякі з них почали платити більше. На той час у більшості компаній рівень зарплати

 

традиційно прив’язувався до валютного курсу. У результаті падін- ня курсу  американського долару зарплата у гривнях знизилася. Якщо раніше зарплата в 400 доларів означала зарплату в гривнях на рівні 2020 грн., то після зниження курсу долара, зарплата зни- зилася до 1940 грн.

Зміна політики нарахування заробітної плати, до якої вдалися компанії, полягала у наступному:

•           перехід на внутрішній або фіксований валютний курс (це застосовували 55\% з опитаних 47 великих компаній);

•           зміна валюти, до якої прив’язується зарплата (27\% ком- паній).

Влітку 2008 року  вважалося що долар є кращою  валютою для зарплати. Оскільки лише кохання буває вічним, а все решта- плинне, то осторонь цього правила не стоїть і політика у компаній у сфері зарплати. На неї впливає стан економіки. Те, що є сприйнят- ним на період економічного піднесення, не годиться для кризового періоду економіки.

Згідно  з даними Державного  комітету статистики України, пересічна зарплата киян продовжувала залишатися на найвищо- му рівні  в Україні. У лютому 2008 року вона складала 2730 грн. Найменша щомісячна  пересічна зарплата була у Тернопільській області- 1162 грн.

У серпні 2008 року Державний комітет статистики повідомляв, що пересічна зарплата наукових працівників впродовж січня- черв- ня 2008 року зросла з 1410 до 2035 грн. Загальна кількість вчених в Україні, порівнюючи з першим півріччям 2007 року, скоротила- ся на 3,3\%-до 150,2 тис. осіб. Більшість з них працювали у Києві (38,2\%), Харківщині (15,8\%), Дніпропетровській (8\%) і Донецькій (6,6\%) областях.

Центр  аналітичних досліджень  «Анкор» (Київ)  у лютому

2009 року встановив, що третина компаній планувала проводити скорочення співробітників.

В опитуванні брала участь 81 компанія. 30\% цих компаній були іноземними, а 40\%- українськими. Більшість з них (75\%) були задіяні сфері виробництва і продажу товарів.

Виявилося,  що найчастіше  звільняли  тих,  які відбували ви- пробувальний  строк  і не зарекомендували себе як  еффективні працівники. Часто звільнялися також так звані «непрофільні ка-

 

дри», — тобто працівники суміжних, додаткових офісів, відділів сервісу і підтримки. Кандидатами на звільнення нерідко ставали працівники, щодо яких керівництво «мало зуб». Такі  звільнення полегшувалися посиланнями на кризу. Вважалося що приналеж- ність до певної профессії не була вирішальним чинником для того, щоб зарахувати працівника до жертв кризи. Тямучий працівник будь-якої професії міг знайти собі роботу.

У підготовленому  наприкінці 2008 року компанією «Ернст і Янг» «Огляді зарплат і компенсацій в Україні» зазначалося, що зростання заробітної плати в 2008 році пересічно склало 21–23\%.

2009 року ж планувалося, що зростання сягне 15\%.Заплановане зростання зарплат на 2009 рік складало 10\%. У зв’язку з розгор- танням і поглибленням  кризи, відбувалося у подальшому зни- ження  зарплат. Працедавці вчиняли  це так,  як кому було зруч- но- дехто фіксував долар на певному рівні, дехто знижував, але доллар мав курс на рівні, встановленому Національним банком.

Економічна криза вплинула на політику компаній щодо заро- бітної плати. Про це заявили 40\% опитаних компаній. 29\% з них мали намір підвищити платню, а 11\%- її знизити. Наприкінці зими

2009 року заробітна плата виплачувалася переважно у гривнях. Долар США стояв на другому місці, як валюта для виплати зарп- лати. У більшості випадків для нього у компаніях встановлювався внутрішній незмінний курс у діапазоні від 4,5 до 7,4 грн. за один американський долар.

Постає питання  про доречність клопотання про підвищення зарплати під час економічної кризи. Деякі працівники побоюються, що прохання  про підвищення зарплати може «випливти боком»

— тобто звільненням. Фахівці у сфері рекрутингу стверджують, що у цій ситуації  багато залежить від особистості працівника. З прислів’я ж відомо, що той, хто не ризикує, — не п’є «Шампан- ське». Якщо працівник у період розвитку  економіки вмів відсто- ювати свої права, то він буде рішучим і у період кризи не побоїть- ся клопотати про підвищення платні.  На соромливого і покірного завжди накидали  великий  обсяг роботи, забуваючи подбати про підвищення зарплати.

Фахівці кажуть, що у разі коли з трьох співробітників у від- ділі залишили  одного, — то це, вказує на цінність такої людини для фірми. Цей працівник може сміливо прохати про підвишення

 

своєї зарплати. Зрозуміло,  що підвишення має бути виваженим. Жадоба, як відомо, губить фраєра. Нагадаємо читачам, що фраєр- це наречений. Занадто жадібний фраєр не одержував ні нареченої, ні посагу за неї. Про те, як готуватися до співбесіди про підвішення зарплати, мова йшла вище у цьому розділі.

Відомо, що під час економічних негараздів керівництво фірм скорочує робочий час для свого персоналу. Завдяки такому захо- ду зменшуються затрати на зарплату. Неповний робочий день чи тиждень — належить до арсеналу найважливіших заходів. Праців- никам  пропонують  також неоплачувану відпустку. Її тривалість може бути різною. Часто це- 3–4 тижні. Скасовуються різноманітні бонуси та пільги. Найпоширеніші заходи- обмеження на мобільний зв’язок, програми навчання,  корпоративні розваги. «Банкет під час чуми» є недоречним.

У вітчизняній пресі публікувався матеріал про вимоги до біз- нес-аналітиків та їх платню. Далі стисло на цьому зупинимося. Ста- ном на початок грудня 2008 року у Києві середня місячна зарплата бізнес-аналітика сягала 1200 доларів. На одну вакансію пересічно припадало близько 4 претендентів. Стисло опишемо хто ж такі бізнес-аналітики. Вони несуть відповідальність за вияв, аналіз і затвердження вимог до зміни  бізнес-процесів, корпоративної по- літики та інформаційних систем підприемства.

Такі  фахівці і виконують базове моделювання, опис і запуск бізнес-процесів, готують пропозиції що до їх оптимізації, викону- ють аудит опрацьованих і в проваджених  процесів. Вони беруть участь у проектах розробки найважливіших показників ефектив- ності, систем управління якістю. Бізнес-аналітики навчають спів- робітників та консультують їх щодо втілених  іновацій, ставлять технічні завдання розробникам.

Професійні бізнес-аналітики, які компетентні у сфері еконо- мічного аналізу, мали навички оптимізації бізнес-процесів та пере- конливий список успішно завершених проектів, на початку грудня

2008 року щомісячно заробляли до 2500 доларів.

На посади бізнес-аналітиків влаштовувалися переважно фахів- ці, які мали вищу економічну, інженерно-технічну, математичну чи фінансову освіту. Вимагався також щонайменше річний стаж роботи у сфері бізнес-аналізу.

Основними вимогами до претендентів на посади бізнес-аналі- тиків були такі:

 

•           знання методик дослідження у конкретній галузі;

•           знання аналізу і моделювання бізнес-процесів;

•           знання основ управлінського, фінансового і бухгалтерсько- го обліку;

•           вміння працювати зі спеціальним програмним забезпечен- ням (ARIS, BPWin, MSPproject тощо);

•           володіння досвідом опису бізнес-процесів, Дещо про закордонні справи.

Впливове об’еднання аргентинських акторів «Argentina Actors Association» звинувачило режисера Френіса Форд Копполу у тому, що він під час зйомок нового фільму «Tetro» експлуатував працю аргентинських акторів  без контрактів. Актори не одержали на- лежної винагороди за свою роботу. Представник режисера заявила, що умови участі акторів  були з ними обумовлені завчасно і вони добровільно запропонували свої послуги.

Компанія «Akaya Inc.» (штат Нью-Джерсі, США) допустилася помилки у своїй електронній системі нарахування  і сплати зарп- лати. Якийсь Ентоні Арматіс намагався кілька років тому влашту- ватися на роботу у компанії. Йому відмовили. З огляду на помил- ку у системі зарплати, йому платня нараховувалася і відсилалася на його банківський рахунок. Він отримував перекази впродовж

5 років. Помилка викрилася. Е. Арматіса було заарештовано і при- тягнуто до відповідальності.