Ділова кар’єра - Навчальний посібник (Дахно І. І.)

12.2. зарплата – стимул та показник успіху

12.2.1. Невизначеність зарплати

В оголошеннях про наявність вакансій роботодавці часто чітко не зазначають розмір відповідних посадових зарплат. Може бути формулювання про те, що зарплата обговорюється з кожним пре- тендентом на посаду індивідуально. Невизначеність, зрозуміло, можна трактувати по-різному, вбачаючи у цьому як позитивні так і негативні нюанси.

Практика свідчить про те, що роботодавці можуть керуватися найрізноманітнішими міркуваннями і не зазначати стартову точку зарплати чи її межі.

Роботодавець може не орієнтуватися  скільки треба платити певному працівнику (наприклад  нова посада чи нова спеціаль- ність). У роботодавця може бути недовіра до традиційних джерел інформації  про зарплату (відомості у засобах масової інформації тощо). У всі часи, продавець хотів би продати дорожче, а покупець- купити дешевше. Роботодавець – не виняток, він хоче якомога дешевше купити працю (класичні політекономи сказали б «робочу силу»), а найманий  працівник – дорожче продати себе. З огляду на зазначене, роботодавець часто прикусує язик  і до пори до часу мовчить про зарплату, яку він згоден платити.

 

Відомо, що у країнах ринкової  економіки зарплату ще здавна виплачували у конвертах і не прийнято було цікавитися, скільки грошей вкладено у конкретний конверт.

Ще на початку  незалежності України автор бачив у одному з відомих київских видавництв, як підпис за одержану ним зарпла- ту кожний працівник ставив у «віконечку» спеціальної лінійки. Тобто, працівник бачив у відомості лише свою суму.

Роботодавець може не розголошувати розміри зарплат своїх співробітників. Висока зарплата, що призначається новоприбу- лому працівнику, може викликати негативні  емоції у тих,  хто працює довший час. Поміж роботодавців є і такі, які признача- ють зарплату за заслугами,  незалежно від посади, яку  обіймає працівник. Тобто зарплата призначається кожному працівникові окремо. Роботодавці керуються принципом індивідуального під- ходу.

В одному з анекдотів було сказано: «Если женщина знает себе цену, – значит она её не раз уже называла». Якщо шукачі роботи не всі знають собі ціну, то можна звернутися до кадрових агентств. Рекрутери підрахують вашу «вартість». Кажуть, що відповідна по- слуга коштує не так вже й дорого, може бути і безплатною. Можна вдатися до самооцінки. Тобто, почитати  друковані  видання, які стосуються ринку праці, та проглянути інтернет-сайти.

Інформація співбесід про працевлаштування, також може ви- явитися корисною для визначення розміру вашої зарплати. З по- переднього матеріалу вже відомо, що про зарплату з роботодавцями слід говорити обережно. Врешті-решт, про зарплату можуть  ска- зати і кадровики. Оскільки не хлібом єдиним живе людина, то й зарплата сама за себе ще каже  не все. У компаніях можуть  бути й додаткові джерела забезпечення матеріального добробуту своїх працівників (наприклад, соціальний пакет).

Невисока стартова зарплата може компенсуватися наступним її підвищеням. Про перспективи кар’єрного зростання також не за- вадить обережно поцікавитись.

 

12.2.2. Стартова зарплата

Далі розмова піде про розмір стартової зарплати. Фахівці ра- дять тим, хто бажає підвищити собі вартість в очах потенційних роботодавців, вдатися до наступних кроків.

•           Вжити заходів до того, щоб вас дуже хотіли купити. Той, хто щось купує, завжди у першу чергу звертає увагу на зо- внішній вигляд товару, а вже потім – на його зміст.  Зо- внішній вигляд людини, яка претендує на добру зарплату, має неабияке значення для досягнення бажаної зарплати. Стиль одежі відразу ж може багато на що вказати- на соці- альний статус, рівень інтелекту, сексуальні аспекти тощо. Велике значення мають різноманітні аксессуари- крават- ки, годинники, сумочки тощо.

•           Той, хто хоче продати себе якомога дорожче, має потурбу- ватися про своє позиціонування. Це означає- визначитися з тим, де б хотіли працювати, що вмієте і знаєте, яка ваша зарплатна планка. Слід добре і самокритично проаналізу- вати оголошення про вакансіі. Якщо бракує певних знань і навиків, то їх слід набути з метою підвищення своєї вар- тості на ринку праці.

•           Можливо  існує кохання з першого погляду.  У місце ж роботи з першого погляду закохуватися не варто. Не слід хапатися за перший же варіант працевлаштування. Озир- ніться довкола – напевно з’являться інші ласі шматочки. Себе потрібно продати якомога дорожче.

•           Вартість претендента визначається і його впевненістю.

У вузах, як відомо, часто оцінка визначається не стільки знаннями,  як впевненістю у їх наявності. Оскільки вра- ження про шукача роботи складається впродовж перших секунд знайомства з ним, то це необхідно пам’ятати, від- чувати себе впевнено і бадьоро у досі незнайомому ото- ченні.

У разі виконання таких умов не лише ви любитимете гроші, а й гроші любитимуть вас.