Ділова кар’єра - Навчальний посібник (Дахно І. І.)

11.2. втомлені і депресовані

11.2.1. «Синдром згорання» та боротьба з ним

Підраховано,  що кожний двадцятий  робітник на планеті страждає синдромом хронічної втоми. Вперше цю хворобу вияви- ли у США у штаті Невада. Трапилося це 1990 року.  Тоді близько

200 людей скаржилися на м’язову слабкість і депресію. Лікарі точ- ний діагноз встановити не могли. Хворобу назвали синдромом хро- нічної втоми. Цю хворобу ще називають «синдромом менеджера». У цій книжці про цю хворобу була згадка у рубриці 10.1.3.

Хронічну втому ще називають «синдромом згорання».  За неї ледве вистачає сил добратися до роботи. Улюблена робота перестає приносити задоволення.

Постійні аврали на роботі, завищені вимоги начальства, по- стійні перевантаження є надійним збудником стресу. Стресу також допомагають постійні конфлікти з колегами, відсутність перспек- тив у житті та на роботі, непрості стосунки з клієнтами. Зазначене накопичує чимало негативу.

 

Згоріти на робочому місці може практично кожний працівник. Щоб це не трапилося, хворобу слід розпізнати  якомога  раніше. У такому випадку боротися з синдромом буде простіше.

Групами ризику для синдрому згорання є працівники:

–          діяльність  яких пов’язана з інтенсивним спілкуванням з партнерами та клієнтами;

–          які постійно розриваються між  роботою і сім’єю  (топ —

менеджери, керівники компаній);

–          діяльність  яких нестабільна, пов’язана з опрацюванням проектів і змушує постійно підлаштовуватись під графік, що плаває;

–          творчих професій, у яких потенціал періодично вичерпу- ється;

–          домогосподарки, що безперервно роблять одну і ту ж ру- тинну роботу.

Фахівцями описано низку загальних  симптомів  перевтоми. Якщо людині важко  зосередитися на чомусь одному понад 5 хви- лин, важко прокинутися, зовнішній вигляд розчаровує, знизилася продуктивність праці — то це вказує на те, що працівник пере- втомився.

Для того, щоб не допустити  перевтоми, слід навчитися  пра- вильно розподіляти робочий час. Спочатку доцільніше  виконува- ти найскладніші завдання. Потім  доречно перейти до виконання другорядних.

Не слід забувати про обідню перерву. Організму потрібна їжа для продуктивної роботи. Хто у цьому сумнівається, — хай спробує поїхати на автомобілі, у баку якого немає пального. Навіть нетри- вала обідня перерва надає можливість відволіктися і трішечки пе- репочити.

Своє робоче місце доцільно зробити максимально  зручним. На ньому можна розмістити сувеніри, квіти, фотографії рідних та друзів тощо.

Від вихідних днів слід отримувати максимально  можливий обсяг задоволення. Під час вихідних доцільно робити все, що до- зволить по-справжньому розслабитися, відпочити та відволіктися від роботи.

Перевтому можна лікувати і самому. Найкращий засіб — від- пустка. Влаштує будь який її варіант. Головне — щоб її тривалість була, щонайменше, тиждень. Не слід боятися чи соромитися ска- зати керівництву, що вам потрібен відпочинок.

 

У більшості випадків перевтома відбувається під час роботи над одним і тим же проектом. Спробуйте опікуватись чимось іншим. Також спробуйте знайти якесь захоплення поза роботою.

За перевтоми потрібно «випускати пар» та забути весь негатив. У боротьбі з «синдромом згорання» всі засоби є доречними.

Дехто лікує цей синдром відвідуванням салонів краси. Не забу- вайте про членів сім’ї та друзів, які можуть допомогти вам у скрут- ну хвилину. Якщо у працівника склалися напружені відносини з колегами і ситуація  здається такою, з якої немає виходу, то йому слід пам’ятати те, що колеги не є єдиними людьми на планеті. Спіл- куйтеся з клієнтами чи покупцями. У жодному випадку не можна замикатися у собі.

Хронічна втома є дуже поширеним явищем. Ця проблема пови- нна хвилювати не лише працівника, а й його роботодавця. Заморе- ний співробітник не може виконувати роботу у належному обсязі. Втомленість на роботі — причина виконання завдання з кепською якістю. Виконуючи роботу, працівник зморюється. Оскільки він зморюється, то і не може довести справу до кінця. Утворюється замкнене коло. Як у прислів’ї: «Чому бідні? Бо дурні. Чому дурні? Бо бідні.»

Якщо  у начальства руки  не доходять до проблеми хронічної втоми його підлеглого, то такий працівник про себе має потурбува- тися сам. «Рятування потопаючого — справа рук самого потопаю- чого», — це було сказано давно, але актуальність цього постулату не зменшилася донині.

Для того, щоб розв’язати  власні проблеми, необхідно визна- чити, що провокує цю хронічну втомленість.

Можна вказати на низку цих чинників.

1. Недосипання. Воно може бути незаперечним чинником хронічної втоми. Від сну залежить пам’ять, настрій,  регенерація клітин. Нині  приблизно половина людства потерпає від розладу сну. Це неминуче відбивається на працеспроможності. Для того, щоб виправити  становище, фахівці  радять спробувати, принай- мні, тиждень жити чітко за розкладом. Передбачте щодоби для сну щонайменше 9 годин. Спробуйте вволю виспатися у вихідні дні.

Бригада ізраїльських вчених порівнювала успіхи у навчанні двох груп учнів. Поміж іншим виявилося, що школярі, які спали на годину довше їх ровесників, на 30\% краще виконували домашні

 

завдання, легше концентрувалися, а також були уважнішими і енергійнішими на уроках.

2. Погоня за лідерством. Репутація як про найвідповідальні- шу людину відділу чи іншої структури, може зашкодити здоров’ю працівника. Такий співробітник постійно працює і не відпочиває. Він намагається відповідати тому образу, який він сам і створив. Жертвує заради свого мозку всім — розвагами, спілкуванням із сім’єю, хобі. Слід зупинитися. Перепочивши  кілька днів, такий працівник зрозуміє,  що зі свіжими силами робота виконується краще, ніж з надламаними силами.

3. Харчування. Від нього дуже залежить самопочуття впро- довж трудового дня. Не слід забувати час від часу підкріплятися. Пам’ятайте, що зелень — джерело великої кількості вітамінів. Вес- ною слід вживати  полівітаміни з мінералами. Не буде належного харчування, — не буде і сил. З притчі відомо, що циган відучував коня їсти. Кінь врешті-решт не витримав та й здох. Циган же вва- жав, що не вистачило лише одного дня для того, щоб кінь розучився їсти. Співкурсник автора цих рядків  жив  за іншим принципом:

«Працюємо — то й їмо. А їмо, — то й на людей схожі».

Британські медики встановили, що люди, яких добре годували у дитинстві, заробляють на 50\% більше ніж їх ровесники,  яким з їжею  не таланило. Харчування  впродовж перших  п’яти років життя впливає не лише на подальше здоров’я людини, але і на ак- тивність мозку.

4. Очі. Робота на комп’ютері очі втомлює. Час від часу їм слід надавати перепочинок. Потрібно також виконувати нескладні спе- ціальні вправа та масаж.

Хронічну втому легше попередити, ніж боротися з її наслід- ками.

Медики пропонують нескладний прийом боротьби з відчуттям втомленості. З хронічною втомою можна боротися за допомогою такого простого засобу, як неспішна прогулянка. Підраховано, що вона може на 20\% підняти рівень енергії і на 65\% зменшити втому.

Якщо людина відчуває себе замореною, то їй здається, що неве- лика розминка повністю позбавить її сил. Така думка — невірна. Регулярні фізичні  навантаження  допомагають повернути бадьо- рість. Це особливо стосується людей з малорухливим стилем життя.

Бригада вчених з університету штату Джорджия (США) дослі- джувала групу з 36 чоловік, які вели малорухливий спосіб життя і скаржилися на хронічну втому. Учасників обстеження розді-

 

лили на 3 групи. Перша група практикувалася на велотренажері по 20 хвилин тричі на тиждень у поміркованому темпі. Учасники другої групи виконували те ж саме, але з меншим навантаженням. Третя група була контрольною. ЇЇ учасники фізкультурою взагалі не опікувались. Обстеження тривало 12 тижнів.

Виявилося, що в учасників першої і другої груп рівень енергії підвищився на 20\%. В учасників другої групи втомлюваність змен- шилася більше, ніж в учасників з третьої групи.

Організатори обстеження зазначили, що багато сучасних лю- дей перепрацьовує та недосипає. Легке фізичне навантаження — - чудовий спосіб щоб відчути у собі бадьорість. Розминка — значно корисніша ніж кофеїн та енергетичні напої.

Двома роками раніше ця ж група вчених встановила, що фі- зичні  вправи допомагають зняти відчуття втоми у пацієнтів з он- кологічними, серцево-судинними захворюваннями  та з іншими проблемами зі здоров’ям.

Психологи Сіднейського університету (Австралія) встановили, що найважчим днем тижня є не понеділок, а середа. По середах люди відчувають,  що минулі  вихідні вже забулися, а до наступ- них — ще далеко. Середа для багатьох є найнавантаженішим днем після дводенної розкачки після вихідних, що минули.

Австралійські вчені також встановили,  опитавши  дві сотні людей, що з наближенням  вихідних настрій у людей поліпшуєть- ся і свого піку досягає у п’ятницю. Цього дня у більшості  людей найменше термінових  справ, з’являється  можливість витрачати певний час за власним розсудом. У неділю настрій у більшості лю- дей різко знижується. Воно й зрозуміло — веселощі закінчуються, потрібно повертатися до роботи.

Вчені також виявили,  що понеділок не є таким тяжким днем, як  це традиційно  вважалося. Спостереження вчені проводили на 350 добровольцях. Рівень настрою у п’ятницю і суботу був зна- чно нижчим, ніж у понеділок.

Якщо сил до роботи вже не залишається, то повернути бадьо- рість допоможуть такі прості заходи.

1. Потрібно змінити обстановку. Це означає піти за межі офісу, принаймні на 10–15 хвилин. Бажано вийти на вулицю, на сонячне сяйво. Подивитися на світ, прогулятися щоб розігнати кров по ор- ганізму.

 

2. Коли організм потребує відновлення енергетичного запасу, то тоді, замість чаю та кави, доцільно випити стакан чистої води. Причиною вашої сонливості та слабкості може бути брак вологи в організмі. Напої, що містять кофеїн, дефіцит вологи не компенсу- ють. Лише вода здатна забезпечити організм вологою. Вода приско- рює метаболізм, розносить поживні речовини та виводить шлаки.

3. Слід стряхнутися. Найкращим засобом для цього є фізична діяльність, — принаймні, — потягнутися, трішки пройтися,  про- бігти по сходинках. Це діє значно краще ніж кава з цукром. Цукор забезпечує швидке підвищення активності, але опісля відбувається і швидший її спад. Кофеїн породжує звичку. Відсутність кофеїну призводить до кепського гумору, викликає роздратування.

4. До повернення на робоче місце бажано скласти невеличкий план дій на час, що залишився до кінця робочого дня. Доцільно зосередитись на головних  завданнях. Між цими завданнями за- плануйте якісь невеличкі приємні задоволення, які оживлятимуть вас та стимулюватимуть на подальшу плідну роботу.

11.2.2. Стрес і депресія

Весною 2008 року в Україні відбулося опитування  100 фахів- ців середньої і вищої ланки управлінців. Вік  — від 25 до 45 років. Близько  35\% менеджерів називали причиною  свого звільнення постійний стрес на роботі. 63\% респондентів зазнавали стресу при спілкуванні з керівництвом. Багато в чому, на їх думку, стресо- вий стан пов’язувався  з постановкою  керівництвом завдань, які не можна виконати.

Низькою заробітною платою за підвищеного  завантаження  і ненормованого робочого дня були незадоволені 50\% менеджерів.

До низки факторів, що зумовлюють стрес, багато респондентів зарахували умови робочого місця: кепська  шумоізоляція, неком- фортна температура і освітлення в офісі (40\%),  незручність  робо- чого місця  (17\%).  54\% опитаних  були незадоволені тим, що їм доводилося обідати на робочому місці перед монітором. Абсолютна більшість  менеджерів (85\%)  була впевнена, що стреси на роботі створюють проблеми зі здоров’ям.

Вчені з університету штату Північна Кароліна (США) підраху- вали, що люди з вищою освітою знаходяться у стані стресу 44 від-

 

сотки свого часу. Ті ж хто не має вищої освіти — 30\%. Одночасно виявилося, що люди без вищої освіти стрес переносять гірше.

Стреси — це не просто проблеми зі здоров’ям.  На початку

2008 року повідомлялося, що у селищі Белявка Оренбурзької об- ласті Росії повісилася завуч Марина Бородіна. Там у триповерхово- му будинку школи впала фасадна стіна і три сходинкові прольоти. Загинуло 5 школярок 11 класу, де вона була ще й класним керів- ником. У школі пропрацювала 25 років. Трагедія сильно на неї вплинула. Вчителька із стресом не впоралася, хоч її вини у тому, що трапилось, мабуть, не було.

Взимку 2009 року  український портал «Superjob» виконав соціологічне  опитування  впливу сімейних  скандалів на продук- тивність  праці.  63\% опитаних  зазначили,  що сімейні  конфлікти позначаються на результатах їх роботи. Конфлікти знижують кон- центрацію уваги, прияють кепському робочому настрою, прихова- ній агресії та образам. Це позначається на взаєминах з колегами.

Частка чоловіків, які стверджувально відповіли  на це питан- ня, була вищою за частку жінок (66\% проти 60\%). Зі зростанням віку опитуваних їх впевненість у впливі конфліктів на результати праці збільшується. Наприклад, поміж 20-річних українців «так» відповіли 45\% респондентів, а поміж респондентів віком 40–50 ро- ків-70\% Після 50-річної  позначки показник знижувався до 56\%. Ті, хто був у зареєстрованому шлюбі, ствердно на запитання відпо- відали частіше, ніж ті, хто не мав чоловіка чи дружини.

Майже четверта частина опитаних  (24\%)  вважала, що кон- флікт у сім’ї майже не позначається на результатах їхньої роботи. Вони були впевнені, що потрібно вирізняти роботу і домівку. Вва- жали,  що накладка  одного на інше відбувається якщо  у людини немає самоконтролю. Найчастіше цю думку поділяла молодь віком до 20 років  (32\%).  З думкою  молоді погоджуються і психологи. Вони також радять чітко вирізняти роботу і сім’ю. В офісі або на ви- робництві недоцільно думати про домашні справи, а дома — не слід думати про виробничі питання.

Затруднялися з відповіддю на це питання 12\% опитаних. Біль- шість з них зазначали, що все залежить від людини та як вона ста- виться до роботи.

Якось у пресі напівжартома-напівсерйозно давалися рекомен- дації керівнику як зняти той стрес, який накопичився. Оскільки з пісні, як відомо, слова не викидають, то й розповімо далі про ті

 

шкідливі поради. Поради будуть описані, але їх виконувати не слід. Покійна мама автора цієї книги зазначала, що не треба відрізати носа, навіть тоді, коли багато хто це робить.

Отже, антипорадами є наступні.

1. Влаштуйте підлеглим  прочуханину. За неї не зашкодить робити гучні заяви. Найчастіше поміж них мають лунати вислови на кшталт «Всіх звільню!!!». Допомагає грюкання дверима. Вважа- ються доречним удари кулаком по столу. Якщо шкода свого кулака, щоб ним бити стіл, то можна вдарити по столу папкою з паперами. Чим важча папка — тим краще.

2. Ефективним кроком  вважається і пересаджування співро- бітників з одного робочого місця на інше.  Відомо, що на одному місці і камінь  мохом обростає. Щоб співробітники не обростали зі своїми колегами непохитними узами, підлеглих слід час від часу пересаджувати від одного столу до іншого. На адаптацію до нового місця піде кілька тижнів. Поки  відбуватиметься пристосування працівника до нових стола, стільця та колег, співробітник перебу- ватиме у стані стресу чим помітно нейтралізуватиме стрес у свого начальника.

3. Глибоко інтелектуальним і витонченим  заходом вважа- ється доручення групі підлеглих виконання складного проекту впродовж найстислішого терміну.  У такій ситуації  начальнику не завадить поїхати  у цікаве  зарубіжне  відрядження чи піти на кілька тижнів у відпустку, сказавши: «Виконуйте без мене!». Така самостійність  колектив шокує, але кожний співробітник відчує  свою особисту відповідальність за успішне  виконання проекту. У декого від цього розпочнуть тремтіти руки, а ще в де- кого — і коліна.

4. Допомагає зняттю  стресу у начальника  та набуття стресу у підлеглих і такий  крок як раптове оголошення про перепрофі- лювання відділу.  Поки  співробітники нервуватимуть з приводу своєї подальшої долі, всі проекти  будуть високоякісно закінчені у найстисліший термін.

5. Не завадить згадати англійській вислів «Last but not least», що означає — «Останній за згаданням, але не останній за значен- ням». Це повністю  стосується і надійного, як  важка  артилерія, кроку. Слід пустити чутку про скорочення штатів. За такої ситуації не лише нечувано зростає продуктивність праці співробітників,

 

але й помітно  збільшується швидкість їх пересування від одного проекту до іншого.

Ті начальники, які вважатимуть, що запропонованих рекомен- дацій — замало, можуть спиратися і на власні заходи.

Депресія — це хвороба гострої необхідності у щасті. Хвороба підлягає лікуванню, але медики стверджують, що й самолікування є ще небезпечнішим, ніж бездіяльність.

У часи Священної інквізиції хворобу називали «одержимістю нечистої сили». В епоху Відродження хвороба мала назву «мелан- холія». ХІХ століття дало хворобі нову назву –«іпохондрія». У ХХ столітті  хвороба кваліфікувалася як  «гостра реакція  на стрес». Нині  хворобу прийнято  називати «депресія».Зрозуміло, хвороба не є інфекційною. Вірусами вона не передається.

Ця хвороба, як і кожна хвороба, може бути як у легкій, так і у важкій формах. Хвороба сама не зникає. Вона потребує лікуван- ня. Людині з важкою формою депресії потрібна госпіталізація. Складне комплексне лікування відбувається під наглядом кваліфі- кованого персоналу. Воно охоплює лікарські препарати, особливу дієту (оскільки деякі продукти можуть вступати у конфлікт з анти- депресантами і транквілізаторами).

У побуті поняття  «депресія» не завжди вірно тлумачиться. Його поширюють  на кепський гумор,  дискомфорт, стомленість, перевтому, весняний авітаміноз.

На відміну від тимчасового падіння тонусу з огляду не зовнішні чинники (що властиво здоровим людям), депресія є стійким хво- робливим станом. Він триває і після усунення причин, які були поштовхом до його розвитку.

Причиною депресії є хронічна  втома, горе, любовна драма. У людей похилого віку депресія може з’явитися і після інфекцій- ного захворювання, наприклад, грипу.

Якщо людина відчуває, що її затягує хандра, то слід самому ж собі допомогти. Фахівці радять уникати самотності. Слід якомога більше спілкуватися з людьми, дотримуватися збалансованої ді- єти. Допомагає спорт. Доцільно створити собі що-небудь радісне. Не радять печаль топити в алкогольних напоях. Часто алкоголізм маскується під депресію.

Якщо зазначені вище заходи не допомагають, то доцільно звер- нутися за допомогою до лікаря. Лікар підкаже як контролювати вчинки і емоції, протистояти  труднощам, розумітися  у своїх по-

 

чуттях, відрізняти головне від другорядного. Можливо лікар при- значить ліки, які допоможуть звести нанівець депресію.

Як свідчать статистичні данні,  жінки мають більше шанців потрапити у депресію, ніж чоловіки. Причина  полягає у жіночих гормонах.  Вони зумовлюють більшу емоціональність жінок, по- рівняно з чоловіками.

Вже давно доведено, що мислення впливає на кількість стресів. На депресію зазвичай страждають люди, що мають низьку само- оцінку або не мають потягу до перспективної мети та ті, що не вмі- ють турбуватися про себе.

Отже, якщо  людину стискала депресія, то їй слід звернутися за допомогою до дипломованого психолога.

Американські лікарі склали рейтинг десяти найнебезпечніших чинників, які можуть зашкодити здоров’ю офісних працівників.

1. Малорухливий характер офісної роботи. Він підвищує ймо- вірність  виникнення ожиріння. Лікарі радять щонайменше дві години на добу ходити пішки. Довге сидіння у задушливому офісі часто приносить хвороби, а не успіх.

2. Тромбоз ніг і легенів. Ці захворювання виникають за дов- гої сидячої роботи, коли сповільнюється кровообіг. У запущеному стані ці хвороби призводять до інфаркту  та інсульту.

3. Головні болі (мігрень). Мігрень може викликатися набряком м’язів шиї, а також мерехтінням ламп денного світла.

4. Нездоланна сонливість на робочому місці. Виникає від за- малого обсягу фізичного навантаження  ти частого невисипання. Лікарі радять частіше бувати на свіжому повітрі та раніше лягати спати у ліжечко.

5. Синдром тунельного каналу. Виникає у тих, хто довго пра- цює за комп’ютером. Хвороба є однією з форм артриту кістів рук. Виникає за тривалої роботи з мишкою.

6. Перенапруження м’язів спини, шиї і пліч. Виникає за незруч- ної пози, викликаної невдалим розташуванням  крісла,  столу та монітора.

7. Інфекції та віруси. На поверхні клавіатури і мишки накопи- чується велика кількість хворобливих мікробів. Принаймні один раз на півроку необхідно мити клавіатуру, мишку та стіл.

8. Безперервне споглядання монітора. Відсутність відпочинку для очей може призвести до значного зниження гостроти зору.

 

9. Пошкодження спини. Виникає за неправильної оцінки фі- зичних здібностей, коли спина зазнає навантаження.

10. Накопичення пилюки у повітрі. Пилюка не лише шкодить органам дихання,  але є ще й носієм мікробів. На роботі потрібно робити вологе протирання один раз на добу.