Ділова кар’єра - Навчальний посібник (Дахно І. І.)

3.8. телефон

Ще за радянських часів у Москві  говорили: «Если Вы хотите получить отказ, то позвоните по телефону». Справді, по телефону завжди простіше відмовити, ніж під час особистого прийому.

Що б то не говорили,  а телефон є важливим  винаходом люд- ства. Оскільки телефон винайдено не сьогодні і не вчора, а вже давненько, то виробилися певні правила, що складають культуру спілкування по телефону.

Найважливішими правилами телефонного ділового спілкуван- ня вважаються такі:

•           якщо  розмова перервалася, то перетелефонувати має та людина, за ініціативою якої розмова почалася;

•           слід говорити максимально стисло і по суті;

•           під час розмови не слід говорити ні занадто голосно, ні за- надто тихо; повинна бути якась золота середина;

•           слід дочекатися 4–6 довгих гудків, а вже потім покласти свою слухавку, якщо слухавку на іншому кінці не піднято після вашого дзвінка;

•           не слід телефонувати занадто рано і занадто пізно (зазвичай

— це до 8.00 і після 23.00);

•           не слід телефонувати на домашній номер телефону вашого партнера, якщо про такий номер ви дізналися не від нього;

•           слід уникати ділових дзвінків на домашні номери у вихідні та святкові дні.

Ділові телефонні переговори нерідко ускладнюються кепською якістю зв’язку. Під час них можна ввічливо перебити співрозмов- ника і попросити його повторити те, що не вдалося розчути. Якщо ж переговорний зв’язок настільки кепської якості, що співрозмов- ника складно чути, то слід вибачитися, попрохати його перетеле- фонувати пізніше або ж це пізніше зробити вам.

Якщо телефонний дзвінок  пролунав під час важливої наради або розмови, то доцільно попрохати співрозмовника залишити його номер телефону і пообіцяти перетелефонувати йому пізніше. Не за- вадить пообіцяти конкретний час вашого телефонного дзвінка.

Якщо у вас відвідувачі, а у вас виникла необхідність комусь по- дзвонити, то слід вибачитися перед відвідувачами і зателефонувати максимально стисло.

 

Якщо ви у гостях і вам необхідно зателефонувати, то це можна зробити з дозволу господарів.

Йдучи  у гості або на ділову зустріч, можна залишити  своїм родичам чи співробітникам телефонний номер того місця, де будете перебувати. Щоправда це можна зробити, завчасно на це заручив- шись згодою господарів.

Досягнення сучасної науково — технічної революції дозволили діловим людям практично завжди і скрізь перебувати у зоні теле- фонної досяжності. Сотовий або інший радіотелефон міцно вийшов у повсякденне життя і діяльність, зокрема, бізнесменів.

Мобільним  телефоном користуються практично всі верстви населення. Людей без мобільного телефона залишилося небагато. Поміж них — автор цих рядків. Він вирішив, що заведе мобільний телефон, коли припинить лекційну діяльність. Для процесу читан- ня лекцій мобільний телефон швидше є завадою, ніж помічником. Автор цієї книги впевнений (можливо помилково), що якби у нього був мобільний телефон, то йому б не вдалося написати таку кіль- кість книг, яку йому вдалося написати за відсутності мобільника.

Мобільний  телефон у жодному випадку  не повинен заважати іншим людям. Практично у кожного телефону є можливість від- регулювати гучність та тембр дзвінка так, щоб мобілку не міг чути ніхто інший окрім її власника.

Колись доводилося читати інформацію про те, що королева Великої Британії заборонила у своїй резиденції — Букінгемському палаці у Лондоні  — користуватися мобільними  телефонами всім окрім співробітникам служби безпеки.

Йдучи у театр, на концерт або у музей, слід відключати звук або ж взагалі відключати на цей час телефон. Дзвінок телефона під час опери є, м’яко кажучи, недоречним. Малоймовірно, щоб такий дзвінок викликав захоплення глядачів.

Якщо сигнал побілки застав вас під час бесіди, переговорів чи обіду з діловим партнером, то необхідно вибачитися і телефонну розмову скоротити  до мінімуму. Аналогічним чином вчиняють  і у випадку, коли потрібно комусь терміново зателефонувати. Якщо є можливість, то слід відійти набік.

Голосна і без особливої потреби тривала розмова в оточенні людей не додає авторитета тому, хто розмовляє по мобільному те- лефону.

 

Слід пам’ятати, що у громадських місцях необхідно говорити неголосно (якщо це можливо), а також стримано.

Фахівці радять подумати що саме слід ставити на сигнал ви- клику (ринг — тон) оскільки його чують всі довкола.

Прослуховувати музику краще за все з допомогою навушників. Слід також пам’ятати, що ваш співрозмовник може перебувати

у дорозі як пасажир чи то, навіть, керувати автомобілем. Тому до- речно вести стислу телефонну розмову, а обговорення подробиць слід відкласти до іншого разу.

Якщо мобільний телефон оснащено фото — чи відеокамерою, то слід пам’ятати, що знімати чужих людей без їх згоди може ви- лізти боком.

Не рекомендується записувати ваших абонентів за кличками та прізвиськами. Цим можна зіпсувати стосунки. А їх недоцільно псувати, якщо у цьому немає потреби. Про що й свідчить анекдот ще радянських часів. Молода вчителька у школі каже: «Детки! Бога нет! Давайте все дружненько покажем в окошечко Богу фигу!» Дет- ки с энтузиазмом выполнили предложение. Учительница заметила, что один мальчик воздержался и спрашивает его: «Абрамчик, а ты почему не показываешь фигу?». Тот ответил:

«Марья Ивановна, если бога нет, то зачем же показывать фигу. Если же он есть, то зачем же портить с ним отношения?»

У результаті дослідження британські вчені дійшли висновку, що ідеальна тривалість телефонної розмови друзів або родичів має складати 9 хвилин 36 секунд. Три хвилини йде на обговорення по- дій, що сталися з членами сімей та друзів співрозмовників. Особисті проблеми й обговорення роботи забирають одну хвилину, 42 секун- ди йде на поточні справи. По 24 секунди забирають погода та особи протилежної статі. 12 секунд вистачає для обговорення пліток, що стосуються знаменитих людей. 1 хвилина 42 секунди виділяються сміху. Мовчання забирає 12 секунд телефонного часу.

Професор Девід Крістал з Університету в Уельсі (Велика Бри- танія) дійшов висновку про те, що часте використання SMS пози- тивно впливає на грамотність, покращує навички книгочитання та правопису. Він також вважав, що написання абревіатур розвиває образне мислення. Це пов’язано з частим використанням скорочень при написанні SMS.

Один з ведучих Бі—Бі—Сі Джон Хампфріс не згоден з Д. Кріс- талом. Він стверджує, що ті, хто використовує SMS у тому вигляді,

 

який популяризують дослідники, недалеко пішли від Чингізхана. Він понад 800 років тому подібним способом хотів вчинити з мовами різних народів.