5.4. облік витрат основного і незавершеного виробництва

Для узагальнення інформації про витрати на виробництво про­дукції (робіт, послуг) використовується рахунок 23 "Виробництво".

Зокрема, цей рахунок використовується для обліку на окремих субрахунках витрат:

промислових і сільськогосподарських підприємств на вироб­ництво продукції;

підрядних, геологічних та проектних організацій на виконан­ня будівельно-монтажних, геолого-розвідувальних та проектно-по­шукових робіт;

підприємств транспорту та зв'язку на надання послуг;

науково-дослідних підприємств на виконання науково-дослідних і конструкторських робіт;

підприємств громадського харчування на випуск власної

продукції;

підприємств торгівлі, постачання й збуту на здійснення діяльності з продажу товарів;

дорожніх господарств на утримання й ремонт автомобільних шляхів;

інших підприємств та організацій.

За дебетом рахунку 23 "Виробництво" відображуються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі на­кладні витрати та втрати від браку продукції (робіт, послуг), за кре­дитом — суми фактичної виробничої собівартості завершеної вироб­ництвом продукції (у дебет рахунків 26, 27), виконаних робіт та по­слуг (у дебет рахунку 90).

Аналітичний облік за рахунком 23 "Виробництво" ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами про­дукції, що виробляється. На великих виробництвах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та центра­ми витрат і відповідальності.

Типову кореспонденцію бухгалтерських рахунків по обліку ви­трат основного виробництва показано в таблиці 5.3.

витрат основного виробництва

Кореспонденція бухгалтерських рахунків по обліку

Продовження табл. 5.3.

11        2          І        З        І 1

У кінці кожного місяця за підписом керівника виробничого підрозділу до бухгалтерії передається Виробничий звіт. У ньому в розрізі найменувань продукції, яку виробляє зазначений підрозділ, вказуються: кількість відпрацьованого часу працівниками підрозділу (у людино-годинах і людино-днях); обсяг нарахованої їм заробітної плати; вартість спожитих виробничих запасів; кількість і вартість спожитих електроенергії, води, тепла і т. ін.; вартість списаних на ви­трати виробництва малоцінних та швидкозношуваних предметів; кількість виробленої і оприбуткованої на склад готової продукції.

Разом з виробничим звітом до бухгалтерії також подаються і всі первинні документи, які стали підставою для відображення в ньо­му тієї чи іншої інформації, зокрема: "Табель обліку робочого часу" (див. зразок 4.6.), "Наряд на відрядну роботу" (індивідуальний або для бригади) (див. зразки 4.7. та 4.8.), "Накладна — вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів" (див. зразок 4.1.), "Лімітно-забірна картка" (див. зразок 4.2.), "Акт на списання ма­лоцінних та швидкозношуваних предметів" (див. зразок 4.5.), "При­бутковий ордер" (див. зразок 5.4.) на передачу готової продукції із цеху на склад і т. ін.

Дані виробничого звіту опрацьовуються бухгалтером, який відповідає за ділянку облікової роботи по обліку виробництва і в подаль­шому переносяться до розділу II Відомості 5-М при спрощеній формі обліку (див. додаток А 5), а при журнально-ордерній формі обліку дані в цілому по рахунку 23 переносяться до журналу-ордеру №5.

Накопичення даних про виробничі витрати підрозділів основ­ного виробництва, пов'язаних з виробництвом конкретних видів про­дукції в розрізі статей калькуляції окремих елементів витрат протягом року і їх віднесення на собівартість виготовленої продукції як при журнально-ордерній, так і при спрощеній формі бухгалтерсь­кого обліку доцільно здійснювати в Книзі обліку виробництва (див. дод. Б 12 - Б 15), яка може бути побудована і в електронному вигляді аналогічно з прикладом, наведеним у додатку Б.

За умови використання автоматизованої форми бухгалтерсько­го обліку дані виробничого звіту переносяться на магнітні носії ЕОМ безпосередньо працівниками бухгалтерії або керівником (обліков­цем) виробничого підрозділу (у первинному підрозділі або на спеціально відведених для цього автоматизованих робочих місцях у бухгалтерії).

Треба зауважити, що не на всі статті витрат по основному ви­робництву є можливість отримати інформацію з виробничого звіту. Так, документальним підтвердженням для включення витрат за кон­кретний місяць до книги обліку виробництва або Відомості 5-М

ВО "Росток"

(підприємство, організація)

Зразок 5.4.

Типова форма № М-4

Затверджено наказом Мінстату України від 21.06.96 р. №193

Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ |0|0|5|4|7|0|3|3|        Код за УКУД | |

Прийняв    = Жук      Здав = ТєСЛЄНКО

(розділ II) по основному виробництву виступають: по статті "Відра­хування на соціальні заходи" — розрахунок бухгалтерії, по статті "Амортизація" — форма 03-14 "Розрахунок амортизації основних за­собів (для промислових підприємств)", по статті "Роботи і послуги" — "Рахунок-фактура" на суму виконаних робіт для основного вироб­ництва підрядниками, по статті "Витрати майбутніх періодів" — роз­рахунок бухгалтерії.

Собівартість одиниці виробленої продукції розраховується діленням виробничих витрат на кількість виробленої готової про­дукції у вказаному звітному періоді.

Варто зазначити, що по субрахунку "Основне виробництво" рахунка 23 "Виробництво" на кінець місяця може бути дебетовий за­лишок (сальдо) в сумі незавершеного виробництва.

Незавершене виробництво являє собою продукцію, роботи і послуги, які не пройшли всіх стадій технологічного процесу і, як наслідок, є недоукомплектованими або такими, що не пройшли відповідного технічного контролю.

Важливість визначення обсягів незавершеного виробництва зумовлена необхідністю розмежувати здійснені витрати того чи іншого підрозділу підприємства з метою визначення фактичної собівартості виробленої продукції.

Наявність на підприємстві незавершеного виробництва та його розміри залежать від характеру, структури, технології виробництва. 3начні обсяги незавершеного виробництва характерні для машино­будівної, деревообробної, легкої промисловості. Поряд з тим, на підприємствах видобувної промисловості, енергетиці незавершене виробництво взагалі відсутнє.

3 метою визначення обсягів незавершеного виробництва в на­туральному і вартісному вираженні на перше число кожного місяця проводиться його інвентаризація. Проведення інвентаризації покла­дається на спеціально створену для цього на початку року комісію, склад якої затверджується наказом по підприємству.

До складу незавершеного виробництва не входять:

- сировина, матеріали і напівфабрикати, які були отримані ви­робничим підрозділом, але обробка яких на кінець місяця не була розпочата;

комплектуючі (деталі, вузли, агрегати), які були отримані, але на кінець місяця не пройшли жодної технологічної ланки, перед­баченої для даного виробничого підрозділу;

забраковані як готові вироби, так і матеріали, сировина, де­талі, комплектуючі, які були забраковані в процесі роботи з ними.

Результати проведення інвентаризації оформлюються за допо­могою "Інвентаризаційного опису незавершеного виробництва", дані якого засвідчуються підписами всіх членів комісії. 3алишки ви­робів, вузлів, деталей і т. ін. зазначаються в інвентаризаційному описі в розрізі калькуляційних статей: сировини і матеріалів, за­робітної плати. Кінцева оцінка обсягів незавершеного виробництва проводиться в бухгалтерії підприємства за умов включення до його складу, залежно від обсягів заробітної плати по закінчених і не-закінчених виробах відрахувань на соціальні заходи та загальнови-робничих витрат.

Якщо визначення незавершеного виробництва збігається із закінченням звітного періоду (кварталу), то його обсяги будуть відо­бражені в розділі 2 Активу Балансу в статті "Незавершене вироб­ництво".