5.3. облік загальновиробничих витрат

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Вит­рати" визначено, що до складу загальновиробничих витрат вклю­чаються:

витрати на управління виробництвом (оплата праці апара­ту управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільни­цями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо);

амортизація основних засобів загальновиробничого (цехово­го, дільничого, лінійного) призначення;

амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;

витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів за-гальновиробничого призначення;

витрати на вдосконалення технології й організації вироб­ництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації ви­робництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплекту­ючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх ор­ганізацій тощо);

витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідве-дення та інше утримання виробничих приміщень;

витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, ме­дичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; ви­трати на здійснення технологічного контролю за виробничими проце­сами та якістю продукції, робіт, послуг);

витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навко­лишнього природного середовища;

-           інші витрати (внутрішньозаводське переміщення ма­теріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади; нестачі незавершеного виробництва; нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах; опла­та простоїв тощо).

Облік виробничих накладних витрат на організацію вироб­ництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного й допоміжного виробництва, а та­кож витрат на утримання та експлуатацію машин і устаткування ве­деться на рахунку 91 "Загальновиробничі витрати". Цей рахунок не застосовується підприємствами торгівлі.

За дебетом рахунку 91 "Загальновиробничі витрати" відоб­ражається сума визнаних витрат, за кредитом — щомісячне, за відповідним розподілом, списання на рахунки 23 "Виробництво" та 90 "Собівартість реалізації".

Аналітичний облік ведеться за місцями виникнення, центрами і статтями (видами) витрат.

Типову кореспонденцію рахунків по обліку загальновиробни-чих витрат наведено в табл. 5.1.

Загальновиробничі витрати поділяються на змінні і постійні.

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування та управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, за­робітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

До постійних загальновиробничих витрат відносяться вит­рати на обслуговування та управління виробництвом, що залишають­ся незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, за­робітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нор­мальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі вит­рати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих вит­рат установлюються підприємством.

Приклади розподілу загальновиробничих витрат наведено в табл. 5.2.

Бухгалтерськими документами, які є підставою для відне­сення витрат до загальновиробничих, виступають:

по амортизації — "Розрахунок амортизації основних засобів";

по виробничих запасах — "Накладна вимога на відпуск (внут­рішнє переміщення) матеріалів", "Лімітно-забірна картка" (див. зразки 4.1., 4.2.);

по малоцінних та швидкозношуваних предметах — "Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів" (див. зразок 4.5.);

витрат на відрядження — "Авансовий звіт" (див. зразок 4.10.);

робіт і послуг підрядників — "Рахунок-фактура", "Акт прий­мання виконаних підрядних робіт";

заробітної плати — "Табель обліку використання робочого часу" (див. зразок 4.6.), а також, складена на його підставі "Розрахун­ково-платіжна відомість".

Щомісячне списання загальновиробничих витрат оформ­люється за допомогою розрахунка (довідки), складеного працівни­ком бухгалтерії.

Узагальнення загальновиробничих витрат здійснюється при жур­нально-ордерній формі обліку в журналі-ордері №5, а при спрощеній формі обліку — у розділі II Відомості 5-М (див. дод. А 5).

Накопичення даних про загальновиробничі витрати в розрізі статей калькуляції за елементами витрат протягом року як при жур­нально - ордерній, так і при спрощеній формі бухгалтерського обліку доцільно здійснювати в Книзі обліку виробництва (див. дод. Б 16), яка може бути побудована і в електронному вигляді за умови викори­стання ЕОМ.

З прикладу, який наведено в дод. Б 16 видно, що загальнови-робничі витрати на підприємстві в січні склали до проведення до­оцінки 6331 грн. Розподіл загальновиробничих витрат здійснений пропорційно до обсягів заробітної плати, що була нараховаана по це­хах основного виробництва в цьому місяці (див. дод. Б 12 - Б 15). Як бачимо, загальний обсяг заробітної плати за цехами основного ви­робництва склав 28425 грн. (цех № 1 /9525 грн./ + цех № 2 /7275 грн./ + цех № 3 /6075 грн./ + цех № 4 /5550 грн./).

З представленного очевидним є те, що на 1 грн. зарплати за підрозділами основного виробництва припадає близько 0,22 грн. за-гальновиробничих витрат (6331 грн. : 28425 грн.). Як наслідок, з ура­хуванням даного коефіцієнта і було проведено розподіл загальнови-робничих витрат та їх включення до витрат підрозділів основного виробництва (див. дод. Б 12 - Б 16).

Розподіл дооцінки (або уцінки) загальновиробничих витрат здійснюють теж пропорційно до обсягів заробітної плати за підрозділами основного виробництва аналогічно з прикладом, наве­деним у дод. Б 12 - Б 16.