5.1. облік витрат допоміжних виробництв

Кожному підприємству при його створенні ставиться цілком конкретна мета, яка пов'язана з виробництвом продукції, виконан­ням робіт або наданням послуг.

Ті підрозділи підприємства, які безпосередньо пов'язані з ре­алізацією його статутних засад, відносяться до основного вироб­ництва. Проте залежно від географічного розміщення підприємства на території країни або його технологічних особливостей на підприємствах можуть створюватися допоміжні виробництва. Голо­вною метою створення і діяльності таких виробництв є забезпечення необхідних умов для реалізації завдань, поставлених перед підрозділами основного виробництва.

На підприємствах можуть створюватися такі види допо­міжних виробництв:

енергосилові, пов'язані з виробництвом і забезпеченням підприємства усіма видами енергії і т.ін. (електроенергією, водою, теплом, парою, стиснутим повітрям тощо);

транспортні, пов'язані із забезпеченням потреб як підрозділів основного виробництва, так і постачанням сировини і транс­портування реалізованої продукції покупцю (транспорт авто­мобільний, залізничний, повітряний, водний, гужовий тощо);

ремонтні (інструментальні), пов'язані як із здійсненням ремонтів основних засобів підприємства, так і вироб­ництвом інструментів, інвентаря і т.ін. власними силами.

Проте створення підрозділів допоміжного виробництва, поряд з іншим, може бути зумовлене і економічною стороною даного питання. Так, незважаючи на те, що підприємство може знаходитися на території централізованого забезпечення електроенергією, водою, централізова­ним опаленням, а також є можливість замовляти транспорт у транспорт­них компаній та здійснювати ремонти у спеціалізованих станцій технічного обслуговування, все ж таки, спираючись на проведені розра­хунки та економічну вигоду, підприємство може прийняти рішення про започаткування в себе тих чи інших видів допоміжних виробництв.

5.1.1. Облік витрат енергосилових допоміжних виробництв

Енергосилові допоміжні виробництва створюються з метою за­безпечення підприємства усіма видами енергії: електроенергії, води, тепла, пари, стиснутого повітря тощо.

У процесі діяльності підприємств у значних обсягах спожи­вається електроенергія, вода, тепло для забезпечення роботи як ос­новних, так і допоміжних та обслуговуючих виробництв.

Джерела забезпечення підприємств електроенергією, во­дою і теплом поділяються на:

1) власні (стаціонарні і пересувні електростанції, які є

власністю підприємства, водонапірні башти, котельні тощо);

2) залучені — які не є власністю підприємства, але забезпечу­ють його електроенергією, водою і теплом тощо. Залежно від обрання того чи іншого способу, забезпечення підприємства електроенергією, водою чи теплом може бути реалізо­ване шляхом:

а)         споживання лише із залучених джерел;

б)         споживання лише із власних джерел;

в)         споживання одночасно із залучених і власних джерел.

За умов споживання підприємством електроенергії, води і теп­ла лише із залучених джерел плата за спожиту їх кількість проводить­ся в порядку обліку розрахунків із постачальниками, а включення її вартості до витрат того чи іншого підрозділу здійснюється як окремої статті калькуляції (дебет рахунків 23 "Виробництво", 91, 92, 93 і кре­дит рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"). Можна зробити висновок, що варіант а) по забезпеченню підприємства електроенергією, водою і теплом не є предметом обліку енергосилових виробництв, а отже, і предметом для розгляду по дано­му питанню.

Предметом же обліку енергосилових допоміжних виробництв є витрати підприємства, спрямовані на забезпечення його різними видами енергії за рахунок або лише їх власних джерел, або одночас­но із залучених і власних джерел.

Облік  Облік витрат, пов'язаних із виробництвом

електропостачання електроенергії власними електро­станціями, а також облік кількості і вар­тості електроенергії, яка надійшла зі сторони, здійснюють на рахун­ку 23 "Виробництво" і зокрема на одному з його субрахунків "Елек­тропостачання". Затрати по дебету рахунку 23 субрахунку "Електро­постачання" обліковують помісячно в розрізі таких статей кальку­ляції:

затрати на оплату праці (рахунок 66 "Розрахунки з оплати

праці");

відрахування на соціальні заходи (рахунок 65 "Розрахунки за страхуванням");

амортизація (рахунок 13 "Знос необоротних активів");

паливо (рахунок 203 "Паливо");

енергія (рахунок 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками");

роботи і послуги (аналітичний рахунок "Ремонти електрооб­ладнання" субрахунку "Ремонтна майстерня" рахунку 23 "Виробництво" або рахунок 63 "Розрахунки з постачальни­ками та підрядниками");

страхові платежі (рахунок 39 "Витрати майбутніх періодів");

інші затрати (22 "Малоцінні та швидкозношувані предме­ти ).

Стаття "Затрати на оплату праці" призначена для відображення сум нарахованої оплати праці працівникам (машиністи, електромон­тери та ін.), робота яких безпосередньо пов'язана із обслуговуванням електростанцій та іншого обладнання (трансформатори і т. ін.), що ви­користовуються на підприємстві.

Стаття "Відрахування на соціальні заходи" призначена для відображення сум зборів до Пенсійного фонду, фонду Соціального страхування, а також фонду Страхування на випадок безробіття згідно норм, передбачених законодавством.

Стаття "Амортизація" відображає суми амортизаційних відра­хувань основних засобів (приміщення електростанцій, обладнання електростанції, трансформаторні підстанції та ін.).

Стаття "Паливо" призначена для відображення вартості спожи­того пального в процесі роботи електростанції.

Стаття "Енергія" відображає кількість і суму, належну до опла­ти обленерго або іншому постачальнику за спожиту електроенергію зі сторони.

Стаття "Роботи і послуги" відображає суми виконаних ре­монтів обладнання електропостачання як власною реммайстернею, так і сторонніми організаціями (включення вартості ремонтних робіт здійснюється згідно порядку, передбаченого у Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Стаття "Страхові платежі" передбачена для відображення сум, сплачених страховій компанії за страхування обладнання електропо­стачання.

Стаття "Інші затрати" відображає вартість списаних (або знос) малоцінних та швидкозношуваних предметів на електропо­стачання, витрати на охорону праці і техніку безпеки та ін.

У кінці кожного місяця завідуючий електростанцією або старший електрик подає до бухгалтерії підприємства Виробни­чий звіт по електропостачанню. У звіті наводяться дані про відпрацьований час (кількість годин і днів) працівниками даного підрозділу, суми нарахованої їм заробітної плати, вартість списа­них малоцінних та швидкозношуваних предметів, витрати нафто­продуктів на роботу електростанції, а також дані про вироблену і отриману зі сторони електроенергію та її використання за спожи­вачами (підрозділами основного, допоміжного і обслуговуючих виробництв, зовнішніх споживачів і т. ін.) із зазначенням по кож­ному з них кількості спожитих кіловат-годин.

Разом з виробничим звітом до бухгалтерії передаються і первинні документи, які стали підставою для включення до ньо­го певних затрат: "Табель обліку робочого часу", "Акт списання малоцінних та швидкозношуваних предметів".

На деяких підприємствах дані про витрати по електропос­тачанню і розподіл електроенергії за підрозділами можуть пода­ватися в окремих документах. У цьому випадку до бухгалтерії по­дається окремо "Звіт про використання електроенергії" (див. зразок 5.1).

За відсутності на підприємстві лічильників у підрозділах для розподілу спожитої електроенергії за об'єктами витрат на підприємстві можуть, згідно з наказом керівництва, запроваджувати­ся відповідні коефіцієнти. У цьому випадку до бухгалтерії подають­ся дані лише про загальне по підприємству споживання електрое­нергії.

Узагальнення даних про витрати по підрозділу електропоста­чання і їх списання за підрозділами знаходить своє відображення при журнально-ордерній формі обліку в журналі-ордері № 5, а при спрощеній формі бухгалтерського обліку — у розділі ІІ Відомості 5-М (див. дод. А 5).

Накопичення даних про витрати з електропостачання в розрізі статей калькуляції протягом року та їх розподіл за об'єктами спожи-

Зразок 5.1.

Інженер-електрик

електромонтер (механік) =Вольтренко ми споживання електроенергії як при журнально-ордерній, так і при спрощеній формі бухгалтерського обліку доцільно здійснювати у Книзі обліку виробництва (див. дод. Б 1). Споживання електрое­нергії за підрозділами і виробництвами підприємства показано у дод. Б 2 - Б 18.

Зважаючи на те, що на підприємстві допоміжні вироб­ництва можуть надавати один одному зустрічні послуги (електро­енергію використовує автопарк; у свою чергу, автопарк здійснює перевезення пального зі складу до електростанції і т. ін.), постає питання про неможливість відразу визначити фактичну собівартість 1 кВт.год. З цією метою для розподілу послуг електро­постачання на підприємстві запроваджується нормативна (плано­ва) ціна 1 кВт.год (згідно з прикладом додатка Б 1 — 12 коп.), яка у послідуючому доводиться до фактичної шляхом здійснення до­оцінки або уцінки по відношенню до нормативної (порядок даного розрахунку, спираючись на цифровий приклад додатка Б 1, наведе­ний у пункті 5.1.4).

При автоматизованій формі обліку накопичення даних про витрати по електропостачанню в розрізі статей калькуляції окремих елементів витрат, а також списання електроенергії за споживачами протягом року здійснюється в електронному вигляді аналогічно з прикладом, наведеним у дод. Б.

Треба зауважити, що не на всі статті витрат з електропоста­чання можна отримати інформацію з виробничого звіту. Так, доку­ментальною підставою для віднесення витрат за конкретний місяць до Книги обліку виробництва, або до Відомості 5-М по електропос­тачанню виступають: по статті "Відрахування на соціальні заходи" — розрахунок бухгалтерії; по статті "Амортизація" — форма 03-14 "Розрахунок амортизації основних засобів (для промислових підприємств)"; по статті "Енергія" — "Рахунок фактура" від поста­чальника за спожиту електроенергію; по статті "Роботи і послуги" — виробничий звіт по реммайстерні або "Рахунок фактура" від вико­навця ремонтних робіт на адресу підприємства; по статті "Страхові платежі" — розрахунок бухгалтерії, згідно з яким проводиться роз­поділ витрат по страхуванню, сплачених на початку року і включе­них до рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів".

За кредитом субрахунку "Електропостачання" рахунку 23 "Ви­робництво" в кінці кожного місяця відбувається списання витрат, пов'язаних із енергозабезпеченням підприємства на витрати конкрет­них його структурних підрозділів або зовнішніх споживачів про­порційно обсягів спожитої ними електроенергії, зокрема в дебет: субрахунків інших допоміжних виробництв або субрахунку "Основ­не виробництво" рахунку 23 "Виробництво", рахунків 91 "Загально-виробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 949 "Інші витрати операційної діяльності" (витрати обслуговую­чих виробництв), 90 "Собівартість реалізації".

Собівартість 1 кВт.год визначають по усьому електропостачан­ню, тобто включають вартість і кількість кіловат-годин, отриманих як від власної електростанції, так і тих, які надійшли з централізова­ної електромережі. Собівартість визначається шляхом ділення всіх витрат по дебету субрахунку "Електропостачання" на загальну кількість спожитої електроенергії у кіловат-годинах.

З метою прийняття відповідних управлінських рішень (визна­чення ефективності власного виробництва електроенергії і потре­би зовнішнього споживання) можна також визначити і собівартість 1 кВт.год власного виробництва. У цьому випадку необхідно поділи­ти загальні витрати по електропостачанню (за винятком вартості придбаної зовні електроенергії) на загальну кількість спожитої підприємством електроенергії (за вирахуванням кількості придбаної зовні електроенергії).

Облік  На субрахунку "Водопостачання" рахунку 23

водопостачання "Виробництво" обліковують витрати, пов'язані з утриманням водокачок, водо­провідних ліній і водонапірних агрегатів по подачі води (забезпечення власними силами), а також облік кількості і вартості води, яка надійшла від водопостачальних організацій. Облік на даному субрахунку в цілому відповідає порядку, викладе­ному по субрахунку "Електропостачання".

Суму витрат, пов'язаних із водозабезпеченням підприємства в кінці кожного місяця списують із субрахунку "Водопостачання" ра­хунку 23 "Виробництво" на витрати конкретних його структурних підрозділів або зовнішніх споживачів пропорційно обсягів спожитої ними 1 м3 води.

Накопичення даних про витрати по водопостачанню в розрізі статей калькуляції протягом року та їх розподіл за об'єктами спожи­вання води як при журнально-ордерній, так і при спрощеній формі бухгалтерського обліку доцільно здійснювати в Книзі обліку вироб­ництва (див. дод. Б 2), яка може бути побудована і в електронному вигляді. Споживання води за підрозділами і виробництвами підприємства показано у дод. Б 3 - Б 18.

Зважаючи на те, що на підприємстві допоміжні виробництва можуть надавати один одному зустрічні послуги (воду використовує реммайстерня, в свою чергу реммайстерня виконує ремонти водяних насосів і т. ін.), а також враховуючи особливості послідовності за­криття рахунків допоміжних виробництв, постає питання про немож­ливість відразу визначити фактичну собівартість 1 м3 води. З цією ме­тою для розподілу послуг водопостачання на підприємстві запровад­жується нормативна (планова) ціна 1 м3 води (згідно прикладу додат­ка Б 2 — 35 коп.), яка у послідуючому доводиться до фактичної шля­хом здійснення дооцінки або уцінки по відношенню до нормативної (порядок даного розрахунку, спираючись на цифровий приклад до­датку Б 2, наведений у пункті 5.1.4).

Облік  Одним з видів допоміжних виробництв є

теплопостачання теплопостачання. На субрахунку "Теплопос­тачання" рахунку 23 "Виробництво" здійснюється облік витрат, пов'язаних із ут­риманням котельних, водонапірних агрегатів по подачі тепла (забез­печення власними силами), а також облік кількості і вартості гекто-калорій тепла, яке надійшло від постачальних організацій. Облік по даному субрахунку в цілому відповідає порядку, викладеному по субрахунку "Електропостачання".

Суму витрат, пов'язаних з теплозабезпеченням підпри­ємства, в кінці кожного місяця списують із субрахунку "Теплопо­стачання" рахунку 23 "Виробництво" на витрати конкретних йо­го структурних підрозділів або зовнішніх споживачів про­порційно кількості спожитих ними гектокалорій тепла.

Накопичення даних про витрати по теплопостачанню у розрізі статей калькулюції протягом року та їх розподіл за об'єктами спожи­вання тепла як при журнально-ордерній, так і при спрощеній формі бухгалтерського обліку доцільно здійснювати у Книзі обліку вироб­ництва (див. дод. Б 3), яка може бути побудована і в електронному вигляді. Споживання тепла за підрозділами і виробництвами підприємства показано в дод. Б 4 - Б 18.

Зважаючи на те, що на підприємстві допоміжні виробництва можуть надавати один одному зустрічні послуги (тепло споживає ав­топарк, в свою чергу, автопарк перевозить вугілля зі складу до ко­тельної і т. ін.), постає питання про неможливість відразу визначити фактичну собівартість 1 гектокалорії тепла. З цією метою для роз­поділу послуг теплопостачання на підприємстві запроваджується нормативна (планова) ціна 1 гектокалорії тепла (згідно прикладу до­датка Б 3 — 85 коп.), яка у послідуючому доводиться до фактичної шляхом здійснення дооцінки або уцінки по відношенню до норма­тивної і її розподілу за споживачами тепла за виключенням тих до­поміжних виробництв, по яких дооцінка (або уцінка), зважаючи на порядок закриття рахунків по обліку допоміжних виробництв, не здійснюється (порядок даного розрахунку, спираючись на цифровий приклад додатку Б 3, наведено в пункті 5.1.4).

*    * *

На субрахунку "Інші допоміжні енергосилові виробництва" ра­хунку 23 "Виробництво" здійснюється облік витрат по інших до­поміжних енергосилових виробництвах, таких як: забезпечення стис­нутим повітрям, парою, газом і т.ін. Вказані допоміжні виробництва обслуговують різні потреби підприємства залежно від його техно­логічних особливостей. На кожний з зазначених видів допоміжних виробництв відкривається у складі субрахунку "Інші допоміжні енергосилові виробництва" окремий аналітичний рахунок. Облік ви­трат здійснюється за номенклатурою статей у порядку, наведеному по електропостачанню. Списання витрат інших допоміжних енерго­силових виробництв проводиться на підрозділи підприємства (спо­живачів тих чи інших послуг) щомісяця на підставі даних відповід­них лічильників або пропорційно коефіцієнтів щодо їх розподілу, які затверджуються на підприємстві.

5.1.2. Облік витрат транспортних допоміжних виробництв

З метою забезпечення потреб підприємства у транспортуванні придбаних сировини і матеріалів від постачальників, а також доставки реалізованої готової продукції покупцям на підприємстві можуть ство­рюватися різного роду транспортні допоміжні виробництва: авто­мобільний транспорт, залізничний, повітряний, водний, гужовий тощо.

Облік витрат по автотранспорту

Облік витрат по автотранспорту (крім легкового) здійснюється на субрахунку "Автомобільний транспорт" рахунку 23 "Вироб­ництво". Якщо автопарк підприємства нараховує автомобілі різного напрямку використання, то для обліку витрат, пов'язаних з їх робо­тою, може бути відкрито декілька аналітичних рахунків у структурі субрахунку "Автомобільний транспорт", наприклад:

вантажний автотранспорт;

пасажирський автотранспорт;

автомашини спеціального призначення.

Якщо на підприємстві окремо обліковуються витрати на роботу різних груп автомобілів, у структурі субрахунку "Автомобільний транспорт" відкривається додатково ще один аналітичний рахунок "Ви­трати на управління автопарком", на якому здійснюється облік наклад­них цехових витрат по автопарку.

Облік  Облік витрат вантажного автотранспорту

витРат            ведеться на аналітичному рахунку "Ван-

вантажн°г°       тажний автотранспорт" субрахунку "Авто­автотРансПорту  мобільний транспорт" рахунку 23 "Вироб­ництво". Затрати по дебету аналітичного

рахунку "Вантажний автотранспорт" зазначаються щомісяця у розрізі таких калькуляційних статей:

затрати на оплату праці (рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці");

відрахування на соціальні заходи (рахунок 65 "Розрахунки за страхуванням");

амортизація (рахунок 13 "Знос необоротних активів");

паливо (рахунок 203 "Паливо");

мастильні матеріали (рахунок 203 "Паливо");

роботи і послуги (аналітичний рахунок "Ремонти вантаж­них автомобілів" субрахунку "Ремонтна майстерня" рахун­ку 23 "Виробництво" або рахунок 63 "Розрахунки з поста­чальниками та підрядниками");

страхові платежі (рахунок 39 "Витрати майбутніх періодів");

витрати на управління автопарком (аналітичний рахунок "Витрати на управління автопарком" субрахунку "Авто­мобільний транспорт" рахунку 23 "Виробництво").

Стаття "Затрати на оплату праці" призначена для відображен­ня суми нарахованої оплати праці водіям, які працюють безпосеред­ньо на вантажних автомобілях.

Стаття "Відрахування на соціальні заходи" використовується для відображення сум зборів до Пенсійного фонду, фонду Соціально­го страхування, а також фонду Страхування на випадок безробіття згідно з нормами, передбаченими законодавством.

Стаття "Амортизація" відображає суми амортизаційних відра­хувань безпосередньо по вантажних автомобілях автопарку.

Статті "Паливо" і "Мастильні матеріали" призначаються для відображення вартості спожитого пального і мастильних матеріалів у процесі експлуатації вантажних автомобілів.

Стаття "Роботи і послуги" відображає вартість виконаних ре­монтних робіт по вантажному автотранспорту як власною реммай-стернею, так і спеціалізованими станціями технічного обслуговуван­ня (включення вартості ремонтних робіт здійснюється згідно з по­рядком, передбаченим у Законі України "Про оподаткування прибут­ку підприємств").

Стаття "Страхові платежі" передбачена для відображення сум, сплачених страховій компанії за страхування вантажних автомобілів.

Стаття "Витрати на управління автопарком" призначена для відображення частини загальноцехових витрат, які припадають за розподілом на вантажний автотранспорт.

Основним первинним документом по обліку роботи вантажно­го автотранспорту є "Подорожній лист вантажного автомобіля", типова форма якого наведена у зразку 5.2.

Перевізники, які експлуатують вантажні автомобілі — власні або орендовані (без водія) — зобов'язані при випуску автомобіля на лінію видавати водію оформлений подорожній лист відповідної ти­пової форми.

Подорожні листи типових форм, оформлені належним чином, видаються водію під розпис:

№ 1 (міжнародна) — на строк відрядження автомобіля і водія для виконання перевезення вантажу у міжнародному сполученні, виз­начений відповідно до наказу чи розпорядження перевізника;

№ 2 — тільки на один робочий день (зміну), за умови здачі водієм подорожнього листа за минулий день роботи. На більший строк подорожні листи типової форми № 2 видаються у випадках, ко­ли водій виконує перевезення вантажів у міжміському сполученні по­над одну добу відповідно до наказу чи розпорядження перевізника.

Експлуатація вантажного автомобіля без подорожнього листа затвердженої типової форми забороняється.

Перевезення вантажів автомобільним транспортом як на ко­мерційній основі, так і для власних потреб, здійснюються тільки при наявності, належним чином оформлених товарно-транспортних на­кладних типових форм, що додаються до подорожнього листа. Ця ви­мога розповсюджується на всі види перевезень вантажів авто­мобільним транспортом, незалежно від умов оплати за його роботу (відрядна, погодинна, покілометрова, інша) та видів перевезення (внутрішньоміське, приміське, міжміське, міжнародне).

Товарно-транспортна накладна типової форми № 1-ТН — це єдиний первинний документ, який є підставою для списування товар­но-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України, а та-

Звазок 5.2.      подорожній лист №860901

п2" квітня 2004 у.

По графіку

г          вантажного автомобіля

Місце для штампу підприємства

Режим роботи

Типова форма № 2

Затверджена наказом Мінтрансу України 29.12.95 р. №488/346

РОБОТА ВОДІЯ ТА АВТОМОБІЛЯ

Колона

ЗІЛ-130 Т 5417 КІ

            Код

Бригада

Гар. № 2715

виїзд із гаража

час за графіком

год.

нул. пробіг,

показ, спі­дометра час фактичний, год, хв

50

15375

10,00

марка держ. № тип

Водій     Садко ПЛІ. АТМ72194      Таб.№

11340

поверн. в гараж

16

ЗО

35

15565

16,30

прізвище, і., п. б. № служб, посв. клас

Причеп 1

марка

Причеп 2

марка

Супроводжуючі особи

держ. №

держ. №

Гар. № Гар. №

РУХ ПАЛЬНОГО, ЛІТРІВ

ЗАВДАННЯ ВОДІЄВІ

Водій за станом здоров'я до управління допущений підпис    = РадьКО

При поверненні автомобіль справний/ііеопрсшшш-

= Хомич

Здав водій      = Садко

Прийняв механік

штамп

Продовження зразка 5.2.

Зворотна сторона типової форми № 2

прописом

ТАКСУВАННЯ