10.2. бухгалтерський облік у гральних закладахОрганізація обліку у сфері грального бізнесу має ряд особ- ливостей, зумовлених специфікою такого виду діяльності: 1) неможливість визначення собівартості конкретного виду послуги, що надається; 2) велика кількість супутніх послуг; 3) великі обсяги готівкових розрахунків і необхідність зас- тосування РРО; 4) велика кількість цінностей, які належать до бланків суво- рого обліку, що зумовлює значний обсяг відображення активів на позабалансових рахунках; 5) висока вартість ліцензій і патентів, низький рівень прямих матеріальних витрат, відсутність загальновиробничих витрат; 6) відмінності у визначенні фінансового результату і в опо- даткуванні гральних закладів різного типу: в одних результат гри визначається протягом одного дня (казино), а в інших — через певний проміжок часу (букмекерські контори); 7) неможливість застосування спрощеної системи оподат- кування, обліку і звітності; 8) одночасне надання оподатковуваних і неоподатковува- них ПДВ послуг, що ускладнює облік і розрахунок суми ПДВ до сплати; 9) необхідність відрахування і перерахування в бюджет по- датку з доходів третіх осіб (клієнтів) та ін. Облік ліцензій і патентів у підприємствах грального бізнесу ведуть у звичайному порядку аналогічно обліку таких операцій у підприємствах торгівлі: ліцензії — як нематеріальні активи з їх наступною амортизацією, а патенти — як витрати майбутніх пер- іодів з наступним віднесенням їх вартості на зменшення суми податку на прибуток. Облік доходів і витрат та визначення фінансового результа- ту відрізняються на підприємствах грального бізнесу, в яких ре- зультат гри відомий у той самий день (казино), та у підприєм- ствах, де результат стає відомим через деякий час (випуск лоте- рей, букмекерські контори). Особливості обліку у зазначених вище підприємствах розглянемо окремо. 10.2.1. Облік доходів і витрат у казино Відповідно до Порядку обліку доходів фізичних осіб у граль- них закладах оператором-касиром ведеться «Журнал персоніфі- кації фізичних осіб—відвідувачів гральних закладів» (табл. 10.1). Цей журнал повинен бути пронумерований, прошнурова- ний, завірений підписом керівника державної податкової адмі- ністрації (інспекції), скріплений гербовою печаткою і зареєстро- ваний у відповідному податковому органі з присвоєнням реєст- раційного номера. Фізична особа при вході до грального закладу зобов’язана пред’явити паспорт, а службова особа грального закладу — вне- сти в журнал відповідні дані. За невиконання цих вимог до граль- ного закладу може бути застосовано штраф у розмірі до 1000 МНДГ (17000 грн), а до посадових осіб таких закладів — штраф від 50 до 100 НМДГ (від 850 до 1700 грн). Придбання фізичною особою фішок, жетонів, отримання інших документів, які засвідчують прийняття ставок для участі в азартній грі, відбувається через відповідним чином зареєстрова- ний РРО. При цьому видаються чеки, які фізична особа-ігрок повинна зберігати до закінчення його участі в азартних іграх. Після закінчення гри ігрок, який виграв, представляє касиру всі чеки за придбані фішки (жетони), а також всі фішки (жетони), що засвідчують його виграш. Касир підраховує доходи і витрати
Æóðíàë ïåðñîí³ô³êàö³¿ ô³çè÷íèõ îñ³á–â³äâ³äóâà÷³â ãðàëüíèõ çàêëàä³â Òàáëèöÿ 10.1
та заповнює «Довідку про виграш в азартні ігри та понесені у зв’язку з отриманням такого виграшу витрати», а чеки погашає штампом і повертає ігроку. Довідка складається у двох примірни- ках і вміщує персоніфіковані дані про ігрока, його виграш і вит- рати та про оподатковуваний доход. Перший примірник довідки видається ігроку, другий — залишається у гральному закладі. Наприкінці робочого дня дані з другого примірника довідки пе- реносяться до журналу персоніфікації фізичних осіб—відвідувачів гральних закладів. Витрати, пов’язані зі здійсненням діяльності з надання по- слуг у сфері грального бізнесу (заробітна плата персоналу граль- ного закладу з нарахуваннями, вартість використаних матеріалів, амортизація приміщення та обладнання тощо), відображають як витрати операційної діяльності. Нормативними матеріалами не передбачено конкретних рахунків для відображення таких вит- рат, тому в окремих рекомендаціях з цією метою пропонують використовувати рахунки 23 «Виробництво», 93 «Витрати на збут» або 94 «Інші витрати операційної діяльності». На нашу думку, найбільше підходить для цієї мети рахунок 23 (хоча така діяльність і не є виробництвом у прямому розумінні цього слова). Фішки та жетони, що використовуються у гральному бізнесі, обліковують на субрахунку 209 «Інші матеріали» (за фактичною вартістю їх придбання) та на забалансовому рахунку 08 «Бланки суворої звітності» (за номінальною вартістю). Аналітичний облік фішок (жетонів) ведеться за місцями зберігання та за видами. Формування у бухгалтерському обліку інформації про дохо- ди та витрати підприємства грального бізнесу типу казино має такі особливості: 1) суму, що надійшла від клієнтів за жетони, до здійснення ними гри не можна вважати доходом, тому що придбані жетони засвідчують лише право на участь у грі, а не використання цього права та одержання відповідної послуги. Крім того, на момент придбання жетонів ще не можна ймовірно оцінити доходи і вит- рати від здійснення операції, оскільки неможливо заздалегідь пе- редбачити результат гри. Отже, цю операцію необхідно відобра- жати як аванси отримані; 2) при поверненні жетонів на ту суму, яка підтверджена че- ками, на підставі даних РРО відображається повернення отри- маного раніше авансу; 3) вартість повернених жетонів, яка перевищує суму їх прид- бання, підтверджену чеками, є виграшем (доходом) клієнта, з якої утримується податок на доходи фізичних осіб (у розмірі 30\%). Для підприємства грального закладу сума виграшу клієнта є витратами і повинна відображатися на відповідних рахунках (23, 93 або 94); 4) різниця між сумою, отриманою від клієнтів за жетони, та сумою повернутих клієнтами жетонів (як результат виграшу), буде доходом грального закладу від реалізації послуг у сфері грально- го бізнесу; 5) при виплаті виграшів матеріальними цінностями (товара- ми) підприємству грального бізнесу для визначення вартості виг- рашу необхідно до купівельної ціни призового товару додати суму податку на доходи фізичних осіб, для чого купівельну вартість товару (з сумою ПДВ) поділити на 0,7 (сума виграшу за мінусом 30\% податку з доходу). Приклад відображення у бухгалтерському обліку господарсь- ких операцій, характерних для грального закладу типу казино, наведено у табл. 10.2. Таблиця 10.2
10.2.2. Облік доходів і витрат при організації гри на тоталізаторі Підприємства грального бізнесу, які організують азартні ігри, розтягнуті у часі, коли проведення витрат учасником гри й одер- жання ним виграшу є подіями різних робочих днів, формування фінансового результату здійснюють дещо по-іншому. Відмінності полягають у тому, що в момент здійснення події, на яку зробле- но ставки (або на дату розіграшу призу), уся сума прийнятих від учасників гри ставок буде визнана доходом (без її зменшення на суму витрат учасників, що виграли). Одночасно вся сума випла- чуваного виграшу відноситься на витрати підприємства, знову ж таки без вирахування суми витрат учасників. До таких під- приємств належать букмекерські контори, організації з прове- дення лотерей, інших видів гри на тоталізаторі. Такі суб’єкти грального бізнесу обов’язково формують призовий фонд, сума якого відображається у бухгалтерському обліку на субрахунку 704 як вирахування з доходу. У більшості випадків суб’єкти грального бізнесу, що органі- зовують азартні ігри шляхом приймання ставок на певну подію, яка відбудеться в майбутньому, використовують не жетони чи фішки, а які-небудь документи, що засвідчують право на участь у грі, і є підставою для видачі виграшу. Деякі з них можуть мати номінальну вартість (наприклад, лотерейні білети, картки для гри в тоталізатор), інші її не мають (квитанції про внесення ставок у букмекерських конторах). В обліку їх відображають як інші мате- ріали на субрахунку 209 «Інші матеріали» та позабалансовому ра- хунку 08 «Бланки суворої звітності». Аналітичний облік ведеться за кожним видом таких документів та за місцями їх зберігання. У букмекерських конторах приймаються ставки від клієнтів на результати майбутньої події. Частіше всього — це спортивні змагання. При прийманні ставок клієнту видається картка, яка є підставою для отримання виграшу після закінчення події, на яку зроблено ставки, і касовий чек. Прийняті ставки у повній сумі визнаються доходом букмекерської контори з одночасним фор- муванням призового фонду (у встановленому відсотку від суми прийнятих ставок). Розмір виграшу кожного з учасників після закінчення змагань залежатиме від кількості правильно зробле- них ставок (кількості ставок, що виграли). Бухгалтерські проводки з обліку доходів та виплат виграшів у букмекерських конторах наведено у табл. 10.3. Таблиця 10.3
Аналогічно відображають в обліку операції з організації гри на тоталізаторі на іподромі. Реалізація лотерейних білетів здійснюється, як правило, че- рез розповсюджувачів, які отримують за свої послуги певний відсоток комісійної винагороди. Приклад відображення в бух- галтерському обліку операцій з проведення недержавних лоте- рей, які є об’єктом оподаткування ПДВ, наведено у табл. 10.4. Таблиця 10.4
Сума податку на додану вартість та податку з доходів фізич- них осіб, вирахувана з виграшу, перераховується до бюджету в звичайному порядку. Питання для самоконтролю 1. Дайте визначення грального бізнесу та охарактеризуйте загальні умови його здійснення. 2. Наведіть особливості організації бухгалтерського обліку у сфері грального бізнесу. 3. Розкрийте особливості формування у бухгалтерському обліку інформації про доходи та витрати підприємств грального бізнесу типу казино. 4. Наведіть основні бухгалтерські проводки з обліку опе- рацій грального закладу типу казино. 5. Охарактеризуйте особливості діяльності букмекерських контор та наведіть бухгалтерські проводки з обліку операцій прий- няття ставок та виплати виграшів у таких закладах. 6. Наведіть кореспонденцію бухгалтерських рахунків з відоб- раження в обліку операцій з проведення недержавних лотерей.
1. Порядок обліку доходів фізичних осіб у гральних закла- дах та персоніфікації таких осіб. Затверджено наказом ДПАУ від 20.10.2003 р. № 494 2. Павленко Н., Піроженко О. Гральний бізнес. — 2-ге вид., доп. і перероб. — Х.: Фактор, 2002. — 107 с.
|
|