3.10. зведений  облік витрат

і калькулювання собівартості автомобільних перевезень

Основою організації обліку  витрат підприємств автомобіль- ного  транспорту є П(С)БО 16 «Витрати»,  «Методичні рекомен- дації  з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті», затверджені наказом Міністерства транспорту Ук-

раїни від 05.02.2001 р. № 65, інші  нормативні документи та наказ про  облікову політику конкретного підприємства.

Залежно від потреб організації виробництва, планування, обліку, складання звітності, оцінки та аналізу ефективності ви- користання рухомого складу  АТП  всі дорожньо-транспортні за- соби  поділяють на  групи  за  різними ознаками: призначенням, типом кузова, вантажопідйомністю, терміном використання тощо.

Так,  за призначенням автомобілі поділяють на такі  типи:

1) вантажні — автомобілі, які  за своєю конструкцією і об-

ладнанням призначені для перевезення вантажів;

2)  легкові   —  автомобілі з  кількістю місць   для  сидіння  не більше дев’яти з місцем водія  включно, які  за своєю конструк- цією  і обладнанням призначені для перевезення пасажирів та їх багажу  із забезпеченням необхідного комфорту і безпеки;

3) автобуси  — пасажирські автомобільні транспортні засоби з кількістю місць  для сидіння більше дев’яти з місцем водія включ- но;

4) мікроавтобуси — одноповерхові автобуси з кількістю місць для  сидіння не більше сімнадцяти з місцем водія  включно;

5) спеціальні  — автомобілі, які  за своєю конструкцією і об-

ладнанням призначені для  виконання спеціальних робочих функцій;

6) спеціалізовані — автомобілі, які  за  своєю конструкцією  і обладнанням призначені для перевезення пасажирів або вантажів

певних категорій;

7) таксі  — спеціальні легкові автомобілі, обладнані таксо- метром і призначені для  перевезення пасажирів та  їх багажу  в індивідуальному порядку;

8) сідельні тягячі  — автомобілі, які  за своєю конструкцією і обладнанням призначені для буксирування напівпричепів.

Відповідно до призначення автомобілі можуть бути організа- ційно закріплені за окремими виробничими підрозділами АТП: ко- лонами, бригадами тощо. Облік витрат і доходів  від виконання робіт, надання послуг  автотранспортом доцільно вести  у розрізі таких підрозділів, типів  автомобілів та особливостей їх використання.

У зв’язку з тим,  що  названі вище Методичні рекомендації

№ 65 мають  досить загальний характер, кожному автопідприєм-

ству необхідно у наказі про  облікову політику конкретизувати склад  і зміст  статей обліку  витрат і методику визначення собівар- тості перевезень, виходячи з особливостей свого  підприємства.

У складі витрат автотранспортних підприємств доцільно пе-

редбачити такі статті:

— прямі витрати на оплату праці;

— відрахування на  соціальні заходи  (у відсотках до  прямої оплати праці згідно  з діючим законодавством);

— витрати палива і мастильних матеріалів;

— витрати на заміну і ремонт (знос) автомобільних шин;

— інші  матеріальні витрати;

— амортизаційні відрахування;

— витрати на ремонт і технічне обслуговування рухомого складу;

— інші  прямі витрати;

— загальновиробничі витрати.

Цей  перелік може  змінюватися і доповнюватися залежно від потреб управління витратами та  виробничих особливостей під- приємства.

У попередніх розділах було розглянуто організацію обліку витрат ПММ, автомобільних шин, витрат на  ремонт і технічне обслуговування автомобілів, тому у цьому  розділі розглядаються лише особливості обліку  деяких інших витрат.

До статті «Прямі витрати на оплату праці» відносять усі вит-

рати  на  виплату основної і додаткової заробітної плати праців-

никам, безпосередньо зайнятим здійсненням перевезень, обчис- леної за посадовими окладами, відрядними розцінками, тариф- ними ставками згідно з  діючими на  підприємствах системами оплати праці, включаючи будь-які види  грошових і матеріаль- них доплат, що належать до елемента «Витрати на оплату праці».

Нарахування заробітної плати водіям проводиться за дани- ми подорожніх листів за відрядними розцінками або тарифними ставками. Система відрядної оплати праці водіїв,  які  працюють на вантажних автомобілях, передбачає роздільне нарахування заробітку за кількість перевезеного вантажу, виконані тонно-кіло- метри, за інші  види  робіт,  виконані під час рейсу.

Облік відпрацьованого  робочого часу  водіїв  здійснюється на підставі табеля обліку  відпрацьованого часу, подорожніх листів та інших документів. Тривалість щоденної, тижневої та місячної роботи водіїв  регулюється відповідно до «Положення про  робо- чий  час  і час відпочинку водіїв  автотранспортних засобів»,  зат-

вердженого  наказом  Міністерства  транспорту  України  від

17.01.2002 р. №  18. Згідно з цим  положенням нормальна три- валість робочого часу водіїв  не повинна перевищувати 40 год на тиждень, а тривалість робочого дня — 7 год. Але при  підсумково- му обліку  робочого часу водія  нормальна тривалість щоденної роботи (зміни) може  бути встановлена не більше 10 год. Макси-

мальна загальна тривалість керування автотранспортним засо- бом на маршруті (у рейсі), включаючи наднормові роботи, не може  перевищувати 9 год на день  і 48 год на тиждень у середнь- ому  за  місячний обліковий період.  Наднормові роботи не  по- винні перевищувати для кожного водія  4 год протягом двох днів підряд або 75 год на рік у разі встановлення підсумкового обліку робочого часу,  чи 100 год на рік  у разі  додержання щотижневої норми тривалості робочого часу.

Амортизаційні відрахування від вартості рухомого складу автотранспортних засобів визначають за одним з методів, перед- бачених П(С)БО 7 «Основні  засоби».  Найбільш доцільно з цією метою застосовувати виробничий метод  нарахування амортизації, для чого передбачити у наказі про облікову політику порядок виз- начення норми нарахування амортизації для  різних видів  транс- портних засобів з  розрахунку на  1 км  пробігу.  Для  розрахунку суми амортизації можна використовувати як первинний документ

«Розрахунок амортизації по автотранспорту» т. ф. №  ОЗ-16,  зат- вердженої наказом  Мінстату України від  29.12.1995 р. №  352, якщо внести до неї  певні корективи.

Аналітичний облік  витрат за видами перевезень та виробни-

чими підрозділами ведеться у спеціальних відомостях аналітич- ного  обліку  витрат шахової форми, які  відкривають окремо на кожен об’єкт обліку  витрат.

Зведений облік  витрат ведуть  у журналі 5 (5А) або аналогіч-

ному журналі-ордері № 10 (за старою журнально-ордерною фор-

мою).  При автоматизації обліку  з цією  метою використовують відповідні машинограми обліку  витрат.

Калькуляційними одиницями при  визначенні собівартості автотранспортних перевезень можуть бути:

а) для вантажних перевезень — 10 ткм;

б) для вантажних автомобілів з погодинною оплатою та спе- ціалізованих автомобілів —  10 автомобіле-годин роботи на  за- мовлення;

в) для автобусів на приміських, міжміських та міжнародних пасажирських перевезеннях — 10 пасажиро-км;

г) для автобусів на міських маршрутах та маршрутних таксі —

10 пасажиро-перевезень;

д) для таксомоторних перевезень — 10 платних км.

Обчислення собівартості автотранспортних перевезень не потребує складних розрахунків, оскільки послуги автотранспор- ту досить однозначні і мають  масовий характер, облік  витрат ведеться попроцесним методом у розрізі видів  перевезень, а за-

лишки незавершеного виробництва не  визначаються. І лише в окремих випадках для цілей економічного аналізу та внутрішньо- господарських управлінських потреб можуть визначатися узагаль- нюючі показники собівартості 10 умовних (приведених) тонно- кілометрів та/або  сума  витрат на  1 (100) грн  доходу  від  пере- везень.

Питання для самоконтролю

1. Наведіть галузеві особливості виробничого атотранспорт- ного  процесу та охарактеризуйте їх вплив на організацію обліку в АТП.

2. Перелічіть витрати, що  включаються до  первісної вар-

тості придбаного автомобіля.

3. Наведіть приклади основних бухгалтерських проводок з обліку  придбання та безоплатного отримання автомобілів.

4. Наведіть документи, якими оформляють використання автомобілів та на  підставі яких  ведуть  облік  виконаних вантаж- них автомобільних перевезень.

5. Розкрийте призначення, порядок оформлення та викори-

стання товарно-транспортних накладних.

6. Перелічіть види  пасажирських перевезень автомобільним

транспортом та укажіть особливості їх організації.

7. Охарактеризуйте порядок обліку  квитків на проїзд в авто- мобільному транспорті та готівкових коштів, отриманих за пере- везення пасажирів і багажу.

8. Наведіть приклади бухгалтерських проводок з обліку  руху квитків та отриманого доходу  від їх реалізації.

9. Розкрийте особливості обліку  витрат на обов’язкове стра-

хування, пов’язане з експлуатацією автотранспортних засобів.

10. Наведіть види  технічних обслуговувань і ремонтів авто- мобілів та охарактеризуйте порядок відображення в обліку  вит- рат на їх проведення.

11. Наведіть структурну характеристику будови субрахунка 207

«Запасні частини».

12. Розкрийте порядок оперативного обліку  використання автомобільних шин.

13. Наведіть приклади основних бухгалтерських проведень

з обліку  руху автомобільних шин.

14. Наведіть основні види  норм витрат пального автомобі-

лями та порядок їх застосування.

15. Дайте  структурну характеристику будови субрахунка 203

«Паливо».

16. Охарактеризуйте порядок документального оформлення руху пального при  різних способах заправки автомобілів.

17. Наведіть основні первинні документи та облікові регіст-

ри,  призначені для  обліку  витрачання паливно-мастильних ма-

теріалів.

18. Наведіть приклади бухгалтерських проводок з обліку  руху та витрачання паливно-мастильних матеріалів.

19. Охорактеризуйте типи автомобілів за їх призначенням, які  використовують для  організації аналітичного обліку  витрат на автоперевезення.

20. Наведіть основні статті  витрат на автотранспортних ро-

ботах  та калькуляційні одиниці для визначення собівартості ав-

томобільних перевезень.

Х11.

Література до теми

1. Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.93 р. № 3353-

2.  Зак он   України  «Про   тран спор тно- експ едит орсь ку

діяльність» від 20.10.99 р. №  1172-Х1У.

3. Закон України «Про автомобільний транспорт» в редакції

закону від 23.02. 2006 р. №  3492-1У.

4. Правила надання послуг  пасажирського автомобільного транспорту. Затверджено постановою КМУ від 18.02.97 р. № 176.

5. Порядок і умови організації перевезень пасажирів та ба- гажу автомобільним транспортом. Затверджено наказом Міністер- ства  транспорту України від 21.01.98 р. №  21.

6. Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту. Затверджено наказом Міністерства транспорту України від 30.03.98 р. №  102.

7. Положення про  робочий час і час відпочинку водіїв  авто-

транспортних засобів. Затверджено наказом Міністерства транс-

порту  України від 17.01.2002 р. №  18.

8. Методичні рекомендації з формування собівартості пере- везень (робіт, послуг) на  транспорті. Затверджено наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 р. №  65.

9. Норми експлуатаційного пробігу автомобільних шин.  Зат-

верджено наказом Міністерства транспорту України від 08.12.97 р.

№  420.

10. Норми витрачання пального і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті. Затверджено наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 р. №  43.

11. Інструкція про  порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку  нафти і нафтопродуктів на підприєм- ствах і в організаціях України. Затверджено наказом Держко- мітету  нафтової, газової та нафтопереробної промисловості Ук- раїни, Мінекономіки України, Мінтрансу України, Держкоміте- ту по стандартизації, метрології та сертифікації України, Держ- комстату України від 02.04.98 р. №  81/38/101/235/122.

12. Малюга Н.М.  та ін. Облік в галузях  економічної діяль-

ності: автотранспорт і будівництво / За ред. проф. Ф.Ф.  Бутинця. —

Житомир: ЖІТІ, 2000. — 480 с.

13. Мірошниченко  Л.О.  Автотранспортні  підприємства:

організація і облік.  — Х.: Фактор, 2002. — 172 с.

14. Шутикова Ж.Ф.  Бухгалтерский учет  на  автотранспорт-

ном  предприятии. — М.: Финансы и статистика, 1999. — 128 с.