3.7. облік технічного обслуговування і ремонтів транспортних засобівЗгідно з «Положенням про технічне обслуговування і ре- монт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспор- ту», затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 30.03.1998 р. № 102, система технічного обслуговування та ре- монту ДТЗ передбачає: — підготовку до продажу; — технічне обслуговування в період обкатки; — щоденне обслуговування (ЩО); — перше технічне обслуговування (ТО-1); — друге технічне обслуговування (ТО-2); — сезонне технічне обслуговування; — поточний ремонт (ПР); — капітальний ремонт (КР); — технічне обслуговування під час консервації ДТЗ; — технічне обслуговування та ремонт ДТЗ на лінії. Перелік та обсяги робіт з підготовки до продажу та в період обкатки автомобіля встановлюються виробником і наводяться у сервісній документації ДТЗ. Підготовку до продажу здійснює торговельна організація. Технічне обслуговування (ТО) — це комплекс операцій чи операція щодо підтримки працездатності або справності виробу під час використання за призначенням, зберігання і транспорту- вання. Технічне обслуговування ДТЗ в період експлуатації вико- нується у планово-обов’язковому порядку і включає визначений відповідними інструкціями перелік обов’язкових робіт і проце- дур. Наприклад, щоденне обслуговування проводиться після за- кінчення роботи і передбачає: перевірку технічного стану; вико- нання робіт щодо підтримування належного зовнішнього вигля- ду; заправлення експлуатаційними рідинами; усунення виявле- них несправностей; санітарну обробку ДТЗ (за потребою). Такі ж переліки затверджені й для інших видів технічного обслугову- вання. При цьому вказане Положення передбачає, що ТО-2 про- водиться разом з черговим ТО-1, а сезонне техобслуговування — разом з ТО-2. Прибирально-мийні роботи виконуються за по- требою, але обов’язково перед ТО чи ремонтом. Періодичність ТО ДТЗ наведено у табл. 3.4. Поточний ремонт виконується за потребою, згідно з ре- зультатами діагностування технічного стану ДТЗ (або за наяв- ності несправності) і призначений для забезпечення або віднов- лення його працездатності. До поточного ремонту ДТЗ нале- жать роботи, пов’язані з одночасною заміною не більше двох базових агрегатів (крім кузова і рами). Будь-який ремонт агре-
гатів належить до поточного ремонту. Базовими агрегатами ДТЗ є такі: — двигуни з картером зчеплення у зборі; — коробка передач, роздавальна коробка; — гідромеханічна передача; — задній міст (вісь); — середній міст (вісь); — передня вісь (міст); — рульове керування; — кабіна вантажного та кузов легкового автомобіля; — кузов автобуса; — рама; — підйомне обладнання платформи автомобіля-самоскида. Капітальний ремонт — це ремонт, який виконується для віднов- лення справності та повного або близького до повного відновлен- ня ресурсу виробу із заміною чи відновленням будь-яких частин, у тому числі базових. До капітального ремонту належать роботи, пов’язані із заміною кузова для автобусів та легкових автомобілів, рами для вантажних автомобілів та причепів або одночасною замі- ною не менше трьох базових агрегатів. Операції щодо заміни шин та акумуляторних батарей не належать до ремонтних робіт. Отже, усі види ремонтів — це процедура відновлення працез- датності автомобіля, яка включає ремонт або заміну непридатних (пошкоджених) деталей, а техобслуговування — це підтримка ма- шини у робочому стані, яка не передбачає заміни яких-небудь деталей, крім автомобільних шин і акумуляторних батарей. Роз- різняти ці поняття важливо для правильної організації податково- го обліку валових витрат. Техобслуговування і ремонт автомобілів можуть виконува- тися силами самого АТП (господарським способом) або із залу- ченням станції техобслуговування (підрядним способом). Договір з СТО необхідно укладати в письмовій формі відповідно до ви- мог цивільного законодавства. У договорі треба передбачити такі показники: — найменування і місцезнаходження сторін; — перелік робіт з технічного обслуговування або ремонту ДТЗ, термін їх виконання; — вартість робіт і порядок розрахунків; — гарантійні зобов’язання виконавця і т. ін. Законом України «Про автомобільний транспорт» чітко виз- начено коло обов’язків та відповідальності виконавця за догово- ром про ТО і ремонт автомобілів: 1) надати можливість замовнику (або уповноваженій ним особі) особисто спостерігати за виконанням умов договору; 2) безоплатно усувати недоліки, виявлені під час прийман- ня виконаних робіт; 3) гарантувати відповідність технічного стану автомобільно- го транспортного засобу встановленим вимогам в межах прове- деного ТО і ремонту; 4) виконувати гарантійні зобов’язання, надані замовнику, та ін. При виконанні ремонту і техобслуговування господарським способом відповідальність за якість робіт, їх повноту та справність автомобіля покладається на саме автопідприємство. Витрати на ремонт і ТО (зарплата виконавців з нарахуваннями, вартість вит- рачених запасних частин і ремонтних матеріалів, амортизація основних засобів, задіяних при виконанні ремонту, і т. ін.) відно- сяться на витрати виробництва і включаються до складу валових витрат для визначення оподатковуваного прибутку. У бухгалтерському обліку немає суттєвих особливостей відоб- раження витрат на ремонти і ТО автомобілів порівняно з об- ліком таких витрат для підтримання у справному стані інших видів основних засобів — їх відносять на витрати підприємства (дебет рахунків 23, 91, 92, 93 та ін. з кредита рахунків обліку запасів та зобов’язань). |
|