3.5. облік витрат на обов’язкове страхування, пов’язане з експлуатацією автомобілівДля автотранспортних підприємств специфічними є витрати, пов’язані з обов’язковими видами стахування. Згідно із Законом України «Про страхування» від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР на авто- мобільному транспорті найбільш поширеними є: 1) особисте страхування від нещасних випадків на транс- порті — у транспортних організаціях; 2) особисте страхування водіїв, які працюють не в транс- портній організації; 3) страхування цивільної відповідальності власників транс- портних засобів — фізичних і юридичних осіб. Особисте страхування в автотранспортних підприємствах пе- редбачає страхування пасажирів і деяких категорій працівників транспортних організацій на випадок загибелі, смерті, одержан- ня травми, яка зумовила інвалідність, тимчасової втрати працез- датності. Обов’язкове особисте страхування поширюється: — на пасажирів автомобільного транспорту, крім внутрішньо- міських перевезень, під час поїздки або знаходження на вокзалі, на станції (проводиться за рахунок пасажирів і на витрати авто- підприємства не відноситься); — працівників транспортних організацій незалежно від фор- ми власності і виду діяльності, які безпосередньо зайняті на транс- портних перевезеннях (водіїв), а також кондукторів, працівників бригад медичної допомоги (проводиться повністю за рахунок транспортної організації). Розмір страхової суми для кожного застрахованого (пасажи- ра, водія) складає 500 неоподатковуваних мінімумів доходів гро- мадян (на сьогодні це 8500 грн.). Страховий платіж за обов’язко- вим особистим страхуванням водіїв на автомобільному транс- порті складає до 1\% страхової суми за кожного застрахованого. На кожен нещасний випадок, що стався із застрахованим на транспорті, транспортна організація повинна скласти такі до- кументи: — акт про нещасний випадок із застрахованим водієм (ф. № Н-1), зразок якого передбачено «Положенням про порядок розслі- дування та ведення обліку нещасних випадків, професійних зах- ворювань і аварій на виробництві», затвердженим постановою КМУ від 21.08.2001 р. № 1094; — акт про нещасний випадок з пасажирами (галузевої форми); — довідку про страховика (найменування, адреса, телефон) для постраждалих осіб, які мали право на безплатний проїзд відпо- відно до діючого законодавства. Страхування цивільної відповідальності власників транспор- тних засобів так, як і страхування водіїв, здійснюється за раху- нок автотранспортного підприємства. Страховим випадком за цим видом страхування вважається дорожньо-транспортна пригода (ДТП), яка сталася за участі транспортного засобу страхувальни- ка і внаслідок якої настає його цивільна відповідальність за спри- чинену транспортним засобом шкоду майну, життю і здоров’ю третіх осіб. Сума страхового платежу встановлюється постанова- ми КМУ і залежить від типу, об’єму двигуна транспортного за- собу і терміну, на який укладається договор страхування. При страхуванні водіїв і цивільної відповідальності власників транспортних засобів витрати підприємства на таку страховку включаються до складу витрат того виду діяльності, для якого використовується конкретний автомобіль та де працює водій: на перевезенні вантажів, пасажирів, адмінперсоналу, ремонтних роботах, обслуговуванні відділу збуту і т. ін. Порядок включення страхового платежу до складу витрат залежить від терміну дії страхового полісу. Загальну вартість стра- ховки спочатку відображають у складі витрат майбутніх періодів (Д-т рах. 39), а потім поступово розподіляють і відносять до складу поточних витрат відповідного періоду пропорційно терміну її дії, виконуючи такі проводки: 1) нарахована страховка водіїв та цивільної відповідальності власника транспортних засобів: Д-т рах. 39 — К-т субрах. 685; 2) перераховано страховику суму страхового платежу: Д-т субрах. 685 — К-т субрах. 311; 3) віднесено на вартість автоперевезень частку страхового платежу, що припадає на роботи звітного періоду: Д-т рах. 23, 91, 92, 93 і т. ін. — К-т рах. 39. Таким чином, сума страхового платежу включається у вит- рати автотранспортного підприємства. |
|