Глава 3 автотранспортних пІдприЄмствах 3.1. галузеві особливості автотранспорту та їх вплив на організацію облікуТранспорт — одна із найважливіших галузей економіки: пе- ревезення людей і вантажів — життєва потреба суспільства. Транс- порт обслуговує всі сфери діяльності: виробництво (переміщен- ня сировини, матеріалів, напівфабрикатів безпосередньо у про- цесі виробництва), обіг (просування, перевезення готової про- дукції від виробника до споживача), споживання (перевезення пасажирів у невиробничих цілях тощо). Автомобільний транспорт — важлива складова транспортної системи України. Виконуючи майже 80\% обсягу вантажних і більше 90\% пасажирських перевезень, автотранспорт є також співучасником діяльності інших видів транспорту (залізничного, морського, річкового, повітряного), обслуговуючи доставку па- сажирів і вантажів до пунктів відправлення (станцій, вокзалів, портів) та їх вивезення із пунктів призначення. Основою виробничої бази автомобільного транспорту є ру- хомий склад автотранспортних засобів, до якого відносять: авто- мобілі (вантажні, легкові, спеціальні), автобуси, причепи та на- півпричепи тощо. Вантажопасажирські автомобілі повинні бути відповідним чином обладнані та відповідати певним вимогам. Зокрема в них має бути внутрішнє обладнання салону, характер- не для транспортних засобів, призначених для перевезення па- сажирів (сидіння для пасажирів і пристрій для їх кріплення, відпо- відна оббивка, бокове скло тощо). За належністю автомобільний транспорт поділяється на відомчий і загального користування. Відповідно до «Правил дер- жавної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також само- хідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів і мотоколя- сок», затвердженими постановою КМУ від 07.09.98 р. № 1388, підприємство, яке має більше 15 одиниць транспортних засобів, розміщених в одному населеному пункті, повинно створити ав- тогосподарство. А це, у свою чергу, зумовлює необхідність мати огороджену територію з місцями для стояння, зберігання, техн- ічного обслуговування і ремонту автомобілів, а також передба- чити у штатному розкладі посади спеціаліста з безпеки дорожнь- ого руху та відповідального за зберігання, технічне обслугову- вання і експлуатацію транспортних засобів. Автотранспортні підприємства (АТП) за формою власності поділяють на державні, комунальні, колективні, приватні та зі змішаною формою власності. Виробнича діяльність підприємств автомобільного транспор- ту загального користування дуже різноманітна: перевезення ван- тажів і пасажирів, транспортно-експедиційне обслуговування (підготовка вантажів до перевезень, навантажувально-розванта- жувальні роботи, короткострокове зберігання вантажів на скла- дах, експедирування вантажів, їх охорона під час перевезень, приймання замовлень на квитки та їх доставка замовникам і т. ін.), технічне обслуговування і ремонт рухомого складу та інших основних засобів, придбання, зберігання та використання авто- мобільних шин, ремонтних, паливно-мастильних та інших мате- ріалів і т. ін. Все це зумовлює необхідність належної організації обліку як виробничих ресурсів автопідприємств, так і самого виробничого процесу, його результатів та розрахунків з клієнта- ми. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування підлягає обов’язковому ліцензуванню, завданнями якого є: — сприяння становленню сучасного ринку автотранспорт- них послуг, розвитку автотранспорту та стимулювання впровад- ження нових видів послуг; — підвищення ефективності використання транспортних засобів, створення конкурентного середовища; — захист прав споживачів на ринку послуг від небезпечних перевезень, забезпечення соціальних стандартів транспортного обслуговування; — забезпечення допуску автомобільних перевізників до пе- ревезення пасажирів транспортними засобами на комерційній основі і т. ін. Ліцензія видається на надання послуг з внутрішніх та міжна- родних перевезень пасажирів (автобусами, таксі, легковими ав- томобілями на замовлення) і вантажів (вантажними автомобіля- ми, причепами та напівпричепами). Термін дії ліцензії — 3 роки. Плата за ліцензію відображається в обліку як придбання немате- ріальних активів. Вартість ліцензії протягом терміну її дії амор- тизують з використанням прямолінійного методу. Виробничий автотранспортний процес складається з трьох основних елементів: 1) навантаження вантажу або посадка пасажирів на рухомий склад у пунктах відправлення з відповідним оформленням пере- візних документів; 2) переміщення вантажів і пасажирів від пункту відправлен- ня до пункту призначення з їх супроводженням та охороною (при необхідності); 3) розвантаження вантажів та висадка пасажирів у пунктах призначення з відповідним оформленням передачі вантажу от- римувачу. Виробничий процес у автотранспортних підприємствах сут- тєво відрізняється від виробничого процесу у підприємствах інших галузей виробничої діяльності за такими ознаками: — автотранспорт не має справи з сировиною та її перероб- кою: предмет його праці (вантаж) надходить на підприємство зовні у готовому вигляді; — готова продукція автотранспортних підприємств являє собою послугу, тому вона не може бути оприбуткована у вигляді матеріальних цінностей і зберігатися на складі (тут процес ви- робництва збігається у часі з процесом одержання готової про- дукції). Внаслідок цього в автотранспортних підприємствах каль- кулюють собівартість не готової продукції, а виконаних робіт (наданих послуг), витрати на виконані роботи списують з ра- хунків обліку виробництва безпосередньо на собівартість реалі- зації, не визначають і не враховують залишки незавершеного ви- робництва; — автомобільні перевезення виконуються різними типами і видами автотранспортних засобів (рухомого складу), вони мо- жуть здійснюватися в межах одного населеного пункту, між на- селеними пунктами однієї області, між населеними пунктами різних областей, у міжнародному сполученні. Згідно з таким по- ділом перевезень облік витрат і доходів та визначення ефектив- ності діяльності доцільно вести окремо як за видами транспорт- них засобів, так і за видами перевезень; — робота автомобільного транспорту є соціально дуже важ- ливою, відповідальною і до певної міри небезпечною, тому у цій галузі діє значна кількість законодавчо-регулюючих, норматив- них актів, а виробничий процес ретельно оформляється відповід- ними документами і контролюється як відомчими, так і поза- відомчими органами державного контролю (ДАІ та ін.); — транспортний процес здійснюється не під єдиним дахом, а розосереджено у часі та просторі: пункти навантаження і роз- вантаження можуть знаходитися не лише в різних населених пун- ктах, а й у різних країнах, перевезення вантажів можуть здійсню- ватися на далекі відстані і бути досить довготривалими. Це зу- мовлює застосування специфічних методів контролю за станом транспортних засобів, їх технічного обслуговування, роботи водіїв тощо. Усі ці особливості транспортного процесу зумовлюють певні особливості організації та методики ведення обліку в автотранс- портних підприємствах. |
|