3. принципи бухгалтерського облІку позабалансових кредитних операцІйКредит починає існувати як актив з того часу, коли банк взяв на себе безвідкличне зобов’язання з кредитування клієнта (конт- рагента). У разі коли дата операції (дата укладення контракту) і дата перерахування коштів клієнту не збігаються, тобто виникає розрив між цими двома операціями, банк відображає поза балан- сом факт виникнення зобов’язання. Отже, поза балансом обліко- вуються майбутні активні операції банку. Їхній вплив на активи залежить від виконання певних умов. Зобов’язання вважаються безвідкличними, виконання яких у разі настання цих умов обов’язкове (винятком можуть бути лише форс-мажорні обста- вини). До кредитних операцій, що обліковуються позабалансом, нале- жать: — гарантії, тобто не що інше як умовні зобов’язання, імовір- ність виконання яких залежить від платоспроможності та фінансо- вого стану контрагента. До них належать надані акцепти та індоса- менти, підтверджені безвідкличні акредитиви; — тверді зобов’язання з кредитування, за якими банк пови- нен виплатити або авансувати грошові кошти в разі прийнятого контрагентом рішення скористатися ними. До них належать не- використані кредитні лінії, залишок за овердрафтом, непокриті акредитиви. Позабалансові зобов’язання, які виникають як наслідок укладе- них контрактів, обліковуються за розділами 90—95 класу 9 Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків. За відповід- ними рахунками цих розділів обліковуються також умовні виплати, точна сума яких буде визначена при фактичному виконанні певних умов або настанні подій. Їх умовність буде змінена на зобов’язання, тільки-но вони стануть імовірними. До настання цього вони не ма-
ють характеру кредитного ризику (наприклад, виплати штрафів, що знаходяться на стадії судового розгляду). Тому банки мають оці- нювати ризик відтоку коштів та створювати резерви за цими ризи- ками та платежами. Комісійна винагорода, яку отримують банки при здійсненні по- забалансових кредитних операцій, прирівнюється до відсоткової, а отже, обліковується за відповідними рахунками 609 групи Плану рахунків. Як гарантії, так і умовні зобов’язання виникають того дня, коли банк підтверджує, що зобов’язання контрагентом перед третьою стороною будуть виконані. Саме тому такі операції класи- фікуються як гарантійні і означають, що в разі неплатоспроможно- сті контрагента (або за будь-яких інших подібних обставин) банк як гарант погасить усі зобов’язання контрагента перед третьою сторо- ною. До гарантійних операцій належать поручительства, операції ак- цепту платіжних документів, авалювання векселів, індосаменту, боргових цінних паперів, підтвердження безвідкличних акредити- вів. За Планом рахунків гарантії та інші умовні зобов’язання кла- сифікуються за контрагентами: — гарантії, надані клієнтам від імені банків, обліковуються як гарантії банкам; — гарантії, надані банкам від імені клієнтів, обліковуються як гарантії клієнтам; — гарантії, отримані від Уряду України, обліковуються окремо. Такий підхід означає, що кредит, у разі неплатоспроможності контрагента (банку чи суб’єкта господарської діяльності), йому бу- де наданий, оскільки банк виступив гарантом за виконання зо- бов’язань перед третьою стороною. Гарантії бувають надані та отримані. Гарантії, які були надані клієнтам і за якими існує реальна ймо- вірність того, що банк змушений буде платити за зобов’язаннями цього клієнта, обліковуються на відповідних рахунках сумнівних гарантій (табл. 13). Невикористані позабалансові зобов’язання можуть списуватися з обліку в разі: — отримання клієнтом кредиту в межах відкритої кредитної лінії; — використання можливостей овердрафту; — виплати банком коштів у погашення виданої гарантії.
ТИПОВА КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ ДЛЯ ОБЛІКУ ГАРАНТІЙНИХ ОПЕРАЦІЙ Таблиця 13
|
|
