Бухгалтерський облік - Навчальний посібник (Мисака Г.В., Шарманська В.М.)

Тема 3. система рахунків бухгалтерського обліку і подвійний запис

 

План

Бухгалтерські рахунки: будова та порядок здійснення записів.

Класифікація та План рахунків бухгалтерського обліку.

Сутність подвійного запису та алгоритм складання бухгалтер­ської проводки.

Узагальнення поточної облікової інформації.

 

1. Бухгалтерські рахунки: будова та порядок здійснення записів.

 

Поточний облік стану і змін засобів та джерел їх утворення, господарських процесів та явищ у діяльності підприємства забез­печується за допомогою системи рахунків.

Бухгалтерський рахунок - спосіб систематичного спосте­реження, поточного групування та відображення інформації про стан та зміни в складі окремих об'єктів обліку. Для кожної групи засобів, джерел їх формування та господарських процесів відкри­вають рахунок.

У результаті господарської діяльності активи та пасиви мо­жуть збільшуватися або зменшуватися, що відображається на ра­хунках окремо. З цією метою рахунок бухгалтерського обліку побудовано у вигляді двосторонньої таблиці, ліву сторону якої називають "дебет", а праву - "кредит". Шифр і назву рахунка за­значають посередині таблиці.

 

Шифр і назва рахунка Дебет  Кредит

 

Рис. 3.1. Будова рахунка бухгалтерського обліку.

 

Об'єкт обліку характеризується наявністю на певний момент ча­су засобів або джерел, тому спочатку за рахунком відображають цей стан, який називається початковим залишком або початковим са­льдо. Після цього за рахунком відображають суми господарських операцій, які спричинили зміни в складі відповідного об'єкта обліку. Збільшення об'єкта обліку записують на одній стороні рахунка, а зменшення - на протилежній. На підставі інформації про початкове сальдо об'єкта обліку та зміни протягом звітного періоду визначають сальдо на кінець звітного періоду. Узагальнена інформація про зміни в складі об'єкта обліку, відображена за дебетом і кредитом, назива­ється оборотом. Підсумки записів за дебетом рахунка називають де­бетовим оборотом, підсумки записів за кредитом рахунка - кредито­вим оборотом.

Залежно від виду об'єктів обліку (засоби або джерела їх утворення) бухгалтерські рахунки поділяють на активні та пасив­ні. Активні рахунки призначені для обліку наявності та руху за­собів і відкриваються для об'єктів, які відображаються в активі бухгалтерського балансу. Пасивні рахунки призначені для обліку наявності та зміни джерел утворення і відкриваються для об'єктів, які відображаються в пасиві балансу.

При відкритті рахунків початкові сальдо в них записують на підставі даних статей балансу. Оскільки господарські засоби роз­міщені на лівій стороні балансу - активі, то й сальдо за активни­ми рахунками записують зліва у дебеті рахунка. Оскільки джере­ла господарських засобів відображаються в балансі праворуч, то сальдо за пасивними рахунками записують справа в кредиті ра­хунка. Таким чином, сума всіх залишків за активними рахунками відображає загальну вартість господарських засобів і дорівнює підсумку активу балансу, а сума всіх залишків пасивних рахунків відображає загальний обсяг джерел формування засобів і дорів­нює підсумку пасиву балансу. З тієї сторони рахунка, де показу­ється залишок, відображається збільшення об'єкта обліку, а з протилежного - зменшення.

Активні рахунки завжди мають залишок (сальдо) дебетовий (оскільки не можна витратити більше, ніж є в наявності та надій­шло); пасивні рахунки - тільки кредитовий (оскільки джерела за­собів обмежуються наявними господарськими засобами).

 

2. Класифікація та План рахунків бухгалтерського обліку.

Бухгалтерські рахунки класифікують так:

1. За економічним змістом об'єктів обліку:

1.1. Рахунки господарських засобів (активів) - призначені для відображення наявності та руху засобів. Залежно від виду ак­тивів рахунки поділяються на рахунки для обліку:

необоротних активів - використовуються для отримання та узагальнення інформації про наявність і рух основних засобів, нематеріальних активів, фінансових та капіталь­них інвестицій та інших необоротних активів;

запасів - використовуються для обліку виробничих запа­сів, готової продукції, товарів, необхідних для здійснення господарської діяльності;

грошових коштів - використовуються для узагальнення даних про наявність і рух грошових коштів у касі, на по­точних та інших рахунках у банках, грошових документів тощо;

коштів у розрахунках - використовуються для узагаль­нення інформації про розрахунки дебіторами підприємст­ва (покупцями та замовниками, за виданими авансами, підзвітними сумами, нарахованими доходами тощо).

Рахунки джерел формування засобів (пасивів) - відобра­жають наявність та рух джерел. Залежно від виду пасивів рахун­ки поділяються на рахунки для обліку:

 

власних джерел (власного капіталу і забезпечення зо­бов'язань) - використовуються для узагальнення інфор­мації про стан і рух різних видів власного капіталу - ста­тутного, пайового, додаткового, резервного, нерозподіле­них прибутків тощо, а також забезпечень, цільового фі­нансування і цільових надходжень;

залучених джерел - використовуються для узагальнення відомостей про стан і рух довго- та короткострокових зо­бов'язань підприємства (за кредити, отримані від банків, за випущеними облігаціями, за виданими векселями, з оплати праці, перед постачальниками та підрядниками, за отриманими авансами тощо).

Рахунки господарських процесів - використовуються для відображення господарських операцій, пов'язаних із заготівлею і придбанням ресурсів, для здійсненням капітальних інвестицій, виробництвом та реалізацією продукції.

2. За призначенням і структурою.

2.1. Основні - призначені для обліку наявності та руху госпо­дарських засобів та джерел їх утворення і є основою для складан­ня балансу. Поділяються на:

матеріальні - призначені для обліку наявності й руху ма­теріальних цінностей підприємства (основних засобів, то­варів, виробничих запасів);

грошові - використовуються для обліку наявності та руху грошових коштів підприємства (в касі, на рахунках в бан­ках, грошових документів, інших еквівалентів грошових коштів);

розрахункові - використовуються для обліку розрахунко­вих відносин підприємства з іншими юридичними та фі­зичними особами (дебіторська та кредиторська заборго­ваність підприємства);

рахунки капіталу - призначені для обліку та контролю стану та руху різних видів власного капіталу, забезпечен­ня зобов'язань та цільового фінансування.

Регулювальні - призначені для коригування показників окремих статей балансу, через що кожен з них розглядається в суку­пності із основним рахунком. Самостійного значення не мають. По­діляються на: 1) контрарні (контрактивні і контрпасивні) - для фор­мування показників балансу сальдо за контрарними рахунками віднімається від сальдо за основними рахунками, зменшуючи ве­личину основного об'єкта обліку; 2) доповнювальні - для форму­вання показників балансу сальдо за доповнювальними рахунками додається до сальдо за основними рахунками, збільшуючи вели­чину основного об'єкта обліку.

Операційні - призначені для відображення господарсь­ких процесів постачання, виробництва, реалізації, витрат, доходів та результатів діяльності підприємства. Більшість з них не мають сальдо. Поділяються на:

 

розподільчі - призначені для обліку витрат, які не можуть бути віднесені до конкретних об'єктів обліку, а потребу­ють розподілу за встановленими критеріями. Поділяються на збірно-розподільчі (призначені для попереднього зби­рання витрат, пов'язаних із здійсненням загальновироб-ничих функцій з метою наступного їх розподілу за відпо­відними об'єктами), і звітно-розподільчі, або бюджетно-розподільчі (використовуються для розмежування витрат і доходів між звітними періодами для формування досто­вірного показника фінансового результату згідно з прин­ципом нарахування та відповідності доходів і витрат);

калькуляційні - призначені для обліку витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, виконанням робіт та наданням послуг для обчислення їх собівартості (виробництво, ка­пітальні інвестиції);

Результатні - використовуються для порівняння доходів з витратами. Поділяються на:

операційно-результатні - призначені для визначення ре­зультатів господарської діяльності підприємства шляхом порівняння валових доходів і валових витрат (фінансові результати);

фінансово-результатні - призначені для обліку чистих фі­нансових результатів діяльності підприємства, нерозподі­леного прибутку або непокритих збитків.

Основні, регулювальні, операційні та результатні рахунки складають систему балансових рахунків, оскільки їх сальдо відо­бражаються в цій формі фінансової звітності. В обліку також ви­користовуються рахунки, які не відображаються в балансі, а роз­міщуються за його підсумком. їх називають позабалансовими. Поділ рахунків на балансові і позабалансові здійснюється за та­кими критеріями: 1) імовірність того, що підприємство отримає або втратить майбутню економічну вигоду, пов'язану з даним ви­дом активу або пасиву; 2) конкретний вид активу або пасиву має вартість, яка може бути точно оцінена. Якщо засоби або джерела не відповідають цим критеріям, то їх обліковують на позабалан­сових рахунках.

2.5. Позабалансові - призначені для обліку наявності та руху цінностей, що не належать підприємству, але тимчасово перебу­вають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (умовні права і зобов'язання, бланки суворого обліку; списані ак­тиви). Поділяються на:

рахунки для обліку майна (орендовані необоротні активи, активи на відповідальному зберіганні, списані активи, бланки суворого обліку);

рахунки для обліку зобов'язань (контрактні зобов'язання, непередбачені активи і зобов'язання, гарантії та забезпе­чення надані і отримані).

Облік на позабалансових рахунках ведеться без застосування методу подвійного запису.

Порівнюваність і узагальнення даних обліку та звітності за­безпечується використанням єдиної системи рахунків бухгалтер­ського обліку, яка має форму Плану рахунків. План рахунків -це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку для відображення господарських операцій і накопичення обліко­вої інформації про діяльність підприємства, необхідної користу­вачам для прийняття рішень. На сьогодні в Україні застосовують п'ять планів рахунків бухгалтерського обліку:

підприємств і організацій;

суб'єктів малого підприємництва;

бюджетних установ;

Національного банку України;

комерційних банків.

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зо­бов'язань і господарських операцій підприємств і організацій складається з десяти класів (табл.. 3.1).

Таблиця 3.1

 

У Плані рахунків використана децимальна система кодуван­ня, за якої кожна цифра в коді рахунка визначає відповідну скла­дову (клас, синтетичний рахунок, субрахунок). Наприклад, код 281 означає: 2 - клас "Запаси", 8 - синтетичний рахунок "Това­ри"; 1 - субрахунок "Товари на складі".

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зо­бов'язань і господарських операцій підприємств і організацій на­ведено в Додатку 1.

 

3. Сутність подвійного запису та алгоритм складання бухгалтерської проводки

Економічна сутність господарської операції полягає в тому, що вона викликає подвійні та рівновеликі зміни засобів та джерел їх формування. Двоїстий характер господарської операції зумов­лює необхідність відображення її на рахунках методом подвійно­го запису. Подвійний запис - метод відображення кожної госпо­дарської операції одночасно за дебетом одного і кредитом іншого рахунку в одній і тій самій сумі.

Взаємозв'язок між рахунками, що виникає в результаті по­двійного запису, називається кореспонденцією рахунків (або бу­хгалтерською проводкою), а рахунки - кореспондуючими. Зале­жно від кількості кореспондуючих рахунків розрізняють прості і складні бухгалтерські проводки. Простою називають таку бухга­лтерську проводку, за якої один рахунок дебетується, а другий

кредитується на одну й ту саму суму, тобто коли кореспондують

між собою тільки два рахунки. Складною називають таку бухга­лтерську проводку, за якої один рахунок дебетується, а кілька

кредитуються на загальну суму, або навпаки - один кредитується,

а кілька дебетуються на загальну суму.

Алгоритм складання бухгалтерської проводки

зі змісту господарської операції визначаються об'єкти об­ліку, які зазнають змін під впливом даної операції;

залежно від виду об'єктів обліку визначається характерис­тика рахунків, на яких вони обліковуються;

за кожним об'єктом обліку встановлюється характер змін, що відбулися (збільшення, зменшення);

залежно від характеристики рахунків (активний, пасивний) та змін, що відбулися з кожним об'єктом обліку, визнача­ється, який рахунок дебетується, а який - кредитується.

Приклад. До каси підприємства надійшли кошти з поточного рахунка в банку на суму 10 000 грн. Складемо проводку за зазна­ченим вище алгоритмом.

Під впливом цієї операції змінюватиметься величина грошо­вих коштів у касі та на поточному рахунку підприємства.

Оскільки кошти в касі та на поточному рахунку відносять­ся до господарських засобів (активів) підприємства, обид­ва рахунки будуть активними.

3.         Під впливом даної операції кошти в касі збільшаться, а на

поточному рахунку їх стане менше.

4. Збільшення за активними рахунками відображається за де­бетом, а зменшення - за кредитом. Отже, рахунок "Каса" дебетуватиметься, а рахунок "Рахунки в банках" - креди-

Подпись: Дебеттуватиметься. Рахунок "Каса"

Кредит

Рахунок "Рахунки в банках" Дебет  Кредит

Сальдо

10 000

Сальдо

10 000

 

Запис можна робити як горизонтально, так і вертикально.

Дт        Кт Сума

"Каса" "Рахунки в банку"     10 000

або

Дт        "Каса" 10 000

Кт        "Рахунки в банку"     10 000

 

Приклад. З каси видано заробітну плату - 30 000 грн., у підз­віт на відрядження - 1150 грн, на оплату адміністративних витрат - 80 грн.

Бухгалтерська проводка за цією операцією буде така: Дт       "Розрахунки з оплати праці"            30 000

Дт       "Розрахунки з підзвітними особами"          1 150

Дт       "Адміністративні витрати" 80 Кт       "Каса"  31 230

 

Кожну складну бухгалтерську проводку можна розкласти на декілька простих. Проте застосування у практиці обліку складних проводок дозволяє зменшити кількість записів та зробити їх більш наочними.

Для забезпечення єдиних підходів до відображення операцій розробляються інструкції і типові кореспонденції рахунків, які наводяться в спеціальних довідниках та в коментарях до плану рахунків.

 

4. Узагальнення поточної облікової інформації

Господарські операції відбуваються і реєструються в певній хронологічній послідовності, а дані про стан та рух окремих об'єктів обліку систематизуються на рахунках. Хронологічний запис - це запис операцій у календарній послідовності їх виник­нення. Здійснюється в спеціальних журналах з обов'язковим ві­дображенням нумерації господарських операцій, їх змісту, сум і кореспондуючих рахунків. Підсумок журналу показує загальну суму зареєстрованих за місяць операцій і використовується для перевірки повноти і правильності відображення операцій на ра­хунках. Загальні підсумки проведених у журналі сум по дебету і кредиту повинні збігатися з їхніми оборотами (табл. 3.2).

Групування інформації з проводок шляхом перенесення на відповідні бухгалтерські рахунки для накопичення і узагальнення називається систематичним обліком. У практиці облікової ро­боти хронологічний і систематичний облік може вестися парале­льно в окремих облікових регістрах або комбіновано шляхом по­єднання хронологічного і систематичного записів у таких обліко­вих регістрах як Журнал-головна, журнали-ордери тощо.

Залежно від обсягів інформації і рівня узагальнення рахунки бухгалтерського обліку поділяються на:

синтетичні - призначені для обліку економічно однорідних груп засобів, їх джерел та господарських процесів у гро­шовому вимірнику. Облік, який здійснюють на підставі та­ких рахунків, називається синтетичним;

аналітичні - призначені для формування детальної інфор­мації про конкретні види засобів, джерел їх утворення та господарських процесів у грошовому, натуральних та тру­дових вимірниках. Облік, здійснюваний на підставі аналі­тичних рахунків, називається аналітичним.

Синтетичні рахунки конкретизуються в аналітичних рахун­ках. Кількість аналітичних рахунків до відповідного синтетично­го визначається залежно від наявності об'єктів обліку і завдань з деталізації інформації. Між синтетичними та аналітичними раху­нками існує взаємозв'язок, зумовлений тим, що за ними на підс­таві одних і тих самих документів відображаються одні і ті самі операції, але з різним ступенем деталізації: на синтетичному ра­хунку відображається загальна сума, а на відкритих до нього ана­літичних рахунках - часткові суми. В межах синтетичного рахун­ка для отримання узагальнених показників може проводитися до­даткове групування однорідних аналітичних рахунків шляхом формування субрахунків, які також називають синтетичними ра­хунками другого порядку.

Відображення господарських операцій за синтетичними та аналітичними рахунками являє собою поточний бухгалтерський облік. Рахунки відкривають на підставі даних балансу, і протягом місяця на них із журналу реєстрації господарських операцій пе­реносять проведені кореспонденції рахунків. На підставі цих да­них наприкінці місяця за кожним рахунком визначають обороти за дебетом і кредитом і виводять кінцеве сальдо. Поточне уза­гальнення змін, що відбуваються в складі господарських засобів і їхніх джерел, здійснюється за допомогою оборотних відомостей. Оборотна відомість є способом узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку з метою перевірки повноти і правильності облікових записів і характеристики руху засобів та джерел їхньо­го утворення за звітний період.

Оборотні відомості складають і за синтетичними, і за аналі­тичними рахунками. В них відображають обороти по дебету і кредиту рахунків, а також залишки (сальдо) на початок і кінець звітного періоду (місяця). Оборотна відомість за синтетичними рахунками будується у вигляді багатографної таблиці за контоко­рентною формою (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

 

В Оборотній відомості мають місце три пари рівностей:

сума сальдо на початок за дебетом дорівнює сумі сальдо за кредитом усіх рахунків (Х1) - зумовлюється рівністю під­сумків активу і пасиву балансу;

сума оборотів за дебетом усіх рахунків дорівнює сумі обо­ротів за кредитом (Х2) - зумовлюється подвійним записом операцій;

3) сума сальдо на кінець за дебетом дорівнює сумі сальдо за кредитом усіх рахунків (Х3) - зумовлюється двома попере­дніми рівностями.

Повноту облікових записів за синтетичними рахунками пере­віряють шляхом порівняння підсумків дебетових і кредитових оборотів в Оборотній відомості з підсумками Журналу реєстрації операцій за звітний період. При повному відображенні всіх гос­подарських операцій підсумок Журналу (хронологічний облік) має дорівнювати підсумку оборотів за дебетом і кредитом оборо­тної відомості (систематичний облік).

Шахова оборотна відомість будується за принципом шахо­вої дошки. Всі рахунки в ній записують двічі в одній і тій самій послідовності: по вертикалі і горизонталі, за дебетом і кредитом. Сума в клітинці Шахової оборотної відомості вказує на те, який рахунок дебетується, а який кредитується. Обороти за кожним рахунком деталізуються відповідно до кореспонденції. У Шахо­вій оборотній відомості можуть бути наведені також сальдо на початок і кінець місяця (табл. 3.4).

Оборотні відомості по аналітичних рахунках складають для узагальнення інформації в розрізі синтетичного рахунка. Через те, що одні аналітичні рахунки ведуть лише в грошовому вимір­нику, а інші - в натуральному (трудовому) та грошовому, то за цією ознакою оборотні відомості поділяють на два види :

- контокорентної форми - ведуть за рахунками розрахунків і джерел формування засобів, оскільки аналітичний облік за цими рахунками здійснюється тільки в грошовому вимір­нику;

- кількісно-сумової форми - ведуть за рахунками матеріаль­них цінностей, оскільки аналітичний облік за цими рахун­ками здійснюється в натуральному і грошовому вимірни­ках (табл. 3.5).

Таблиця 3.5

Форма Оборотної відомості кількісно-сумової форми

 

№ з/п

Назва аналітич­ного рахунка

Ціна за одиницю

Сальдо на початок

Оборот за місяць

Сальдо на кінець

 

 

 

к-сть

сума

надійшло

видано

к-сть

сума

 

 

 

 

 

к-сть

сума

к-сть

сума 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Разом

-

-

 

-

 

-

 

-

 

 

Показники оборотної відомості за рахунками аналітичного обліку надають інформацію про рух і сальдо за матеріальними цінностями кожного виду. Кількісні показники не додаються, за­гальні підсумки мають лише графи "сума". В цілях контролю пі­дсумки Оборотної відомості по групі аналітичних рахунків порі­внюють з оборотами і залишками відповідного синтетичного ра­хунка.

 

Питання для самоконтролю

Що таке бухгалтерський рахунок?

Відобразіть графічно будову бухгалтерського рахунка.

Що лежить в основі поділу рахунків на активні та пасивні?

Охарактеризуйте порядок записів за активними рахунками.

Охарактеризуйте порядок записів за пасивними рахунками.

Класифікація бухгалтерських рахунків за економічним змістом об'єктів обліку.

Класифікація бухгалтерських рахунків за призначенням і стру­ктурою.

Особливості використання позабалансових рахунків.

Що являє собою План рахунків бухгалтерського обліку?

 

Взаємозв'язок Плану рахунків та форм фінансової звітності.

Прості та складні бухгалтерські проводки.

Опишіть алгоритм складання бухгалтерської проводки.

Хронологічний та систематичний запис господарських опе­рацій в обліку.

Відобразіть форму Журналу реєстрації господарських опе­рацій.

Для чого використовуються синтетичні та аналітичні раху­нки?

Взаємозв'язок між синтетичними та аналітичними рахун­ками.

Відобразіть форму оборотної відомості за синтетичними рахунками.

Як можна проконтролювати правильність складання обо­ротної відомості?

Відобразіть форму Шахової оборотної відомості.

Відобразіть форму оборотної відомості за матеріальними аналітичними рахунками .

 

Тестові завдання

Ліву сторону бухгалтерського рахунка називають:

а)         актив;

б)         пасив;

в)         дебет;

г)         кредит.

Праву сторону бухгалтерського рахунка називають:

а)         актив;

б)         дебет;

в)         пасив;

г)         кредит.

Початковий (кінцевий) залишок за рахунком називають:

а)         оборот;

б)         сальдо;

в)         дебет;

г)         кредит.

Залежно від обліку засобів або джерел їх утворення бухгал­терські рахунки поділяють на:

а)         дебетові та кредитові;

б)         поточні та розрахункові;

в)         активні та пасивні;

г) сальдові та оборотні.

Сальдо за активними рахунками записують:

а)         ліворуч у дебеті рахунка;

б)         ліворуч в активі рахунка;

в)         праворуч у кредиті рахунка;

г)         праворуч у пасиві рахунка.

Сальдо за пасивними рахунками записують:

а)         ліворуч у дебеті рахунка;

б)         праворуч в кредиті рахунка;

в)         ліворуч в активі рахунка;

г)         праворуч в пасиві рахунка.

Залишок на кінець періоду за активними рахунками ви­значається за схемою:

а)         залишок дебетовий + оборот за кредитом - оборот за дебетом;

б)         залишок кредитовий + оборот за дебетом - оборот за креди- том;

в)         залишок кредитовий + оборот за кредитом - оборот за дебетом;

г)         залишок дебетовий + оборот за дебетом - оборот за кредитом.

Залишок на кінець періоду за пасивними рахунками визна­чається за схемою:

а)         залишок кредитовий + оборот за кредитом - оборот за дебетом;

б)         залишок кредитовий + оборот за дебетом - оборот за креди- том;

в)         залишок дебетовий + оборот за кредитом - оборот за дебетом;

г)         залишок дебетовий + оборот за дебетом - оборот за кредитом.

Взаємозв'язок між рахунками, що виникає в результаті по­двійного запису називається:

а)         кореспонденцією рахунків;

б)         сальдо рахунків;

в)         оборотом рахунків;

г)         системою рахунків.

10.       Бухгалтерські проводки поділяються на прості та складні залежно від:

а)         рівня узагальнення облікових даних;

б)         кількості кореспондуючих рахунків;

в)         характеристики рахунків, що кореспондують;

г)         суми господарської операції.

Залежно від обсягів інформації та рівня узагальнення ін­формації бухгалтерські рахунки поділяються на:

а)         активні та пасивні;

б)         основні та регулювальні;

в)         синтетичні та аналітичні;

г)         головні та другорядні.

Спосіб узагальнення оборотів і залишків за звітний період та взаємозв'язку між балансом і рахунками називається:

а)         синтетичним обліком;

б)         оборотною відомістю;

в)         журналом реєстрації операцій;

г)         аналітичним обліком.

В Оборотній відомості мають місце три пари рівностей:

а)         залишки на початок дебетові = залишки на кінець дебетові; оборот за дебетом = оборот за кредитом; залишки на початок кредитові = залишки на кінець кредитові;

б)         залишки на початок дебетові = залишки на кінець кредитові; оборот за дебетом = оборот за кредитом; залишки на початок кредитові = залишки на кінець дебетові;

в)         залишки на початок дебетові = залишки на початок кредитові; оборот за дебетом = оборот за кредитом; залишки на кінець кре- дитові = залишки на кінець дебетові;

г)         залишки на початок дебетові = оборот за дебетом; залишки на початок кредитові = оборот за кредитом; залишки на кінець кре- дитові = залишки на кінець дебетові.

Контролювати правильність кореспонденції рахунків до­зволяє:

а)         Шахова оборотна відомість;

б)         Оборотна відомість за синтетичними рахунками;

в)         Оборотна відомість за аналітичними рахунками;

г)         Журнал реєстрації операцій.

Початкові сальдо за бухгалтерськими рахунками форму­ються на підставі даних:

а)         Журналу реєстрації операцій;

б)         Шахової відомості;

в)         бухгалтерського балансу;

г)         звіту про фінансові результати.

Систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку для відображення господарських операцій і накопичення облі­кової інформації про діяльність підприємства називається:

а)         системою рахунків;

б)         планом рахунків;

в)         переліком рахунків;

г)         номенклатурою рахунків.

Актив балансу формують залишки за рахунками:

а)         1-5 класів Плану рахунків;

б)         6-0 класів Плану рахунків;

в)         1-3 класів Плану рахунків;

г)         4-6 класів Плану рахунків.

Пасив балансу формують залишки за рахунками:

а)         1-3 класів Плану рахунків;

б)         4-6 класів Плану рахунків;

в)         7-9 класів Плану рахунків;

г)         6-0 класів Плану рахунків.

Звіт про фінансові результати формується на підставі да­них про обороти за рахунками:

а)         1-3 класів Плану рахунків;

б)         4-6 класів Плану рахунків;

в)         1-5 класів Плану рахунків;

г)         7-9 класів Плану рахунків.

Дані про операції за позабалансовими рахунками наво­дяться в:

а)         примітках до звітності;

б)         Звіті про фінансові результати;

в)         після активу балансу;

г)         після пасиву балансу.

Практичні завдання

 

Задача 1

Завдання

На основі даних для виконання задачі зареєструвати на рахунках бухгалтерського обліку господарські операції методом подвійно­го запису в запропонованій таблиці. Вихідні дані. Господарські операції за січень 200Х р.

 

з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

 

 

Дебет

Кредит

1.

Отримані в касу кошти з поточного рахунка для витрат на відрядження та виплату заробітної плати

 

 

2.

Видано з каси головному інженеру підприємства на відря­дження

 

 

3.

Виплачена з каси заробітна плата працівникам підприємс­тва

 

 

4.

Відпущені у виробництво комплектуючи вироби

 

 

5.

Відпущені з комори матеріали для виготовлення продукції

 

 

6.

Відпущені з комори інші матеріали на загальновиробничі потреби

 

 

7.

Повернені з виробництва невикористані комплектуючі ви­роби

 

 

8.

Зараховано на поточний рахунок аванси покупців

 

 

9.

Надійшла від постачальників сталева смуга

 

 

10.

На поточний рахунок зарахована короткострокова позика банку

 

 

 

Задача 2

Завдання

На основі даних для виконання задачі зареєструвати на рахунках бухгалтерського обліку господарські операції методом подвійно­го запису в запропонованій таблиці.

Вихідні дані. Господарські операції за лютий 200Х р.:   

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

 

 

Дебет

Кредит

1.

Нарахована заробітна плата робітникам з виготовлення продукції

 

 

2.

Утримано із заробітної плати податок з доходу громадян

 

 

3.

Утримано із заробітної плати відрахування до Пенсійного фонду

 

 

Продовження таблиці

з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

 

 

Дебет

Кредит

4.

Проведено відрахування на формування резервного капі­талу

 

 

5.

Погашена заборгованість по податку на додану вартість

 

 

6.

Перераховано з поточного рахунку в погашення заборго­ваності Пенсійному фонду

 

 

7.

Випущена з виробництва готова продукція

 

 

8.

Відвантажена покупцям готова продукція

 

 

9.

Перераховано постачальникам аванс за матеріали

 

 

10.

Від постачальників надійшли матеріали

 

 

 

Задача З

Завдання

Відновити зміст господарських операцій на основі кореспонден­ції рахунків. Завдання виконати в таблиці запропонованої форми. Вихідні дані.

 

Кореспонденція рахунків господарських операцій за березень 200Х р.:

 

№ з/п

Зміст господар­ської операції

Кореспонденція рахунків

 

 

Дебет

Кредит

1.

 

"Каса"

"Рахунки в банках"

2.

 

"Сировина і матеріали"

"Розрахунки з постачальни­ками і підрядниками"

3.

 

"Адміністративні витрати"

"Розрахунки з оплати праці"

4.

 

"Розрахунки з підзвітними особами"

"Каса"

5.

 

"Розрахунки за депонен­том"

"Каса"

6.

 

"Сумнівні та безнадійні бо­рги"

"Резерв сумнівних боргів"

7.

 

"Загальновиробничі витра­ти"

"Знос основних засобів"

8.

 

"Виробництво"

"Розрахунки за страхуван­ням"

9.

 

"Відрахування на соціальні заходи"

"Розрахунки за страхуван­ням"

10.

 

"Розрахунки за податками і платежами"

"Рахунки в банках"

Задача 4

Завдання

На основі даних для виконання задачі:

Відкрити рахунки бухгалтерського обліку.

Відобразити на рахунках бухгалтерського обліку господарські операції методом подвійного запису.

Підрахувати обороти й кінцеві залишки.

За записами на рахунках скласти оборотну відомість.

Вихідні дані. Залишки машинобудівного заводу на 01.03.200Х р. (грн):

На кожну статтю балансу, за якою в балансі вказана сума, відкри­ти окремий рахунок бухгалтерського обліку навчальної форми, наприклад:

 

            Дебет  "Основні засоби"       Кредит

Сальдо       1520000 |

Господарські операції за березень 200Х р.

п/п

Зміст господарської операції

Сума грн.

Кореспонденція рахунків

 

 

 

Дебет

Кредит

1.

Перераховано з поточного рахунку в пога­шення короткострокової позики банку

60 000

 

 

2.

Отримано з поточного рахунку готівку на оплату праці

100 000

 

 

3.

Виплачена з каси заробітна плата

98 000

 

 

4.

Проведено відрахування з нерозподіленого прибутку на формування резервного капіталу

50 000

 

 

5.

Перераховано з поточного рахунку в пога­шення заборгованості: постачальникам органам соціального страхування

15 000

38 200

 

 

6.

Видано з каси аванс на відрядження Петренко

120

 

 

7.

Надійшли від постачальника основні матеріа­ли

46 800

 

 

8.

Перераховано кошти постачальнику за мате­ріали

46 800

 

 

 

 

 

За кожним рахунком обороти і залишки оформити наступним чином: