Тема 2. предмет і метод бухгалтерського обліку
План Предмет та об'єкти бухгалтерського обліку. Господарські засоби, джерела їх утворення, та господарські процеси. Елементи методу бухгалтерського обліку
1. Предмет та об'єкти бухгалтерського обліку. Предметом бухгалтерського обліку в широкому розумінні є все те, що відображається в обліку, тобто господарська діяльність. У вузькому розумінні предметом обліку виступають дії та події господарської діяльності, які трансформуються у своїй сукупності в певний стан і результати господарської діяльності. Предмет обліку обмежується рамками господарюючого суб'єкта і складається з окремих елементів, які називають об'єктами. Господарські засоби підприємства класифікують за двома ознаками: 1) складом і розміщенням; 2) джерелами утворення (формування). Під об'єктом обліку розуміють конкретний засіб (майно), джерело його утворення та їх рух у процесі розширеного відтворення. Об'єкти обліку можна об'єднати в такі групи: господарські засоби (майно); джерела формування засобів; господарські процеси. Таким чином, предметом бухгалтерського обліку є господарські засоби, джерела їх утворення, господарські процеси, що відбуваються на підприємстві, та їх результати.
2. Господарські засоби, джерела їх утворення, та господарські процеси. Майно - це основні і оборотні засоби, що належать підприємству, вартість яких відображається в активі бухгалтерського балансу. Тому майно підприємства називають активами. Активи - це ресурси, отримані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до збільшення економічних вигод у майбутньому. Таблиця 2.1. Класифікація активів в обліку Ознаки класифікації
Матеріальні активи - це засоби підприємства, які мають матеріально-речову форму. До них належать: основні засоби, незавершене будівництво, запаси. Основні засоби - це сукупність засобів праці, які функціонують у незмінній натурально-речовій формі в процесі виробництва, постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду або для здійснення адміністративних функцій, очікуваний строк корисної експлуатації яких більше ніж 1 рік (або операційного циклу, якщо він довший за рік). До основних засобів відносяться: земля, будівлі, споруди, обладнання, машини, прилади тощо. Незавершене будівництво - це вартість недобудованих об'єктів, споруд, зведення яких здійснюється для власних потреб підприємства. Запаси - це активи, які утримуються з метою подальшого продажу, споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, управління підприємством чи перебувають в процесі виробництва з метою подальшого продажу. До запасів відносяться: сировина, матеріали, незавершене виробництво, готова продукція, товари тощо. Нематеріальні активи - це немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, але мають вартість і можуть бути ідентифіковані та утримуються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. До них відносяться: права користування природними ресурсами, майном, товарні знаки, авторські права, програмне забезпечення, технології, ноу-хау, гудвіл тощо). Нематеріальні активи, як і основні засоби, переносять свою вартість на витрати виробництва протягом строку їх служби шляхом нарахування амортизації. Фінансові активи - це грошові кошти та їх еквіваленти, контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства, контракт, що надає право обмінюватися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах; інструмент власного капіталу іншого підприємства. До цієї групи належать готівкові кошти в національній та іноземній валютах, фінансові інвестиції підприємства в цінні папери та статутні капітали інших підприємств, дебіторська заборгованість різних фізичних та юридичних осіб перед даним підприємством за відвантажену їм продукцію, товари чи надані послуги. Особи, які мають заборгованість перед підприємством, називаються його дебіторами. Фінансові інвестиції та дебіторська заборгованість можуть бути довгостроковими (з терміном погашення понад один рік) і поточними (з терміном погашення до року). Необоротні активи - це сукупність засобів, які багаторазово беруть участь у процесі господарської діяльності підприємства. До них належать засоби тривалістю використання більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік), а саме: основні засоби, капітальні інвестиції, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, інші необоротні активи. Оборотні активи - це господарські засоби, призначені для реалізації або споживання протягом операційного циклу або дванадцяти місяців з дати балансу, тому всю свою вартість вони відразу переносять на виготовлену з них продукцію. До них належать: виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, товари, поточна дебіторська заборгованість, грошові кошти та їх еквіваленти в касі та на рахунках у банку. Ліквідність активів підприємства - це ступінь їх можливості конвертування в грошову форму з метою своєчасного забезпечення платежів підприємства за поточними фінансовими зобов'язаннями. До абсолютно ліквідних активів належать грошові кошти в національній та іноземній валюті в банках і касі. До ліквідних активів належать дебіторська заборгованість, поточні фінансові вкладення, виробничі запаси, готова продукція, товари. До малоліквідних активів належать основні засоби, незавершене будівництво, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, витрати майбутніх періодів. Господарські засоби (активи) підприємства формуються за рахунок власних і залучених джерел, які відображаються в пасиві балансу і називаються пасивами. До власних джерел відносять власний капітал та забезпечення. До власного капіталу належать: статутний і пайовий капітал (кошти, які внесли засновники на час реєстрації підприємства), додатковий та резервний капітал, прибуток, одержаний за результатами діяльності. Власний капітал підприємства визначається величиною чистих активів, що обчислюється як різниця між вартістю активів і залучених коштів. Статутний капітал формується за рахунок сукупності вкладів засновників (власників) у майно підприємства для забезпечення його діяльності в розмірах, визначених установчими документами. Розмір статутного капіталу може змінюватися лише за рішенням акціонерів за рахунок додаткових вкладень засновників або за рахунок частини прибутку підприємства. Аналогічно формується і пайовий капітал у кооперативах та спілках. Резервний капітал створюється в результаті розподілу прибутку і є джерелом коштів, призначених для покриття можливих збитків, непе-редбачуваних витрат, виплати дивідендів за привілейованими акціями тощо. Його величина має становити не менше ніж 25\% статутного капіталу, а розмір щорічних відрахувань - не менше ніж 5\% від чистого прибутку підприємства. Додатковий капітал формується за рахунок емісійного доходу, дооцінки активів, безоплатно одержаного майна тощо. Нерозподілений прибуток - це сума чистого прибутку, що залишилася в розпорядженні підприємства після сплати податків та розподілу між власниками. Забезпечення являють собою зобов'язання з невизначеними на дату балансу сумою або часом погашення, до складу яких відносяться забезпечення виплат персоналу, гарантійних зобов'язань, додаткове пенсійне забезпечення тощо. Поряд із забезпеченням до власних джерел відносять цільове фінансування та цільові надходження, які надаються підприємству з Державного бюджету або іншими фізичними та юридичними особами для реалізації конкретних заходів (науково-дослідні роботи, підготовка кадрів, соціальні потреби тощо). До залучених джерел формування господарських засобів належать такі, що тимчасово надаються в користування підприємству, а потім повертаються їх власникам на узгоджених між ними умовах. До них відносять: кредити банків, фінансові зобов'язання, кредиторську заборгованість. Залучені кошти можуть бути довгостроковими і поточними (короткостроковими) і називаються зобов'язаннями. Зобов'язання - це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій, погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Кредити - це кошти, які надаються підприємству банками або іншими кредитними установами на умовах повернення, стро-ковості, платності, цільового призначення та забезпеченості. Залежно від терміну повернення кредити поділяють на довгострокові (понад один рік) і короткострокові (до одного року). Фінансові зобов'язання - це додатково залучені кошти, які отримує підприємство в результаті емісії та розміщення боргових цінних паперів підприємства на умовах повернення і плати у вигляді відсотків або дисконту. Як і кредити банків, вони можуть бути довго- і короткостроковими. Кредиторська заборгованість - це заборгованість підприємства перед іншими фізичними та юридичними особами за отриману від них продукцію, за надані ними послуги або виконані роботи, заборгованість за нарахованими, але не сплаченими податками та іншими платежами. Фізичні та юридичні особи, перед якими підприємство має кредиторську заборгованість, називаються кредиторами. У процесі господарської діяльності господарські засоби здійснюють постійний кругооборот, змінюючи при цьому форму і вартість, тобто проходять операційний цикл. Операційний цикл - це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отримання коштів від реалізації виготовленої з них продукції або товарів і послуг. Стадіями кругообороту господарських засобів є такі процеси: постачання, виробництво, реалізація. Господарський процес - це взаємодія трьох складових: засобів праці (будівлі, станки, обладнання, інструменти), предметів праці (сировина, матеріали, паливо, енергія), живої праці (робоча сила). Господарський процес складається з первинних елементів -господарських операцій. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів, зобов'язань та власному капіталі підприємства. Процес постачання - це стадія кругообороту, на якій гроші обмінюються на засоби виробництва і ресурси праці. Підприємство в результаті забезпечується матеріальними і трудовими ресурсами. Об'єктами обліку є витрати на придбання засобів і ресурсів, обсяг їх заготівлі, розрахункові операції з постачальниками. Процес виробництва - це стадія кругообороту, на якій створюються блага шляхом поєднання засобів виробництва із робочою силою (виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг). Об'єктами обліку є витрати (засоби праці в розмірі зношеної частини, сировина, паливо, енергія, праця та її оплата), собівартість продукції, наявність та рух готової продукції. Процес реалізації - це стадія кругообороту, на якій виготовлена товарна продукція продається і набуває грошової форми, що дає можливість почати наступний операційний цикл кругообороту капіталу. Об'єктами обліку є витрати, пов'язані з відвантаженням та реалізацією продукції, обсяг відвантаження та реалізації продукції, обчислення доходу та прибутку від реалізації продукції, розрахунки з покупцями та за зобов'язаннями з податковими та іншими органами.
3. Елементи методу бухгалтерського обліку Бухгалтерський облік, як і кожна наука, має свій метод. Для розкриття сутності бухгалтерського обліку широко використовують загальнонаукові методи: діалектичний, історичний та системний підходи, метод індукції і дедукції. Поряд із загальнонауко-вими методами бухгалтерський облік має свої специфічні методи (прийоми), які обумовлені сутністю самого предмету, технологією обліку, завданнями та вимогами. Метод бухгалтерського обліку - це сукупність спеціальних прийомів, за допомогою яких вивчають його предмет. Бухгалтерський облік вивчає свій предмет за допомогою таких методів: хронологічного і систематичного спостереження; вимірювання господарських засобів і процесів; реєстрації та класифікації даних з метою їх систематизації; узагальнення інформації з метою звітності. Облікові дані формуються за допомогою таких елементів методу: документування; інвентаризація; оцінювання; калькулювання; рахунки; подвійний запис; бухгалтерський баланс; фінансова звітність. Методу спостереження відповідають прийоми документування та інвентаризації. Вимірювання здійснюють оцінюванням і калькулюванням. Реєстрацію та класифікацію (поточне групування) проводять на рахунках за допомогою подвійного запису. Узагальнення інформації з метою звітності відбувається у бухгалтерському балансі та фінансовій звітності. Документування - спосіб первинного спостереження і відображення господарських операцій у первинних бухгалтерських документах. Інвентаризація - метод підтвердження достовірності даних бухгалтерського обліку, який полягає у виявленні фактичної наявності і стану залишків майна підприємства шляхом їх описування, підрахунку і оцінювання та зіставлення отриманих даних з даними бухгалтерського обліку. Метою проведення інвентаризації є приведення у відповідність облікових даних до фактичної наявності цінностей. Оцінка - спосіб грошового вимірювання об'єктів бухгалтерського обліку, сутність якого полягає в перерахунку натуральних та трудових характеристик об'єктів обліку у вартісні відповідно до встановлених пропорцій. Калькулювання - це метод обчислення собівартості виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг шляхом вимірювання та розподілу витрат, які належать до того чи іншого об'єкта калькулювання (виробу, процесу, замовлення тощо). Облік кругообороту капіталу грунтується на трьох калькуляціях: собівартості придбання (постачання, закупки), виробничої собівартості та повної собівартості реалізованої продукції. Бухгалтерський рахунок - спосіб систематичного спостереження, поточного групування та відображення інформації про стан та зміни в складі окремих об'єктів обліку (господарських засобів, джерел їх утворення та господарських процесів). Графічно відображається у вигляді двосторонньої таблиці, ліва сторона якої називається дебет, а права -кредит. Подвійний запис - метод відображення кожної господарської операції одночасно за дебетом одного і кредитом іншого рахунку в одній і тій самій сумі. Бухгалтерський баланс - метод узагальнення даних про майно суб'єкта господарювання за видами (складом і розміщенням) і джерелами утворення в грошовому вимірі на певну дату. Фінансова звітність - метод підсумкового узагальнення і одержання системи економічних показників, що характеризують господарську діяльність підприємства за звітний період. Питання для самоконтролю Що є предметом бухгалтерського обліку? Охарактеризуйте об'єкти бухгалтерського обліку. Дайте визначення активам. Класифікація активів в обліку за формами функціонування. Класифікація активів в обліку за характером участі в процесі обороту. Що таке ліквідність активів? Класифікація активів в обліку за ступенем ліквідності. Що відносять до матеріальних активів? Що відносять до нематеріальних активів? 10. Що відносять до фінансових активів? Що таке дебіторська заборгованість? Кого називають дебіторами підприємства? Які активи вважаються оборотними? Які активи вважаються необоротними? Що таке пасиви? Що відноситься до власних джерел утворення засобів? Які джерела утворення засобів є залученими? Що таке кредиторська заборгованість? Кого називають кредиторами підприємства? Що таке операційний цикл, та скільки він триває? Охарактеризуйте стадії кругообороту господарських засобів:
постачання; виробництва; реалізації. Дайте визначення господарському процесу та господарській операції. Метод бухгалтерського обліку. Охарактеризуйте елементи методу бухгалтерського обліку: документування; інвентаризація; оцінювання; калькулювання; рахунки; подвійний запис; бухгалтерський баланс; бухгалтерська звітність.
Тестові завдання До об'єктів бухгалтерського обліку відносяться: а) господарські процеси; б) господарська діяльність; в) господарські засоби; г) господарюючі суб'єкти. Активи в бухгалтерському обліку класифікуються за: а) формами функціонування; б) складом і розміщенням; в) джерелами утворення; г) ступенем ліквідності. За формами функціонування господарські активи поділяють на такі групи: а) оборотні, необоротні; б) матеріальні, нематеріальні, фінансові; в) абсолютно ліквідні, ліквідні і малоліквідні; г) власні, залучені. До необоротних, матеріальних, малоліквідних активів належать: а) основні засоби; б) нематеріальні активи; в) виробничі запаси; г) дебіторська заборгованість. До оборотних, фінансових, ліквідних активів належать: а) виробничі запаси; б) готова продукція; в) дебіторська заборгованість; г) основні засоби. До оборотних, матеріальних, ліквідних активів відносяться: а) грошові кошти; б) товари; в) капітальні вкладення; г) дебіторська заборгованість. Дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів, зобов'язань та власному капіталі, називається: а) господарським процесом; б) господарською операцією; в) господарським вчинком; г) господарським фактом. Тимчасово залучені підприємством кошти від фізичних та юридичних осіб називаються: а) дебіторською заборгованістю; б) цільовим фінансуванням; в) забезпеченням; г) кредиторською заборгованістю. До залучених джерел формування господарських засобів належать: а) грошові кошти; б) кредити банків; в) кредиторська заборгованість; г) статутний капітал. Власними джерелами формування господарських засобів вважаються: а) прибуток; б) зобов'язання за облігаціями; в) основні засоби; г) резервний капітал. Заборгованість різних фізичних та юридичних осіб перед підприємством називається: а) кредиторською; б) дебіторською; в) інвестиційною; г) капітальною. Ступінь можливості перетворення активів у грошову форму називається: а) оборотністю; б) забезпеченістю; в) ліквідністю; г) гарантованістю. У балансі підприємства джерела залучених коштів називають: а) активами; б) зобов'язаннями; в) власним капіталом; г) засобами. Проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отримання коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг називається: а) операційним циклом; б) господарським циклом; в) звітним періодом; г) податковим періодом. Методу хронологічного і систематичного спостереження відповідають такі прийоми: а) бухгалтерський баланс та звітність; б) документування та інвентаризація; в) оцінювання і калькулювання; г) бухгалтерські рахунки і подвійний запис. Методу вимірювання господарських засобів і процесів відповідають такі прийоми: а) бухгалтерський баланс та звітність; б) документування та інвентаризація; в) оцінювання і калькулювання; г) бухгалтерські рахунки і подвійний запис. Методу реєстрації та класифікації даних з метою їх систематизації відповідають такі прийоми: а) бухгалтерський баланс та звітність; б) документування та інвентаризація; в) оцінювання і калькулювання; г) бухгалтерські рахунки і подвійний запис. Методу узагальнення облікової інформації відповідають такі прийоми: а) бухгалтерський баланс та звітність; б) документування та інвентаризація; в) оцінювання і калькулювання; г) бухгалтерські рахунки і подвійний запис. Метод підтвердження достовірності даних бухгалтерського обліку називається: а) документуванням; б) калькулюванням; в) інвентаризацією; г) звітністю. Спосіб грошового вимірювання об'єктів бухгалтерського обліку називається: а) калькулюванням; б) оцінюванням; в) інвентаризацією; г) звітністю. 21. Спосіб поточного групування економічно однорідних об'єктів обліку називається: а) подвійним записом; б) бухгалтерським балансом; в) інвентаризацією; г) бухгалтерським рахунком. 22. Суть подвійного запису полягає в подвійному відображен- ні господарської операції: а) у натуральних та вартісних вимірниках; б) у балансі та фінансовій звітності; в) у двох різних документах з метою їхнього взаємного контро- лю; г) за дебетом одного і кредитом іншого рахунка однією й тією самою сумою. Практичні завдання
Задача 1 Завдання На підставі даних для виконання задачі провести групування майна господарства за групами, видами і сферами застосування. Вихідні дані. Склад майна машинобудівного заводу:
Задача 2 Завдання На основі даних для виконання задачі провести групування засобів підприємства за складом та розміщенням. Для групування господарських засобів заповнити таку таблицю:
Вихідні дані. Господарські засоби швацької фабрики на 1 січня 200Х року:
Задача З Завдання На основі даних для виконання задачі провести групування засобів підприємства за джерелами утворення майна за групами і видами. Вихідні дані. Склад джерел утворення майна машинобудівного заводу:
Задача 4 Завдання Провести групування засобів швацької фабрики за джерелами їх утворення в таблиці такої форми:
Вихідні дані. Джерела утворення господарських засобів швацької фабрики.
Задача 5 Завдання На основі даних для виконання задачі провести групування засобів підприємства за видами та джерелами утворення. Вихідні дані. Склад засобів підприємства машинобудівного заводу:
Продовження таблиці
|
| Оглавление| |