Фінанси підприємств - Навчальний посібник (Ткаченко С.А.)

Термінологічний словник

Аваль – це вексельне поручительство, тобто напис на векселі, який свідчить, що боржник за векселем передає його в довірче користування іншій особі, тобто авалісту, що відповідає за виконання перед кредитором зобов’язань позичальника, тобто векселедавця.

Акредитив – це грошове зобов’язання банку, що видається ним за дорученням клієнта на користь його контрагента, сплатити кошти постачальнику (або надати повноваження банку постачальника здійснити такий платіж) на умовах надання документів, передбачених договором між контрагентами.

Амортизація – це процес поступового перенесення вартості основних виробничих фондів та інших необоротних активів відповідно до норм амортизаційних відрахувань, встановлених законодавчими актами, на собівартість виготовлюваної продукції (товарів, робіт, послуг). Розмір амортизаційних відрахувань залежить від вартості основних фондів, норм таких відрахувань, а також методів їхнього нарахування.

Аналіз і контроль фінансової діяльності підприємства – це розрахунок та забезпечення ефективності його фінансового стану, що дає можливість визначити недоліки і прорахунки, виявити і мобілізувати внутрішньогосподарські резерви, збільшити доходи і прибуток, зменшити витрати на виробництво, підвищити рентабельність, поліпшити фінансово-господарську діяльність підприємства в цілому.

Аудит – це незалежна експертиза й аналіз фінансової звітності господарюючого суб’єкта з метою визначення її вірогідності, повноти, реальності, відповідності чинному законодавству й вимогам, пропонованим до фінансової звітності.

Банкрутство – це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Бартер (товарний обмін) – господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

Безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Бенефіціар – особа на користь якої здійснюється перерахунок коштів, або третя особа, на рахунок якої здійснюється зарахування коштів за поставлені товари, роботи, послуги.

Вексель – це цінний папір, письмове боргове зобов’язання боржника (векселедавця) сплатити своєму кредитору (векселедержателю) визначену грошову суму у визначений термін.

Відповідальне зберігання – господарська операція платника податку, що передбачає передання згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій особі без права їх використання у господарському обороті такої фізичної чи юридичної особи, з подальшим поверненням цих матеріальних активів платнику податку без зміни їх якісних або кількісних характеристик.

Господарська діяльність – будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Гудвіл – нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо.

Депозит (вклад) – кошти, які надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України, або нерезиденту на строк та під процент. Залучення депозитів може здійснюватися у формі випуску (емісії) ощадних (депозитних) сертифікатів.

Державний бюджет – це сукупність фінансово-економічних відносин з приводу формування та використання централізованого фонду грошових коштів держави для забезпечення її специфічних функцій.

Державні позабюджетні фонди – це фінансові ресурси, пов’язані з фінансуванням витрат, що не включаються до бюджету. Формування їх здійснюється за рахунок обов’язкових цільових відрахувань, які для платника податків практично нічим не відрізняються від податків з погляду відповідальності за їхнє вирахування й сплату.

Дериватив – стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов’язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому.

Дериватив валютний – стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити валютну цінність на обумовлених умовах у майбутньому.

Дериватив товарний – стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити біржовий товар (крім цінних паперів) на обумовлених стандартних умовах у майбутньому.

Дериватив фондовий – стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити цінний папір на обумовлених умовах у майбутньому.

Дивіденд – платіж, який здійснюється юридичною особою – емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв’язку з розподілом частини прибутку емітента.

Емісійний доход – сума перевищення надходжень, отриманих емітентом від продажу власних акцій або інших корпоративних прав та інвестиційних сертифікатів, над номінальною вартістю таких акцій або інших корпоративних прав та інвестиційних сертифікатів (при їх первинному розміщенні) або над ціною зворотного викупу при повторному розміщенні інвестиційних сертифікатів та акцій інвестиційних фондів.

Звичайна ціна – ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору.

Звітний (податковий) період – період, за який платник податку зобов’язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Зворотний лізинг (оренда) – господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає продаж основних фондів фінансовій організації з одночасним зворотним отриманням таких основних фондів такою фізичною чи юридичною особою в оперативний або фінансовий лізинг.

Ідентичні товари (роботи, послуги) – товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки (їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник).

Інвестиція – господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції.

Інжиніринг – надання послуг (виконання робіт) зі складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних обстежень та інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об’єктів, розробка технічної документації, проектування та конструкторське опрацювання об’єктів техніки і технології, консультації та авторський нагляд під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також консультації економічного, фінансового або іншого характеру, пов’язані з такими послугами (роботами).

Іпотечний сертифікат (у тому числі іпотечний сертифікат участі та іпотечний сертифікат з фіксованою дохідністю) – особливий вид цінного паперу, забезпечений іпотечними активами або іпотеками відповідно до закону.

Капітальна інвестиція – господарська операція, яка передбачає придбання будинків, споруд, інших об’єктів нерухомої власності, інших основних фондів та нематеріальних активів, які підлягають амортизації.

Капітальні вкладення – це витрати на створення нових, реконструкцію й технічне переозброєння діючих основних фондів.

Кредит – це угода позикового характеру між економічними партнерами щодо надання грошей або товарів у борг на умовах терміновості, зворотності, платності, цільового використання та забезпеченості.

Кредит акцептний – це позика, що передбачає акцептування банком інкасованої підприємством-позичальником тратти за умови її надання до банку до настання терміну оплати.

Кредит інвестиційний податковий – це відстрочка плати податку на прибуток, що надається суб’єкту підприємницької діяльності на визначений строк з метою збільшення його фінансових ресурсів для здійснення інноваційних програм, з наступною компенсацією відстрочених сум у вигляді додаткових надходжень податку через загальне зростання прибутку, що буде отримано внаслідок реалізації інноваційних програм.

Кредит під облік векселів – це короткостроковий кредит, що банк видає пред’явникові векселів, з огляду на те, що вони скуповуються, до настання строку їхнього погашення.

Кредит під цінні папери – кошти, які залучаються юридичною особою-боржником (дебітором) від інших юридичних або фізичних осіб як компенсація вартості випущених (емітованих) таким дебітором облігацій або депозитних сертифікатів.

Кредит товарний – товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент.

Кредит фінансовий – кошти, які надаються банком – резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент.

Лізингова (орендна) операція – господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк.

Ломбардна операція – операція фізичних чи юридичних осіб з отримання коштів від юридичної особи, кваліфікованої як фінансова установа згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу.

Матеріальний актив – основні фонди та оборотні активи у будь-якому виді, що відрізняється від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів.

Недержавне пенсійне забезпечення – пенсійне забезпечення, яке здійснюється недержавними пенсійними фондами, страховими організаціями та банками.

Нематеріальний актив – об’єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об’єктом права власності платника податку.

Нерезиденти – юридичні особи та суб’єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави.

Оборотність оборотних активів – це тривалість або швидкість одного обороту оборотних активів з моменту авансування коштів у виробничі запаси до випуску готової продукції і її реалізації.

Овердрафт – це короткостроковий кредит, що видається банком надійному клієнтові понад залишки коштів на його поточному рахунку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування цього рахунку.

Однорідні товари (роботи, послуги) – товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними (їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник).

Оперативний лізинг (оренда) – господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає відповідно до договору оперативного лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем на умовах інших, ніж передбачаються фінансовим лізингом (орендою).

Опціон – стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

Оренда землі – господарська операція, яка передбачає надання орендодавцем землі у користування іншій юридичній або фізичній особі на визначений строк, за цільовим призначенням та за орендну плату. Порядок здійснення оренди землі встановлюється відповідним законодавством.

Платіжна вимога-доручення – це комбінований документ, що містить, з одного боку, вимогу постачальника до покупця оплатити вартість поставленої йому продукції, товарів, виконаних робіт, послуг, з іншого боку, доручення платника своєму банку про перерахування коштів з його рахунку на рахунок одержувача.

Платіжне доручення – це наказ підприємства обслуговуючому банку про перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунку на рахунок одержувача.

Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Податкове зобов’язання – загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Податковий вексель – це письмове безумовне грошове зобов’язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, що підтверджені комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.

Податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.

Позиковий відсоток – це плата, що стягується кредитором з позичальника за користування позикою.

Позиковий капітал – це грошовий капітал, що використовується у підприємницьких цілях для надання позик на умовах зворотності й платності.

Портфельна інвестиція – господарська операція, яка передбачає придбання цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку (за винятком операцій із скупівлі акцій як безпосередньо платником податку, так і пов’язаними з ним особами, в обсягах, що перевищують 50 відсотків загальної суми акцій, емітованих іншою юридичною особою, які належать до прямих інвестицій).

Поставка послуг – будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об’єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

Поставка товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Прибуток – це частина додаткової вартості, виготовленої, реалізованої й готової до розподілу, тобто частина чистого доходу, створюваного на підприємствах різних форм власності й використовуваного на цілі розширеного відтворення, економічного стимулювання працівників, соціальний розвиток підприємства, розрахунки з бюджетом.

Продаж товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Проценти – доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна.

Пряма інвестиція – господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Рахунковий чек – це письмове розпорядження чекодавця обслуговуючому банку оплатити чекоутримувачу зазначену в чеку суму коштів.

Рахунок вкладний (депозитний) рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (доход) і підлягають поверненню клієнту.

Рахунок поточний – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів.

Резиденти – юридичні особи та суб’єкти господарської діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території.

Реінвестиція – господарська операція, яка передбачає здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок доходу (прибутку), отриманого від інвестиційних операцій.

Ринок товарів (робіт, послуг) – сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Роялті – платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Справедлива ринкова ціна – це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг).

Супутні послуги – послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.

Товари – матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Торгівля у розстрочку – господарська операція, яка передбачає продаж резидентом або нерезидентом товарів фізичним чи юридичним особам на умовах розстрочення кінцевого розрахунку, на визначений строк та під процент.

Факторинг – операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору.

Фінанси – це сукупність специфічних економічних відносин, організованих державою, в процесі яких здійснюються процеси розподілу та перерозподілу; формування й використання фондів грошових коштів для здійснення економічних, соціальних і політичних завдань.

Фінанси підприємства – це система економічних відносин із приводу утворення і використання грошових доходів і нагромаджень підприємств у процесі розподілу сукупного суспільного продукту (ССП) і національного доходу (НД), створених на рівні підприємства.

Фінансова дисципліна – це зобов’язання підприємств і посадових осіб додержуватися режиму економії при використанні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, норм і нормативів витрат, затверджених фінансовим планом, виконання зобов’язань перед бюджетом, банками, постачальниками, споживачами й іншими контрагентами.

Фінансова допомога – безповоротна фінансова допомога або поворотна фінансова допомога.

Фінансова інвестиція – господарська операція, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів.

Фінансова політика – це сукупність державних заходів щодо мобілізації фінансових ресурсів, їхнього розподілу й використання для здійснення державою своїх специфічних функцій.

Фінансова робота – це діяльність, спрямована на забезпечення виробництва фінансовими ресурсами і здійснення контролю виконання фінансової дисципліни.

Фінансова служба – це самостійний структурний підрозділ підприємства, що виконує визначені функції в системі його управління.

Фінансове планування – це процес визначення обсягу фінансових ресурсів підприємства за джерелами їхнього формування й напрямками їхнього цільового використання відповідно до виробничих і маркетингових показників підприємства в плановому періоді.

Фінансовий лізинг (оренда) – господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає відповідно до договору фінансового лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов’язаних з правом користування та володіння об’єктом лізингу.

Фінансовий менеджмент – це організація управління фінансовими потоками з метою найбільш ефективного використання власного і залученого капіталу й одержання максимального прибутку, за умов мінімізації як ризиків фінансової діяльності, так і витрат.

Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, що є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення й використання фінансових ресурсів.

Фінансові інвестиції – це активи, які належать підприємству з метою збільшення прибутку, тобто одержання відсотків, дивідендів, зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора. Фінансові інвестиції, виходячи зі строку вкладень, розділяються на короткострокові, які легко реалізуються й здійснюються на строк менш одного року, і довгострокові, що направляються на придбання активів із тривалістю обороту більше одного року.

Фінансові ресурси підприємства – це грошові доходи і надходження, що знаходяться в його розпорядженні і призначені для виконання фінансових зобов’язань, здійснення витрат щодо розширеного відтворення, економічного стимулювання працюючих і забезпечення доходів власників.

Форвардний контракт – стандартний документ, який засвідчує зобов’язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту.

Фрахт – винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; та вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Ф’ючерсний контракт – стандартний документ, який засвідчує зобов’язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов’язань сторонами контракту.

Цінний папір – документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.