Фінанси підприємств - Навчальний посібник (Ткаченко С.А.)

15.3. оперативне фінансове планування

Оперативне фінансове планування необхідне підприємству з метою контролю за фактичним надходженням виручки від реалізації на поточний рахунок підприємства й використанням коштів у процесі господарської діяльності, виконанням поточного фінансового плану. Фінансовий план є орієнтиром для фінансової роботи підприємства цього року, оскільки показує обсяг фінансових ресурсів, необхідних для поточної та інвестиційної діяльності. Виконання його здійснюється безпосередньо в процесі фінансово-господарської діяльності, забезпечуючи стабільну платоспроможність підприємства через оперативне планування.

Із цією метою складається баланс грошових надходжень, що показує, коли у підприємства виникають тимчасово вільні кошти, які можна розмістити на депозитних рахунках банків за умов використання депозитних сертифікатів або інвестувати в коштовні короткострокові папери, а коли виникає додаткова потреба в коштах, – її можна забезпечити залученням коштів.

Оперативне фінансове планування здійснюється також шляхом ведення платіжного календаря, що складається на квартал з розбивкою за місяцями або на місяць із розбивкою за декадами. У ньому відображається весь грошовий обіг підприємства виходячи з відповідності надходження й використання коштів. Цей план дає можливість фінансовим службам підприємства забезпечити оперативне фінансування, виконання розрахункових і платіжних зобов’язань, фіксувати зміну поточної платоспроможності підприємства. Важливе місце в оперативній фінансовій роботі підприємства займає своєчасне погашення кредиторської, а також своєчасне стягнення дебіторської заборгованостей.

Дебіторська заборгованість у межах обговореного сторонами строку сплати – це нормальне явище у фінансово-господарській діяльності підприємств. Проте заборгованість, що перевищує погоджені строки платежів, знижує платоспроможність підприємств. Крім того, щодо заборгованості за господарськими договорами встановлений строк позовної давності – 3 роки. Якщо підприємство протягом цього строку не звернулося у встановленому порядку до Господарського суду (або до міжнародного Стокгольмського арбітражного суду) з позовною заявою про її стягнення, то така заборгованість списується на результати його діяльності й приносить підприємству відчутні збитки. Тому необхідно ретельно аналізувати стан дебіторської заборгованості на підприємстві за наступними статтями:

– розрахунки з покупцями і замовниками;

– розрахунки з підзвітними особами, іншими дебіторами й аванси видані;

– векселі отримані;

– бюджетні платежі й платежі за соціальним страхуванням;

– розрахунки з оплати праці.

Крім того, необхідно окремо розглядати наступні умови:

– відсоток неповерненої заборгованості за головними  боржниками, з найбільшою питомою вагою заборгованості;

– можливість погашення дебіторської заборгованості, строки її виникнення, а також питома вага простроченої заборгованості;

– питома вага векселів в обсязі дебіторської заборгованості.

Кредиторська заборгованість займає важливе місце в складі позикових коштів. Якщо така заборгованість виникає в процесі господарських зв’язків з іншими суб’єктами господарювання в межах нормального документообігу й установлених форм розрахунків, то вона не суперечить чинному законодавству й не робить негативного впливу на фінансовий стан інших господарюючих суб’єктів. Якщо ж вона виникає внаслідок порушення правил розрахунків і кредитування, то така заборгованість призводить до фінансових ускладнень інших підприємств. Прострочена кредиторська заборгованість виникає, якщо на підприємстві не налагоджена чітка фінансова робота:

– оборотні активи заморожені в дебіторській заборгованості або в наднормативних, не прокредитованих банками залишках товарно-матеріальних цінностей;

– розмір власних оборотних активів недостатній для покриття необхідної мінімальної потреби забезпечення поточної діяльності.

Прострочена кредиторська заборгованість пов’язана з фінансовими втратами для підприємства. Так, певна заборгованість призводить до відповідних наслідків:

– перед постачальниками й підрядниками – до нарахування пені в розмірі подвійної дисконтної ставки НБУ, до звернення до суду про її безперечне стягнення або порушення справи про банкрутство підприємства;

– перед бюджетом і позабюджетними фондами – до застосування жорстких штрафних санкцій, пені, порушення справи про банкрутство, а також до адміністративної й кримінальної відповідальності посадових осіб підприємства;

– по заробітній платі – до плинності кадрів, індексації невиплаченої заробітної плати, що збільшує витрати підприємства, до звернення працівників до суду з наступним безперечним стягненням такої заборгованості, у тому числі й за рахунок майна підприємства.

Таблиця 15.2.

Баланс надходження коштів (оперативний фінансовий план) на 200_ рік

Тис. грн.

Місяць

Надходження

Витрати

Чисті

грошові

надходження

(1 – 2)

Залишок на початок

місяця

Залишок на кінець

місяця (3 +4)

Резерв

Надлишок або дефіцит (5 + 6)

 

пл

ф

пл

ф

пл

ф

пл

Ф

пл

ф

пл

ф

пл

ф

Січень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лютий

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Березень і т. д

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 15.3.

Платіжний календар на I квартал 200_ року

№ п/п

Статті

План

Факт

Відхилення

 

Надходження

 

 

 

1

Виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг

 

 

 

2

… і так далі

 

 

 

 

Усього надходжень

 

 

 

 

Витрати

 

 

 

1

Платежі на невідкладні потреби

 

 

 

2

… і так далі в порядку черговості

 

 

 

 

Усього витрат

 

 

 

 

Перевищення надходжень над витратами

 

 

 

 

Перевищення витрат над надходженнями

 

 

 

 

Залишок коштів на початок кварталу

 

 

 

 

Залишок коштів на кінець кварталу