Фінанси підприємств - Навчальний посібник (Ткаченко С.А.)

13.3. фінансові вкладення

Фінансові інвестиції – це активи, які належать підприємству з метою збільшення прибутку, тобто одержання відсотків, дивідендів, зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора. Фінансові інвестиції, виходячи зі строку вкладень, розділяються на короткострокові, які легко реалізуються й здійснюються на строк менше одного року, і довгострокові, що направляються на придбання активів із тривалістю обороту більше одного року. Виходячи з об’єктів інвестування, розділяють фінансові інвестиції для продажу, до погашення і в асоційовані й дочірні підприємства.

Ринкова вартість фінансової інвестиції – сума, яку можна отримати від продажу фінансової інвестиції на активному ринку.

Фінансові інвестиції первісно оцінюються за собівартістю, що складається з ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов’язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням фінансової інвестиції.

Результатом здійснення того або іншого виду фінансових вкладень підприємства є емісійний доход або збиток, тобто зміна курсової різниці цінних паперів. Емісійний доход – це додаткова частина фінансових ресурсів підприємства, що відбивається в дохідній частині його фінансового плану. Емісійний доход утворюється на підприємстві при випуску й розміщенні ним власних цінних паперів або при перепродажі цінних паперів інших емітентів. Здійснюючи фінансові інвестиції, підприємство не тільки прагне одержати прибуток від операцій із цінними паперами, але й одержати контроль над діяльністю інших підприємств шляхом одержання корпоративних прав. Корпоративне право може здійснюватися, наприклад, шляхом управління підприємством через участь у Раді директорів, Наглядацькій раді або інших керівних органах.

Дохідність операцій із цінними паперами визначається фактичним відсотком або дивідендом в узгодженні з гарантованим (альтернативним) доходом і рівнем інфляції. Прибутковість операцій за окремими видами цінних паперів може бути розрахована в такий спосіб:

1. Прибутковість акцій або курс акцій визначається як відношення ставки відсотка або дивіденду за акцією до норми позичкового відсотка на біржі на день оцінки вартості акції.

,

де Ка – курс акції;

Дст – ставка відсотка або дивіденду по акції;

Nвід – норма позикового відсотка на біржі на день оцінки вартості акції.

2. Прибутковість облігації або її курс може бути визначений як відношення ціни погашення облігації до ціни покупки без відсотків.

,

де Ko – курс облігації;

Цо – ціна облігації;

ВОном – номінальна вартість облігації.

Процентна ставка щодо облігації визначається в такий спосіб:

,

де Ост – ставка відсотка по облігації;

Кст – купонна прибутковість облігації, тобто передбачена при випуску облігації ставка відсотка, що нараховується за нею;

Ko – курс покупки облігації;

n – строк обігу облігації.

Тоді поточна прибутковість облігації може бути розрахована як відношення добутку її номінальної вартості на купонну прибутковість до ціни облігації.

,

де Опп – поточна прибутковість облігації;

ВОном – номінальна вартість облігації;

Кст – купонна прибутковість облігації;

Цо – ціна облігації.

3. Прибутковість депозитного сертифіката визначається в такий спосіб:

,

де ДС – прибутковість депозитного сертифіката;

d – номінальна процентна ставка по депозитних сертифікатах;

n – число разів нарахування відсотків за депозитним сертифікатом протягом року.

Подібним способом розраховується прибутковість коштовних державних паперів, наприклад, облігацій внутрішньої державної позики. Таким чином, розрахувавши прибутковість того чи іншого виду цінних паперів, підприємство може вибрати для себе найбільш вигідний напрямок фінансових вкладень і сформувати портфель фінансових інвестицій. Після визначення прибутковості окремих видів цінних паперів розраховується показник загальної величини доходу за фінансовими вкладеннями.

Доход, одержуваний підприємством від володіння цінними паперами або від іншого роду фінансових інвестицій, наприклад, від вкладення коштів на депозитні банківські рахунки, являє собою інвестиційний доход. Інвестиційний доход розраховується як різниця між доходом від фінансових вкладень за певний період часу й витратами за ними.

,

де Z – інвестиційний доход;

Pk – надходження від всіх видів фінансових вкладень підприємства за період k;

Еt – витрати підприємства по всіх видах фінансових вкладень за період t;

p – зведена процентна ставка по всіх видах фінансових вкладень;

k – (від 1 до m) – тривалість інвестиційного циклу;

t – (від 1 до m) – тривалість окупності інвестицій.

Всі ці розрахунки проводяться на підприємстві з метою:

– оцінки рівня прибутковості по окремих видах цінних паперів і портфелю фінансових інвестицій у цілому;

– своєчасної зміни структури фінансових вкладень підприємства, якщо зроблені вкладення коштів у ті або інші цінні папери будуть визнані неефективними, тобто своєчасної зміни портфеля інвестицій;

– збалансованості грошового обігу підприємства.