Фінанси підприємств - Навчальний посібник (Ткаченко С.А.)

12.1. сутність відтворення основних засобів

Підвищення ефективності використання основних фондів підприємства є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від вирішення цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентноздатність його продукції на ринку.

Основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Основні засоби класифікуються за такими групами:

1. Основні засоби.

1.1. Земельні ділянки.

1.2. Капітальні витрати на поліпшення земель.

1.3. Будинки, споруди та передавальні пристрої.

1.4. Машини та обладнання.

1.5. Транспортні засоби.

1.6. Інструменти, прилади, інвентар (меблі).

1.7. Робоча і продуктивна худоба.

1.8. Багаторічні насадження.

1.9. Інші основні засоби.

2. Інші необоротні матеріальні активи.

2.1. Бібліотечні фонди.

2.2. Малоцінні необоротні матеріальні активи.

2.3. Тимчасові (нетитульні) споруди.

2.4. Природні ресурси.

2.5. Інвентарна тара.

2.6. Предмети прокату.

2.7. Інші необоротні матеріальні активи.

3. Незавершені капітальні інвестиції.

Не належать до основних фондів і враховуються як засоби в обороті:

– предмети, терміном служби менше одного року, незалежно від їхньої вартості;

– знаряддя лову, бензомоторні пилки, спеціальні інструменти й пристрої;

– спеціальний і формений одяг і взуття;

– тимчасові не титульні спорудження, тара, предмети прокату;

– молодняк тварин і тварини на відгодівлі, багаторічні рослини в розсадниках.

Основні фонди підприємства класифікуються за різними ознаками:

– за галузевою ознакою – основні фонди в промисловості, сільському господарстві, на транспорті й т. д.;

– за характером участі в процесі розширеного відтворення – виробничі фонди, які беруть участь у процесі виробництва, і невиробничі фонди, які в процесі виробництва не беруть участь, але утримуються на балансі підприємства (житлові будинки й об’єкти соціально-культурного призначення);

– за приналежністю – власні й орендовані основні фонди;

– за ознакою використання – основні фонди, що перебувають в експлуатації, у реконструкції, у запасі, на консервації;

– за видами основні фонди поділяються на дев’ять груп, що покладені в основу аналітичного обліку: земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки й споруди, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади й інвентар, робоча й продуктивна худоба, багаторічні насадження та інші основні фонди.

Співвідношення груп основних фондів визначає їхню структуру, що різниться за галузями народного господарства. Крім того, на структуру основних фондів впливають такі фактори, як автоматизація й механізація праці, спеціалізація й кооперування виробництва, кліматичні й географічні умови місця розташування підприємства.

Поліпшення структури основних фондів досягається за рахунок підвищення питомої ваги активної частини основних фондів, що сприяє збільшенню обсягів виробництва, зниженню собівартості продукції, збільшенню грошових нагромаджень підприємства. Поліпшення структури основних фондів може відбуватися шляхом відновлення й модернізації основних фондів, ефективного використання виробничих площ, ліквідації застарілого обладнання.

Відтворення основних фондів – це процес безперервного їхнього відновлення. Розрізняють просте й розширене відтворення.

Просте відтворення основних фондів здійснюється шляхом заміни окремих зношених частин основних фондів або старого обладнання на аналогічне обладнання без збільшення виробничої потужності в тому самому обсязі.

Розширене відтворення передбачає кількісне і якісне збільшення діючих основних фондів або придбання нових основних фондів, які забезпечують більш високий рівень їхньої продуктивності.

Процес відтворення основних фондів має такі характерні ознаки:

– основні виробничі фонди поступово переносять свою вартість на вироблену продукцію;

– у процесі відтворення основних виробничих фондів одночасно здійснюється рух їх споживчої вартості й вартості;

– шляхом нарахування амортизації здійснюється нагромадження грошової форми частково перенесеної вартості основних фондів на готову продукцію;

– основні виробничі фонди обновляються в натуральній формі протягом тривалого часу, що дає можливість маневрувати коштами амортизаційного фонду.

У процесі господарської діяльності кругообіг основних фондів проходить три стадії.

ОФ – В – ГП – А – ОФ

1. Сформовані підприємством основні фонди в процесі їхнього продуктивного використання зношуються, і нараховується амортизація. Тут втрачається споживча вартість коштів праці, і їхня вартість переноситься на готову продукцію. Ця стадія триває кілька виробничих циклів.

2. Відбувається перетворення частини основних виробничих фондів, які перебували в продуктивній формі, у грошову форму через реалізацію продукції. На цій стадії відбувається формування амортизаційного фонду.

3. У процесі виробництва відбувається відновлення споживчої вартості частини основних фондів шляхом заміни зношених і придбання нових фондів за рахунок коштів амортизаційного фонду.

Необхідність відновлення основних фондів в умовах ринкових відносин обумовлена в першу чергу конкуренцією товаровиробників, що змушує підприємства здійснювати прискорену амортизацію основних фондів з метою нагромадження фінансових ресурсів для вкладення коштів у придбання прогресивного обладнання і впровадження нових технологій.