8.2. договірні відносини перевізника й замовника та їхній вплив на методику обліку доходівРозглянемо вплив договірних відносин та методику фінансово- го обліку на прикладі пасажирських автоперевезень. На ринку авто- послуг використовуються різні за змістом та формою договори. Єди- ної типової форми договору не існує. У будь-якому випадку вони регулюють відносини між автостанцією та перевізником. Основною формою договірних відносин на перевезення пасажирів є Договір на продаж квитків і надання автостанційних послуг (договір на надання послуг).
8.2.1. Договір на перевезення пасажирів між автостанцією та перевізником Відповідно до п. 13 Правил 141, пасажирський перевізник ук- ладає з власником автовокзалу, автостанції (далі — АС) договір на продаж квитків і надання обов’язкових послуг. У договірній практиці договір на продаж квитків і надання автостанційних послуг має різні назви. Наприклад, «Договір на забезпечення перевезень пасажирів і багажу», «Договір доручення на перевезення пасажирів і багажу», «Договір про автостанційні послуги» (Додаток 1). На сьогодні автовокзали (автостанції) в Україні перебувають, як правило, у власності обласних підприємств з перевезення паса- жирів, які успадкували назву з радянських часів, — «Облавтотранс». Наприклад, у Житомирській області таке підприємство має назву «Житомироблавтотранс», у Сумський області — «Сумиоблавтот- ранс» і т.ін. Такі підприємства здебільшого були приватизовані в 90- х роках і зараз сьогодні мають статус приватних господарств у формі товариств з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) або акціонерних компаній (АК). За ст. 42 закону про автомобільний транспорт умовою укла- дання зазначеного договору є наявність у Перевізника (АТП) дого- вору із замовником (організатором) перевезень — з місцевими орга- нами влади чи обласними автоуправліннями. Тобто такий договір є додатковим для АТП, яке здійснює перевезення. Необхідні додатки до договору на послуги (перевезення): 1. Розклад руху автобуса (автомобіля). 2. Вартість перевезення на маршрутах (усього коп/км, у т.ч. та- риф, ПДВ, страховий збір). 3. Таблиця граничної вартості проїзду пасажирів в автобусах (окремо для приміських, міжміських, міжобласних перевезень). 4. Паспорт маршруту. 5. Схема маршруту. У розділі договору «Порядок розрахунків» передбачається ви- нагорода на користь автостанції за продаж квитків як складової час- тини послуги з перевезення пасажирів. З юридичної точки зору і до- говір на перевезення, і договір доручення на перевезення є формами договору доручення — різновидами посередницького договору. От з цього й повинна виходити бухгалтерія АС «Облавтотрансу» при ви- знанні власних доходів і складанні бухгалтерських проводок на дохо- ди, витрати та їхнє відображення у формах фінансової, податкової і
статистичної звітності. Це впливає, зокрема і на порядок розрахунку бази оподаткування учасників перевезень. Для Перевізника (АТП) форма та зміст договору також має значення, оскільки впливає на методику визнання доходів та витрат в обліку. В одному варіанті доходом АТП є виторг від продажу квит- ків у межах тарифу на перевезення, в другому — в повній сумі вито- ргу за продаж квитків. В останньому випадку послуги автостанції для АТП є видом витрат, що відображаються на витратних рахунках фі- нансового й податкового обліку АТП. Оскільки законодавством встановлено обов’язкове страхуван- ня життя і здоров’я пасажирів від нещасних випадків на транспорті, Перевізник зобов’язаний укласти договір на страхування від нещас- них випадків на транспорті зі страховою компанією. Виходячи з умов договору на перевезення, бухгалтерам АС і АТП важливо знати і відповідно достовірно відображати в обліку до- ходів такі моменти: 1) за яким документом оприбутковують готівку від про- дажу квитків. Основним первинним документом є відомча форма «Відомість продажу квитків» (ф. № 20-АСС) (Додаток 5). На підс- таві цієї відомості гроші видаються представникові Перевізника з ка- си АС або перераховуються на банківський рахунок Перевізника. Крім того, прихід грошей до каси АС оформлюють прибутковим ка- совим ордером (ф.№ КО-1); 2) який розмір і порядок сплати комісійної винагороди на користь АС. Як правило, розмір винагороди встановлюється в ме- жах 8–12\% суми валових надходжень від реалізації квитків на проїзд (без вартості провозу багажу). У договорі повинно бути зазначено, як відобразяться ці кошти: перевізник перераховує їх на банківський рахунок АС («Облавтотранс») чи вони утримуються із загального ви- торгу від продажу квитків під час кожного перерахування коштів Пе- ревізникові і лишаються на АС; 3) у якому розмірі і порядку перераховуються суми стра- хових платежів. Як правило, згідно з договором доручення, їх утримує і перераховує на користь страхової компанії «Облавтот- ранс» (власник автостанції) в розмірі 2\% вартості проїзду за мінусом 10 \% комісійної винагороди за посередницькі послуги зі збору стра- хових платежів; 4) який розмір доходу від продажу багажних квитків. На практиці застосовують варіант «50 на 50\%», тобто ці доходи поділя- ються навпіл між АС і Перевізником;
5) у якому порядку застосовуються штрафні санкції, яким документом вони оформлюються. На практиці штрафи накладають на АТП найчастіше за невчасну подачу автобуса на по- садку. На АС штраф може бути накладений, наприклад, за відсут- ність диспетчерського зв’язку або невчасне відправлення автобуса в рейс тощо. 6) як часто звіряються взаєморозрахунки між АС і Пере- візником і яким документом це оформлюється. Звіряння розраху- нків є важливою складовою відносин між АС і Перевізником. Як пра- вило, такий факт оформлюється актом звірення. Один раз на квартал або рік. 8.2.2. Договір на страхування пасажира Сторонами договору на страхування пасажира виступають «Принципал» (страхова компанія) і «Агент» (перевізник). Важливі умови договору на обов’язкове страхування від нещасних випадків на транспорті: – на які маршрути поширюється договір. Як правило, на всі затверджені маршрути міжобласного, міжміського в ме- жах однієї області і приміських сполучень; – розмір страхового платежу з пасажира (крім тих, хто має право на безоплатний проїзд) — у розмірі 2\% вартості тари- фу без суми ПДВ. Відповідна сума внеску утримується з ви- торгу від продажу квитків і не надходить на рахунок АТП, оскільки перераховується на користь страхової компанії. – розміри страхових сум. Наприклад, вони можуть становити 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ці пла- тежі не надходять в АТП, не використовуються ним і, відпо- відно, не відображаються в його обліку. За законодавством, усі розрахунки із застрахованими пасажи- рами проводить страхова компанія («Принципал»). Для пасажирів важливим є положення договору про те, що страховик не несе зо- бов’язань за страховими випадками з пасажирами, які придбали кви- ток не через каси АС (у водія або їздять без квитків).
8.2.3. Договір на перевезення між перевізником та пасажиром Договір між фізичною особою — пасажиром і Перевізником у класичному варіанті, як правило, не складається. Письмовим підт- вердженням укладеного договору, відповідно до ст. 52 Закону про автомобільний транспорт, є квиток на проїзд (проїзний документ), квитанція. Істотними умовами такого договору є: найменування та місцезнаходження перевізника; вид автотранспортного засобу; ма- ршрут проходження; вартість перевезення; час відправлення і при- буття до пункту призначення. |
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ
І ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК АВТОТРАНСПОРТУ ТА АВТОПЕРЕВЕЗЕНЬ |
