5.2. первинний та аналітичний облік робітА. Технічне обслуговування Накопичення витрат здійснюється так. Запчастини для прове- дення робіт видаються за лімітними картками, що містять інфор- мацію про кількість і вартість запчастин із зазначенням ліміту, вида- них для ремонту і технічного обслуговування. Лімітні картки можуть бути різних форм. Більш доцільною є така форма, в якій у розрізі ви- дів техобслуговування (ТО-1,ТО-2, З), видів ремонтів (поточний, ка- пітальний) вказують видані запчастини, вузли, матеріали за кількістю та в твердих облікових або нормативних (постійних) цінах (див. Лімітну картку № 361). При цьому окрема картка відкривається на кожен автомобіль, що ремонтується (обслуговується). Номер запча- стини визначає комірник за відповідним каталогом. Постійна облікова ціна формується на рівні прийнятої на пев- ний період (місяць, квартал, рік) на підприємстві ціни (ціна каталогу, прайс-листа постачальника). Її застосування дає змогу: – спростити вартісний облік запчастин при їх значній номенкла- турі;
– лімітувати кількість виданих запчастин та матеріалів (осно- вою ліміту витупає нормативна ціна), порівнюючи з фактом видачі; – оперативно контролювати матеріальні витрати за відхилен- ням від норм витрат Тверда облікова ціна традиційно застосовувалася в бухгалтер- ському обліку «радянського взірця». Проте й зараз вона може бути складовою методу нормативних витрат у фінансовому обліку, який рекомендовано П(С)БО 9. Облік за відхиленнями від норм можна й зараз виділити в окрему підсистему управлінського обліку в ремонт- них цехах автопідприємств та на станціях технічного обслуговування автотранспорту. За такого даному варіанту організації обліку на рівні первинного й аналітичного обліку запчастин (субрахунок 207) застосовується по- стійна (нормативна) ціна. Паралельно на окремому аналітичному ра- хунку, наприклад 2071, формуються відхилення від твердих цін (норм). Ці відхилення можуть включати різницю між твердою ціною і фактичною ціною придбання, а також суму транспортно-заготівельних витрат, які не були включені в тверду ціну. По закінченні місяця бух- галтерія визначає загальну суму відхилень (якщо така є за даними обліку) і здійснює розрахунок розподілу накопичених відхилень на за- лишок запчастин на складі і на запчастини, списані на зроблені робо- ти з ремонту ТЗ. Рахунок відхилень на кінець місяця або кварталу за- кривається і залишків у ньому немає. Зарплата робітникам-ремонтникам та водіям на період ре- монту відображається, згідно із системою оплати праці, прийнятій на підприємстві: в наряді-замовленні — за відрядною формою оплати; в табелі обліку робочого часу — за погодинною системою оплати. Оформлені документи протягом місяця чи по його закінчен- ні здаються до бухгалтерії для нарахування оплати працівникам і ві- днесення її на витрати виробництва з подальшим розподілом за від- ремонтованими об’єктами ТЗ. Відрахування в соціальні фонди та пенсійний фонд здійснює бухгалтерія за даними про суму нарахова- ної зарплати. Витрати, пов’язані з відрахуваннями у фонди, відно- сяться на ті самі статті (рахунки) витрат, на які було віднесене нара- хування зарплати. Витрати, пов’язані з амортизацією об’єктів основних засобів, що використовувалися під час ремонтних робіт, визначає бухгалте- рія підприємства з урахуванням обраного методу нарахування амор- тизації.
Лімітна картка № 361 на відпуск матеріалів і запасних частин зі складу № 2 ВАТ АТП 15927 (найменування організації) за березень_ 20ХХ_р. Марка автомобіля — Ланос гаражний номер СВ 20-04 Відпуск здійснюється через Пашенко І. І.
Розподіл загальновиробничих витрат на об’єкти, що ремон- туються (об’єкти калькуляції), проводиться відповідно до П(С)БО 16. При цьому за базу розподілу таких витрат на конкретний об’єкт у ре- монтних виробництвах доцільно брати витрати на оплату праці. Це легко визначається за даними нарядів-замовлень на кожен об’єкт, що обслуговувався (відремонтований). Існує можливість використання іншої бази розподілу, наприклад, обсяг діяльності чи прямі витрати. Б. Поліпшення автомобілів До поліпшення автомобілів призводять операції, здійснювані в процесі їхньої модернізації, утім як і операції з реконструкції, моди- фікації, добудування, доустаткування і т.ін. (далі — витрати на по- ліпшення). Це приводить до збільшення майбутніх економічних ви- год, очікуваних від експлуатації таких автотранспортних засобів. Це дає підставу відносити витрати на поліпшення до збільшення перві- сної (балансової) вартості автомобіля. Бухгалтер підприємства, оперуючи усіма перерахованими по- няттями, повинен проконтролювати документальне оформлення операцій, щоб можна було уже на рівні первинного обліку чітко роз- поділити витрати на підтримку автомобілів у робочому стані (поточ- ний ремонт і технічне обслуговування) і витрати на поліпшення ав- томобілів. Такими первинними документами можуть бути: наряд- замовлення; акти виконаних робіт; наряди на проведення ремон- тних робіт; акти на списання запасних частин і ПММ при виконан- ні технічного обслуговування; лімітно-забірні карти чи вимоги на відпуск матеріалів зі складу. Оформлений належним чином документ, за підписом механіка (майстра, чи завідувача гаражем) і економіста з нормування праці, надходить до бухгалтерії для відображення в обліку. |
| Оглавление| |