Фінансове право України - Навчальний посібник (Костенко Ю. О.)

11.2. поняття та зміст валютного регулювання

Одним із найважливіших  засобів реалізації валютної політики держа- ви є валютне  регулювання,  яке може здійснюватися  як на національному, так і на міждержавному рівнях. Валютний ринок — це одна зі складових грошового ринку держави, і тому потребує державного регулювання.

Валютне  регулювання  —  це  діяльність  держави  та  уповноважених

нею органів щодо організації та здійснення валютних операцій. Валютне регулювання охоплює групу правових відносин, які утворюють окремий ін- ститут фінансового права1.

Основи  організації  та здійснення  валютного  регулювання  в Україні

визначені Конституцією  України, у ст. 92 якої закріплено, що статус націо- нальної валюти, а також статус іноземної валюти на території України вста- новлюється винятково законами України.

До основних елементів системи валютного регулювання можна віднести:

– визначення переліку об’єктів, що мають статус валютних цінностей;

– закріплення статусу суб’єктів валютного регулювання;

– встановлення порядку здійснення валютних операцій;

– визначення порядку формування валютних резервів;

– валютний контроль;

– підстави відповідальності за порушення валютного законодавства.

Здійснення валютного регулювання чинним законодавством  поклада-

ється  на  органи  державної  влади,  що  проводять  економічну  та  грошово-

1  Див.: Орлюк О. П. Банківське право: Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер, 2005. —

С. 349.

кредитну політику. Зокрема, Кабінет Міністрів України у сфері валютного регулювання  визначає і подає на затвердження  до Верховної Ради України ліміт зовнішнього  державного боргу України; бере участь у складанні пла- тіжного балансу України; забезпечує виконання бюджетної та податкової політики в частині, що стосується руху валютних цінностей; забезпечує фо- рмування та виступає розпорядником  Державного валютного фонду Украї- ни; визначає порядок використання надходжень у міжнародних розрахун- кових   (клірингових)   одиницях,   які  використовуються   в  торговельному обороті з іноземними державами, а також у неконвертованих  іноземних ва- лютах, які використовуються  в неторговельному  обороті з іноземними дер- жавами на підставі положень міжнародних договорів України.

Центральне  місце  у сфері  валютного  регулювання  належить  Націо-

нальному банку України. Відповідно до законодавства у сфері валютного регулювання НБУ:

• визначає порядок здійснення платежів в іноземній валюті;

• організовує і здійснює валютний контроль за комерційними банками й іншими  кредитними  установами,  що  одержали  ліцензію  Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями;

• здійснює валютну політику, виходячи з принципів загальної еконо-

мічної політики України;

•  складає  разом  із  Кабінетом  Міністрів  України  платіжний  баланс

України;

• контролює дотримання затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України;

• визначає  способи  встановлення  та використання  валютних  (обмін- них) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених в іноземній валюті.

Найважливішим  елементом  діючої  в Україні  системи  валютного  ре-

гулювання  є режим  ліцензування  валютних  операцій.  Відповідно  до ст. 5

Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Національний  банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, на які поширюється режим ліцензування1.

Генеральні  ліцензії видаються  комерційним  банкам та іншим кредит- но-фінансовим  установам України на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.  Уповноважені  банки й інші кредитно-фінансові  установи, що мають генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення операцій, пов’язаних із торгівлею іноземною валютою, мають право відкри- вати на території України пункти обміну валюти, зокрема і на основі агент- ських угод з іншими юридичними особами — резидентами.

1Див.: Валютные операции // Сборник систематизированного законодательства. —

Індивідуальні  ліцензії видаються  резидентам  і нерезидентам  на здійс- нення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції1. За допомогою індивідуальних ліцензій виконуються такі операції:

1) вивезення,  переказування  та пересилання  за межі України  валют-

них цінностей, за винятком:

• вивезення, переказування та пересилання за межі України фізичними особами — резидентами іноземної валюти на суму, що визначається НБУ;

• вивезення, переказування  та пересилання  за межі України фізични-

ми особами — резидентами і нерезидентами іноземної валюти, яка була ра-

ніше ввезена ними до України на законних підставах;

• платежів  у іноземній  валюті, що здійснюються  резидентами  за ме- жами України на виконання зобов’язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної  власності та ін- ших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей та за догово- рами страхування життя;

• платежів у іноземній валюті за межами України у вигляді процентів за кредити, доходу від іноземних інвестицій;

• вивезення за межі України іноземних інвестицій в іноземній валюті, раніше здійснених на території України, у разі припинення інвестиційної діяльності;

2) ввезення, переказування,  пересилання в Україну валюти України в межах, встановлених законодавством;

3)  надання  й  одержання  резидентами  кредитів  у  іноземній  валюті, якщо строк та суми таких кредитів перевищують  встановлені  законодавст- вом межі;

4) використання іноземної валюти на території України як засобу пла-

тежу або як застави;

5) розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами

України, за винятком:

• відкриття фізичними особами — резидентами рахунків в іноземній валюті на час їх перебування за кордоном;

• відкриття кореспондентських  рахунків уповноваженими банками;

• відкриття рахунків в іноземній валюті резидентами;

6) здійснення інвестицій за кордон, зокрема і шляхом придбання цін- них паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами — резидентами як дарунок або у спадщину.

Відповідно  до ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систе-

му валютного регулювання і валютного контролю», суб’єкти валютних від-

носин в Україні поділяються на резидентів і нерезидентів.

1Див.: Положение о порядке выдачи НБУ индивидуальных лицензий на использова- ние иностранной валюты на территории Украины в качестве средства платежа: Поста- новление Правления НБУ от 14.10.2004 г., № 483 // Сборник систематизированного за- конодательства. — 2005. — Вып. 11. — С. 21–25.

Резидентами є:

– фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства),  що мають постійне місце проживання на території України, зокрема і ті, які тимчасово перебувають за кордоном;

– юридичні особи, суб’єкти підприємницької  діяльності, що не мають статусу юридичної  особи (філії, представництва  та ін.), з місцезнаходжен- ням на території України, що здійснюють свою діяльність на основі законів України;

– дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представ- ництва України за кордоном, що мають імунітет і дипломатичні  привілеї, а також  філії і представництва  підприємств  і організацій  України  за кордо- ном, що не здійснюють підприємницької діяльності.

Нерезидентами є:

– фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), що не мають постійного місця проживання на території України, зокрема і ті, які тимчасово перебувають на території України;

– юридичні особи, суб’єкти підприємницької  діяльності, що не мають статусу юридичної  особи (філії, представництва  та ін.), з місцезнаходжен- ням за межами України, що створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, зокрема і юридичні особи й інші суб’єкти підприємни- цької діяльності за участю юридичних осіб й інших суб’єктів підприємни- цької діяльності України;

– іноземні дипломатичні, консульські, торговельні й інші офіційні представництва,  міжнародні організації і їх філії, що мають імунітет і дип- ломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, що не здійснюють підприємницьку діяльність на основі законів України.

Використання іноземної валюти в Україні обмежене. Вона може за- стосовуватися  тільки в порядку і цілях, установлених  чинним законодавст- вом України1. Валюта України є єдиним законним засобом платежу на тери- торії України, приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог і зобов’язань.

Порядок ввозу, переказу і пересилання через кордон, а також вивозу, переказу  і  пересилання  за  кордон  резидентами  і  нерезидентами  валюти України визначається Національним банком України2.

Фізичним особам — резидентам дозволяється переказувати іноземну валюту зі своїх поточних рахунків в іноземній валюті, відкритих у банках

1  Див.: Закон Украины «О порядке осуществления расчетов в иностранной валюте»

от  23.09.1994  г.,  №  185/94  //  Сборник  систематизированного  законодательства.  —

2005. — Вып. 11. — С. 186–187.

2Див.: Инструкция о перемещении валюты Украины, иностранной валюты, банков- ских металлов, других банковских документов и платежных карточек через таможенную границу Украины: Постановление Правления НБУ от 12.07.2000 г., № 283 // Сборник

систематизированного законодательства. — 2005. — Вып. 11. — С. 234–242.

на поточні рахунки в іноземній валюті інших фізичних осіб — резидентів виключно в межах коштів, що є на відповідних рахунках1. Без відкриття поточних рахунків фізичним особам — резидентам дозволяється переказу- вати на користь інших фізичних осіб — резидентів суму, що не перевищує в еквіваленті 1000 дол. США, в один операційний день. Такі перекази здійснюють  при  поданні  документів,  що  підтверджують  джерело  поход- ження коштів.

Фізичним  особам  дозволяється   вивозити  за  межі  України  валюту

України:

1) за умови усного  декларування  митному  органу  фізичними  особа- ми — резидентами на одну особу (незалежно від віку) коштів у сумі, що не перевищує 1 тис. грн;

2) з обов’язковим  зазначенням  у митній декларації фізичними особа-

ми — резидентами та нерезидентами на одну особу коштів у сумі, що не перевищує 10 тис. грн2.

Вивезення валюти України фізичними особами — резидентами та не- резидентами в сумі, яка перевищує встановлені норми, дозволяється на підс- таві індивідуальної ліцензії НБУ, копія якої надсилається відповідним струк- турним підрозділом НБУ до Державної митної служби України. Аналогічний порядок передбачений і для ввезення готівкової гривні назад до України.

Що  ж стосується  іноземної  валюти,  то з обов’язковою  вказівкою  в митній  декларації  дозволяється  вивіз  за  межі  України  фізичними  особа- ми — резидентами і нерезидентами:

а) іноземної валюти, що раніше була завезена в Україну на законних підставах (за наявності митної декларації на її ввіз);

б) коштів на загальну суму до 6000 дол. США або еквівалент цієї су-

ми в іншій іноземній  валюті за офіційним  курсом гривні до іноземних  ва- лют, установленим Національним банком України на день перетинання ми- тного кордону, при цьому:

• за умови усного декларування митному органу іноземної валюти го- тівкою та (або) дорожніми чеками фізичні особи — резиденти можуть виво- зити кошти на суму до 3 тис. дол. США й фізичні особи — нерезиденти на суму до 1 тис. дол. США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті;

• якщо ця сума більша, для її вивезення необхідно  отримати довідку уповноваженого  банку  на вивезення  іноземної  валюти  (довідка  видається про зняття коштів із власного  рахунку фізичної  особи або придбана  через касу уповноваженого  банку (тільки для фізичних осіб — резидентів), і (або) дорожніми чеками, купленими через касу уповноваженого  банку, і (або) ка-

1Див.: Инструкция о порядке открытия, использования и закрытия счетов в нацио-

нальной  и  иностранных  валютах:  Постановление  Правления  НБУ  от  17.12.2003,

№ 1172/8493 // Бухгалтерия. — 2006. — № 6. — С.8–27.

2Див.: Бондарева Е. Декларирование валютных ценностей // Сборник систематизиро-

ванного законодательства. — 2005. — Вып. 11. — С. 256–259.

рткою Visa Travel Money за довідкою уповноваженого  банку на вивіз інозе-

мної валюти і чеків, виражених в іноземній валюті.

Характерним напрямком валютного регулювання є формування Держа- вного і місцевих валютних фондів, передбачене ст. 14 Декрету Кабінету Мініс- трів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Формування Державного валютного фонду здійснюється Кабінетом Міністрів України за рахунок коштів Державного бюджету України в межах сум витрат, затверджених Верховною Радою України, шляхом придбання валютних цін- ностей на міжбанківському валютному ринку України або за узгодженням з Національним  банком України на міжнародному  валютному ринку і за раху- нок одержання  кредитів в іноземній  валюті в межах затвердженого  Верхов- ною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України, а також за рахунок інших надходжень, передбачених чинним законодавством.

Рада Міністрів Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, ви- конавчі комітети місцевих Рад народних депутатів формують відповідно мі- сцеві валютні фонди шляхом придбання іноземної валюти на міжбанківсь- кому валютному ринку України за рахунок коштів відповідних бюджетів у межах, затверджених Верховною Радою Республіки Крим, Радами народних депутатів сум витрат, а також за рахунок інших надходжень, передбачених чинним законодавством, і є розпорядниками коштів цих валютних фондів.