9.1. поняття та види державних і місцевих видатків

Виконання будь-яких функцій державою потребує витрат фінансових ресурсів. Державні видатки — це вид фінансових відносин, пов’язаних із безперервним  цільовим використанням  грошових коштів. Держава та орга- ни місцевого самоврядування  використовують  для покриття необхідних ви- трат грошові кошти, що мобілізуються до централізованих фондів — дер- жавного та місцевих бюджетів.

Загалом, видатки держави можна класифікувати залежно від:

1) необхідності фінансування на відповідний проміжок часу: на пото-

чні видатки та видатки розвитку;

2) поділу бюджетів на загальний та спеціальний фонди: на видатки, пов’язані з фінансуванням діючих установ, навчальних закладів, соціальних програм та на видатки, пов’язані з окремими спеціальними заходами та про- грамами;

3) місця в суспільному  виробництві:  видатки  на розвиток матеріаль-

ної та нематеріальної сфери;

4) суспільного призначення: видатки на економічний розвиток, соціа- льно-культурні заходи, науку та освіту, зовнішньоекономічну  діяльність, погашення державного боргу;

5) цільового призначення: видатки на заробітну плату, господарські витрати, ремонт;

6) форми власності суб’єктів, які здійснюють публічні витрати: на державні видатки та муніципальні;

7) джерел фінансування: на централізовані та децентралізовані  видат-

ки1.

БК України чітко розмежовує видатки на здійснення повноважень (ст. 82)

та дає вичерпний  перелік видатків,  що здійснюються  з Державного  бюджету

України (ст. 87) та відповідних видів місцевих бюджетів (статті 88–91).

Так, до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України,

належать видатки на:

1) державне управління: законодавчу та виконавчу владу, Президента

України;

2) судову владу;

1   Див.: Химичева Н. И. Финансовое право. — М.: Юрист, 1999. — С. 529; Тосу-

нян Г. А., Викулин А. Ю. Финансовое право. — М.: Дело, 2001. — С. 158.

3) міжнародну діяльність;

4) фундаментальні та прикладні дослідження і сприяння науково- технічному прогресу державного значення, міжнародні наукові та інформа- ційні зв’язки державного значення;

5) національну оборону;

6) правоохоронну діяльність і гарантування безпеки держави;

7) освіту;

8) охорону здоров’я;

9) соціальний захист і соціальне забезпечення;

10) культуру та мистецтво;

11) державні програми підтримки телебачення, радіомовлення, преси,

книговидання, інформаційних агентств;

12) фізичну культуру та спорт;

13) державні  програми  підтримки  регіонального  розвитку та пріори-

тетних галузей економіки;

14) програми реставрації пам’яток архітектури державного значення;

15) державні програми розвитку транспорту, дорожнього господарст-

ва, зв’язку, телекомунікації та інформатики;

16) державні інвестиційні проекти;

17) державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катаст- рофи, охорони навколишнього  природного  середовища  та ядерної безпеки, з  запобігання  та ліквідації  надзвичайних  ситуацій  та наслідків  стихійного лиха;

18) створення та поповнення державних запасів і резервів;

19) обслуговування державного боргу;

20) проведення  виборів та референдумів,  державне фінансування  по-

літичних партій та інші програми, які мають виключно державне значення.

Видатки місцевих бюджетів поділяють на три групи:

1) видатки на фінансування  бюджетних установ та заходів, що забез- печують необхідне першочергове надання соціальних послуг, які гаранту- ються державою та максимально наближені до споживачів, наприклад, ви- датки   на  дошкільну   освіту,   первинну   медико-санітарну   допомогу,   що надається місцевими клініками тощо. Такі видатки фінансуються  з бюдже- тів сіл, селищ, міст районного значення та їх об’єднань (ст. 88 БК України);

2) видатки на фінансування  бюджетних установ та заходів, що забез- печують надання основних соціальних послуг, гарантованих  державою для всіх громадян України. Такі видатки фінансуються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського  значення, АРК і міст обласного значення (ст. 89 БК України);

3) видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які напра- влені на надання соціальних послуг окремим категоріям громадян чи фінан- сування програм, необхідність існування яких характерна для окремих регі- онів  України.  Такі  видатки  фінансуються   з  бюджету  АРК  та  обласних

бюджетів (ст. 90 БК України). Слід зазначити, що з бюджетів міст Києва та Севастополя можуть здійснюватися видатки, закріплені у всіх зазначених групах, що зумовлено спеціальним статусом цих адміністративно- територіальних одиниць.

Таким чином, за рахунок чіткого розмежування  видатків між бюдже- тами забезпечується відповідність між повноваженнями на їх здійснення, закріпленням  законодавчими  актами України за бюджетами,  та бюджетни- ми ресурсами, які повинні забезпечувати виконання цих повноважень.