7.3. правовий режим державних цінних паперівДержавна заборгованість може виступати і фіксуватися у двох осно- вних формах: 1Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 41. — Ст. 598. 2Див.: Финансовое право: Учебник / Отв. ред. Н. И. Химичева. — М.: Юристъ, 1999. — С. 474–475. 1) реєстрації в книзі державного боргу (борговій книзі); 2) державних цінних паперах. Реєстрація державного боргу в борговій книзі для України не є харак- терною. У державах, які використовують цю форму своєї заборгованості, у такий спосіб оформлюється незначна частина державної заборгованості, яку складають, насамперед, кредити емісійного банку уряду, інших державних органів, місцевих адміністрацій. Застосовується цей спосіб і на міждержав- ному рівні. Особливістю цієї форми державної заборгованості є те, що вона не може продаватися або перепоступатися. Основною формою державної заборгованості є державні цінні папери. Саме цей інститут регулює кредитні відносини між державою та юридич- ними і фізичними особами, які оформлюються через випуск і розміщення державних цінних паперів. Ринок державних цінних паперів є органічною частиною фінансової системи. Емісія державних цінних паперів більш зру- чна й ефективна, порівняно з запозиченням грошових ресурсів Національ- ним банком, та дозволяє оперативно здійснювати дії з управління держав- ним боргом. Держава, залучаючи додаткові ресурси, зміцнює вторинний ринок цінних паперів, що і забезпечує задоволення потреби в додаткових коштах переважно через емісію цінних паперів. Державні внутрішні позики можуть оформлятися різними видами цін- них паперів: облігаціями державної внутрішньої позики, державними коро- ткостроковими облігаціями, казначейськими векселями, казначейськими зобов’язаннями, державними борговими товарними зобов’язаннями та ін. В Україні використовуються далеко не всі форми цих цінних паперів. Умови, порядок випуску державних цінних паперів регулюються Законом України від 30 серпня 1996 року. «Про державне регулювання цінних паперів в Україні»1. Облігація — цінний папір, який свідчить про внесення її власником коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому термін з виплатою фіксовано- го відсотка. Облігації поширюються серед підприємств і громадян на добровіль- них основах. Облігації внутрішніх і місцевих позик випускаються на пред’явника. Рішення про випуск облігацій внутрішніх і місцевих позик ви- носиться відповідно Кабінетом Міністрів України і місцевими радами. У цьому рішенні повинні бути визначені емітент, умови випуску і порядок ро- зміщення облігацій. Облігації зовнішніх державних позик України — цінні папери, що ро- зміщуються на міжнародному й іноземному фондовому ринках, що підтве- рджують зобов’язання України відшкодувати їх пред’явникам номінальну 1Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 51. — Ст. 292. вартість із виплатою доходу відповідно до умов випуску облігацій. Обліга- ції зовнішніх державних позик України можуть деномінуватися в конверто- ваній іноземній валюті. Подібні облігації оплачуються винятково в конвер- тованій іноземній валюті, згідно з умовами випуску, і можуть бути процентними, дисконтними, іменними, на пред’явника, з вільним або об- меженим оборотом. Емітентом зовнішніх державних облігацій України є держава в особі Міністерства фінансів. Кошти, отримані від їх розміщення, спрямовуються винятково до Державного бюджету України. Рішення щодо їх випуску приймається Кабінетом Міністрів України та оформлюється По- становою Кабінету Міністрів України, у якій зазначаються умови випуску (загальний обсяг випуску, номінальна вартість однієї облігації, валюта, тер- мін виплати, розмір доходу, строк погашення та ін.). Казначейські зобов’язання України — вид цінних паперів на пред’явника, які розміщуються винятково на добровільних основах серед населення та свідчать про внесення їх власниками коштів до бюджету і на- дають право на одержання доходу. Казначейські зобов’язання бувають трьох видів: а) довгострокові (від 5 до 10 років); б) середньострокові (від 1 до 5 років); в) короткострокові (до 1 року). Рішення щодо випуску довгострокових і короткострокових казначей- ських зобов’язань виноситься Кабінетом Міністрів України, короткостроко- вих — Міністерством фінансів України. У рішенні повинні визначатися всі умови випуску, розміщення, строки погашення. Кошти від реалізації казна- чейських зобов’язань спрямовуються на покриття поточних витрат Держав- ного бюджету. |
| Оглавление| |