1.2. методологія науки. принципи наукового мислення

1.2.1. Методологія науки

Методологія науки (від грец. methodos — шлях пізнання, дос- лідження та logos — поняття, учення) — система принципів побудо- ви та способів організації наукового дослідження. В прямому перек- ладі методологія — шлях наукового пізнання.

Структура методології

за Зинченко В. П., Смирнов С. Д. Методологические вопросы психоло-

гии. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. — 128 с.

Рівні методології

Методика та техніка дослідження Методологія науки Загальнонаукова методологія Філософська методологія

Зміст методологічного рівня

Принципи побудови та проведення наукового дослідження

Принципи побудови та функціонування конкретної науки

Загальні  принципи  побудови наукового знання

Загальна світоглядна  позиція як інтерпретаційна основа науки

Основні методологічні проблеми

за   Психология.  Словарь  / Под.   общ.   ред.   А.   В.   Петровского,

М. Г. Ярошеского. — 2-е изд.  — М.: Политиздат, 1990. — 494 с.

•           Системний розгляд різних рівнів методології.

•           Вивчення категоріально-поняттєвого апарату науки.

•           Аналіз етапів та процедури наукового дослідження.

•           Розробка та обґрунтування методів практичної діяльності.

Функції методології

за  Рибалка В.В.  Методологічні питання  наукової психології: нав-

чально-методичний посібник. — К.: Ніка-Центр, 2003.  — 204 с.

•           Визначення сенсу наукової діяльності.

•           Визначення об’єкту та предмету науки.

•           Основа  філософської,  світоглядної  позиції  у  інтерпретації даних.

•           Розробка стратегії науки, визначення її можливостей та пер-

спектив.

•           Організація теорії та практики.

•           Стимулювання  процесу  пізнання,  виховання  культури  мис- лення, сприяння формуванню творчої особистості науковця.

•           Структурування наукового знання.

1.2.2. Методологічні принципи експериментальної психології

Горбунова В. В. До проблеми методологічних засад  експерименту в психології // Наукові записки Інституту психології ім. Г. С. Костю- ка АПН України / За ред. академіка С. Д. Максименка. — К.: Плавник,

2005. — Вип.  26, в 4 томах, т. 1. — С. 383–386.

Експериментальна психологія як самостійна галузь психологіч- ного знання базується на системі методологічних принципів, які регулюють її теоретичну та емпіричну складові.

Ієрархія методологічних  принципів експериментальної психології

Наукова парадигма

При плануванні  експериментів дослідник орієнтується на ті форми  та способи організації  наукового знання  (наукову парадигму), які є провідними,  однак при цьому враховує їх адекватність досліджуваному явищу

Індуктивно-дедуктивне мислення Початок експерименту — формулювання індуктивного висновку про особливості

каузального зв’язку між явищами, для перевірки якого дедуктивним  шляхом висувається експериментальна гіпотеза

Гіпотетичне мислення Обов’язковим етапом експериментального дослідження є висунення гіпотез — наукових припущень про особливості причинно- наслідкового зв’язку між явищами

Принцип валідності наукових висновків Експеримент та його висновки є науково цінними за умови своєї  валідності — внутрішньої узгодженості, правильності та можливості узагальнення. Валідність забезпечується адекватним плануванням та інтерпретацією результатів

Принцип об’єктивності При плануванні  та проведенні експерименту, з метою подолання суб’єктивних факторів, дослідник орієнтується на наукові норми, обирає адекватні  експериментальні плани та використовує суворі методи контролю  змінних в експерименті

Принцип інструментальної адекватності

Метод дослідження психічної реальності має бути чітко вивіреним,  деонтологічно відповідним, таким, що відповідає потребам дослідження, не спотворює його предмет  та не впливає  на результати

Застосування постулатів наукового методу в експериментальній психології

за Солсо  Р. Л., Джонсон Х. Х., Бил  М. К. Экспериментальная психоло-

гия: практический курс. — СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2001. — 528 с.

•           Впорядкованість (психологічна природа світу впорядкована, а не випадкова і хаотична).

•           Детермінізм (всі події мають певні  причини).

•           Емпіризм (наука базується на практичних дослідженнях).

•           Економія аргументів (складні природні феномени мають пояс- нюватися просто і економічно).