Експериментальна психологія в схемах і таблицях - Навчальний посібник (Горбунова В.В.)

3.1. стратегії та плани експериментального дослідження

3.1.1. Стратегії експериментального дослідження

Стратегія експериментального дослідження — загальна мета та шлях отримання даних в експерименті. Експерименти відрізня- ються за загальною схемою проведення залежно від того планує дослідник лише встановити причинно-наслідковий зв’язок між яви- щами, сформувати певне явище, або дослідити вплив одного і того ж явища на людей різного віку, статусу, статі тощо.

Стратегії експериментального дослідження

 

Констатуюча стратегія

Етапи реалізації

Експеримент будується за констатуючою стратегією у тому випадку,  коли його ме- тою є констатація каузально- го зв’язку між явищами (між ЗЗ  і НЗ).

Пр.: якість сприймання мате- ріалу студентами залежить від його цікавості

1.         Теоретичний аналіз.

2.         Визначення структурних елементів

(змінних, експериментальної гіпотези...)

3.         Вибір плану експерименту.

4.         Проведення експерименту.

5.         Якісний та кількісний аналіз результатів.

6.         Перевірка статистичної значимості даних.

7.         Інтерпретація результатів.

 

Закінчення таблиці

 

Формуюча стратегія

Етапи реалізації

 

Експеримент будується за формуючою стратегією у то- му випадку,  коли його метою є не лише вивчення,  а й формування одного явища внаслідок  впливу іншого (формування ЗЗ  внаслідок впливу НЗ).

Пр.: введення підсумкових контрольних робіт з кожної теми формує у студентів відповідальне  ставлення до предмету

1.         Теоретичний аналіз.

2.         Визначення структурних елементів.

3.         Вибір плану експерименту.

4.         Констатуючий діагностичний зріз

(вимір).

5.         Проведення експерименту.

6.         Контрольний діагностичний зріз (вимір).

7.         Якісний та кількісний аналіз результатів.

8.         Перевірка статистичної значимості даних.

9.         Інтерпретація результатів.

10. Порівняння  результатів до та після впливу.

Стратегія зіставлення

Етапи реалізації

 

Експеримент будується за стратегією зіставлення у тому випадку,  коли його метою є порівняння впливу одного явища на інше в групах з різ- ними характеристиками (віковими, статусними тощо) (порівняння впливу НЗ на ЗЗ групах з різними характеристиками).

Пр.: заохочення більш дієве у роботі  з відмінниками ніж невстигаючими учнями

 

1.         Теоретичний аналіз.

2.         Визначення структурних елементів.

3.         Вибір плану експерименту.

4.         Проведення експерименту в групах з різними характеристиками.

5.         Якісний та кількісний аналіз результатів.

6.         Перевірка статистичної значимості даних.

7.         Інтерпретація результатів.

8.         Зіставлення та порівняння результатів в групах з різними характеристиками.

 

3.1.2. Класифікація  експериментальних планів

Експериментальний план (англ. design — проект, задум) —

тактика  експериментального  дослідження,  втілена  у  конкретній

 

системі операцій планування експерименту. Основними критеріями класифікації планів є такі: кількість груп, кількість незалежних змін- них та варіантів їх прояву, вид шкали представлення незалежних змінних, метод або підхід до збору експериментальних даних, місце та умови проведення експерименту, особливості організації експери- ментального впливу та контролю за ним тощо.

Типи експериментальних планів за шкалою (способом)

представлення незалежної змінної

за  Готтсданкер Ф. Основы психологического  эксперимента:  Учеб.

пособие / Пер. с англ. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. — 464 с.

Кількісні експериментальні плани

Плани, у яких рівні незалежної змінної задані у інтервальних, пропорційних або  рангових шкалах,  тобто  коли   незалежна змінна представлена у кількісній формі

Якісні експериментальні плани

Плани, у яких рівні (варіанти) незалежної змінної задані у класифікаційних шкалах (номінальних), тобто використовуються дві або більше якісно різні умови

 

Типи експериментальних планів за критерієм кількості груп та умов проведення

за Корнилова Т. В. Экспериментальная психология: Теория и мето-

ды: учебник для  вузов. — М.: Аспект Пресс, 2002. — 381 с.

 

Внутрішньогрупові експериментальні плани

Плани, в яких вплив варіантів незалежної змінної та вимір експериментального ефекту здійснюється в одній групі. В експерименті бере участь  лише одна група досліджуваних

Міжгрупові експериментальні плани

Плани, в яких вплив незалежної змінної (різних  її варіантів) здійснюється на різних експериментальних групах, тобто,  коли в експерименті беруть участь  кілька груп досліджуваних

 

Типи планів за критерієм кількості експериментальних впливів

за Мартин Д. Психологические эксперименты. — СПб.: ЕВРОЗНАК,

2002. — 480 с.

 

Плани з однією незалежною

            змінною            

Плани, у яких дослід- ник  маніпулює лише однією незалежною змінною, яка може мати необмежену кількість варіантів прояву

 

 

            Факторні плани

Плани, у яких дослідник маніпулює більше ніж однією не- залежною змінною. Досліджуються усі можливі варіанти взаємодії різних рівнів незалежних змінних

 

Плани із серією експериментів

Серія експериментів, які ставлять  на меті поступове виклю- чення конкуруючих гіпотез. Фіналом такого планування є верифікація однієї гіпотези

 

Типи експериментальних планів за критерієм істинності екс- перименту

за  Кэмпбелл Д. Модели экспериментов  в социальной психологии и

прикладных  исследованиях. —  СПб:  Социально-психологический центр, 1996. — 391 с.

Доекспериментальні

            плани

Плани низької складності, які є швидше помилкою ніж правилом, оскільки несуть в собі багато загроз  валідності експерименту

Плани істинних

            експериментів          

Близькі до ідеального плани, які не несуть

в собі загроз внутрішній валідності та містять малу кількість загроз валідності зовнішній

Квазіексперимен-

            тальні плани

Плани експериментів близькі до ідеалу, які однак в силу певних умов організації та проведення містять загрози  валідності

 

 

Подпись: загрози валідності експериментуmax

Зв’язок експериментальних планів та факторів, що загрожують  валідності експерименту

 

min

плани істинних експериментів

квазіекспериментальні плани

доекспериментальні плани

 

Символи та графічні позначення,  що використовуються при аналізі планів експерименту (схема  аналізу)

за  Кэмпбелл Д. Модели экспериментов  в социальной психологии и

прикладных  исследованиях. —  СПб:  Социально-психологический центр, 1996. — 391 с.

 

Символ

Характеристика

Х

Експериментальний вплив

О

Вимір експериментального ефекту (дослідження, спостереження,

тестування)

R

Еквівалентність експериментальних груп (рандомізація)

Х О

Експериментальний вплив та вимір на одній вибірці (вплив пере-

дує виміру)

 

ХО О

На одній вибірці здійснювався експериментальний вплив та вимір;

на іншій лише вимір; виміри на обох вибірках  здійснювалися одно- часно.  Вибірки  не еквівалентні (не рандомізовані)

RХО R  О

На одній вибірці здійснювався експериментальний вплив та вимір;

на іншій лише вимір; виміри на обох вибірках  здійснювалися одно- часно.  Вибірки  еквівалентні (рандомізовані)

+

Фактор, що загрожує валідності експерименту, контролюється

-

Фактор, що загрожує валідності експерименту, не контролюється

?

Можливість  загрози валідності експерименту з боку того або

іншого фактору

 

Фактор загрози валідності експеримента іррелевантний (не може

розглядатися, оскільки не має місця в експерименті)

 

3.1.3. Поняття про якісні та кількісні експериментальні плани

за Корнилова Т. В. Экспериментальная психология: Теория и мето- ды: учебник для  вузов. — М.: Аспект Пресс, 2002. — 381 с.

В основу поділу планів на якісні та кількісні покладено шка- лу, у якій представлена незалежна змінна (змінні) в експерименті. Якщо незалежна змінна задана у шкалі найменувань, такий план буде  якісним,  якщо  в  інтервальній,  ранговій  або  пропорційній

 

шкалі — кількісний план. Існує й варіант (для факторного експери- менту), коли одна із змінних представлена у кількісному вигляді, а інша якісному. У такому випадку має місце комбінований план.

Особливості планів за способом представлення незалежних змінних

 

Якісні плани

 

Кількісні плани

 

НЗ, представлена у номінативній шкалі

Кожен із рівнів НЗ представле- ний як певна якісна ознака. Пр.: Вивчення впливу кольору одягу вчителя на уважність дітей.

Рівні прояву НЗ: синій, червоний, чорний  ...

НЗ, представлена у ранговій шкалі

Рівні НЗ представлені як послідовні числові ознаки. Пр.: Вивчення впливу успіш- ності у

навчанні на самооцінку дитини.

Рівні прояву НЗ: ранг успішності  —

1, 2, 3

НЗ, представлена у інтервальній шкалі

Рівні НЗ різнять- ся за сталим показником. Пр.: Вивчення впливу  темпе-

ратурного режи- му на працездат- ність учнів.

Рівні прояву  НЗ: рівень темпера- тури у класі:  —

18 °С; 20 °С;

22 °С; 24 °С

НЗ, представлена у пропорційній шкалі

Рівні НЗ пропорційні один відносно іншого.

Пр.: Вивчення впливу зайвої ваги на статус дитини у групі. Рівні прояву  НЗ: частка  зайвої ваги — 5–10 кг;

10–20 кг;

20–30 кг

 

Використання непараметричних критеріїв значимості експериментального ефекту

Використання параметричних критеріїв значимості експериментального ефекту

 

Проблеми пов’язані з прийняттям рішення про спосіб представлення НЗ

•           «... чи має спостерігач вихідні підстави для прийняття рішення

про можливість переходу від якісного аналізу психологічної ре- альності до конструювання цієї реальності на рівні змінної, тоб- то кількісно вимірюваної реальності?» [С. 146].

•           «... має бути встановлений критерій, у відповідності з яким при-

писування різних чисел (або маркерів) різним класам «психоло- гічних об’єктів» або явищ задовольнятиме вимогу встановлення

 

відношень рівномірності (ідентичності) всередині класу і мож- ливості  віднесення  кожного  елементу  лише  в  один  клас» [С. 146].

•           «Проблема використання класифікаційних ознак полягає також і у тому, що більшість психологічних термінів можна означити лише як відносні, тобто не через вказування ознак, які до них належать, а через протиставлення іншим термінам» [С. 146].

3.1.4. Поняття про внутрішньогрупові та міжгрупові експериментальні плани

Поділ планів на міжгрупові (міжсуб’єктні, кросс-індивідуаль- ні) та внутрішньогрупові (внутрішньосуб’єктні, інитраіндивідуаль- ні) базується на кількості експериментальних груп та особливостях впливу варіантів НЗ в експерименті. Якщо різні варіанти НЗ вплива- ють на різні групи — це міжгруповий план; якщо в експерименті бе- ре участь одна група, на якій здійснюються усі експериментальні впливи, — внутрішньогруповий план.

Схематичне представлення міжгрупових та внутрішньогрупових планів

 

 

Особливості впливу варіантів НЗ

 

Міжгруповий план

Варіант  1

Варіант 2

Учасник 1 (група  А)

Учасник 1 (група  Б)

Учасник 2 (група  А)

Учасник 2 (група  Б)

Учасник 3 (група  А)

Учасник 3 (група  Б)

Учасник 4 (група  А)

Учасник 5 (група  Б)

...

...

Учасник 10 (група  А)

Учасник 10 (група  Б)

 

Закінчення таблиці

 

 

Внутрішньогруповий план

Варіант   1

Варіант  2

Учасник 1 (група  А)

Учасник 1 (група  А)

Учасник 2 (група  А)

Учасник 2 (група  А)

Учасник 3 (група  А)

Учасник 3 (група  А)

Учасник 4 (група  А)

Учасник 4 (група  А)

...

...

Учасник10 (група  А)

Учасник10 (група  А)

 

Переваги і недоліки міжгрупових та внутрішньогрупових планів

за Мартин Д. Психологические эксперименты. — СПб.: ЕВРОЗНАК,

2002. — 480 с.

 

Міжгруповий план

Переваги

Недоліки

Відсутність  ефекту послідовності (ко- ли експериментальний ефект залежить від послідовності впливів НЗ). Можливість  збору більшої кількості даних.

Зменшення тривалості часу експери- менту для кожного з учасників. Зменшення ефекту відсіву учасників експерименту

 

Нееквівалентність  груп

Внутрішньогруповий план

Переваги

Недоліки

Потреба в меншій кількості учасників. Усунення  фактору індивідуальних  від- мінностей.

Зменшення загального часу проведен- ня експерименту.

Можливість  ефективного доведення статистичної значимості  експеримен- тального  ефекту

 

Неконстантність умов ефект послідовності

 

3.1.5. Доекспериментальні, квазіекспериментальні плани та плани істиних експериментів  в психології

за  Кэмпбелл Д. Модели экспериментов  в социальной психологии и прикладных исследованиях. — СПб: Социально-психологический центр, 1996. — 391 с.

В основі поділу планів на доекспериментальні, квазіекспери- ментальні та істинні лежить критерій істинності експерименту (ва- лідності експерименту). Чим менше артефактів (загроз валідності) провокує той або інший план, чим суворіший експериментальний контроль, тим ближче експеримент до ідеального.

Характерні ознаки планів

 

Доекспериментальні

плани

Плани істинних

експериментів

Квазіекспериментальні

плани

•             нееквівалентність досліджуваних груп при наявності контрольної групи або відсутність контрольної

групи;

•           відсутні або низькі можливості контролю  загроз валідності;

•           наявність  значної кількості загроз внутрішньої валідності та відсутність можливості контролю зовнішньої;

•           неможливість висновку про однозначний каузальний зв’язок

•           наявність  стратегії формування еквівалентних експериментальних груп, зокрема рандомізації;

•           наявність  двох або більше експериментальних груп;

•           можливість висновку про однозначний каузальний зв’язок;

•           широкі можливості контролю  змінних;

•           завершення експерименту виміром і порівнянням його результатів у різних групах

•           проведення в природних умовах, коли утруднений контроль;

•           наявність контрольної групи або серії вимірів експериментально- го ефекту;

•           можливість порівняння результатів експериментальних груп або результатів однієї групи до і після впливу;

•           обмежені можливості управління змінними

 

Типи квазіекспериментальних планів

Плани для еквівалентних груп

Експери- ментальні групи... еквівалентні між собою. Плани відрізняються

від істинних тим, що  попередній і підсумковий виміри здійснюються

на різних групах

Плани для нееквівалент- них груп

Експери- ментальні групи нееквівалентні між собою. Контроль забезпечу- ється попереднім і підсумковим вимірами в кожній групі

Плани з часо- вими серіями

Плани з однією або кількома нееквівалент- ними групами і в яких здійснюються повторювані

у часі виміри до та після впливу або серії вплив- вимір

Плани

ex-post-facto

Плани, в яких варіанти  про- яву НЗ не контро- люються експеримента- тором, а є фак- том, що стався без волі дослід- ника. В таких планах еквіва- лентність груп

є умовною

 

Доекспериментальні плани

 

План

Приклад

ХО Дослідження поодинокого випадку (результати експерименту співставляються з побутовими уявленнями про реальність; у плані відсутня можливість порівняння із науково достовірними даними;

відсутня можливість контролю незалежної змінної)

за Корнилова Т. В. Экспериментальная психология: Теория и методы: учебник для  вузов. — М.: Аспект Пресс, 2002. — 381 с.

Мета експерименту: вивчається ефективність нового методу викладання психології у ВНЗ.

Незалежна змінна: ведення нового методу викладання. Залежна змінна: успішність  студентів у навчанні. Організація експерименту: в одній із академічних груп першого  курсу  використовується новий метод викладання психології. Висновок про ефективність методу робиться

на основі аналізу результатів екзамену — середній бал у групі — 4,2.

Артефакти (загрози валідності): фон (вплив особистості викладача); природній розвиток (інтелектуальний розвиток студентів); склад груп (вихідний високий  рівень студентів); відсіювання (»слабкі» студенти відмовились від занять); взаємодія  складу груп з експериментом (студенти експериментальної групи — випускники спеціалізованого ліцею)

 

Закінчення таблиці

 

ОХО План з попереднім і підсумковим виміром на одній групі (співставляються результати до і після експери- ментального впливу на одній групі; у плані від- сутня контроль- на група, що унеможливлює однозначний висновок про те, що зміни між О1 та О2  викликані саме Х)

за Мартин Д. Психологические эксперименты. — СПб.: ЕВРОЗНАК,  2002. — 480 с.

Мета експерименту: вивчається вплив телепрограми, присвяче- ної Холокосту на поінформованість населення про цю подію. Незалежна змінна: показ телепрограми.

Залежна змінна: поінформованість населення.

Організація експерименту: по одному з центральних телека- налів транслюється передача, в якій розповідається про масо- ве знищення євреїв (Холокост). По тім групі осіб розсила- ється опитувальник про події Холокосту. Висновок про вплив телепередачі робиться на основі аналізу результатів опитувальника — 76 \% опитаних знають про події Холокосту. Загрози валідності: фон (учасники були проінформовані раніше, або вплинула інша подія); природній розвиток (учасники школярі); ефект тестування (на поінформованість вплинуло опитування, а не перегляд передачі); інструментальна похибка (недосконалий опитувальник); взаємодія тестування з Х (учасники знають про подію саме в результаті опитування); взаємодія складу груп з Х (опитали лише осіб з вищою освітою)

ХО О

План порівняння статистичних груп

(результати екс- перименту спів- ставляються з результатами нееквівалентної контрольної гру- пи; у плані відсут- ній попередній вимір, що не дає можливості одно- значного виснов- ку про те, що відмінності у ре- зультатах порів- нюваних груп ви- кликані саме Х)

за Кэмпбелл Д. Модели экспериментов в социальной психологии и прикладных исследованиях. — СПб: Социально-психологический центр, 1996. — 391 с.

Мета експерименту: порівнюється успішність  навчання школярів, які пройшли курс швидкісного читання і тих, хто не проходив.

Незалежна змінна: проходження курсу швидкісного читання.

Залежна змінна: успішність  школярів у навчанні. Організація експерименту: в одному із класів школи всі учні пройшли курс швидкісного читання, тоді як учні дру- гого класу такого курсу не проходили. Висновок про ефек- тивність проходження курсу робиться на основі співстав- лення результатів обох груп — учні першої групи отримали середній бал успішності  за чверть — 4, 0; другої 3,4. Загрози валідності: склад груп (вихідний високий  рівень школярів, які проходили курс); відсіювання («слабкі» учні

були переведені в клас, який не проходив курсу); взаємодія складу груп з експериментом (учням експериментальної групи була обіцяна винагорода за проходження курсу)

 

Плани істинних експериментів

 

План

Приклад

R         X O R             O План з кон-

трольною гру- пою і виміром після впливу (співствляються результати екві- валентних екс- периментальної і контрольної

груп після впли- ву. Рандомізація та відсутність попереднього виміру дозволя- ють контролю- вати загрози внутрішній ва- лідності)

за  Кэмпбелл Д. Модели экспериментов  в социальной психологии и прикладных исследованиях. — СПб: Соци- ально-психологический центр, 1996. — 391 с.

Мета експерименту: порівнюється успішність навчання шко- лярів, які пройшли курс швидкісного читання і тих, хто не про- ходив.

Незалежна змінна: проходження курсу швидкісного читання.

Залежна змінна: успішність школярів у навчанні.  Організація експерименту: учні одного із класів загальноос- вітньої школи були випадковим чином поділені на дві групи. Учні групи А пройшли курс швидкісного читання, тоді як учні групи Б такого курсу не проходили. Висновок про ефектив- ність проходження курсу робиться на основі співставлення результатів обох груп — учні першої групи отримали середній бал успішності за чверть — 4, 0; другої 3,4.

Загрози валідності: взаємодія складу груп з експериментом (учням експериментальної групи була обіцяна винагорода за проходження курсу)

R O  X O R O            O План для двох

рандомізованих груп з поперед- нім і підсумко- вими вимірами (співствляються результати екві- валентних екс- периментальної і контрольної

груп до і після впливу. Рандомі- зація та вимір до і після впливу є ефективними прийомами кон- тролю загроз ва- лідності)

за  матеріалами досліджень студентів  соціально- психологічного факультету Житомирського уні- верситету ім. Івана Франка (2004–2005 рр.)

Мета експерименту:  дослідити вплив методу подвійного оцінювання (кожна оцінка подвоюється, замість «5» ста- виться «5», «5») на успішність  учнів.

Незалежна змінна: метод подвійного оцінювання. Залежна змінна: загальна успішність  учнів за рік. Організація експерименту:  в експерименті беруть участь учні одного із класів загальноосвітньої школи. Діти випад- ковим чином поділені на дві підгрупи з вивчення  англійсь- кого мови (уроки проводить одна і та сама вчителька). Зроблено попередній вимір успішності  дітей. Потому в одній із груп задіяно метод подвійного оцінювання (експе- римент тривав  протягом місяця). По завершенню експе- рименту  знову здійснюється вимір в обох групах.  Вста- новлено, що учасники групи, в якій було застосовано ме- тод подвійного оцінювання показали вищу навчальну спішність,  ніж учасники контрольної групи. При вимірі успішності  враховувалась лише одна з «подвоєних»

оцінок

 

Закінчення таблиці

R O  X O R O      O R     X  O R           O

План Соломона (співвідносяться результати 4 ек- вівалентних груп (поєднання пер- ших двох планів); використання рандомізації, ви- мірів до та після впливу, а також груп в яких вимір до впливу відсут- ній дозволяє про- контролювати всі загрози  валіднос- ті )

за матеріалами досліджень студентів соціально-пси- хологічного факультету  Житомирського універси- тету ім. Івана Франка (2004–2005 рр.)

Мета експерименту: вивчити вплив вербального заохочення на продуктивність образотворчої діяльності дітей дошкіль- ного віку.

Незалежна змінна: вербальне заохочення.

Залежна змінна: продуктивність образотворчої діяльності. Організація експерименту: в експерименті взяли участь діти, що навчаються в підготовчих групах одного із міських садочків. Для роботи з експериментатором дітей було поділено випадко- вим чином на чотири групи по 10–12 осіб в кожній (А, Б, В, Г). Попередньо були проаналізовані малюнки (виконані протягом попереднього  тижня) учасників 2 груп (А, Б). Після чого екс- периментатор  працював окремо із дітьми кожної з груп. Дітям було запропоновано малювати на вільну тему, при цьому дітей груп А і В постійно заохочували, відмічали стиль малювання та загальну старанність, тоді як діти інших двох груп не заохочу- вались. Гіпотеза підтвердилася: вербальне заохочення підви- щує продуктивність образотворчої діяльності дітей

 

Основні квазіекспериментальні плани

 

План

Приклад

ОООО Х ОООО План часових серій (співствляються результати отри- мані до та після експерименталь- ного впливу на одній групі; зас- тосовується ба- гаторазовий ви- мір, що дозволяє контролювати окремі загрози внутрішньої ва- лідності)

за  Гудвин Дж.  Исследование  в  психологии: методы и планирование. — СПб.: Питер, 2004. — 558 с.

Мета експерименту: дослідження впливу двомісячної антитю- тюнової кампанії на кількість підлітків, що зловживають тютю- нопалінням.

Незалежна змінна: антитютюнова кампанія.

Залежна змінна: зловживання тютюнопаліням.

Організація експерименту: в одній із загальноосвітніх  шкіл було впроваджено класичну антитютюнову кампанію: дітям читалися лекції про наслідки паління, демонструвалися легені курців, використовувалися особисті бесіди. Виміри кількості підлітків, що палять здійснювалися за 3, 2 та за 1 місяць до по- чатку програми і через місяць, 2 та 3 місяці після її завершення. В результаті виявилося, що кампанія була ефективною і 30 \% підлітків відмовилися від тютюнопаління.

Загрози валідності: фон (дисциплінарні заходи введені адмі- ністрацією школи); взаємодія тестування з Х (попереднє опи- тування призвело до усвідомлення наслідків куріння, що було закріплено в експерименті)

 

Продовження таблиці

 

ООО Х ООО ООО   ООО План за мно- жинною серією вимірів (співвідносяться результати ба- гаторазових ви- мірів нееквіва- лентних кон- трольної  та екс- периментальної груп; викорис- тання множин- них вимірів доз- воляє контро- лювати загрози валідності)

за Гудвин Дж. Исследование в психологии: методы и планирование. — СПб.: Питер, 2004.  — 558 с.

Мета експерименту:  дослідження впливу двомісячної  ан- титютюнової  кампанії на кількість підлітків, що зловжива- ють тютюнопалінням.

Незалежна змінна: антитютюнова кампанія.  Залежна змінна: зловживання тютюнопаліням. Організація експерименту:  в одній із загальноосвітніх шкіл було впроваджено класичну  антитютюнову кампанію (див. попередній план), а в іншій школі такої кампанії не було. Виміри кількості підлітків, що палять здійснювалися

в обох школах одночасно за 3, 2 та за 1 місяць до початку програми  і через  місяць, 2 та 3 місяці після її завершення. В результаті виявилося, що кампанія була ефективною і

30\% підлітків відмовилися  від тютюнопаління.

Загрози валідності: взаємодія  тестування з Х (попереднє опитування призвело до усвідомлення наслідків куріння, що було закріплено в експерименті), взаємодія  складу груп з Х (з дітьми школи де вводилася кампанія і раніше здійснювалися профілактичні бесіди)

Х1О Х0О Х1О Х0О Х1О

План з еквіва- лентними часо- вими серіями (проводиться серія еквіва- лентних опера- цій — експери- ментальний вплив — вимір; виміри після кожного з впли- вів дозволяють уникнути біль- шості загроз внутрішньої ва- лідності)

за  Кэмпбелл Д. Модели экспериментов  в  социаль- ной   психологии  и  прикладных  исследованиях.  — СПб: Социально-психологический центр,  1996.   —

391 с.

Мета експерименту:  вивчення  впливу музики на продук- тивність праці у промисловості.

Незалежна змінна: музичний супровід.

Залежна змінна: продуктивність праці.

Організація експерименту:  група працівників  великого промислового підприємства працювала в різних режимах з музичним супроводом (різні класичні твори) та без нього через  день протягом ста днів. Порівнювалася продуктив- ність праці учасників  експерименту кожного дня. виявила- ся, що музичний супровід  стимулює  продуктивність праці. Загрози валідності: взаємодія  тестування з Х (постійне тестування підвищує продуктивність); реакція  учасників на Х (реакція учасників  на увагу, яка їм приділяється)

 

Продовження таблиці

 

О  Х О О             О

План з неекві- валентною  кон- трольною гру- пою (зіставляються результати неек- вівалентних груп до та після впли- ву; наявність  ви- мірів до та після експерименталь- ного впливу да- ють можливість контролю  окре- мих загроз  валід- ності)

за  Мартин Д.  Психологические эксперименты.  — СПб.: ЕВРОЗНАК, 2002. — 480 с.

Мета експерименту:  дослідити чи підвищується продук- тивність праці робочих машинобудівного заводу  при оп- латі від виробки.

Незалежна змінна: спосіб  оплати.

Залежна змінна: продуктивність праці.

Організація експерименту:  в експерименті беруть участь дві групи працівників  заводу. Попередньо вимірюється продуктивність їх праці. Після цього для однієї з груп, учасники якої добровільно погодилися  брати  участь  в екс- перименті  вводиться оплата  від виробки (А). Вимір після експерименту в обох групах показав, що продуктивність праці учасників  групи А підвищилася.

Загрози валідності: взаємодія  тестування з Х (попередній вимір продуктивності праці підсилив експериментальний ефект)

R  О1   (Х)

R         Х О2

План з поперед- нім та підсумко- вим виміром на різних групах (зіставляються результати екві- валентних груп (контрольної — до виміру, експеримен- тальної — піс- ля); рандомізація та  вимір до і піс- ля впливу на різ- них групах по- легшують кон- троль зовніш- ньої валідності)

за  матеріалами  досліджень студентів  соціально- психологічного факультету Житомирського уні- верситету ім. Івана Франка (2004–2005 рр.)

Мета експерименту:  дослідити вплив підсумкових  модуль- них контрольних робіт (з кожної  теми) на успішність  сту- дентів

Незалежна змінна: підсумкові модульні контрольні робо- ти (МКР).

Залежна змінна: успішність  студентів.

Організація експерименту:  в університеті два факультети готують студентів за спеціальністю психологія  (однакові вимоги до набору студентів, однаковий викладацький склад, однакові  навчальні  плани).  На першому  факультеті (А) виміряли успішність  студентів ІІІ курсу  за рік. На дру- гому факультеті (Б)  на наступний рік ввели МКР для сту- дентів третього курсу,  після чого також  виміряли успіш- ність студентів (попередній вимір не здійснювався, оскіль- ки на факультеті не було ІІІ курсу). Виявилося, що вве- дення МКР сприяє підвищенню  успішності.

Загрози валідності: фон (студенти факультету Б є най- старшими на факультеті); природний розвиток (студенти факультету Б старші за віком); відсіювання  (слабкі  сту- денти факультету Б були виключені минулого року)

 

Закінчення таблиці

(R)   Х О1

(R)       О2

за Дружинин В.Н. Экспериментальная психоло- гия. — СПб.: Питер, 2001. — 320 с.

План

ex-post-facto (план, в якому до- слідник не має мож- ливості керувати не- залежною змінною, а лише відбирає  від- носно еквівалентні групи учасників (групу, у якій вплив був присутній і групу без впливу); рандо- мізація при відборі та наявність двох груп дозволяють  контро- лювати окремі загро- зи валідності)

Мета експерименту:  дослідження особливостей пост- травматичного стресу жертв сексуального насилля. Незалежна змінна: сексуальне насилля.

Залежна змінна: посттравматичний стрес. Організація експерименту:  В експерименті взяли участь  жінки, що перенесли сексуальне насилля  про- тягом минулого року, які звернулися у центр реабіліта- ції та дали згоду на участь  у опитуванні. В якості кон- трольної  групи виступили  жінки відібрані випадковим чином, які ніколи не переживали насилля.  Учасниці обох груп відповідали на серію опитувальників стосов- но свого емоційного стану,  реакції на можливе  зґвал- тування,  ставлення до чоловіків тощо. Було встановле- но, що жінки, які пережили насилля  — недовіряють чоловікам, бояться повтору тощо.

Загрози валідності: взаємодія  тестування з Х (опиту- вання актуалізувало страхи)

 

Експериментальні плани (загальна  схема з аналізом загроз валідності)

за  Кэмпбелл Д. Модели экспериментов  в социальной психологии и

прикладных  исследованиях. —  СПб:  Социально-психологический центр, 1996. — 391 с.

 

 

Експериментальні плани

Загрози валідності

Внутрішня

Зовнішня

Фон

Природній

розвиток

Ефект тес-

тування

Інстру- ментальна похибка

Склад груп

Відсіюван-

ня

Взаємодія тестуван- ня з Х

Взаємодія складу груп з Х

Реакція

учасників

на ситуа-

цію Х

Доекспериментальні плани

Дослідження поодиного випадку

ХО

-

-

 

 

-

-

 

-

 

План  з попереднім і підсумковим виміром на одній  групі

ОХО

-

-

-

-

+

+

-

-

?

План  порівняння статистичних груп

ХО

О

+

?

+

+

-

-

 

-

 

 

Закінчення таблиці

 

 

Експериментальні плани

Загрози валідності

Внутрішній

Зовнішній

Фон

Природній

розвиток

Ефект тесту-

вання

Інструмен- тальна по- хибка

Склад груп

Відсіювання

Взаємодія тестування з Х

Взаємодія складу груп з Х

Реакція учасників  на ситуацію Х

Плани справжніх (істинних) експериментів

План  з контрольною групою і виміром після впливу

R         X O

R         O

+

+

+

+

+

+

-

?

?

План  для  двох рандомізованих груп з попереднім і підсумковими вимірами

R  O  X O

R  O    O

+

+

+

+

+

+

+

?

?

План  Соломона

R  O  X  O R  O        O R      X    O R             O

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

?

 

?

Квазіекспериментальні плани

План  часових серій

ООО ОХО ООО

-

+

+

?

+

+

-

?

?

План  з еквівалентними часовими серіями

Х1О Х0О Х1О Х0О Х1О

+

+

+

+

+

+

-

?

-

План  за множинною серією вимірів

ООО ОХО ООО

ООО О  О ООО

+

+

+

+

+

+

-

-

?

План  з нееквівалентною контрольною групою

О  Х О

О         О

+

+

+

+

+

+

-

?

?

План  з попереднім та підсумковим виміром на різних групах

R  О (Х)

R         Х О

-

-

+

+

+

-

+

+

+

План  ex-post-facto

(R)   Х О

(R)       О

+

?

+

+

?

?

-

?

?

 

3.1.6. Плани з однією незалежною змінною та факторні плани

Залежно від кількості незалежних змінних, задіяних у експери- менті, плани поділяються на факторні (багатофакторні, плани з кількома незалежними змінними) та плани з однією незалежною змінною (однофакторні). НЗ є фактором маніпуляції в експеримен- ті, звідки і назви планів: однофакторні — з однією НЗ; багатофак- торні — з кількома НЗ.

 

Плани з однією НЗ

Види планів

            Факторні плани        

 

Дворівневі

            плани

Плани, в яких НЗ має лише два рівні прояву,  часто вплив та його відсутність. Пр.: Вивчення впливу кофеїну на

емоційний стан людини. Варіанти НЗ: вживання кави з кофеїном; кави без кофеїну

 

Багаторівневі

            плани

Плани, в яких НЗ має три або більше рівнів прояву.

Пр.: Вивчення впливу музики різних стилів на емоційний стан людини. Варіанти НЗ: класична музика (мінор/мажор); рок-музика; естрадна, психоделічна музика

 

Кожна  з НЗ (яких дві або більше)  мо- же мати два або більше рівнів прояву. Пр.: Вивчення  впливу музики різних стилів та різної голосності на емоційний стан людини.

Варіанти НЗ1: класична музика (мінор/мажор); рок-музика; естрадна, психоделічна музика.

Варіанти НЗ2: голосне  звучання, тихе звучання

Схематичне позначення факторних планів:

5*2

кількість цифр  — кількість НЗ;

числове позначення — кількість рівнів

кожної  НЗ

множення — кількість варіантів

впливу (10)

 

Переваги і недоліки факторних  планів та планів з однією неза- лежною  змінною

за Мартин Д. Психологические эксперименты. — СПб.: ЕВРОЗНАК,

2002. — 480 с.

 

Дворівневий план з однією незалежною змінною

Переваги

Недоліки

Легкість у побудові,  аналізі та інтер-

претації.

Однозначність інтерпретації про наяв- ність/відсутність каузального зв’язку

Неможливість висновку про функцію

(характер) каузальної залежності. Обмеженість дослідницького про- гнозу

 

Закінчення таблиці

 

Багаторівневий план з однією незалежною змінною

Переваги

Недоліки

Можливість  висновку про функцію (характер) каузальної залежності. Можливість  дослідницького прогнозу

Збільшення затрат  часу (міжгрупо-

вий план) та учасників  (внутрішньо- груповий  план).

Складність  статистичних вимірів

Факторний план

Переваги

Недоліки

Можливість перевірки складних гіпотез. Можливість  висновку про взає- мозв’язок  змінних та їх комплексний вплив.

Підвищення статистичної чутливості. Можливість  дослідницького прогнозу

Складність  побудови (громіздкі схеми).

Складність  статистичного аналізу  та інтерпретації результатів. Збільшення затрат  часу та кількості учасників

 

Методи планування (представлення) факторних експериментів

за Дружинин В. Н. Экспериментальная психология. — СПб.: Питер,

2001. — 320 с.

Табличний метод

Всі можливі варіанти незалежних змінних представляються у рядках та стовпчиках таблиці. Використовується переважно для фак- торних планів з двома НЗ-ми.

Пр.: Вивчення впливу музики різних стилів та різної голосності на емоційний

стан людини.

Варіанти НЗ1: класична музика (мінор/мажор); рок-музика; естрадна музи- ка; психоделічна музика.

Варіанти НЗ2: голосне звучання; тихе звучання.

 

 

НЗ1: Стиль музики

Класика

(мінор)

Класика

(мажор)

Рок- музика

Естрадна музика

Психоделіч- на музика

НЗ2

Голосне звучання

1

2

3

4

5

Тихе звучання

6

7

8

9

10

Висновок: в експерименті буде задіяно 10 варіантів впливу стиль музики /

голосність звучання.

 

Метод латинського квадрату

Використовується для факторних планів з трьома НЗ-ми. Передбачає редукцію впливів: два рівня різних НЗ-х зустрічаються лише один раз. Використання латинських літер в якості умовних поз- начень дала назву методу —  «латинський квадрат».

Пр.: Вивчення впливу музики різних стилів, різної голосності  та якості на

емоційний стан людини.

Варіанти НЗ1: рок-музика; естрадна музика; психоделічна музика (L1, L2, L3). Варіанти НЗ2: голосне звучання; звучання помірної голосності; тихе звучання

(M1, M2, M3).

Варіанти НЗ3: якісне звучання; звучання середньої якості; неякісне звучання

(A, B, C).

 

 

L1

L2

L3

M1

A

B

C

M2

В

С

А

M3

С

В

А

Висновок: в експерименті буде задіяно 9 варіантів (на перетині змінних)

впливу стиль музики / голосність звучання / якість звучання.

Метод греко-латинського квадрату

Використовується для факторних планів з чотирма НЗ-ми. До латинської букви плану приєднується грецька буква, що означає рів- ні четвертої змінної.

Пр.: Вивчення впливу музики різних стилів, різної голосності, якості та спо-

собу програвання на емоційний стан людини.

Варіанти НЗ1: рок-музика; естрадна музика; психоделічна музика (L1, L2, L3). Варіанти НЗ2: голосне звучання; звучання помірної голосності; тихе звучання

(M1, M2, M3).

Варіанти НЗ3: якісне звучання; звучання середньої якості; неякісне звучання

(A, B, C).

Варіанти НЗ4: «живе» звучання; магнітофонних запис; цифровий запис (α, β, γ).

 

 

L1

L2

L3

M1

M2

Вβ

Сγ

Аα

M3

Сγ

Вα

Аβ

Висновок: в експерименті буде задіяно 9 варіантів (на перетині змінних)

впливу стиль музики / голосність звучання / якість звучання.

 

Особливості каузального  зв’язку у факторних експериментах

за  Гудвин Дж. Исследование в  психологии: методы и  планирова-

ние.  — СПб.: Питер, 2004.  — 558 с.

Основний ефект

Основний ефект демонструє вплив кожної з незалежних змінних на ЗЗ. У факторному експерименті кількість основних ефек- тів визначається кількістю задіяних у ньому НЗ. Для встановлення основного ефекту для однієї НЗ, результати по другій НЗ узагальню- ються і порівнюються між собою.

Пр.: Вивчення впливу

способу запам’ятовування та швидкості демонстрації матеріалу на якість за- пам’ятовування матеріалу (кількість одиниць, що запам’яталися).

Варіанти НЗ1: 1 слово в 2 с; 1 слово в 4 с.

Варіанти НЗ2: вико- ристання образів при за- пам’ятовуванні; механічне запам’ятовування.

Результати експерименту

 

НЗ1:

2 с / слово

4 с / слово

 

НЗ2

образи

17

23

механічне

12

18

 

 
(кількість слів)

Так, для встановлення основного ефекту для НЗ2  (перевірки гіпотези: якість запам’ятовування матеріалу покращується при використанні візуальних образів) слід узагальнити дані по НЗ1: середнє арифметичне для рядка «образи» — 20 слів, для рядка «механічне» — 15 слів. Отже основний ефект для НЗ2  існує (якість за- пам’ятовування покращується при використанні візуальних образів). Слід заува- жити, що остаточний висновок можливий лише за умови перевірки значимості (проведення дисперсійного аналізу).

Основний ефект для НЗ1  встановлюється аналогічно.

Висновок: в експерименті може бути встановлено два основних ефекти

(для швидкості демонстрації та для способу запам’ятовування).

Взаємодія змінних при відсутності основного ефекту

В результаті дослідження основного ефекту може бути вста- новлена його відсутність для усіх змінних. Однак, це не свідчить про повну відсутність казуального зв’язку між ЗЗ та НЗ-ми. Адже на за- лежну змінну може впливати не окремо якась із НЗ-х, а їх взаємодія.

 

Для встановлення взаємодії при відсутності значимого ефекту слід окремо аналізувати кожен із варіантів взаємодії НЗ-х.

Пр.: Вивчення впливу

контексту, в якому здійсню- валося запам’ятовування на якість відтворення матеріа- лу. В експерименті, проведе- ному Д. Годденом та А. Ба- делі, учасники (члени дай-

вінг-клубу) запам’ятовували та відтворювали слова або на березі, або в морі на гли- бині 20 футів.

Варіанти НЗ1:

Результати експерименту

 

НЗ1:

на землі

під водою

 

НЗ2

на землі

13,15

8,6

під водою

8,4

14,4

 

 
(кількість слів)

запам’ятовування на землі; запам’ятовування під водою.

Варіанти НЗ2: відтворення на землі; відтворення під водою.

Для вивчення впливу взаємодії НЗ-х (перевірки гіпотези: відтворення матері- алу в тих самих умовах, в яких він запам’ятовувався буде здійснюватись краще). Дійсно, якщо учасники запам’ятовували слова на землі, то вони успішно відтворю- вали їх на землі (13,5), але не у воді (8,6); якщо запам’ятовували під водою, то і відтворювали успішніше під водою (11,4), а не на землі (8,4). Отже, контекст, в якому здійснюється запам’ятовування, дійсно впливає на якість відтворення ма- теріалу. Слід зауважити, що остаточний висновок можливий лише за умови пере- вірки значимості (проведення дисперсійного аналізу).

Висновок: в експерименті відсутній основний ефект для обох змінних (усе- реднення та порівняння результатів по кожній з НЗ-х не дає значимих результа- тів), однак має місце взаємодія НЗ-х.

Основний ефект  та взаємодія змінних

Найскладнішою для аналізу є ситуація, коли має місце і основ- ний ефект, і взаємодія змінних. Тому загальною схемою аналізу кау- зального зв’язку в факторних експериментах є така: аналіз основно- го ефекту для кожної з НЗ-их; аналіз взаємодії НЗ-их між собою та їх впливу на ЗЗ.

Пр.: Вивчення впливу способу запам’ятовування та швидкості демонстрації

матеріалу на якість запам’ятовування матеріалу (кількість одиниць, що за- пам’яталися).

Варіанти НЗ1: 1 слово в 2 с; 1 слово в 4 с.

Варіанти НЗ2: використання образів при запам’ятовуванні;механічне за- пам’ятовування.

Для отриманих результатів буде встановлено основний ефект для НЗ1

(19 > 12 — за середнім арифметичним) та основний ефект для НЗ2  (21 > 10),

 

тобто, запам’ятовування покращується як при більш повільному поданні матеріа- лу, так і при використанні візуальних образів при його запам’ятовуванні.

Також можемо вста- новити і ефект взаємодії змінних. Зниження швид- кості демонстрації матері- алу дещо покращує запам’ятовування при вико-

 

 

НЗ1:

2 с / слово

4 с / слово

 

НЗ2

образи

19

23

механічне

5

15

 

 
Результати експерименту кількість слів)

ристанні візуальних образів (23 > 19), однак має значно більший ефект при механічному запам’ятовуванні (15 > 5). Також ми бачимо, що запам’ятовування відбувається дещо краще при використанні візуальних образів за умови повільної демонстрації матеріалу, однак, має значно більший ефект при швидкій де- монстрації матеріалу.

Слід зауважити, що остаточний висновок можливий лише за умови перевір- ки значимості (проведення дисперсійного аналізу).

Висновок: в експерименті може бути встановлено два основних ефекти (для швидкості демонстрації та для способу запам’ятовування), а також два ефекти взаємодії змінних: зниження швидкості демонстрації матеріалу значно покращує механічне запам’ятовування; при високій швидкості демонстрації матеріалу більш ефективним є використання візуальних образів при запам’ятовуванні.

Можливі варіанти каузального  зв’язку у факторних експериментах

за  Гудвин Дж. Исследование в  психологии: методы и  планирова-

Подпись: Основний ефект  для всіх факторів (незалежних змінних)Подпись: Основний ефект  для окремих факторів (незалежних змінних)Подпись: Основний ефект  для всіх факторів та взаємодія зміннихПодпись: Відсутність основного ефекту, лише взаємодія зміннихПодпись: Основний ефект для окремих факторів та взаємодія зміннихПодпись: Відсутність основного ефекту  та взаємодії  зміннихние.  — СПб.: Питер, 2004.  — 558 с.

 

Варіанти взаємозв’язку змінних у факторному експерименті

за Дружинин В. Н. Экспериментальная психология. — СПб.: Питер,

2001. — 320 с.

 

               Паралельний вплив              

В такій ситуації  незалежні змінні не взаємодіють між собою. Має місце лише основний ефект.

Пр.: Вивчення  впливу музики різних стилів та різної голосності на емоцій- ний стан людини.

Має місце основний ефект, при яко- му психоделічна музика  сприяє ста- білізації емоційного стану незалежно від голосності звучання, так само  як тихе звучання позитивно впливає  на емоційний  стан  на відміну від голос- ного незалежно від стилю музики

 

тихо

 

голосно

 

 

 

 

 

 

 
стабільний емоційний стан

нестабільний емоційний стан

 

                Сходження впливів               

При ефекті  сходження впливу  неза- лежних змінних збільшення значення однієї змінної призводить до змен- шення впливу іншої на залежну змінну.

Пр.: Вивчення  впливу музики різних стилів та різної голосності на емо- ційний стан людини.

Психоделічна музика веде до дес- табілізації емоційного стану у разі голосного програвання. Класична музика  у тихому варіанті  — дестабі- лізує емоційний стан

 

голосно

 

 

тихо

 

 

 

 

 

 

 
стабільний емоційний стан

нестабільний емоційний стан

класична

психоделічна

класична

психоделічна

             Розходження впливів            

Спостерігається ефект розходження впливів двох незалежних змінних. Одна змінна підсилює вплив іншої на залежну змінну.

Пр.: Вивчення  впливу музики різних стилів та різної голосності на емоцій- ний стан людини.

Має місце основний ефект підсиле- ний взаємодією змінних. Тихе звучан- ня музики,  якщо  вона  психоделічна за стилем, стабілізує емоційний  стан людини.  Голосне програвання музи- ки також буде вести до стабілізації стану,  якщо ця музика психоделічна

 

тихо

 

голосно

 

 

 

 

 

 

 
стабільний емоційний стан

нестабільний емоційний

               Перехресний вплив              

Ефект перехресного впливу свідчить про те, що одна незалежна змінна підсилює  дію іншої, а друга зменшує вплив першої на залежну змінну.

Пр.: Вивчення  впливу музики різних стилів та різної голосності на емоцій- ний стан людини.

Психоделічна музика  стабілізує емо- ційний стан у разі голосного програ- вання і дестабілізує у разі тихого. Класична музика у тихому варіанті програвання — стабілізує емоційний стан, у голосному — дестабілізує

 

голосно

 

 

тихо

 

 

 

 

 

 

 
стабільний емоційний стан

нестабільний емоційний стан

стан

класична

психоделічна

класична

психоделічна

 

3.1.7. Плани експерименту з малим N

План експерименту з малим N — це план, в якому обмежена кількість учасників, часто один або два. Такі плани не вимагають складної статистичної обробки та доведення значимості отриманих результатів, оскільки аналіз результатів здійснюється по кожному учаснику окремо. Основна мета таких експериментів — досліджен- ня унікальних явищ та індивідуальних характеристик.

Причини використання експериментів  з малим N

за Гудвин Дж. Исследование в психологии: методы и планирование. —

СПб.: Питер, 2004. — 558 с.

Потреби індивідуальної

            валідності      

В експериментах з великим N часто виникає проблема

«індивідуальної валі- дності», коли уза- гальнення даних не характеризує жоден з індивідуальних випадків.

Унікальність випадку (проблема

            учасників)     

Експерименти з великим N не використовують, якщо аналізується унікальне  часто одиничне  явище або, в силу інших причин, не можна  залучити багатьох учасників.

Потреби ідеографічного

            дослідження  

Експерименти з великим N не забе- зпечують індукції у висновках, коли на основі аналізу окре- мих випадків  здій- снюються  узагаль- нення, формулю- ються закони.

 

Схеми планів з малим N

за Солсо  Р. Л., Джонсон Х. Х., Бил  М. К. Экспериментальная психоло-

гия: практический курс. — СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2001. — 528 с.

При плануванні  експериментів з малим N обов’язковим є виділення базово- го рівня (А) — звичайного стану без впливів. Після чого вже здійснюється вплив (В)

АВ      АВА   АВАВ

Кожен із базових планів розроблений для експерименту з одним базовим рівнем і однією НЗ. Кожен із цих показників  може збільшуватись. Так план з двома базовими рівнями за схемою   АВ буде виглядати як А1ВА2В; план із двома НЗ-и за схемою  АВАВ буде виглядати як АВ1АВ2АВ1АВ2

 

Переваги та недоліки експериментів  з малим N

за Мартин Д. Психологические эксперименты. — СПб.: ЕВРОЗНАК,

2002. — 480 с.

 

Експериментальний план з малим N

Переваги

Недоліки

Відсутність  складних  статистичних

підрахунків.

Легкість в інтерпретації результатів Можливість  вивчення  унікальних  ви- падків.

Залучення незначної кількості учас- ників.

Широкі можливості  маніпуляції НЗ

 

Складність  процедур контролю. Складність  при узагальненні резуль- татів.

Неможливість використання при до- слідженні  феноменів, які потребують міжгрупових  планів