2.1. неекспериментальні методи дослідницької роботи

2.1.1. Класифікація  методів психологічного дослідження

Методи психологічного дослідження — спеціально розроблені інструменти для  вивчення психічного. В основу класифіка- цій психологічних методів покладені різні  критерії: мети дослідження, переважання якісного чи кількісного аналізу, етапів дослідження тощо.

Класифікація  методів психологічного дослідження за етапами наукового дослідження

за  Ананьев Б.  Г. Методология психологического  исследования.  —

СПб.: Международная академия психологических наук, 1994. — 24 с.

Закінчення таблиці

Класифікація  методів психологічного дослідження на основі способу взаємодії  дослідника і предмета дослідження

за Дружинин В. Н. Экспериментальная психология. — СПб.: Питер,

2001. — 320 с.

ЕМПІРИЧНІ МЕТОДИ

Реальна взаємодія дослідника  з предметом дослідження: тести, експеримент тощо

ТЕОРЕТИЧНІ МЕТОДИ

Взаємодія дослідника  з моделлю предмета: індукція, дедукція, моделювання

ІНТЕРПРЕТАЦІЙНІ МЕТОДИ

Взаємодія  із предметом у знаково- символічній формі: графіки,  таблиці, схеми

Класифікація  емпіричних методів психологічного дослідження за дослідницькою  метою

ОПИСОВІ МЕТОДИ

Описують дослідницькі дані: тести, бесіда, спостереження, біографічний метод тощо

КОРЕЛЯЦІЙНІ МЕТОДИ

Дозволяють встановити кореляційний

зв’язок — кореляційні дослідження

КАУЗАЛЬНІ МЕТОДИ

Дозволяють встановити причинно- наслідковий зв’язок — експеримент

2.1.2. Спостереження як метод психологічного дослідження

Спостереження — метод безпосереднього дослідження реаль- ності, спрямований на ідентифікацію, найменування, порівняння, опис та класифікацію окремих явищ та їх сукупності. Предметом спостереження як правило виступають поведінка, вербальна та не- вербальна активність, емоційна сфера та інші аспекти психічного, які піддаються безпосередньому вивченню.

Класифікація  видів психологічного спостереження

за Корнилова Т. В. Экспериментальна психология: Теория и методы:

учебник для  вузов. — М.: Аспект Пресс, 2002. — 381 с.

Закінчення таблиці

Процедура  спостереження

Підготовчий етап

Формулювання дослідницької проблеми,  предмета  та об’єкта спостереження, мети та орієнтовних завдань  спостереження, пошук бази спостереження, розробка дослідницької програми  (деталізованої схеми спостереження, із за- значенням усіх необхідних етапів, матеріалів та процедур, яка оформлюється у вигляді наукового  документу).

Слід розрізняти «об’єкт дослідження» як його науковий контекст і «об’єкт спосте- реження» як особу (вибірку), за якою спостерігають. Використання поняття «об’єкт» стосовно людей в такому контексті цілком коректно.

Структура дослідницької програми

Закінчення таблиці

Етап проведення  спостереження

На цьому етапі отримується емпіричний  матеріал,  ведеться протокол спостереження  (додатковий дослідницький документ,  в якому  фіксуються показники за  усіма  параметрами спостереження з метою  їх подальшого аналізу).

Структура протоколу спостереження

Етап обробки  та інтерпретації результатів

На цьому етапі здійснюється якісний та кількісний аналіз результатів, їх узагальнення, розробляються різноманітні пояснювальні схеми, типології та класифікації, інтерпретуються отримані результати.

2.1.3. Біографічний метод у психологічному дослідженні

Біографічний метод — комплексний метод психологічного дослідження, спрямований на вивчення біографічних подій (життєво- го шляху) людини. Біографічний метод налічує кілька модифікацій, представлений багатьма методиками та процедурами дослідницької роботи: аналіз щоденникових записів, автобіографій та біографій, психобіографічний метод (З. Фройд), каузометрия (Є. І Головаха, О. О. Кронік, К. А. Кронік), психологічна автобіографія (Є. Ю. Кор- жова), вчування (І. П. Маноха) та ін.

Підходи до розуміння біографічного методу

за Мошкова Б. Ю. Биографический метод и проблема личности уче-

ного  // Вопросы психологии. — 1994. — № 2. — С. 131–141.

Аналіз життєвого шляху особистості

Реконструкція значимих  для особис- тості подій і виборів, аналіз причинно- наслідкової  послідов- ності цих подій, прогноз  їх впливу на подальше життя

Аналіз особистісних характеристик

Вивчення  (авто) біогра- фій, щоденників, біо- графічних опитувальни- ків, свідчень тощо з метою отримання ін- формації про особистісні особливості людини

Узагальнення біографічних даних

Вивчення  біографій  з метою виділення характерних рис, особливостей розвитку та становлення особистості певної групи осіб (вчених, художників  тощо)

Ідеографічний підхід            Номотетичний підхід

Процедура  вчування (за І. П. Манохою)

за Основи психології: Підручник / за заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Ро-

менця. — К.: Либідь, 1999. — 632 с.

Процедура  каузометричного дослідження

за Головаха Е.И., Кроник А.  А.  Психологическое время личности. —

К.: Наукова думка, 1984. — 207 с.

2.1.4. Метод аналізу продуктів діяльності

Метод аналізу продуктів діяльності — система дослідницьких процедур, спрямованих на збір, систематизацію, аналіз та тлумачення продуктів діяльності людини. Продукт (від лат. productus — виробля- ти) — такі реальні та ідеальні вияви активності людини, які можуть бу- ти об’єктивно вивчені: малюнки, щоденники, літературні твори тощо. Аналіз продуктів діяльності дозволяє робити опосередковані висновки про сформованість знань людини, її інтереси та здібності, розвиток тих чи інших психологічних якостей. Аналіз продуктів діяльності може ви- користовуватись як самостійний дослідницький метод, поєднуватись з іншими (спостереження та аналіз продуктів діяльності), а може входи- ти до складу інших методів, наприклад, біографічного дослідження.

Види дослідницького  матеріалу (продуктів діяльності)

Продукти діяльності матеріальної форми

Власне продукти діяль- ності як матеріальні вироби, окремої людини, такі, що відображують її індивідуальність: малюнки, вишивки, скульптури  тощо

Продукти діяльності знакової форми

Продукти  діяльності людини, фіксовані в од- ній із знакових систем, таких як мова чи танці: листи, твори, щоденни- ки, автобіографії,  танці тощо

Продукти діяльності ідеальної форми

Думки, міркування, плани, мрії та інші продукти діяльності, які вербалізуються при безпосередньому дослідженні  у ході бесіди або інтерв’ю

Етапи аналізу продуктів діяльності

за Основи психології: Підручник / за заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Ро-

менця. — К.: Либідь, 1999. — 632 с.

Закінчення таблиці

2.1.5. Архівний метод у психологічному  дослідженні

Архівний метод1  — аналіз та тлумачення інформації, яка була зі- брана та збережена (заархівована). Як правило, аналізується інформація, зібрана не фахівцями-психологами, а така, що відповідає не всім вимо- гам психологічного дослідження. Архівний метод є скоріше формою організації дослідження, ніж самостійною процедурою. Так, на основі аналізу архівних матеріалів може здійснюватись біографічне дослід- ження, також можуть аналізуватися заархівовані продукти діяльності.

Види архівних досліджень

Аналіз заархівованих продуктів діяльності

Аналіз продуктів діяльнос- ті людини, які зберігалися

у особистих архівах, біблі- отеках, галереях тощо. Пр.: Аналіз щоденникових записів О. Кобилянської

Аналіз статистичних архівних даних

Аналіз документації  та інших інформаційних матеріалів.

Пр.: Аналіз записів  в історіях хвороби наркологічних пацієнтів

Аналіз психологічних архівів

Аналіз заархівованих результатів психологічних досліджень.

Пр.: Метааналіз ефективності різних форм психотерапії

1 В американській психології під архівними (анг. archiv — архівний, відобра- жений в документах) розуміють дослідження, в яких психолог безпосередньо не контактує з предметом дослідження, а вивчає його опосередковано через документи та інші записи, продукти діяльності.

Переваги і недоліки архівних досліджень в психології

за Мартин Д. Психологические эксперименты. — СПб.: ЕВРОЗНАК,

2002.  — 480 с. та  Гудвин Дж. Исследование в психологии: методы и планирование. — СПб.: Питер, 2004. — 558 с.

2.1.6. Бесіда, інтерв’ю та анкетування у психологічному  дослідженні

Бесіда, інтерв’ю та анкетування належать до емпіричних ме- тодів одержання інформації на основі вербальної комунікації, широ- ко використовуються як у практиці психологічних досліджень, так і в практиці психологічної допомоги.

Бесіда — вільне, відносно нерегламентоване спілкування між психологом та учасником дослідження (терапії). Бесіда є одним з найпоширеніших методів.

Інтерв’ю — це бесіда організована у формі опитування, коли обов’язковою є процедура постановки стандартизованих питань та реєстрації відповідей на них.

Анкета — це стандартизоване інтерв’ю, представлене в пись- мовій формі.

Бесіда, інтерв’ю та анкетування не належать до стандартизова- них діагностичних методів та не потребують при розробці процедур валідизації.

Використання бесіди, інтерв’ю та анкетування у психологічних  дослідженнях

Діагностичне інтерв’ю

Анкетування

Використання бесіди  та інтерв’ю у практиці психологічної  до- помоги

Клінічна (терапевтична) бесіда

Використовується   в   ситуації    психологічної   допомоги    (психотерапії, психологічного консультування, психокорекції)

Налаштування на роботу Використову- ється  на по- чатку роботи з метою позитивізації контакту, налаштування на роботу

Надання освітньої інформації Використову- ється  з метою надання  інфор- мації про зміст та структуру психологічної допомоги

Вивчення особистості клієнта Використову- ється  з метою ви- вчення особис- тості клієнта, дослідження його особистісних якостей

Діагностичне інтерв’ю

Анкетування

Надання психологічної допомоги Використову- ється  з метою здійснення тера- певтичних  інтер- венцій; надання психологічної допомоги

Клінічне інтерв’ю

Правила формулювання  питань у бесіді,  інтерв’ю та анкеті

за  Панина Н. В.  Технологии социологического исследования. —  К.:

Институт социологии НАН Украины, 1998. — 280 с.

Види питань за структурою потенційної відповіді

Відкриті запитання

Питання з широким діа- пазоном, яке вимагає розгорнутої відповіді. Пр.: Опишіть, будь ласка,  свій звичайний день

Закриті запитання

Питання вимагає короткої  і конкретної відповіді.

Пр.: Чи вмієте Ви раціонально розподіляти свій час?

Запитання із варіантами відповідей

Відповідь передбачає кілька варіантів вибору. Пр.: У критичних ситуаціях  Ви спокійний чи тривожний?

Види питань за особливостями побудови

Закінчення таблиці

2.1.7. Стандартизовані опитувальники та тести як методи психологічного дослідження

Стандартизовані тести та опитувальники — психодіагнос- тичні методи, спрямовані на встановлення типових якостей та характе- ристик людини на основі стандартизованих дослідницьких процедур.

Тест (від англ. test — проба, перевірка) — фіксоване у часі та визначене за процедурою дослідження індивідуально-психологічних характеристик людини. В широкому розумінні тестами вважають усі стандартизовані психодіагностичні методи, в тому числі особистісні опитувальники і проективні методики. У вузькому розумінні тест — це процедура розв’язання стандартизованих завдань.

Опитувальники — стандартизовані діагностичні методи, що представляють собою серію стандартизованих питань.

Усі стандартизовані діагностичні методи мають відповідати ви- могам валідності, надійності та репрезентативності.

Основні характеристики стандартизованих діагностичних ме- тодів

Валідність

Комплексна характе- ристика методики,  яка вказує  на її здатність  ви- мірювати саме той пара- метр, для виміру якого вона призначена

Надійність

Характеристика мето- дики, яка свідчить про точність психодіаг- ностичних вимірів та стійкість тесту до дії сторонніх факторів

Репрезентативність

Характеристика мето- дики, як можливість  її використання на тій або іншій вибірці з високою  надійністю результатів

Типологія стандартизованих діагностичних методів

за Общая психодиагностика / Под ред. Бодалева А. А., Столина В. В. —

М.: МГУ, 1987. — 304 с.

2.1.8. Кореляційне дослідження

Кореляційне дослідження (від англ. correlation — співвідношен- ня, взаємозв’язок) проводиться з метою перевірки статистичної гіпо- тези про наявність зв’язку між двома або більше явищами. Наявність кореляційного зв’язку свідчить про залежність між досліджуваними явищами, однак не вказує на те, яке з них є причиною, а яке наслідком.

Основні типи (плани) кореляційних досліджень

за Дружинин В. Н. Экспериментальная психология. — СПб.: Питер,

2001. — 320 с.

Закінчення таблиці

Залежність типу коефіцієнта кореляції від способу вимірювання

за лекційними матеріалами до курсу «Математичні методи у психо-

логії» В. О. Климчука