Розділ 4 господарська комерцІйна дІяльнІсть (пІдприЄмництво)Поняття та види підприємницької діяльності Підприємництво — це самостійна, ініціативна, система- тична, на власний ризик діяльність, що здійснюється суб‘єктами
господарювання (підприємцями) з метою досягнення та одержання економічних та соціальних результатів. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, печатку із своїм найменуванням, розрахунко- вий та інші рахунки в банках має право набувати майнові і особисті немайнові права, бути позивачем і відповідачем в судах. Підприємство не може мати у своєму складі інших юридичних осіб. Підприємства і установи, як юридичні особи відрізняються по формі організації їх діяльності — підприємства працюють на госпо- дарському розрахунку, а установи на бюджетному фінансуванні. Основними видами підприємницької діяльності є виробництво продукції, реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг та заняття торгівлею. Підприємці мають право без обмежень, самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Особливості здійснення окремих видів підприємницької діяль- ності встановлюється законодавчими актами. Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензу- ванню, а також перелік видів діяльності, підприємництво яких забо- роняється, встановлюється виключно законом. Здійснення підприємницької діяльності може бути заборонено органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Підприємницька діяльність посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується у випадках передбачених частиною другою статті 64 Конституції України (в умовах воєнного і надзвичайного стану можуть встанов- люватись окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень). Принципи підприємницької діяльності Підприємництво здійснюється на основі: • вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяль- ності;
• самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляє- ться, залучення матеріально-технічних, фінансових, та інших видів ресурсів, використання яких не заборонено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; • вільного найму працівників; • комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; • вільного розпорядження прибутком, що залишається у підпри- ємця після сплати податків, зборів та інших платежів передба- чених законом; • самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд. Право найму працівників і їх соціальні гарантії Підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці. При цьому підприємець зобов’язаний забезпечити належні і безпечні умови праці, оплату праці не нижче від визначеної законом, та її своєчасне одержання працівниками, а також інші соціальні гарантії, включаючи соціальне, медичне стра- хування та соціальне забезпечення відповідно до закону. Загальні гарантії прав підприємців Усім підприємцям держава гарантує: • рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів; • забезпечення підприємця матеріально-технічними ресурсами, що централізовано розподіляються державою з метою вико- нання підприємцем поставок, робіт чи послуг для державних потреб.
• Держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав підприємця. Вилучення у підприємця основних і оборотних фондів, іншого майна допускається відповідно до ст. 41 Конституції України на підставах і в порядку, передбачених за- коном. • Збитки, завдані підприємцю внаслідок порушення громадянами чи юридичними особами, органами державної влади чи органа- ми місцевого самоврядування його майнових прав відшкодову- ються в порядку встановленому законодавством. • Підприємець або громадянин, який працює у підприємця по найму, у передбачених законом випадках може бути залучений до виконання в робочий час громадських або державних обов’яз- ків, з відшкодуванням підприємцю відповідних збитків. У разі виникнення спорів, спори вирішуються судом. Відповідальність підприємців Підприємці зобов’язані: • не завдавати шкоди довкіллю; • не порушувати права та законні інтереси громадян та інших суб’єктів господарювання, установ, організацій, права місцево- го самоврядування, і держави; • нести майнову та іншу відповідальність за завдану шкоду і збитки. Припинення підприємницької діяльності Підприємницька діяльність припиняється: • з власної ініціативи; • у разі закінчення строку дії ліцензії; • у разі припинення діяльності підприємця; • на підставі рішення суду у випадках передбачених законо- давством.
|
| Оглавление| |