Господарське законодавство - Навчальний посібник (Мандриковський М. М.)

Розділ 16 вІдповІдальнІсть за порушення у сферІ господарювання (загальнІ засади)

Учасники господарських відносин несуть господарсько-право- ву відповідальність за право порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачені Господарським кодексом України, іншими законами та договором.

Таким чином гарантується захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодовуються збитки учасникам господарських відносин завданих внаслідок пра- вопорушення та забезпечується правопорядок у сфері господа- рювання.

Принципи господарсько-правової відповідальності:

•           потерпіла сторона має право на відшкодування збитків неза-

лежно від того чи є застереження про це в договорі;

•           передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

•           сплата штрафних санкцій за порушення зобов’язання, а також відшкодування  збитків  не  звільняють  правопорушника  без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов’язань в натурі;

•           у  господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (про- давця).

Господарські санкції

Такими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушни- ка, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні або правові наслідки.

 

Види господарських санкцій:

•           штрафні санкції;

•           відшкодування збитків;

•           оперативно-господарські санкції;

•           адміністративно-господарські санкції.

Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адмініс- тративно-господарські санкції — уповноваженими органами дер- жавної влади або органами місцевого самоврядування.

Підстави господарсько-правової відповідальності

Підставою такої відповідальності учасника може бути вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил  здійснення господарської діяльності, якщо  не  доведе,  що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення госпо- дарського правопорушення.

У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непе- реборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за да- них умов здійснення господарської діяльності.

Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобо- в’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потріб- них для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Межі господарсько-правової відповідальності

За невиконання або неналежне виконання господарських зо- бов’язань чи порушення правил здійснення господарської діяльнос- ті правопорушник відповідає належним йому на праві власності або

 

закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативно-

го управління майном, якщо інше не передбачено законом.

Засновники суб’єкта господарювання не відповідають за зо- бов’язаннями цього суб’єкта крім випадків передбачених законом або установчими документами.

Якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяль- ність) другої сторони зобов’язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.

Сторони зобов’язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звіль- нення їх від відповідальності у випадку порушення зобов’язання че- рез ці обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення цих обставин.

Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності

Учасники господарських відносин, що порушили майнові права

або законні інтереси інших суб’єктів, зобов’язані поновити їх, не чи-

каючи пред’явлення їм претензій чи звернення до суду.

У разі необхідності відшкодування збитків або застосування ін- ших санкцій суб’єкт господарювання чи інша юридична особа — учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з поруш- ником цих прав або інтересів має право звернутись до нього з пись- мовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

У претензії визначаються:

•           повне найменування і поштові реквізити заявника претензій та особи (осіб), якій претензія пред’являється;

•           дата пред’явлення і номер претензії;

•           обставини, на підставі яких пред’явлено претензію;

•           докази, що підтверджують ці обставини;

•           вимоги заявника з посиланням на нормативні акти;

 

•           сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошо-

вій оцінці;

•           платіжні реквізити заявника претензій

•           перелік документів, що додаються до претензії.

Претензія підписується повноважною особою.

Претензія підлягає розгляду в  місячний строк з  дня її  одер-

жання.

Про результати розгляду претензії, заявник має бути повідомле-

ний письмово.