Тема 4. бюджет І бюджетна система

4.1. Економічна сутність і призначення державного бюджету.

4.3. Бюджетний устрій та бюджетне планування.

  Основні терміни і поняття: державний бюджет, бюджетна сис- тема держави, бюджетний дефіцит, бюджетний процес, бюджетний устрій, бюджетне планування, державний кредит, державний борг, дер- жавна позика, бюджетна резолюція, бюджетне фінансування, бюджетнi резерви, бюджетна класифiкацiя, правове регулювання бюджетних від- носин.

4.1. Економічна сутність і призначення державного бюджету

Забезпечення завдань  і функцій  органів  влади  всіх рівнів  здій- снюється  за допомогою державного  бюджету в процесі формування і використання фінансових  ресурсів.

За  економічним  змістом  бюджет  держави є сукупністю  грошо- вих відносин,  що виникають  у держави  з юридичними та фізични- ми особами з приводу формування і використання централізованого фонду грошових коштів

За формою прояву бюджет  держави є основним фінансовим пла- ном (баланс доходів і витрат), в якому відображається діяльність дер- жави та місцевих органів влади та управління.

Функціональне призначення державного бюджету реалізується в наступному:

– управління державою;

– планування бюджетних показників доходів і витрат на певний період;

– забезпечення оборони і внутрішнього  захисту;

– формування централізованого фонду і коштів, необхідних для функціонування держави та її органів;

– використання централізованого державного  і місцевих фондів грошових коштів;

– забезпечення соціального  захисту і розвитку  соціальної  сфери

(охорона  здоров’я, культура, спорт, наука тощо) держави;

– здійснення економічної діяльності держави.

Для того щоб процес поповнення і витрачання коштів відбувався чітко, злагоджено відповідно до закону, необхідна бюджетна система та відповідна система управління нею.

Бюджетна система — це сукупність  усіх видів бюджетів, які вре- гульовані правовими нормами, формуються на єдиних принципах під впливом державного устрою та адміністративно-територіального по- ділу країни.

Основою  державного  регулювання економiчним  i соцiальним розвитком країни є її зведений  бюджет — сукупність  усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи країни.

В Україні бюджетну систему складають: державний бюджет України; республіканський бюджет Автономної Республіки Крим та місцеві бюджети.

Головним елементом бюджетної системи України є державний бюджет,  з якого  фінансуються заходи  загальнодержавного рівня  і через який відбувається перерозподiл  частини загальнодержавних доходiв мiж Автономною  Республiкою Крим та областями у виглядi субвенцiй,  субсидiй  та дотацiй з метою економiчного  вирiвнювання регiонiв. Державний бюджет України  затверджується законом Укра- їни, республiканський бюджет Автономної Республіки Крим затвер- джується  її Верховною Радою, а мiсцевi бюджети — вiдповiдно об- ласною, мiською, районною, районною  в мiстi, селищною, сiльською радами. ( Бюджетний кодекс України,  від 21.06.2001 року).  Бюджет Автономної Республiки Крим об’єднує республiканський бюджет та бюджети районiв i мiст республiканського пiдпорядкування цього регiону.

До  мiсцевих  бюджетiв  належать   обласнi,  мiськi,  районнi   в мiстах, селищнi і сiльськi бюджети. Бюджет областi об’єднує облас- ний бюджет та бюджети районiв i мiст обласного пiдпорядкування. До  складу  бюджету  району  входять  районний   бюджет,  бюджети мiст районного пiдпорядкування, селищнi та сiльськi бюджети. Селищнi i сiльськi бюджети створюються  за рiшенням районних чи

мiських рад народних депутатiв за наявностi  необхiдної фiнансової бази i визначають  заходи  вiдповiдних  селищних  i сiльських  бюд- жетiв.

Групування доходiв i видаткiв бюджету по пiдроздiлах  (однорiд- них ознаках)  з наданням  цим пiдроздiлам  точних назв і порядкових номерiв (статтей) є бюджетною класифiкацiєю.

Бюджетна класифiкацiя забезпечує  чiткiсть бюджетного пла- нування  i прогнозування, а також надає можливiсть  об’єднувати як окремi  iндивiдуальнi кошториси,  так i складати  зведені  кошториси видаткiв  по  вiдповiдних   ланках  бюджетної  системи.  Без  бюджет- ної класифiкацiї практично  неможливо  складати  проекти  бюджетiв, зiвставляти видатки  по однотипних установах,  якi фiнансуються iз бюджету, визначати рiвнi видаткiв по них чи аналiзувати бюджети за кiлька рокiв. Бюджетна класифiкацiя надає системностi  даним окре- мих кошторисiв, бюджетiв i зведених бюджетiв.

Звiти  про виконання кошторисiв  i бюджетiв складаються за тiєю ж класифiкацiєю, за якою складаються кошториси  й бюджети. Це дозволяє провадити глибокi перевiрки i аналiзи використання коштiв за кошторисами видаткiв i бюджету в цiлому.

Так, доходи державного бюджету складаються з: податкових над- ходжень; неподаткових  надходжень; доходів від операцій з капіталом та трансфертів (рис. 4.1).

Структура  витрат  державного   бюджету  формується  залежно

від:

– участі у суспільному  виробництві;

– суспільного призначення;

– галузевої ознаки тощо (рис. 4.2).

Процес  безповоротнього направлення коштiв  вiдповiдних  бюд-

жетiв (державного, обласного, мiського, районного, селищного, сiль- ського)  на  утримання закладiв  освiти,  охорони  здоров’я  або  iншi заходи згiдно з кошторисом  видаткiв  по кожному  закладу,  установi чи підприємству або згiдно зi зведеними  кошторисами витрат по мiнiстерству, вiдомству, управлiнню є бюджетним фiнансуванням. Бюджетне  фiнансування будується  на принципах:  обгрунтованостi величини  витрат; чiткого цiльового використання коштiв; облiку ви- конання  запланованих в бюджетi заходiв; контролю  за ефективним використанням коштiв.

Доходи державного бюджету

Податкові надходження

Неподаткові надходження

Доходи від операцій з капіталом

Трансферти

- податки на доходи,  прибу- ток, збільшення ринкової вар- тості;

- платежі за ви-

користання природних ре- сурсів;

- внутрішні

податки на то- вари та послуги;

- податки на міжнародну торгівлю;

- інші податки.

- доходи від влас- ності та підпри- ємницької діяль- ності;

- адміністратив- ні збори та пла- тежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;

-   надходження

від   штрафів  та фінансових санкцій;

-  інші  неподат-

кові надходжен- ня.

- надходження від продажу основного ка- піталу;

- надходження

від продажу державних за- пасів товарів.

- кошти, одер- жані від орга- нів державної влади АРК, органів місце- вого самовря- дування, інших держав або міжнародних організацій.

Рис. 4.1. Структура доходів державного бюджету

Бюджетнi резерви — це фонди непередбачених  витрат, якi ство- рюються  у вiдповiдних  бюджетах  для безперебiйного фiнансування запланованих в бюджетах  заходiв  за  умов  зниження доходiв  чи  у разi фiнансування непередбачених  витрат  невiдкладного характеру. Розмiри бюджетних  резервiв  залежать  вiд спiввiдношення доходiв i видаткiв бюджетiв i, як правило, не перевищують  3\% обсягiв бюджетiв. До бюджетних резервiв зараховують  i оборотну касову готiвку — кошти, що резервуються у вiдповiдних  бюджетах  для по- криття тимчасових касових розривiв, якi виникають  у процесi ви- конання  бюджетiв. Суми оборотної  касової готiвки встановлюються при затвердженнi вiдповiдних бюджетiв.

Видатки державного бюджету

За участю у суспільному виробництві

За суспільним призначенням

За галузевою ознакою

- видатки, пов’яза- ні з розвитком ма- теріального вироб- ництва;

- видатки на утри- мання та розвиток сфери нематері- ального вироб- ництва.

- на народне гос- подарство;

- на соціально-куль- турні заходи;

- на оборону;

- на управління.

На фінансування виробничої сфери:

- промисловості;

- сільського госпо- дарства;

- капітального

будівництва;

- транспорту і зв’язку;

На фінансування невиробничої сфери

- освіти;

- культури;

- охорони здоров’я;

- соціального забезпечення;

- державного управління.

Рис. 4.2. Структура видатків державного бюджету

Отже, за умов ринкової економіки бюджет є основним інстру- ментом впливу держави на економічні процеси у суспільному  вироб- ництві. Склад і структура бюджету характеризує фінансову, економіч- ну та соціальну політику держави. Державний бюджет складається із доходної і видаткової  частин і концентрує  всі грошові потоки по над- ходженню до бюджету від юридичних та фізичних  осіб.

4.2. Бюджетний устрій та бюджетне планування

Взаємозв’язок між окремими ланками бюджетної системи країни визначається з урахуванням державного устрою і її адміністративно- територіального поділу.

Бюджетний устрій  — це організація  і принципи  побудови  бюд- жетної системи та її структури.

До основних принципів бюджетного устрою  належать:

• Принцип єдності — означає існування  єдиного рахунку доходів і  видатків  кожної  ланки  бюджетної  системи,  єдиної  правової бази, єдиної  бюджетної  класифікації, єдиних  форм  бюджетної документації, єдиної грошової системи, єдиної соціально-еконо- мічної політики.

• Принцип повноти — полягає  у відображенні  у бюджеті всіх до- ходів і видатків.

• Принцип  достовірності — вимагає  формувати бюджети на під- ставі реальних  показників,  науково обґрунтованих нормативів, а звіт про виконання бюджету має містити  доходи та видатки, що є підсумком кінцевих касових операцій банків.

• Принцип  самостійності — характеризує самостійність  усіх бю- джетів бюджетної системи України, що забезпечується наявніс- тю власних доходних джерел та правом визначення напрямів  їх використання відповідно до законодавства України.

• Принцип збалансованості — це повноваження на здійснення ви- трат бюджету відповідно  до обсягу надходжень  до бюджету на відповідний бюджетний період.

• Принцип субсидіарності — це розподіл  видів видатків  між дер- жавним  бюджетом  і місцевими  бюджетами  повинен  ґрунтува- тися на максимально можливому  наближенні  надання  суспіль- них послуг до їх безпосереднього  споживача.

• Принцип цільового використання бюджетних коштів — означає, що кошти використовуються на цілі, визначені  бюджетними призначеннями.

• Принцип відповідальності учасників бюджетного процесу — по- лягає в тому, що кожен учасник несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.

Регламентована нормами  права діяльність  з приводу  складання проекту бюджету, його розгляду  і затвердження виконання бюджету

і звітності  про його виконання є бюджетним процесом. Основними етапами бюджетного процесу є:

– аналiз  звiтних  даних  по виконанню  Державного  та мiсцевих бюджетів;

– виявлення тенденцiй у виконаннi дохiдної i видаткової  частин бюджету;

– складання проекту бюджету;

– розгляд та затвердження бюджету;

– виконання бюджету;

– складання,  розгляд  i затвердження звiту  про виконання бюд- жету.

Бюджетний період — термін, протягом якого діє складений  і зат- верджений  бюджет.

Бюджетний період в Україні для всіх елементів бюджетної систе- ми є один календарний рік, який  починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня  того ж року. В Україні  особливими обста- винами,  за яких  Державний бюджет може бути прийнято на інший бюджетний період, є:

– введення воєнного стану;

– оголошення надзвичайного стану  в Україні  або в окремих  її місцевостях;

– оголошення окремих  місцевостей  зонами надзвичайної еколо- гічної ситуації, необхідність усунення  природних  чи техноген- них катастроф.

Процес упорядкування, розгляду,  затвердження і виконання бюджету з врахуванням всіх вищезазначених принципів називаєть- ся бюджетним плануванням. В основі бюджетного плануванням ле- жить система організаційно-технічних, методичних і методологічних заходів щодо визначення обсягів прибутків  і суми витрат  бюджетів на всіх стадіях бюджетного процесу. Бюджетне  планування повинно базуватися на врахуванні об’єктивних законів суспільно-економічно- го розвитку, аналізу поточного фінансового стану тощо.

Основними функціями бюджетного планування є:

– відображення основних напрямів бюджетної політики, що здій- снюється органами законодавчої  й виконавчої  влади в державі;

– вибір раціональних шляхів бюджетного забезпечення передба- чуваного рівня економічного  й соціального  розвитку  на основі ефективного використання наявних у суспільстві ресурсів;

– здійснення необхідного рівня перерозподілу бюджетних ресур- сів для досягнення  темпів і пропорцій  розвитку  економіки  й підвищення суспільного добробуту;

– встановлення раціональних форм  мобілізації  бюджетних  ре- сурсів і на їхній основі визначення їх оптимальної структури. Сферою застосування бюджетного планування є розподіл і пере-

розподіл  бюджетних ресурсів на всіх стадіях відтворювального про- цесу.

Об’єктом бюджетного планування завжди є бюджетна діяльність держави,  державних  установ і організацій;  предметною  галуззю бю- джетного  планування є бюджетні  ресурси, їхній рух при здійсненні відтворювальних процесів в економіці.

Основні  напрями  бюджетної  політики  на плановий  рік, які  по- винні стати орієнтиром  для уряду формує  бюджетна резолюція, де визначаються макроекономічні цілі, розмір дефіциту  бюджету та за- гальний  обсяг доходів. В Україні  цей нормативний документ  прий- мається  Верховною  Радою  України  на наступний  рік не пізніше  1 липня.  Питання розробки  та прийняття бюджетної  резолюції  регу- люються Регламентом Верховної Ради України.

Схема  бюджетної резолюції

Таблиця 4.1

Продовження табл. 4.1

Перевищення видаткової  частини бюджету над дохідною є дефі- цитом бюджету, а перевищення дохідної частини  над видатковою  є профіцитом бюджету.

Бюджетний дефіцит виникає в результаті незбалансованості еко- номіки, зниження доходів і різкого  зростання  видатків,  викликаних безгосподарністю. Ринкова економіка  не може ліквідувати  дефіцит бюджету, якщо не будуть вжиті дійові заходи щодо стабілізації  еко- номіки і вирівнювання видатків з доходами, а це потребує жорсткого режиму економії коштів, який повинні провадити  всі владні і управ- лінські  структури.  Основними причинами дефіциту  держбюджету є: падіння  доходів  в умовах  кризового  стану  економіки;  зменшен- ня приросту національного доходу; зменшення  акцизних  податків; збільшення бюджетних  витрат;  непослідовна  фінансово-економічна політика тощо.

Основними видами  дефіциту  державного  бюджету є: циклічний та структурний.

Циклічний  дефіцит бюджету — це дефіцит,  який  є результатом циклічного  падіння  виробництва (скорочення національного доходу та обсягу виробництва) внаслідок кон’юнктурних  коливань.

Структурний дефіцит бюджету — це дефіцит, який є результатом дискреційної політики  (встановлення ставок оподаткування, випла- ти на соціальне забезпечення,  розмір оборонних видатків).

Типовим  заходами  щодо зниження бюджетного  дефіциту  є по- силення  та розвиток  процесу кредитування; ліквідація  дотацій збит- ковим  підприємствам; зниження витрат  на управління державою; удосконалення системи оподаткування; підвищення ролі місцевих бюджетів тощо.

Отже, основна мета і завдання бюджетної системи полягає у ство- ренні дієвих і рівних умов для всіх учасників  бюджетного процесу у формуванні бюджетних відносин. Державний бюджет є одним з най- важливіших інститутів  економічного  суверенітету  держави, узагаль- нює фінансові показники розвитку держави й обумовлює в наступно- му характеристики всіх підпорядкованих фінансових  ланок.

Контрольні питання

1. Що являє  собою бюджет як фінансовий план держави?

2. Що являє  собою бюджет як економічна категорія?

3. В чому полягає значення  та роль державного бюджету?

4. Що являє  собою бюджетна система. Її складові?

5. Принципи побудови бюджетної системи?

6. Бюджетний устрій?

7. Джерела формування доходів державного бюджету?

8. Видатки державного бюджету?

Самостійна робота

1. Визначити, правильні  чи неправильні такі твердження:

– правильні  (П);

– неправильні (Н).

1. Державний бюджет — це документ, що не вимагає затверджен- ня в законодавчому порядку.

2. Державний бюджет можна  представити у виді кошторису  до- ходів і витрат держави.

3. Через  бюджет здійснюється постійна  мобілізація  ресурсів  та їхня витрата.

4. Державний бюджет — найбільший грошовий  фонд, який вико- ристовує уряд для фінансування своєї діяльності.

5. Самостійність бюджетів забезпечується наявністю  власних джерел  доходів  та  правом  визначення напрямку   їхнього  викорис- тання.

6. Бюджетне планування включає бюджетний процес.

7. Державний бюджет являє собою фінансову базу діяльності дер- жави, що характеризується фондом  коштів, які забезпечують  вико- нання державою його функцій.

8. Бюджетний устрій не залежить  від державного устрою.

9. Відповідність  дохідної і видаткової  частини  бюджету  назива- ється «балансом доходу».

10. Розвинені країни мають бездефіцитний бюджет.

2. Кожному з наведених нижче положень знати відповідний термін або поняття:

а) державний  бюджет;

б) позабюджетні спеціальні  фонди;

в) бюджетна система;

г) бюджетний устрій;

д) бюджетне планування;

е) бюджетний процес;

ж) бюджетне фінансування;

з) бюджетні асигнування;

і) бюджетні доходи;

к) бюджетні витрати;

л) кошторисне фінансування;

м) дотація;

н) бюджетна дотація;

о) субвенція;

п) субсидія.

1. Виділення коштів  кому-небудь  з метою заповнення недоліку власних коштів.

2. Надання допомоги в грошовій чи натуральній формі фізичним або юридичним особам, органам місцевого самоврядування чи іншим державам за рахунок державного або місцевого бюджетів, а також спеціальних цільових фондів.

3. Надання юридичним  особам у безоплатному  порядку  коштів з бюджетних та позабюджетних фондів.

4. Найважливіша частина фінансового планування, що полягає в складанні проекту головного фінансового документа держави.

5. Порядок  складання і виконання бюджетів різного рівня.

6. Бюджетні  засоби, виділені на розвиток економіки, фінансуван- ня соціально-культурних заходів, оборону країни і зміст органів дер- жавної влади і управління.

7. Грошові відносини по мобілізації фінансових  ресурсів у розпо- рядження державних  структур.

8. Грошові фонди, що мають строго цільове призначення.

9. Економічна категорія, представлена грошовими відносинами, що виникають у держави з юридичними особами з приводу перерозподілу

національного доходу в зв’язку з утворенням і використанням бюджет- ного фонду країни.

10. Грошові відносини,  пов’язані з використанням централізова- них і децентралізованих державних  коштів на різні потреби держави.

11. Метод покриття витрат установ відповідно  до затвердженого кошторису.

12. Організаційні принципи  побудови бюджетної системи, її структура і взаємозв’язок об’єднаних у ній бюджетів.

13. Вид грошової  допомоги  вищого  бюджету  нижчому,  надання якої здійснюється з чітким  визначенням цілей  і напрямків витрати коштів.

14. Сукупність усіх бюджетів, що діють на території країни.

15. Безоплатна, безповоротна  допомога вищого бюджету нижчо- му, яка не має цільового характеру і надається  у випадку перевищен- ня витрат над доходами.

3. Тести

1.  Контроль за  використанням коштів  Державного  бюджету

України від імені Верховної Ради  України здійснює:

а) Міністерство фінансів України;

б) Рахункова палата;

в) Державне казначейство України;

г) Державна податкова адміністрація;

д) Кабінет Міністрів України;

е) Державне контрольно-ревізійне управління.

2. Принцип  ………….. бюджетної системи  України полягає  у включенні до бюджетів всіх доходів  і видатків держави:

а) єдності;

б) повноти;

в) обґрунтованості; г) збалансованості; д) самостійності.

3. Єдина міжнародна система функціонального групування до- ходів  і видатків  бюджету за  однорідними ознаками (економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою) на- зивається:

а) бюджетними  ресурсами;

б) бюджетною класифікацією;

в) міжбюджетними відносинами;

г) бюджетним запитом.

4. Резервний фонд Державного бюджету передбачається:

а) обов’язково;

б) не обов’язково;

в) за рішенням Міністерства фінансів України;

г) за рішенням Кабінету Міністрів України.

5. Кабінет Міністрів  України продає  Верховній Раді  України річний звіт про виконання Державного бюджету України не піз- ніше:

а) 1 березня року наступного за звітним; б) 1 квітня року наступного за звітним; в) 1 травня року наступного за звітним; г) 1 червня року наступного за звітним.

6. Кошти,  які безоплатно і без повернення передаються з одно- го бюджету в інший, у формі дотацій та субвенцій називають:

а) закріпленими доходами;

б) міжбюджетними трансфертами;

в) регулюючими доходами;

г) бюджетними  ресурсами.

7. Бюджетний процес  України полягає  в:

а) єдності;

б) самостійності;

в) контролю;

г) повноті;

д) реальності;

е) гласності.

8. Бюджетний процес охоплює такі стадії бюджетної діяльності:

а) виявлення резервів, розгляд  і затвердження бюджету, вико- нання бюджету, складання звіту про виконання бюджету;

б) бюджетне планування, узгодження  бюджету з загальною  про- грамою фінансової  стабілізації, виконання бюджету;

в) складання проекту бюджету, розгляд і затвердження бюджету, виконання бюджету, складання звіту про виконання бюджету і його затвердження;

г) складання проекту бюджету, виконання бюджету.

9. До завдань бюджетного процесу варто віднести:

а)  максимальне виявлення  всіх  матеріальних і фінансових  ре- зервів держави;

б) бюджетне планування;

в) узгодження  бюджету з загальною програмою фінансової ста- білізації;

г) ліквідація  бюджетного регулювання.

10. Дефіцит Державного бюджету утворюється, коли:

а) сума податкових надходжень скорочується;

б) витрати держави зменшуються;

в) сума активів держави перевищує  розміри її зобов’язань;

г) сума витрат перевищує  суму доходів Державного бюджету.