Фінанси підприємств - Навчальний посібник (М. М. Бердар)

11.3. санаційний аудит

та порядок його проведення

Для  визначення рівня  фінансово-господарської діяльності підприємств,  що опинилися у фінансовій кризі, і прийняття рішення  про необхідність та визначення джерел фінансування санації проводиться санаційний  аудит.

Аудит — це незалежна експертиза публічної бухгалтерської та фінансової  звітності, іншої інформації  про фінансово-госпо- дарську  діяльність  суб’єктів  господарювання з метою визна-

 

чення достовірності  їх звітності, повноти обліку і відповідності чинному законодавству, а також формування висновків  про реальний  фінансовий стан підприємства.

Окремим   видом  загального   аудиту  є  санаційний аудит. Його особливість  полягає  в тому, що він здійснюється на під- приємствах, які опинилися у фінансовій кризі.

Метою  санаційного аудиту  є оцінка рівня фінансової  кри- зи та виявлення на підприємстві фінансової  можливості  її по- долання  на основі аналізу фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання.

Проведення санаційного  аудиту зумовлюється необхідніс- тю наявності  об’єктивної інформації  про фінансовий стан під- приємства,  яке опинилося у фінансовій кризі.

Санаційний аудит підприємства,  що перебуває  у фінансо- вій кризі, можуть замовляти:

− саме  підприємство —  у випадку,  якщо  воно  виходить  з пропозицією про укладення мирової угоди та проведення санації у процесі провадження справи про банкрутство;

− потенційний сенатор — у випадку, якщо вирішується пи- тання про санацію підприємства через його реорганізацію шляхом приєднання до іншого або злиття з іншим підпри- ємством;

− державні органи — якщо вирішується питання  про надан- ня підприємству державної санаційної  підтримки;

− позикодавець — якщо вирішується питання  про надання санаційного кредиту;

− існуючі та потенційні  власники  корпоративних прав під- приємства,  якщо приймається рішення  про збільшення статутного фонду тощо.

На вимогу  замовників санаційний  аудит здійснюється зо- внішніми аудиторами,  які не залежать від підприємства,  аудит якого проводиться, та замовника аудиту.

Аудитор за результатами перевірки  фінансово-господар- ської діяльності підприємства,  яке перебуває у фінансовій кри-

 

зі, має підготувати висновок про його санаційну спроможність, тобто про здатність до виживання.

Санаційна спроможність — це наявність  у підприємства, яке перебуває  у фінансовій кризі, фінансових, організаційно- технічних та правових можливостей,  які визначають його здат- ність самостійно провести фінансову санацію.

Санаційну спроможність  підприємства можна виявити, якщо в процесі санаційного аудиту визначено причини фі- нансової  кризи,  її глибину  та можливості  подолання,  а також проведено  економіко-правову експертизу  існуючої санаційної концепції та оцінки ризиків, пов’язаних з її реалізацією.

У процесі санаційного  аудиту необхідно оцінити санаційну спроможність  підприємства з економічних  та правових  пози- цій. Економічними критеріями санаційної  спроможності  під- приємства  є його здатність до відновлення прибутковості, лік- відності та платоспроможності. З правових позицій, санаційно спроможним підприємство буде в тому разі, якщо воно здатне відновити  і тривалий час зберігати  платоспроможність з тим, щоб у кредиторів  не було підстав звертатися із заявою до гос- подарського суду про порушення  справи про банкрутство.

Проведення санаційного  аудиту  передбачає  аналіз  вироб- ничо-господарської діяльності  підприємства та його фінансо- вого стану, а також виявлення ознак кризи  та слабких місць у діяльності підприємства.

Аналізуючи виробничо-господарську діяльність підпри- ємства, аудитор вивчає його загальновиробничу структуру, оцінює рівень існуючої технології  виробництва, аналізує  ви- робничі витрати, рівень собівартості  та рух основних засобів, оцінює показники праці та ін. Вивчаючи фінансовий стан під- приємства,  що перебуває у кризі, аудитор оцінює динаміку та структуру  валюти балансу, аналізує  формування та рух влас- ного позикового  капіталу,  кредиторської заборгованості,  об- сяг використання реальних  та фінансових  інвестицій,  оцінює ліквідність  активів підприємства та його платоспроможність, ділову   активність   підприємства.   Аналізуючи   ситуацію   на

 

ринку збуту готової продукції, аудитор вивчає основні пара- метри маркетингової політики, особливу увагу звертаючи на визначення попиту на продукцію та вивчення конкуренто- спроможності товарів, відповідність якості товарів вимогам ринку,  існування  концепції  оновлення товарного  асортимен- ту, розширення інноваційної діяльності  та ін. На етапі аудиту причин фінансової  кризи визначаються її вид та фаза, вияв- ляються  фактори,  які вплинули на кінцеві  показники діяль- ності підприємства,  сильні  та слабкі місця в його діяльності. Завершальною стадією санаційного  аудиту є складання акту. У ньому відображається реальне фінансове становище під- приємства, загальна оцінка його санаційної спроможності та формулюються пропозиції  щодо доцільності  ліквідації  чи са- нації підприємства.