9.3. сутність та види фінансового аналізу.

Методи та моделі фінансового аналізу

Аналіз  фінансового стану  — це частина  загального  аналі- зу господарської  діяльності  підприємства,  який  складається з двох взаємозалежних частин: фінансового аналізу й управлін- ського аналізу.

Предметом фінансового аналізу підприємства є його фі- нансові ресурси, їх формування та використання.

Фінансовий аналіз  за  організаційними формами прове- дення включає:

− зовнішній аналіз;

− внутрішній  аналіз.

Зовнішній фінансовий аналіз  здійснюється партнерами підприємства,  контролюючими органами  на основі даних пу- блічної фінансової  звітності.

Зовнішній фінансовий аналіз включає:

− аналіз абсолютних показників прибутку;

− аналіз показників рентабельності;

− аналіз  фінансового стану,  фінансової  стійкості,  стабіль- ності  підприємства,   його  платоспроможності та  ліквід-

ності балансу;

− аналіз ефективності використання залученого капіталу;

− економічна діагностика фінансового стану підприємства. Внутрішній  аналіз  фінансового стану здійснюється аналі- тиками  підприємства і заснований  на широкій  інформаційній

базі, у т.ч. оперативні  дані.

Внутрішній фінансовий аналіз включає:

− аналіз майна (капіталу) підприємства;

− аналіз фінансової  стійкості та стабільності підприємства;

− аналіз ділової активності  підприємства;

− аналіз  динаміки  прибутку  та  рентабельності підприєм- ства і факторів, що впливають  на них;

− аналіз кредитоспроможності підприємства;

− аналіз ліквідності  та платоспроможності підприємства;

− аналіз самоокупності підприємства.

За періодом проведення є:

− попередній фінансовий аналіз;

− поточний (оперативний) фінансовий аналіз;

− подальший  (ретроспективний) фінансовий аналіз.

Попередній фінансовий аналіз — дослідження умов фінан- сової діяльності, в цілому, або здійснення окремих фінансових операцій підприємства.

Поточний  (оперативний) фінансовий аналіз  — досліджен- ня оперативного  впливу на результати фінансової  діяльності.

Подальший (ретроспективний) фінансовий аналіз  здій- снюється шляхом порівняння фінансового стану звітного пері- оду з попереднім і поточним аналізом.

За об’єктом аналізу:

− аналіз  фінансової  діяльності  підприємства (обєднання) загалом  (дослідження фінансової   діяльності   підприєм- ства як цілісного комплексу без виокремлення окремих підрозділів);

− аналіз  фінансової  діяльності  окремих  структурних оди- ниць і підрозділів  (дослідження фінансової  діяльності центрів економічної відповідальності);

− аналіз окремих фінансових  операцій.

За обсягом дослідження:

− повний фінансовий аналіз;

− тематичний фінансовий аналіз.

Повний  фінансовий аналіз  — це комплексне  дослідження фінансової  діяльності підприємства.

Тематичний фінансовий аналіз  — це дослідження окремих аспектів фінансової  діяльності.

Практика аналізу фінансового стану підприємства опрацю- вала певні прийоми й методи його здійснення.

Основні методи фінансового аналізу підприємства (рис. 9.4).

Горизонтальний фінансовий аналіз

Системи фінан- сового аналізу підприємства

Структурний (вертикальний) фінансовий аналіз

Порів- няльний фінансо- вий аналіз

Трендовий фінансо- вий аналіз

Фактор- ний фі- нансовий аналіз

Аналіз фінансових коефіці- єнтів (R — аналіз)

Інтеграль- ний фі- нансовий аналіз

Рис. 9.4. Методи фінансового аналізу

Горизонтальний (часовий)  аналіз   —  порівняння  кожної позиції звітності з попереднім періодом.

Структурний (вертикальний) аналіз — базується  на струк- турному  розкладанні окремих  фінансових  показників з оцін- кою впливу різних факторів на кінцевий результат.

Порівняльний аналіз  —  внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками само- го підприємства та його дочірніх підприємств (філій), а також міжгосподарський аналіз показників даної фірми, порівняно з показниками конкурентів або із середньогалузевими та серед- німи показниками.

Трендовий аналіз  — базується  на вивченні  динаміки  окре- мих фінансових  показників у часі, порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показників.

Аналіз  фінансових коефіцієнтів (R-аналіз) — розрахунок співвідношень різних абсолютних показників між собою.

Інтегральний фінансовий аналіз — базується  на системі вза- ємозалежного використання окремих фінансових  коефіцієнтів.

Факторний аналіз  — визначення впливу окремих факторів на результативний показник.

Методи  фінансового аналізу — це комплекс  науково-ме- тодичних інструментів  та принципів дослідження фінансового стану підприємства.

Класифікації методів фінансового аналізу:

І рівень: неформалізовані та формалізовані методи аналізу.

Неформалізовані методи  фінансового аналізу засновані на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на твердих аналітичних взаємозв’язках і залежностях:

− експертних  оцінок і сценаріїв;

− психологічний метод;

− морфологічний метод;

− порівняльний метод;

− побудови системи показників;

− побудови системи аналітичних таблиць.

Формалізовані методи  фінансового аналізу засновані  на жорстко формалізованих аналітичних залежностях:

− метод ланцюгових підстановок;

− метод арифметичних різниць;

− балансовий  метод;

− метод виокремлення ізольованого  впливу факторів;

− метод відсоткових чисел;

− диференційний метод;

− логарифмічний метод;

− інтегральний метод;

− метод простих і складних відсотків;

− дисконтування.

ІІ рівень:

Традиційні методи економічної статистики:

− метод середніх та відносних величин;

− метод групування;

− графічний метод;

− індексний метод;

− елементарні методи обробки рядів динаміки.

Математико-статистичні методи:

− кореляційний аналіз;

− дисперсійний аналіз;

− факторний аналіз;

− метод головних компонентів.

Фінансовий аналіз здійснюється за допомогою різних моделей, які дають змогу структурувати та ідентифікувати взаємозв’язки між основними  показниками.

Існують  три  основні  типи  моделей,  які  застосовуються в процесі аналізу  фінансового стану підприємства: дескриптив- ні, предикативні та нормативні.

Дескриптивні моделі,  що ґрунтуються на використанні фактичних даних бухгалтерського обліку та звітності:

− побудова системи звітних балансів;

− подання  фінансової  звітності у різних аналітичних розрі- зах;

− вертикальний та горизонтальний аналіз звітності;

− система аналітичних коефіцієнтів;

− аналітичні  записки до звітності.

Предикативні моделі — це моделі передбачувального, про- гностичного характеру. Вони використовуються для прогно- зування  доходів та прибутків  підприємства,  його майбутнього фінансового стану. Найбільш поширені з них:

− розрахунки  точки критичного  обсягу продажу;

− побудова прогностичних фінансових  звітів;

− динамічний аналіз.

Нормативні моделі застосовуються для порівняння фактич- них результатів діяльності підприємства із нормативними. Сут-

ність моделей полягає у встановленні нормативів на кожну стат- тю виробничих витрат, установлюється норматив і з’ясовуються причини відхилень фактичних даних. Моделі використовують- ся переважно у внутрішньому фінансовому аналізі.

Отже, у ході фінансового аналізу підприємства можуть ви- користовуватися найрізноманітніші прийоми,  методи та моде- лі, їхня кількість та широта застосування залежать від конкрет- них цілей аналізу та визначаються його завданнями в кожному конкретному випадку.