5.1. сутність оподаткування підприємств і податкова система

Податки є важливою ланкою фінансових  відносин у сус- пільстві і як форма фінансових  відносин виникають  одночасно з появою держави.

Податки — це обов’язкові платежі, що їх встановлює держа- ва для юридичних і фізичних осіб з метою формування центра- лізованих  фінансових  ресурсів, які забезпечують  фінансуван- ня державних  витрат.

Обов’язкові  платежі  перераховуються до бюджету  держа- ви, а також до інших цільових державних фондів. Вони можуть здійснюватися у формах:

− податки;

− плата за ресурси;

− цільові відрахування.

Суспільне  призначення податків виявляється в двох осно- вних функціях:

− фіскальна;

− регулююча.

Фіскальна функція полягає  у формуванні грошових до- ходів держави  (мобілізації коштів у розпорядження держави  і формування централізованих фінансових  ресурсів  для  забез- печення виконання функцій  держави).

Регулююча функція податків  проявляється через  вплив податків на різні сторони діяльності  суб’єктів господарювання (держава  регулює  розвиток  економіки  і соціально-економічні процеси в суспільстві).

Функції податків  діють одночасно  і взаємоузгоджені. Не- можливо також розмежувати податки на суто фіскальні й регу- люючі, бо без фіскальної їх дії не може бути й регулюючої. За- стосування податків як фінансових регуляторів надзвичайно складне і важливе,  оскільки  вони торкаються  всіх сфер життя як платника  податків, так і суспільства  загалом. Ефективність застосування податків залежить  від їх реальності: об’єкта опо- даткування, розміру ставок, податкових пільг, сталості законів про оподаткування тощо, тобто від сталості й реальності подат- кового механізму, податкової системи. Тому в умовах ринкової економіки  завданням держави  в галузі  податків  є створення такої системи оподаткування та умов для платників  податків, які б сприяли  підвищенню  ефективності виробництва і збіль- шенню доходів бюджету, що дало б змогу державі якнайкраще виконувати свої функції.

Сукупність діючих у державі податків  і податкових  плате- жів  утворює  податкову систему. Сукупність форм  і методів стягнення  частини  доходу юридичних  і фізичних  осіб у дохід бюджету утворює систему  оподаткування.

Система  оподаткування — це сукупність  податків  і зборів

(обов’язкових платежів) до бюджетів різних рівнів, а також до

державних  цільових  фондів,  що стягуються  в порядку,  уста- новленому  відповідними законами  держави.

Податкова система будь-якої країни має будуватися, вихо- дячи з її соціально-економічного становища. І для того, щоб ця система забезпечила отримання позитивних результатів,  по- трібне її наукове обґрунтування, що включає системність, вста- новлення визначальної основи системи оподаткування, а також формування правової бази і вихідних принципів. Визначальною основою податкової системи є обсяг витрат бюджету. Види по- датків та їх обсяг у державі встановлюються з метою покриття витрат. Виходячи  з цього, податки  є вторинними щодо витрат бюджету. Збалансування обсягу  податків  і податкових  плате- жів, що надходять до бюджету, з обсягом бюджетних витрат держави — основне завдання державних  фінансових  органів.

Правовою основою податкової системи є відносини влас- ності. Форма власності визначає право держави на доходи. При державній  власності  все майно підприємств і доходи, що ство- рюються ними, належать  державі. Держава  вирішує, яку част- ку доходів підприємств централізувати до бюджету  та інших централізованих фондів,  а яку  залишити  трудовим  колекти- вам. Що ж до приватних і колективних підприємств,  то держа- ва може централізувати до бюджету лише частину доходів, що необхідна для задоволення загальнодержавних потреб.

До вихідних  принципів побудови  податкової  системи  на- лежать: формування доходів бюджету  у процесі  перерозподі- лу ВВП; встановлення однакових обов’язків і відповідальності перед бюджетом для суб’єктів господарювання всіх форм влас- ності; встановлення оптимального  співвідношення між части- ною доходу, що стягується з підприємств,  і частиною, що зали- шається  у них для розвитку  власного виробництва, соціальної сфери і матеріального стимулювання працівників.

Основні  принципи побудови системи оподаткування:

− обов’язковість;

− стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності;

− рівнозначність і пропорційність;

− соціальна справедливість;

− стабільність;

− економічне обґрунтування;

− рівномірність  сплати;

− недопущення проявів податкової дискримінації.

На жаль, не всі з перелічених принципів достатньо реалізу- ються за здійснення податкової політики, у законодавчих актах щодо окремих податків.

Система оподаткування складається з двох підсистем:

− оподаткування юридичних осіб (підприємств);

− оподаткування фізичних  осіб.

Система  оподаткування підприємств в Україні  зображена на рис. 5.1.