Фінансовий облік – 2 - Навчальний посібник (Волкова І. А.)

5. облiк витрат допомiжних виробництв

Виробничий процес може відбуватися не тiльки внаслiдок споживання факторiв виробництва (необоротних активів, пред- метiв працi та живої працi), а й при протiканнi без затримок про- цесiв господарської дiяльностi (iнвестування, постачання, збут), що передбачає зв’язки з iншими пiдприємствами по лiнiї поста- чання та збуту продукцiї. Значний вплив на виробничий процес мають допомiжнi виробництва, якi забезпечують основнi цехи електроенергiєю, парою, холодом, стиснутим повiтрям, тарою, iнструментом, надають послуги з ремонту та iн.

Продукцiя, роботи й послуги допомiжних виробництв у бiльшостi випадкiв споживаються всерединi пiдприємства, хоча

при їх великих потужностях доцiльно вiдпускати продукцiю, ро-

боти   i   послуги   стороннiм   споживачам,   що   значно   знижує

собiвартiсть основної продукцiї.

Продукцiя, роботи й послуги передаються споживачам (цехам,

дiльницям, бригадам, змiнам, віддiлам) за плановими цiнами або

фактичною собiвартiстю минулого мiсяця.

Бухгалтерський облiк допомiжних виробництв повинен забез-

печити, як мiнiмум, такi данi:

– обсяг виробництва продукцiї, робіт чи послуг;

– визначення фактичних витрат на виробництво;

– надання послуг споживачам у натуральному вираженнi;

– розрахунок  фактичної  собiвартостi  продукцiї  для  спожи-

вачiв;

– розрахунок технiко-економічних показникiв роботи вироб-

ництва;

– розрахунок ефективностi роботи.

Допомiжнi виробництва видiляються в окремi структурнi пiдрозділи за технологічним принципом — за продукцiєю чи по- слугами, якi вони випускають чи надають для основного вироб- ництва,  або  за  характером  послуг  (парокотельні,  транспортнi). За технологiєю вони подiляються на простi i складнi.

До простих вiдносяться виробництва, якi випускають один вид продукції чи послуг (електростанції, парокотельнi, компресорнi та водозабiрнi станцiї та iн.), в яких вiдсутнє незавершене виробниц- тво. Облiк тут органiзовується за простим методом, коли витрати

за мiсяць збираються в цiлому по виробництву, а собiвартiсть оди- ницi продукції (послуг) визначається шляхом дiлення витрат на кiлькiсть випущеної продукції — кВт/г, м3, т/км та iн.

У складних виробництвах технологiчний процес складається з вiдокремлених передiлiв (ремонтно-механiчнi та ремонтно- будiвельнi цехи, тарне виробництво, iнструментальне виробниц-

тво, експериментальнi цехи та iн.). У цих виробництвах може бу- ти незавершене виробництво, що й обумовлює ускладнення ме- тодології та органiзацiї облiку.

Для вказаних виробництв, як правило, застосовується позамо- вний метод облiку. Оскiльки його об’єктом є не тiльки готова продукцiя, а й окремi передiли, тому може використовуватися та-

кож попередiльний метод облiку витрат. Позамовний метод пе- редбачає вiдкриття виробничих замовлень, хоча за характером технологiї продукцiя може оброблятися в декiлькох передiлах чи фазах виробництва. Не виключається ведення позамовно-норма- тивного методу облiку витрат, що передбачає розробку норм і нормативiв на матерiали, заробiтну плату, загальновиробничi ви-

трати,  фiксування  в  документацiї  витрат  за  нормами,  вiдхи-

леннями вiд норм та змiнами норм.

Витрати допомiжних виробництв збираються на рахунку 23 «Ви-

робництво» iз зазначенням субрахунка, що необхiдно для розмежу-

вання  основних  i  допомiжних  виробництв.  Для  основних  цехiв

доцiльно використовувати рахунок 23 «Виробництво» та субрахунок

1, а далi в кодi вказувати номери основних цехiв (наприклад, 23101,

23102, 23103 — що означає: 23 — виробництво, 1 — основне, 01, 02,

03 — номер цеху, а далi код може ускладнюватися за рахунок но-

мерiв замовлень). Для допоміжних виробництв можна використати

субрахунок 2, а потiм вказувати номер цеху (23201, 23202 та iн.).

Аналiтичний облiк витрат у простих допомiжних виробницт-

вах ведеться в  розрiзi  статей  витрат  без пiдроздiлу  за видами

продукцiї, оскiльки в них виробляється один вид продукцiї чи

послуг; у складних виробництвах — за статтями витрат у розрiзi

окремих  видiв  продукції  чи  послуг  у  вiдомостях  (картках)

аналiтичного облiку.

Собiвартiсть замовлення визначається в бухгалтерiї пiсля отри-

мання повiдомлення цеху про його виконання. Продукцiя i послу-

ги для власного споживання основними цехами оцiнюються за фа-

ктичною  цеховою  собiвартiстю  (матерiальнi  витрати,  заробiтна

плата, загальновиробничi витрати), а при виконаннi робiт (послуг)

для стороннiх органiзацiй та свого капiтального будiвництва й об-

слуговуючих господарств — за цiнами, що включають витрати це-

ху, адмiнiстративні та збутовi витрати, певну суму прибутку.

Процес визначення собiвартостi одиницi продукції ускладню-

ється тим, що цехи допомiжного виробництва, як правило, нада-

ють  послуги  один  одному.  Так,  наприклад,  транспортний  цех

здiйснює  перевезення  палива  для  електростанції  та  одночасно

отримує вiд неї електроенергiю. В цьому випадку для розрахунку

собівартості електроенергiї треба знати собiвартiсть отриманих

вiд транспортного цеху послуг, а для розрахунку собiвартостi по-

слуг  транспортного  цеху —  собiвартiсть  отриманої  електро-

енергiї. Собiвартiсть отриманих послуг може визначатися за пла-

новою собiвартiстю  поточного      мiсяця або      за         фактичною

собiвартiстю минулого мiсяця.

Собiвартiсть продукцiї (послуг) формується за дебетом рахун-

ків 23 «Виробництво» на субрахунках 2321 (транспортний цех) та

2322 (електростанцiя) у вiдомостях № 12 за прямими й наклад-

ними витратами, з кредита рiзних рахункiв:

Д 23 «Виробництво» (субрахунки 2321/транспортний цех/ та

2322 / електростанцiя/);

К 13 «Знос необоротних активiв» — знос на вартiсть основних

засобiв, необоротних матерiальних активiв та нематерiальних ак-

тивiв цехiв допоміжного виробництва;

К 20 «Виробничi запаси» — на вартiсть сировини, матерiалiв,

купованих напiвфабрикатiв та комплектуючих виробiв, палива,

будiвельних матерiалiв, запасних частин та ін.;

К   22   «Малоцiннi   та   швидкозношуванi   предмети» —   на

вартiсть використаних малоцiнних предметiв;

К 23 «Виробництво» — вартiсть робiт i послуг, отриманих від

iнших допоміжних цехiв;

К 24 «Брак у виробництві» — на вартiсть втрат вiд браку;

К  37  «Розрахунок   з   рiзними   дебiторами» —   виплачений

ранiше аванс за надання послуг стороннiми органiзацiями;

К 63 «Розрахунки з постачальниками i підрядниками» — на

вартiсть послуг, отриманих вiд стороннiх органiзацiй;

К 66 «Розрахунки з оплати праці» — нарахування заробiтної плати працiвникам допомiжних цехiв;

К 65 «Розрахунки за страхуванням» — на вартiсть страхуван-

ня за встановленими тарифами;

К  68  «Розрахунки  за  iншими  операцiями» —  на  вартість

рiзних послуг некомерцiйного характеру, розрахунки з дочiрнiми

пiдприємствами;

К 91 «Загальновиробничi витрати» — на суму витрат на ор-

ганiзацiю цеху та управлiння ним.

Можуть кореспондувати також iншi рахунки (рахунки класу 8,

якщо пiдприємство ними користується; 39, 47 тощо).

За кредитом рахунка 23 «Виробництво» списуються витрати

на споживачiв продукцiї (робiт) допоміжних виробництв за дебе-

том таких рахункiв:

Д 23 «Виробництво» — на цехи основного виробництва (за

розрахунками спожитих послуг за їх собiвартiстю);

Д 23 «Виробництво» — на цехи допоміжного виробництва (за

рахунком спожитих послуг та їх собiвартiстю);

Д 91 «Загальновиробничi витрати» — вартiсть послуг для за-

гальноцехових потреб (освітлення, опалення, ремонт офiсу, цеху);

Д 92 «Адмiнiстративнi витрати» — на вартiсть послуг для за-

гальногосподарських потреб;

Д 20 «Виробничі запаси» — оприбуткування тари, запасних

частин, виготовлених допоміжними цехами;

Д 22 «Малоцiннi та швидкозношуванi предмети» — оприбут-

кування iнструментiв, малоцiнних предметiв, виготовлених до-

помiжними цехами;

Д 90 «Собiвартiсть реалiзації» — на вартість послуг, вiдпу-

щених на сторону;

Д  93  «Витрати  на  збут» —  на  вартiсть  робiт  i  послуг  для

вiддiлу збуту;

Д 94 «Інші витрати» — на вартiсть наданих послуг для обслу-

говуючих виробництв i господарств.

Кредитовi  обороти  рахунка  23  «Виробництво»  вiдобража-

ються в журналi 5 або 5А в кореспонденції з дебетом рiзних ра-

хункiв на пiдставi розробної таблицi № 9.