Фінансовий облік – 2 - Навчальний посібник (Волкова І. А.)

6. облiк податкових та iнших довгострокових зобов’язань

Порядок облiку прибутку визначається стандартом 17 «Пода- ток на прибуток», який встановлює методологiчнi засади форму- вання iнформацiї про витрати, доходи, активи i зобов’язання з податку на прибуток та її розкриття у фiнансовiй звiтностi.

Податок на прибуток є об’єктом бухгалтерського i так званого

«податкового» облiку, мiж якими мало спiльного.

Облiковий прибуток (збиток) визначається як сума прибутку

(збитку) до оподаткування, котра вiдображається в облiку й звiті

про фiнансовi результати за звiтний перiод.

Отже,  в  обліку  показується  прибуток,  що  отриманий  за

звiтний перiод в сумі до моменту оподаткування. Пiсля цього ви-

значаються витрати (дохід) з податку  на прибуток на пiдставi

облiкового прибутку (збитку). Сума податку на прибуток склада-

ється з поточного податку з урахуванням вiдстроченого податко-

вого зобов’язання i вiдстроченого податкового активу.

Вiдстроченим  податковим  зобов’язанням  називається  сума

податку на прибуток, який сплачується в наступних перiодах iз

тимчасових різниць, що пiдлягають оподаткуванню.

Відстроченим податковим активом називається сума податку

на прибуток, що пiдлягає вiдшкодуванню у наступних періодах

внаслiдок тимчасової рiзницi, що пiдлягає вирахуванню, а також

перенесенню податкового збитку, не включеного до розрахунку

зменшення податку на прибуток у звiтному перiодi.

Тимчасова рiзниця, що пiдлягає оподаткуванню, включається

до прибутку (збитку) у майбутнiх перiодах.

Тимчасова рiзниця, що підлягає вирахуванню, призводить

до зменшення податкового прибутку (збитку) у майбутнiх перi-

одах.

Податковий прибуток (збиток) визначається за податковим за-

конодавством об’єкта оподаткування за звiтний перiод.

Внаслiдок того, що в облiку прибуток визначається за одними

правилами, а в податкових органах — за iншими, утворюється

постiйна рiзниця мiж податковим й облiковим прибутком (збит-

ком) за певний перiод, що виникає в поточному звiтному перiодi

та не анулюється у наступних.

Існують також тимчасовi рiзницi, котрi є наслiдком рiзного

пiдходу до оцiнки  активiв  i  зобов’язань за даними  фiнансової

звiтності й податкової бази.

Зазначимо,  що  у  викладі  загальних  положень  стандарту  17

«Податок на прибуток» автори зробили спробу поєднати вимоги

до формування й оподаткування прибутку в системi фiнансового

i податкового облiку.

Основним завданням бухгалтерського облiку, яке випливає з

прийнятого стандарту, є забезпечення вiдповiдностi мiж сумою

податку на прибуток й обсягом прибутку, з якого вiн справляєть-

ся. Податок на прибуток розподiляється мiж перiодами. Податок,

нарахований для сплати в бюджет в одному періоді, може нале-

жати до iншого.

Наприклад, пiдприємство отримало 1 529 689 грн доходiв, якi

є базою для оподаткування. Витрати склали 976 432 грн, в тому

числi   на   утримання   Палацу   культури   (соцiальна   сфера) —

96 786 грн.

Визначається облiковий прибуток:

1 529 689 – 976 432 = 553 257 грн.

Визначається оподатковуваний прибуток:

1 529 869 – (976 432 – 96 786) = 650 043 грн.

Розраховується сума прибутку до сплати в бюджет:

(650 043 · 30 \%) / 100 = 195 043 грн.

Розраховується сума податку на пiдстав і даних фiнансового облiку:

(553 257 · 30 \%) / 100 = 165 977 грн.

Рiзниця мiж податковим i бухгалтерським податком на при- буток становить 29 036 грн (195 013 – 165 977). Вона утворила- ся за рахунок постiйних рiзниць між базами розрахунку податку з прибутку, що вiдображається у фiнансовiй та податковiй звiтностi. Ці різниці призвели до збiльшення витрат iз податку на прибуток у звiтному перiодi порiвняно з їх звичайною вели- чиною.

На відміну вiд постiйних тимчасовi рiзницi виникають через те, що прибуток оподатковується у поточному звiтному перiодi, тому надається вiдстрочка з податку пiд час його нарахування для сплати до бюджету.

Наприклад,   пiдприємство   визначило   облiковий   прибуток

845800  грн,  який  вiдповiдає  податковому  (постiйних  рiзниць

немає).

У складi доходiв не було враховано 138 920 грн авансових

платежiв, якi є об’єктом оподаткування в податковому облiку.

Витрати на прибуток в бухгалтерському облiку становлять:

(845 800 · 30 \%) / 100 = 253 740 грн.

Сума сплати прибутку до бюджету:

[(845 800 + 138 920) · 30 \%)] / 100 = 295 416 грн. Рiзниця між облiковим і податковим прибутком становить: (295 416 – 253 740) = 41 676 грн.

Ця рiзниця є вiдстрочкою нарахування витрат з податку на прибуток (вiдстрочені податковi активи).

Може бути й так, що прибуток, визнаний прибутком звiтного

перiоду, оподатковується в наступному перiодi, тому підприємс-

тво нараховує витрати з податку, але з відстрочкою сплати до

бюджету.

Сума нарахованого податку, за податковим законодавством,

називається податковим прибутком (збитком), а сума облiкового

податку — витратами з податку на прибуток.

Податковий прибуток облiковується на субрахунку 641 «Роз-

рахунки за податками», а витрати з податку на прибуток — на

рахунку 98 «Податки на прибуток».

Якщо тимчасові різницi позитивнi (податковий прибуток бі-

льший ніж облiковий), то вони називаються вiдстроченими пода-

тковими активами, які облiковуються на рахунку 17 «Вiдстрочені

податковi активи».

Якщо   тимчасові   різниці   негативнi   (податковий   прибуток

менший, ніж облiковий), то вони називаються вiдстроченими по-

датковими  зобов’язаннями,  які  облiковуються  на  рахунку  54

«Відстроченi податковi зобов’язання».

Витрати з податку на прибуток, який вноситься до бюджету,

розраховується  як  сума  поточного  податку  плюс  (чи  мiнус)

вiдстроченi податки.

Наприклад, пiдприємство за 200_ р. отримало облiковий при-

буток в сумi 2 116 745 грн. У складi витрат діяльності не були

враховані аванси, виданi постачальникам на 121 978 грн, а також

витрати на соцiальнi заходи 245 611 грн, якi віднесені до складу

інших операцiйних витрат, У складі доходiв не враховано отри-

манi аванси вiд покупцiв на 89 344 грн.

На основi наведених даних визначаються витрати з податку на

прибуток.

1. Визначити суму оподаткованого прибутку:

2 116 745 – 121 978 + 245 611 +

+ 89 344 = 2 329 722 грн.

2. Визначити поточний податок на прибуток:

(2 329 722 · 30 \%) /

/ 100 = 698 917 грн.

3. Частка з поточного податку, що виникла внаслiдок наявнос-

ті постійної рiзницi (витрати соцiальної сфери):

(245 611 · 30 \%) / 100 = 73 683 грн.

4. Визначити суму тимчасової рiзницi, що пiдлягає вираху-

ванню, і частку в нiй вiдстроченого активу:

(89 344 · 30 \%) / 100 = 26 803 грн.

5. Визначити суму тимчасової різниці, що пiдлягає оподатку-

ванню, i частку в ній вiдстроченого податкового зобов’язання:

(121 978 · 30 \%) / 100 = 36 593 грн.

6. Розрахувати сальдо (відстрочені активи плюс (чи мінус) по-

даткові зобов’язання):

(36 593 – 26 803) = 9790 грн.

7. Загальна сума витрат із податку на прибуток (п. 2 + п. 6):

698 917 + 9790 = 708 707 грн.

Витрати з податку на прибуток дорiвнюють сумi облiкового прибутку,  помноженого  на  ставку  прибутку  (30 \%),  плюс  (чи мiнус) сума постiйної рiзницi.

На основі наведених даних складаються записи:

На поточний податок на прибуток:

Д  981  «Податок  на  прибуток  вiд  звичайної  дiяльностi» —

698 917 грн;

К 641 «Розрахунки за податками».

На суму вiдстрочених податкових зобов’язань:

Д  981  «Податок  на  прибуток  від  звичайної  дiяльностi» —

9790 грн;

К 54 «Вiдстрочені податкові зобов’язання».

Загальна сума витрат на прибуток списується на фiнансовий

результат:

Д         793      «Результат      вiд       iншої   звичайної       діяльності» —

708 707 грн;

К 981 «Податок на прибуток вiд звичайної дiяльностi».

Якби  в  наведеному  прикладi  сума  тимчасових  рiзниць,  що

пiдлягає вирахуванню, перевищила суму тимчасових рiзниць, яка

пiдлягає оподаткуванню, то остання проводка мала б такий ви-

гляд:

Д 17 «Вiдстроченi податковi активи»;

К 981 «Податок на прибуток вiд звичайної дiяльностi».

Важливо зазначити, що для правильного ведення бухгалтерсь-

кого облiку треба знати, за якими операцiями можуть виникати

постiйні й тимчасовi різниці. Цьому може допомогти наведена

табл. 2.1.

 

ПОСТІЙНІ Й ТИМЧАСОВІ РІЗНИЦІ,

Таблиця 2.1

ЯКІ ВІДОБРАЖАЮТЬСЯ В БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ

 

Постійні різниці між обліковим

і податковим прибутком

Тимчасові різниці між обліковим і податковим прибутком

та відображення їх в обліку

1.  Амортизація виробничих основних засобів методом, відмінним від подат- кового (різні рахунки 23, 91, 92 та ін.).

2. Амортизація  основних  засобів невиробничого призначення (різні рахунки 94).

3.  Паливно-мастильні матеріали для легкового транспорту, витрати на його паркування, стоянку (Д 92, 93).

4.  Визнані пені, штрафи, неустойки, відрахування до необов’язкових фо- ндів (Д 948).

5.  Втрати   від   участі   в   капіталі

(Д 96).

6.  Втрати від не операційних курсо-

вих різниць (Д 947).

7.  Уцінка     необоротних     активів

(Д 975).

8.  Списання   необоротних   активів

(Д 796).

9.  Інші витрати (Д 977).

10. Представницькі  витрати   понад

2 \% від оподаткованого прибутку за

попередній квартал (Д 92).

11. Благодійна допомога понад 4\% від оподатковуваного прибутку звіт- ного періоду (Д 977).

12. Витрати на утримання об’єктів соціальної інфраструктури (Д 949).

13. Проценти    за    борговими    зо-

бов’язаннями (Д 951).

1.  Розрахунки за виданими аванса- ми (не враховуються у складі ви- трат) (Д 981, К 54).

2. Витрати майбутніх періодів (не враховуються    у    складі    витрат) (Д 981, К 54).

3. Доходи майбутніх періодів (не враховуються    у    складі    доходів) (Д 17, К 641).

4. Розрахунки за авансами одержа- ними (не враховуються у складі до- ходів) (Д 17, К 641).

5.  Резерв сумнівних боргів (сальдо за   кредитом   рахунка   38)   (Д   17, К 641).

6. Забезпечення   гарантійних   зо- бов’язань, інших майбутніх витрат і платежів (сальдо за кредитом рахун- ка 47) (Д 17, К 641).

7.  Незакриті договори обміну (саль- до за кредитом рахунка 63 (без ПДВ) за   бартерними   угодами)   (Д   17, К 641).

 

Отже, тимчасовi рiзницi можуть відноситись у кредит рахунка

54 «Вiдстроченi податковi зобов’язання» або в дебет рахунка 17

«Вiдстроченi податковi активи».

Якщо вiдбувається зарахування вiдстрочених податкових зо-

бов’язань до поточної заборгованостi перед бюджетом, то скла-

дається запис:

Д 54 «Вiдстроченi податковi зобов’язання»;

К 641 «Розрахунки за податками».

Списання вiдстрочених податкових активiв, якщо сума подат- ку на прибуток за даними бухгалтерського облiку бiльша нiж за даними податкового облiку, оформляється:

Д 54 «Вiдстроченi податковi зобов’язання»;

К 17 «Вiдстроченi податковi активи».

При реструктуризацiї боргiв:

Д 17 «Вiдстроченi податковi активи»;

К 54 «Вiдстроченi податковi зобов’язання».

Вiдстрочення поточної заборгованостi перед бюджетом:

Д 641 «Розрахунки за податками»;

К 54 «Вiдстрочені податковi зобов’язання».

Списання вiдстрочених податкових активiв при реструктури-

зацiї податкової заборгованостi:

Д 641 «Розрахунки за податками»;

К 17 «Вiдстрочені податковi активи».

Вiдображення тимчасової рiзницi, якщо податок на прибуток

за даними бухгалтерського облiку менший вiд податкового:

Д 17 «Вiдстроченi податкові активи»;

К 641 «Розрахунки за податками».

Синтетичний облiк за кредитом рахункiв 17 і 54 ведеться в

журналi 3, аналiтичний — в оборотнiй вiдомостi довiльної форми

за видами активів чи зобов’язань i на рiзницю, між оцiнками яких

в бухгалтерському і податковому облiку виникли розходження.