1. суть, види та значення  зобов’язань

Функцiонуючi пiдприємства завжди мають в пасивi балансу меншу чи бiльшу частку позиченого капiталу, оскiльки власного не вистачає для розширення масштабiв виробництва. Залучений в оборот пiдприємства капiтал має назву зобов’язань.

Пiд зобов’язаннями  розумiють  заборгованiсть  пiдприємства,

котра виникає внаслiдок минулих подiй і погашення якої в май-

бутньому,  як  очікується,  викличе  скорочення  (зменшення)  ре-

сурсiв підприємства, що втілюють у собi економiчнi вигоди.

Минулi подiї — це ті, якi привели до зобов’язань пiдприєм-

ства,  пов’язаних  iз  придбанням  активiв  (необоротних,  нема-

терiальних,  оборотних  грошових  та  iнших),  в  розрахунку  на

отримання  вiд  їх  використання  бiльшої  вигоди,  нiж  очiкуване

скорочення (зменшення) ресурсiв при погашеннi заборгованостi.

Зобов’язання визнаються заборгованiстю кредиторам за таких

обставин:

– зобов’язання вiдображено в теперішньому часi i вони є на-

слiдком минулих фактiв господарського життя (отриманi запаси,

послуги,  нанесена  шкода,  за  яку  пiдприємство  несе  вiдповi-

дальнiсть);

– пiдприємство   визнає   необхідність   майбутнiх   платежів

кредиторам з метою надалi пiдтримувати господарські зв’язки

з ними вiдповiдно до нормального ходу пiдприємницької дія-

льності;

– зобов’язання повинно бути виконано незаперечно, але май-

бутнi платежi мають iмовiрний характер, оскiльки пiдприємство

може мати ускладнення з платежами;

– строки виконання зобов’язань можуть бути визначенi, але

точна дата — невiдома;

– суб’єкт, вiдносно якого виникли борговi зобов’язання, пови-

нен бути ідентифiкований як особа чи група осiб, хоча в момент

реєстрації зобов’язання суб’єкт мiг бути не iдентифiкованим.

У пасивi балансу зобов’язання подiляються на довгостроковi

та поточнi. Довгостроковi визначаються як такi, що не є поточ-

ними, а поточнi зобов’язання повиннi погашатися впродовж опе-

рацiйного циклу або протягом дванадцяти мiсяцiв iз дати балансу

Такою вважається число мiсяця, коли складено баланс, як прави-

ло, — кiнець останнього дня звiтного перiоду (мiсяця, кварталу,

року).

Подiл заборгованостi на довгострокову і поточну виправданий

тим, що акцентує увагу на контролi за найближчими платежами,

якi повиннi здiйснюватися в першу чергу.

Як несвоєчасне надходження активiв може спричинити збої у

виробничому процесi, так i несвоєчаснi розрахунки з кредитора-

ми можуть призвести до значних витрат активiв, якi перевищать

їх витрати при нормальних розрахунках.