Фінансовий облік - 1 - Навчальний посібник (Волкова І. А.)

3. фінансова звітність як інформаційна база для прийняття управлінських рішень

Як було сказано, фінансовий облік є обов’язковим, ре- гламентованим, а управлінський організовується в необхідному аспекті для задоволення інформаційних потреб менеджерів під- приємства, втручання в ті чи інші події, які характеризуються пе- вними економічними показниками фінансового обліку. Проте проблема полягає в тому, щоб визначити об’єкти, які потрібно контролювати, набір необхідних для контролю показників, міру відхилень у випадках, коли треба втручатися в процеси і явища господарського життя, на що і на кого впливати та інші важливі моменти.

Фінансова звітність містить інформацію про бухгалтерський баланс — активи, зобов’язання і капітал. Активи являють собою ресурси підприємства, які придбані для того, щоб отримати від їх

подальшого використання економічні вигоди. Так, реалізувавши готову продукцію, на яку витрачені ресурси (запаси, працю, тех- ніку), потрібно не тільки компенсувати витрати, а й реалізувати продукцію з прибутком.

Пасиви являють собою довгострокові чи поточні зобов’язання підприємства, які потрібно вчасно погасити. У випадку затримки

з погашенням зобов’язань нараховуються штрафи, пені, неустой-

ки кредиторам, що обумовлено умовами договору.

Капітал підприємств вимірюється сумою, що визначає різни-

цю між сумою активів та пасивів. Баланс розкриває три складо-

ві — активи, зобов’язання і капітал за статтями, що передбачені

національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку

України № 2 «Баланс». У балансі наводяться дані на початок ро-

ку і на дату складання балансу протягом наступного господарсь-

кого року, який  починається  з 1 січня і триває до  31  грудня.

У балансі відображаються події минулих періодів, але за допомо-

гою економічного аналізу можна виміряти міру відхилень за пе-

ріод за всіма статтями, які наводяться в ньому; аналізується абсо-

лютна   і   відносна   динаміка   показників;   структура   активів,

зобов’язань та капіталу; відношення одних статей балансу до ін-

ших або одних розділів до інших; робляться висновки щодо по-

ліпшення чи погіршення цих показників та виявляють фактори

впливу на них.

Окремі показники господарської діяльності не можна визна-

чити іншими методами, ніж за допомогою складання балансу —

наявність загальної суми активів, зобов’язань і капіталу, наяв-

ність власних оборотних коштів (робочого капіталу), ефектив-

ність активів, норма прибутку та ін.

Економічний аналіз фінансової звітності за ряд періодів дає

можливість виявити тенденції зростання (розширення) чи згор-

тання (звуження) діяльності, оцінити окремі показники і прийня-

ти рішення менеджерам, інвесторам, фінансистам, банківським

працівникам, власникам та всім зацікавленим особам щодо вибо-

ру варіанту дій, які стосуються підприємства. Зрозуміло, що від-

стеження минулих подій дає можливість бачити тенденції, і на їх

основі методом екстраполяції передбачити майбутній стан під-

приємства. Названий метод не завжди дає добрі результати, тому

на допомогу традиційній методиці економічного аналізу залуча-

ються економіко-математичні методи досліджень.

Таким чином, бухгалтерський фінансовий облік збирає та об-

робляє дані про факти господарської діяльності, трансформує їх в

інформацію та забезпечує нею управлінський апарат і зовнішніх

користувачів, які вивчають наслідки раніше ухвалених рішень.

Крім цього, фінансовий облік забезпечує зворотний зв’язок між

господарською  системою  підприємства  та  управлінням.  Отже,

беззаперечним є той факт, що облік є системою сервісного забез-

печення  управління  необхідною  інформацією  про  фактичний

стан об’єкта управління.