3. фінансова звітність як інформаційна база для прийняття управлінських рішеньЯк було сказано, фінансовий облік є обов’язковим, ре- гламентованим, а управлінський організовується в необхідному аспекті для задоволення інформаційних потреб менеджерів під- приємства, втручання в ті чи інші події, які характеризуються пе- вними економічними показниками фінансового обліку. Проте проблема полягає в тому, щоб визначити об’єкти, які потрібно контролювати, набір необхідних для контролю показників, міру відхилень у випадках, коли треба втручатися в процеси і явища господарського життя, на що і на кого впливати та інші важливі моменти. Фінансова звітність містить інформацію про бухгалтерський баланс — активи, зобов’язання і капітал. Активи являють собою ресурси підприємства, які придбані для того, щоб отримати від їх подальшого використання економічні вигоди. Так, реалізувавши готову продукцію, на яку витрачені ресурси (запаси, працю, тех- ніку), потрібно не тільки компенсувати витрати, а й реалізувати продукцію з прибутком. Пасиви являють собою довгострокові чи поточні зобов’язання підприємства, які потрібно вчасно погасити. У випадку затримки з погашенням зобов’язань нараховуються штрафи, пені, неустой- ки кредиторам, що обумовлено умовами договору. Капітал підприємств вимірюється сумою, що визначає різни- цю між сумою активів та пасивів. Баланс розкриває три складо- ві — активи, зобов’язання і капітал за статтями, що передбачені національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку України № 2 «Баланс». У балансі наводяться дані на початок ро- ку і на дату складання балансу протягом наступного господарсь- кого року, який починається з 1 січня і триває до 31 грудня. У балансі відображаються події минулих періодів, але за допомо- гою економічного аналізу можна виміряти міру відхилень за пе- ріод за всіма статтями, які наводяться в ньому; аналізується абсо- лютна і відносна динаміка показників; структура активів, зобов’язань та капіталу; відношення одних статей балансу до ін- ших або одних розділів до інших; робляться висновки щодо по- ліпшення чи погіршення цих показників та виявляють фактори впливу на них. Окремі показники господарської діяльності не можна визна- чити іншими методами, ніж за допомогою складання балансу — наявність загальної суми активів, зобов’язань і капіталу, наяв- ність власних оборотних коштів (робочого капіталу), ефектив- ність активів, норма прибутку та ін. Економічний аналіз фінансової звітності за ряд періодів дає можливість виявити тенденції зростання (розширення) чи згор- тання (звуження) діяльності, оцінити окремі показники і прийня- ти рішення менеджерам, інвесторам, фінансистам, банківським працівникам, власникам та всім зацікавленим особам щодо вибо- ру варіанту дій, які стосуються підприємства. Зрозуміло, що від- стеження минулих подій дає можливість бачити тенденції, і на їх основі методом екстраполяції передбачити майбутній стан під- приємства. Названий метод не завжди дає добрі результати, тому на допомогу традиційній методиці економічного аналізу залуча- ються економіко-математичні методи досліджень. Таким чином, бухгалтерський фінансовий облік збирає та об- робляє дані про факти господарської діяльності, трансформує їх в інформацію та забезпечує нею управлінський апарат і зовнішніх користувачів, які вивчають наслідки раніше ухвалених рішень. Крім цього, фінансовий облік забезпечує зворотний зв’язок між господарською системою підприємства та управлінням. Отже, беззаперечним є той факт, що облік є системою сервісного забез- печення управління необхідною інформацією про фактичний стан об’єкта управління. |
| Оглавление| |