3. облік переоцінки та руху основних засобів

Відповідно до діючого законодавства, підприємство може здійснювати переоцінювання основних засобів. Частота проведення переоцінювання залежить від коливань справедливої (реальної) вартості основних засобів. Подальша переоцінка об’єк- ту є необхідною, якщо його справедлива вартість суттєво відріз- няється від балансової вартості.

У разі переоцінювання об’єкта основних засобів переоціню- ють усі об’єкти групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт. Переоцінювання груп основних засобів, однакових за призначенням і способом використання, має проводитись на одну і ту ж саму або близькі дати, але в межах однієї групи всі об’єкти

повинні переоцінюватись на одну дату. При переоцінюванні ос- новних засобів накопичена амортизація має бути скоригована. Це пов’язано з тим, що в результаті переоцінювання балансова вар- тість доводиться до справедливої вартості з урахуванням ступеня зношуваності об’єкта на дату переоцінювання.

Переоцінена сума первісної вартості та зносу об’єкта основ-

них засобів визначається як добуток первісної вартості або зносу

та індексу переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням

справедливої вартості об’єкту, який переоцінюється, на його за-

лишкову вартість. Результати переоцінювання основних засобів,

залежно від конкретних умов, у бухгалтерському обліку відобра-

жаються такими бухгалтерськими проводками:

1. Зменшення  первісної  вартості  основних  засобів  на  суму уцінки:

— Дт 975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвес-

тицій»;

— Кт 10 «Основні засоби».

2. Одноразово  (коригується)  зменшується  нарахований  знос

основних засобів на суму уцінки:

— Дт 131 «Знос основних засобів»;

— Кт 10 «Основні засоби».

3. Збільшення  первісної  вартості  основних  засобів  на  суму

оцінки:

— Дт 10 «Основні засоби»;

— Кт 423 «Дооцінка активів».

4. Одноразово (коректується) збільшується сума нарахованого

зносу на суму дооцінки:

— Дт 423 «Дооцінка активів»;

— Кт 131 « Знос основних засобів».