Тема 7. фІлософІя пІзнання

План

1. Гносеологічна проблема в історії філософської думки.

2. Діалектика суб’єкта й об’єкта пізнання. Пізнання і практика.

3. Чуттєве і раціональне в пізнанні.

4. Істина,  умови й шляхи її досягнення.

Теорія  пізнання  (гносеологія) — один з основних розділів філо- софії. Вона досліджує природу людського пізнання, закономірності переходу від знання явищ до осягнення їх сутності, методи та шляхи досягнення  істини  та її категорії.  В основі  наукової  гносеології  ле- жить матеріалістична діалектика,  яка водночас є логікою і в певному розумінні збігається з теорією пізнання.

На відміну від психології, теорія пізнання  як філософська наука досліджує не характер індивідуальних, функціонуючих у психіці ме- ханізмів пізнання,  а всезагальні  основи, що дають підстави говорити про ці результати як про знання, в яких знаходить адекватне відобра- ження  об’єктивний  світ. Теорія  пізнання  прагне виявити і критично дослідити  умови істинності  будь-якого  знання,  виявити ті граничні основи, які дають змогу робити висновки про ступінь обґрунтованос- ті знань з будь-якої сфери і їх відповідність  об’єктивному аналогу.

Оскільки теорія пізнання  не може виходити  із припущення про існування  передумов, які не аналізуються,  а приймаються як загаль- ноприйняті, то вона не може вибудовуватися так, як вибудовуються теорії конкретних  наук.