Бухгалтерський облік у бюджетних установах - Навчальний посібник (Михайлов М. Г., Телегунь М. І., Славкова О. П.)

1. економічна сутність заробітної плати в бюджетних установах та завдання обліку

Видатки  на заробітну  плату мають найбільшу  питому вагу в кош- торисах  і складають  основну  суму загальних  видатків,  а тому облік праці та її оплати в бюджетних установах є важливою ділянкою обліку.

Праця в бюджетних установах виступає як цілеспрямована діяль- ність людей по управлінню державою в цілому та місцевого самовря- дування, охороні громадського порядку, забезпечення незалежного судочинства та прокурорського нагляду тощо, а також надання нема- теріальних  послуг в соціальній  сфері для задоволення потреб членів суспільства.

На бюджетні  установи,  як і на всі юридичні  особи, поширюєть- ся дія законів України  «Про оплату праці», «Про відпустки», Кодекс законів  про працю, інструкції  Держкомстату (Міністерства статис- тики), накази та інструкції інших державних органів щодо праці, її оплати, нарахування внесків на соціальне страхування та до Пенсій- ного фонду.

Згідно  з законом  України  від 24 березня  1995 р. № 108/95 — ВР

«Про оплату праці» заробітна плата — це винагорода, обчислена як пра- вило у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або упо- вноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір  заробітної плати залежить  від складності та умов викону- ваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Держава здійснює регулювання оплати праці працівників під- приємств  усіх  форм  власності  і господарювання шляхом  встанов- лення розміру мінімальної заробітної плати, інших державних  норм і гарантій, умов і розмірів оплати праці працівників установ і організа- цій, що фінансуються з бюджету, керівників державних  підприємств, а також шляхом оподаткування доходів працівників.

Розмір  мінімальної  заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України, як правило, один раз на рік під час затвердження Державного бюджету України.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини працівників підприємств,  установ та організацій  всіх форм власності та видів діяльності,  а також осіб, які працюють за трудовим  догово- ром з фізичними особами.

 

Заробітна плата працівників бюджетних установ здійснюється на підставі актів Кабінету  Міністрів  України  в межах бюджетних асиг- нувань. Постановами КМУ затверджуються Умови оплати праці, Та- рифні сітки та схеми посадових окладів тощо.

Фонд  оплати  праці  бюджетних  установ  згідно  з Інструкцією зі статистики заробітної плати № 5 має таку структуру:

1 — основна заробітна плата, що включає нарахування винагоро- ди за виконану  роботу  у відповідності  до встановлених норм праці (норми  часу,  виробітку,  обслуговування, посадових  обов’язків.  До неї, зокрема, включають:

– винагорода  за  виконану   роботу  відповідно  до  встановлених норм праці за тарифними ставками  (окладами), відрядними розцінками робітників  та посадовими  окладами  керівників, фахівців, технічних службовців, включаючи в повному обсязі внутрішнє  сумісництво;

– гонорар штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації,  видавництв, установ мистецтва, оплата  праці працівників, що не перебувають  у штаті підпри- ємства за виконання робіт згідно з договорами цивільно-право- вого характеру.

А також інші виплати передбачені даною Інструкцією.

2 — додаткова заробітна плата, що включає  доплати,  надбавки, гарантійні  і компенсаційні виплати,  передбачені  чинним  законодав- ством, премії за виконання виробничих завдань і функцій. Зокрема:

– доплати  за суміщення  професій,  розширення зони обслугову- вання або збільшення обсягу робіт, виконання обов’язків тим- часово відсутнього працівника, роботу у важких  та шкідливих умовах, інтенсивність праці, роботу в нічний  час, високу  про- фесійну майстерність, класність водіям транспортних засобів, високі досягнення в праці в тому числі державним службовцям, виконання особливо важливої роботи на певний термін, знання та використання в роботі іноземної мови, допуск до державної таємниці,  дипломатичні ранги, персональні звання  службових осіб, ранги державних службовців, кваліфікаційні класи суддів, науковий  ступінь, та інші.

3 — інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають ви- нагороди  та премії, які мають одноразовий характер,  компенсаційні

 

та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чин- ного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначе- ними актами норми. Зокрема:

– працівникам, які були в відпустці але вимушено працювали;

– винагороди та заохочення, що здійснюються один раз на рік або мають одноразовий характер: за підсумками  роботи за рік, що- річні винагороди  за вислугу років (стаж роботи);

– премії, що виплачуються у встановленому порядку за спеціаль- ними системами преміювання,  виплачені  відповідно до рішень уряду;

– премії за сприяння винахідництву та раціоналізації, створення, освоєння  та впровадження нової техніки і технології, введення в дію в строк і достроково  виробничих потужностей  і об’єктів будівництва,  своєчасну поставку продукції на експорт та інші;

– грошова  винагорода  державним   службовцям за  сумлінну  та безперервну  працю в органах державної  влади, зразкове  вико- нання трудових обов’язків;

– матеріальна допомога, що має системний  характер, надана всім або більшості працівниками (на оздоровлення, у зв’язку з еко- логічним станом);

– оплата або надання  дотації на харчування  працівників, в тому числі в їдальнях,  буфетах, профілакторіях; оплата за утриман- ня дітей працівників в дитячих закладах,; вартість путівок пра- цівникам  та членам їх сімей на лікування та відпочинок;

– вартість проїзних квитків, відшкодування працівникам вартос- ті проїзду транспортом  загального користування;

– інші виплати.

В бюджетних установах фонд заробітної плати формується на основі тарифікаційного списку, штатного розпису та додаткових роз- рахунків. Виплати здійснюються в межах затвердженого фонду опла- ти праці.

Витрачання бюджетних коштів має бути раціональним і ефек- тивним, а тому правильна організація  обліку заробітної плати має державне значення.  Бухгалтерський облік заробітної  плати повинен забезпечити:

1 — контроль за дотриманням видатків на оплату праці, що перед- бачається в кошторисі  установи та штатному розписі;

 

2 — контроль  за дотриманням встановленої чисельності  праців- ників відповідно до затвердженого штатного розпису;

3 — контроль за використанням робочого часу;

4 — своєчасне і достовірне нарахування заробітної плати, оплати відпусток, соціальної допомоги;

5 — своєчасне  складання податкової  та статистичної звітності  з праці;

6 — своєчастне і достовірне складання звітів до фондів соціально- го страхування та надання їх у встановлений термін;

7 — надання  інформації  працівникам щодо даних їх особових ра- хунків;