Бухгалтерський облік у бюджетних установах - Навчальний посібник (Михайлов М. Г., Телегунь М. І., Славкова О. П.)

6. облік розрахунків по відшкодуванню завданих збитків

В результаті  проведених  інвентаризацій матеріальних цінностей та грошових коштів можуть бути виявлені  їх надлишки чи нестачі.

За нестачі матеріальних цінностей понад природні втрати та гро- шових коштів несуть відповідальність винні особи.

Списання матеріальних цінностей  з балансів  центральних орга- нів виконавчої  влади (головних  розпорядників) та місцевих держад- міністрацій проводиться з дозволу їх керівника незалежно від вартос- ті матеріальних цінностей.

У випадках виявлення недостач і втрат, які виникли  в результаті зловживань, відповідні  матеріали  протягом 5 днів повинні бути пе- редані  до слідчих  органів,  а на суму недостач і втрат подається  ци- вільний позов.

Суми завданих збитків установам та організаціям від розкрадан- ня та нестач матеріальних цінностей,  грошових документів  і коштів, що віднесені на рахунок винних осіб, та інші суми, які підлягають утриманню  в установленому порядку,  обліковуються на активному рахунку 363 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків».

По дебету цього рахунку  відносять  суми виявлених нестач, кра- діжок, псування  матеріальних цінностей тощо, в кореспонденції з обліку грошових  коштів, необоротних  активів  та запасів  на підставі належним чином  оформлених документів  (актів  перевірок,  ревізій, порівняльних відомостей).

По кредиту  рахунку  відображається погашення  дебіторської  за- боргованості. Аналітичний облік ведеться за кожною винною особою із зазначенням прізвища, ім’я, по-батькові,  дати виникнення нестачі, суми відшкодування.

Для  відображення нарахування дебіторської  заборгованості ви- користовують меморіальний ордер ф. № 274, якому присвоюють но- мер починаючи з 17.

Сума збитків, що підлягає відшкодуванню винною особою визна- чається наступними нормативними актами.

Розмір  збитків завданих установі в результаті  нестачі дорогоцін- ного каміння та металів, відходів і брухту, що містять дорогоцінні ме- тали, а також  валютних  цінностей,  визначаються Законом України від 06.06.95 № 217/95-ВР «Про визначення розміру збитків, завданих

 

підприємству, установі, організації розкраданням знищенням, псу- ванням, недостачею або втратою дорогоцінного, каміння та валютних цінностей».

Збитки визначаються в таких розмірах:

1 — дорогоцінних металів (золото, срібло, платина та ін) у подвій- ному розмірі вартості цих металів у чистому вигляді за відпускними цінами, що діють на дату завданих збитків;

2 — музейних експонатів, що містять дорогоцінні метали та до- рогоцінне каміння — за оцінкою, проведеною експертами  з урахуван- ням історично-художньої цінності експонату та в подвійному розмірі вартості цих металів;

3 — іноземної валюти, а також платіжних документів та інших цінних паперів в іноземній  валюті — у сумі, еквівалентній потрійній сумі вартості цих валютних цінностей, перерахованих у валюту Укра- їни за обмінним курсом НБУ на дату виявлення збитків;

4 — заборгованість працівників установ,  підприємств та органі- зацій у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній  валюті на службове  відрядження або господарські  потре- би, та в інших випадках  неповернення іноземної  валюти, одержаної під звіт, стягується в сумі, еквівалентній потрійній  сумі зазначених валютних  цінностей,  перерахованих у валюту  України  за обмінним курсом НБУ на дату погашення  заборгованості.

Розмір завданих збитків від нестач та псування матеріальних цін- ностей визначається з використанням «Порядку визначення розмірів збитків від крадіжок, нестач, знищення  (псування) матеріальних цін- ностей» затверджений постановою КМУ № 116 від 22.01.1996 р. Від- повідно до цього положення розмір збитків визначається з врахуван- ням індексу інфляції, ПДВ, акцизного збору та коефіцієнта кратності.

Відповідно  до п. 10 цієї постанови  із стягнених  сум здійснюється відшкодування збитків, завданих  установі, а залишок  коштів перера- ховується до державного бюджету. Для стягнення сум інвентаризацій- ною комісією оформляються розрахунки  розміру завданих збитків.

На підставі затверджених керівником  протоколів  інвентаризації роблять записи по списанню нестач і одночасно відносять на винних осіб розраховану суму відшкодування.

При стягненні  завданих  збитків  з винних  осіб необхідно керува- тись Кодексом законів про працю та іншими нормативними актами.

 

Так, відповідно  до КЗпП передбачається два види матеріальної відповідальності:  обмежена та повна. За загальним  правилом  до пра- цівників застосовують  обмежену матеріальну відповідальність у роз- мірі середньомісячного заробітку.  Повністю  працівник відшкодовує завданий  збиток,  якщо  його розмір  не перевищує  його середньомі- сячну зарплату.  Якщо ж розмір збитку перевищує  його заробіток, то працівник відшкодовує  лише його частину  в розмірі  його середньо- місячної зарплати.

Матеріальна відповідальність в межах  середньомісячного заро- бітку застосовується щодо:

– працівників — за псування  або знищення  матеріалів,  напівфа- брикатів, інструментів,  вимірювальних приладів, спецодягу, інших предметів  виданих  працівнику в користування для ви- конання  ним трудових обов’язків.

– керівників (їх заступників) і начальників структурних підроз- ділів за завданий збиток у зв’язку з надмірними грошовими виплатами,  неправильною організацією  обліку та зберігання матеріальних і грошових цінностей, не вжиття  заходів з по- передження простоїв,  браку, крадіжок  ,знищення  та псування майна.

При обмеженій  матеріальній відповідальності, а також у всіх ін- ших випадках,  коли розмір збитку  не перевищує  середньомісячного заробітку,  відшкодування збитку  працівниками здійснюється за на- казом керівника організації, а керівниками організацій — за розпоряд- женням вищого органу шляхом утримання із зарплати.

Повна матеріальна відповідальність застосовується до праців- ників  визначених  законом  випадках,  перелік  яких  наведений  в ст.

134 КЗпП,  зокрема, коли між працівником та організацією  укладено письмовий  договір про взяття на себе працівником повної матеріаль- ної відповідальності за незабезпечення цілості  майна  та інших цін- ностей, переданих йому на зберігання та інші цілі; якщо майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю; а також інші випадки.

При цьому перелік посад і робіт а також типовий  договір про по- вну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджені Поста- новою Держкомпраці СРСР від 28.12.77 р. «Про затвердження пере- ліку посад і робіт, що заміщаються  або виконуються працівниками, з

 

якими  підприємством, установою,  організацією  можуть  укладатися письмові договором про повну матеріальну відповідальність за неза- безпечення збереження  цінностей, переданих їм для зберігання, об- робки, продажу  (відпуску), перевезення або застосування у процесі виробництва, а також типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність».

При виявленні нестач у працівників з якими  укладені  договори про повну матеріальну відповідальність та розмір збитків перевищує середньомісячну зарплату  бюджетна  установа  може  звернутись  до суду з позовом  про стягнення  завданих  збитків  на протязі  1 року з дня виявлення збитків.

Відображення в обліку нестач і втрат представлено  в Таблиці 33.

Таблиця 33

Кореспонденції рахунків з обліку нестач

 

 

Зміст операції

Кореспонденції рахунків

Дт

Кт

1. Нестачі матеріалів в межах норм природного убут- ку, а також тих, що відносяться за рахунок установи (винних осіб не встановлено) списуються  наступни- ми записами:

 

 

1а. Придбані  за кошти загального  фонду в поточно- му році

801, 802

201, 204,

205,

231–236,

238, 239

1б. Придбані  за кошти загального  фонду в минулих роках:

431

201, 204,

205,

231–236,

238, 239

1в. Придбані за розрахунками з централізованого по- стачання

683, 684

201, 204,

205,

231–236,

238, 239

2а. Придбані  за кошти спеціального  фонду в поточ- ному році

811-813

201, 204,

205,

231–236,

238, 239

 

Продовження табл. 33

 

2б. Придбані  за кошти  спеціального  фонду  в мину- лих роках:

432

201, 204,

205,

231–236,

238, 239

3. При  виявленні винної  особи суми втрат і нестач списуються аналогічними записами і одночасно про- водиться  другий  запис  по  відшкодуванню збитків винною особою:

 

 

На суму вартості відшкодування збитків установі

363

711

На суму, що підлягає внесенню до бюджету

363

642

4. У випадках, коли винні особи не встановлені (нерозкриті крадіжки,  сти- хійне лихо), суми матеріальних цінностей списують з балансу установи аналогічними записами, а також обліковуються на забалансовому рахунку

05 «Гарантії та забезпечення» до моменту встановлення винних осіб або до надання висновків слідчими органами.

Надходження до каси сум по відшкодуванню збитків

301

363

Утримано із зарплати

661

363

Виявлено  нестачу  готівки  в касі в національній ва- люті

363

301

Погашено нестачу

301, 302

363

 

Приклад. При проведенні  інвентаризації в навчальному закладі виявлена нестача учбових матеріалів, облікова вартість яких 230 грн, придбані в поточному році за рахунок коштів загального фонду. Вин- на особа встановлена.

Сума нестачі відповідно до Постанови  № 116 становить:

Р

 

зб

 
= 230  2 = 460 грн.

В обліку будуть відображені такі кореспонденції:

Кореспонденції рахунків

Таблиця 33

 

 

Зміст операції

 

Сума

Кореспонденція рахунків

Дт

Кт

Списано недостачу учбових матеріалів

230

801

231

Віднесено  суму відшкодування збитку  на винну особу

230

363

711

 

Продовження табл. 33

 

Віднесено суму коштів, що підлягають  пе- рерахуванню  до бюджету

230

363

642

Погашено заборгованість по нестачах

460

301

363

 

Результати інвентаризації і акти перевірки  з відповідними дани- ми про нестачі та втрати  протягом  5 днів повинні  бути передані  до слідчих органів.

Недостачі  матеріальних цінностей,  виявлені  при інвентаризації понад норми природних  втрат, втрати від псування,  стихійного  лиха (повені, пожежі тощо), а також коли конкретні винуватці не встанов- лені списуються з балансів лише після ретельної перевірки дійсної відсутності винних осіб і вжиття потрібних заходів задля недопущен- ня фактів втрат у подальшому. При цьому за кожним конкретним ви- падком вони списуються в такому порядку:

Таблиця 34

Списання нестач і втрат в залежності від обсягів  таких нестач

 

Сума нестач і втрат

Хто дає дозвіл

До 2500 грн включно

Керівник  установи

Від 2500грн до 5000 грн включно

Керівник  вищої установи

Понад 5000 грн

Керівник центрального органу ви- конавчої влади або інший головний розпорядник бюджетних коштів

 

У документах,  які установи  подають  для оформлення списання недостачі понад норми природних втрат від псування матеріальних цінностей,  слід вказати  заходи, яких вжито  задля  попередження та- ких втрат.